Рішення № 138580493, 24.07.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2026 рокуСправа №160/8770/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 01.06.2023 року №409294-2417-0482 на суму 185 806,36 грн та №409295-2417-0482 на суму 161 570,75 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що на підставі договору купівлі-продажу від 05.10.2018 позивач набув у власність окремо розташовану двоповерхову нежитлову будівлю, розташовану на земельній ділянці кадастровий номер 1211000000:02:079:0007. 05.02.2019 між ним та Криворізькою міською радою укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки строком до 02.09.2023, відповідно до якого річна орендна плата становила 51 230,19 грн. За твердженням позивача, до запровадження карантинних обмежень орендна плата сплачувалась своєчасно та в повному обсязі, однак починаючи з березня 2020 року у зв`язку з погіршенням фінансового стану, спричиненим карантинними заходами, виникли труднощі зі своєчасним виконанням зобов`язань зі сплати орендної плати. Позивач зазначає, що про наявність податкового боргу та прийняття Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області податкових повідомлень-рішень від 01.06.2023 № 409294-2417-0482 на суму 185 806,36 грн та № 409295-2417-0482 на суму 161 570,75 грн, якими визначено грошові зобов`язання із плати за землю за 2022-2023 роки, він дізнався лише після відкриття виконавчого провадження № 76615565, підставою для якого стало рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.07.2024 у справі № 160/10480/24.

Так, з метою з`ясування підстав нарахування податкових зобов`язань представником позивача було подано заяву про видачу копії судового рішення та адвокатський запит до відповідача. У відповіді на адвокатський запит зазначено, що копії спірних податкових повідомлень-рішень та докази їх направлення або вручення відсутні у зв`язку зі знищенням документів внаслідок пошкодження адміністративної будівлі ГУ ДПС під час збройної агресії російської федерації. Не погоджуючись із визначеним відповідачем розміром грошових зобов`язань, позивач вважає, що вони не відповідають умовам укладеного договору оренди земельної ділянки, рішенням органу місцевого самоврядування щодо нормативної грошової оцінки землі та положенням законодавства, яке діяло під час карантинних обмежень. Посилається на те, що як фізична особа-підприємець, який здійснює діяльність у сфері поліграфії та роздрібної торгівлі, він був звільнений від нарахування орендної плати на період дії карантину відповідно до постанови КМУ № 611 від 15.07.2020.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.04.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 27.04.2026 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі № 160/8770/26 за його позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01.06.2023 року №409294-2417-0482 та № 409295-2417-0482 - задоволено, зупинено стягнення на підставі виконавчого листа, виданого Дніпропетровським окружним адміністративним судом 03.10.2024 року по справі № 160/10480/24 про примусове виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.07.2024 року у справі № 160/10480/24 в частині стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу у розмірі 347 377,11 грн, до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.

На виконання вимог ухвали суду від 07.05.2026 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позивач є орендарем земельної ділянки кадастровий номер 1211000000:02:079:0007 на підставі договору оренди від 05.02.2019 №2019062, укладеного з Криворізькою міською радою, строк дії якого тривав до 02.09.2023. На підставі даних інформаційно-комунікаційної системи ДПС, Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав відповідно до вимог статей 269, 270, 286 та 288 ПК України позивачу були сформовані податкові повідомлення-рішення від 01.06.2023 №409295-2417-0482 на суму 161 570,75 грн за 2022 рік та №936656-2417-0483 на суму 185 806,36 грн за 2023 рік щодо орендної плати за земельну ділянку. Відповідач зазначає, що спірні податкові повідомлення-рішення були вручені позивачу 07.09.2023, однак надати копії їх корінців та поштових документів, які підтверджують направлення і вручення, не має можливості у зв`язку зі знищенням відповідних документів внаслідок пошкодження адміністративної будівлі ГУ ДПС у місті Кривому Розі під час збройної агресії російської федерації.

Також відповідач зазначає, що розмір орендної плати визначено правомірно відповідно до вимог ПК України, Закону України "Про оцінку земель", Закону України "Про оренду землі", даних Державного земельного кадастру та нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Вказує, що зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є самостійною підставою для зміни розміру орендної плати незалежно від внесення змін до договору оренди, що підтверджується усталеною практикою Верховного Суду. Крім того, умовами договору оренди прямо передбачено можливість зміни розміру орендної плати без внесення змін до договору у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Нарахування орендної плати за 2022 та 2023 роки здійснено із застосуванням актуальної нормативної грошової оцінки земельної ділянки та ставки 1,2%, а тому підстав для визнання оскаржуваних податкових повідомлень-рішень протиправними немає. У зв`язку з чим, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

27.05.2026 до суду від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшли додаткові пояснення, в яких зазначено, що позивач є орендарем земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:02:079:0007 на підставі договору оренди від 05.02.2019 № 2019062. Згідно із рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 № 506 ставка орендної плати за земельну ділянку із цільовим призначенням 03.07 (для будівництва та розміщення будівель торгівлі) для фізичних осіб у 2022-2023 роках становила 1,2% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Нарахування спірних сум орендної плати здійснено відповідно до вимог ПК України на підставі актуальної нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Також, відповідно до умов договору оренди розмір орендної плати та нормативно-грошової оцінки земельної ділянки не є сталими і змінюються без внесення змін до договору, а тому доводи позивача щодо фіксованого розміру орендної плати є безпідставними. На думку відповідача, збільшення розміру орендної плати передбачене умовами договору та чинним законодавством, у зв`язку з чим оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 01.06.2023 року №409294-2417-0482 та №409295-2417-0482 є правомірними.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві, позицію відповідача, викладену у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 05.10.2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за № 1580, позивачем придбано у власність окремо розташовану двоповерхову нежитлову будівлю А-2 з навісом, загальною площею 730,0 кв.м. Зазначена будівля розташована за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Ветеранів праці, будинок 20. Нежитлова будівля, яка є предметом вищезазначеного договору, розташована на земельній ділянці, цільове призначення якої для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, площею 0,1601 га, кадастровий номер 1211000000:02:079:0007.

05.02.2019 року між Криворізькою міською радою та позивачем укладено договір оренди земельної ділянки № 2019062. Згідно з умовами вказаного договору Орендодавець на підставі рішення міської ради від 26.12.2018 року №3346 "Про внесення змін до діючого договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого 29.10.2018 р. № 22840731 надає, а Орендар (позивач) приймає в строкове платне користування земельну ділянку житлової та громадської забудови для розміщення оптового складу з кадастровим номером 1211000000:02:079:0007, яка розташована на вулиці Ветеранів праці, будинок 20 у Металургійному районі м. Кривого Рогу. Площа земельної ділянки 0,1601 га. Строк дії Договору становить до 02.09.2023 року.

05.07.2018 року отримано Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, згідно якої коефіцієнт Кф складає 2,50, а нормативна грошова оцінка земельної ділянки 5 692 243,43 грн.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки затверджена Рішенням Криворізької міської ради від 24.06.2015 року № 3728 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу".

Пунктом 7 Договору встановлено, що річна орендна плата за землю вноситься Орендарем виключно у грошовій формі та на момент укладання Договору становить 51 230 грн 19 коп. за ставкою 0,9% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки згідно Рішення Криворізької міської ради від 12.07.2017 року №1862 "Про встановлення ставки земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2018 році.

Керуючись п.286.5 ст.286 ПК України та з урахуванням ст.ст.269, 270 та 288 ПК України, позивачу сформовано податкові повідомлення-рішення "Форми Ф" щодо сум нарахованих податкових зобов`язань по орендній платі за землю з фізичних осіб, а саме: за 2022 рік податкове повідомлення-рішення № 409295-2417-0482 від 01.06.2023 на суму 161 570,75 грн за 2023 рік податкове повідомлення-рішення № 936656-2417-0483 від 01.06.2023 на суму 185 806,36 грн.

Судом також встановлено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.07.2026 у справі №160/10480/24 позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задоволено повністю та стягнуто податковий борг з платника податків фізичної особи ОСОБА_1 до бюджету у сумі 347 377,11 грн.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються нормами Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Згідно із пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Відповідно до п.269.1 ст.269 ПК України платниками плати за землю є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування; платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

За умовами п.270.1 ст.270 ПК України об`єктами оподаткування платою за землю є:

270.1.1. об`єкти оподаткування земельним податком:

270.1.1.1. земельні ділянки, які перебувають у власності;

270.1.1.2. земельні частки (паї), які перебувають у власності;

270.1.1.3. земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування;

270.1.2. об`єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.

При цьому, згідно з п.271.1 ст.271 ПК України базою оподаткування є:

271.1.1. нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом;

271.1.2. площа земельної ділянки, нормативну грошову оцінку якої не проведено.

База оподаткування по земельних частках (паях) визначається згідно із даними земельних ділянок, на які фізичні особи мають право як власники земельних часток (паїв), з урахуванням підпунктів 271.1.1 та 271.1.2 цього пункту.

Відповідно до п.271.2 ст.271 ПК України рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Згідно із п.274.1 ст.274 ПК України ставка податку за земельні ділянки, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель - не більше 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

За приписами п.285.1 ст.285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Умовами п.285.2 ст.285 ПК України передбачено, що базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Відповідно до п.286.1 ст.286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є:

а) дані державного земельного кадастру;

б) дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

в) дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю);

г) дані сертифікатів на право на земельні частки (паї);

ґ) рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв);

д) дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї);

е) дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, земельну частку (пай), відомості про які відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, нарахування податку фізичним особам здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об`єкт оподаткування.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, відомості про яку відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку фізичними та юридичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об`єкт оподаткування.

Згідно із п.286.5 ст.286 ПК України нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.

При цьому, умовами п.288.1 ст.288 ПК України визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Згідно із п.288.4 ст.288 ПК України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім випадків консервації таких земельних ділянок або визнання земельних ділянок забрудненими (потенційно забрудненими) вибухонебезпечними предметами).

Приписами п.288.5 ст.288 ПК України встановлено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

288.5.1. не може бути меншою за розмір земельного податку:

для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки;

для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області;

288.5.2. не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

288.5.3. може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.

288.5.4. для пасовищ у населених пунктах, яким надано статус гірських, не може перевищувати розміру земельного податку.

288.5.5. для баз олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, не може перевищувати 0,1 відсотка нормативної грошової оцінки.

Пунктом 289.1 ст.289 ПК України обумовлено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Пунктом 286.2 ст.286 ПК України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно із пп.14.1.125 п.14.1 ст.14 ПК України нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XII, глави 1 розділу XIV цього Кодексу - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до ст.1 Закону №1378-ІV нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Згідно із абзацом третім ч.1 ст.13 Закону №1378-ІV нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Статтею 20 Закону України "Про оцінку земель" від 11.12.2003 №1378-IV (далі - Закон №1378-ІV) врегульовано, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру (ч.3 ст.23 Закону №1378-IV).

06.07.2022 набрала чинності постанова КМУ від 01.07.2022 №753 "Про внесення змін до Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок", яка передбачає, зокрема, що витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок оформляється і видається автоматично в електронній формі з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру та з 10.11.2021 відбулася зміна значень нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

У постанові від 09.11.2021 у справі №635/4233/19 з аналізу нормативно-правових норм ПК України, Закону №1378-ІV, Закону №161-XIV Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

При цьому, зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати незалежно від домовленості сторін у договорі оренди землі про можливість такої зміни.

Відносини оподаткування не можуть регулюватися на засадах угоди між її учасниками та не передбачають укладання договорів стосовно виконання податкового обов`язку, а регулюються виключно засобами владних приписів з боку держави. Хоча розмір, порядок та умови сплати орендної плати за землю узгоджуються в договорі оренди, орендна плата є формою податку на землю, а справляння плати за землю є сферою регулювання податкового законодавства. Плата за землю державної або комунальної власності (орендна плата) є обов`язковим платежем, який не може залежати від умов договору.

Відповідно до пункту 286.1 статті 286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна та дані Державного земельного кадастру, право власності, а орендної плати за земельну ділянку, є договір оренди такої земельної ділянки (п.288.1 ст.288 ПК України).

Відповідно статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (ст.126 ЗК України).

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки (п.288.2 ст.288 ПК України). Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду (п.288.3 ст.288 ПК України).

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (п.288.4 ст.288 ПК України).

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни (абз.2 п.288.1 ст.288 ПК України).

Так, 05.02.2019 року між Криворізькою міською радою та позивачем укладено договір оренди земельної ділянки № 2019062. Згідно із умовами вказаного договору Орендодавець на підставі рішення міської ради від 26.12.2018 року №3346 "Про внесення змін до діючого договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого 29.10.2018 р. № 22840731 надає, а Орендар (позивач) приймає в строкове платне користування земельну ділянку житлової та громадської забудови для розміщення оптового складу з кадастровим номером 1211000000:02:079:0007, яка розташована на вулиці Ветеранів праці, будинок 20 у Металургійному районі м.Кривого Рогу. Площа земельної ділянки 0,1601 га. Строк дії Договору становить до 02.09.2023 року.

Пунктом 7 Договору встановлено, що річна орендна плата за землю вноситься Орендарем виключно у грошовій формі та на момент укладання Договору становить 51 230 грн. 19 коп. за ставкою 0,9% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки згідно рішення Криворізької міської ради від 12.07.2017 року №1862 "Про встановлення ставки земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2018 році.

Відповідно до рішення Криворізької міської ради від 26.05.2021 № 506 "Про встановлення ставок плати за землю та пільг із земельного податку на території м.Кривого Рогу" (згідно із Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженою наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за № 1011/18306 (зі змінами) ставка орендної плати за користування земельними ділянками з видом цільового призначення 03.07 (для будівництва та розміщення будівель торгівлі) для фізичних осіб за 2022-2023 роки складає 1,2 відсотка від нормативної грошової оцінки.

Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства (п.289.1 ст.289 ПК України):

- за 2022 рік податкове повідомлення-рішення № 409295-2417-0482 від 01.06.2023 на суму 161 570,75 грн, (розрахунок орендної плати з фізичних осіб (84 098 869,58 грн (нормативна грошова оцінка за 2022 рік) х 0,1601 га х 1,2% (ставка податку));

- за 2023 рік податкове повідомлення-рішення № 936656-2417-0483 від 01.06.2023 на суму 185 806,36 грн, (розрахунок орендної плати з фізичних осіб (96 713 600 грн (нормативна грошова оцінка за 2023 рік) х 0,1601 га х 1,2 % (ставка податку)).

Відповідно до умов Договору оренди, розмір орендної плати не є сталим та змінюється без внесення змін до Договору. Розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки не є сталим і змінюється без внесення змін до Договору (п.п.8, 12 Договору).

Таким чином, твердження позивача, що у договорі оренди чітко встановлено розмір орендної плати та нормативної грошової оцінки земельної ділянки не відповідає умовам чинного Договору.

Відповідно до частини першої статті 38 Закону №3613-VI відомості з Державного земельного кадастру надаються державними кадастровими реєстраторами у формі: витягів з Державного земельного кадастру про об`єкт Державного земельного кадастру; довідок, що містять узагальнену інформацію про землі (території), за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру; викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану); копій документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру.

У постанові Верховного Суду від 13.07.2022 по справі № 160/10944/20 колегія суддів дійшла висновку, що уповноваженим законодавцем органом на надання ГУ ДПС відомостей про земельні ділянки, в тому числі, про дату і значення їх нормативної грошової оцінки, є саме Держгеокадастр. Разом з тим, використання податковим органом для розрахунку податкового зобов`язання інших джерел інформації про нормативну грошову оцінку землі само по собі не створює передумови для протиправності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення, яким визначено грошові зобов`язання з плати за землю, якщо вони є достовірними та відповідають реальним показникам, які містяться у Державному земельному кадастрі.

Отже, оскільки позивач є орендарем земельної ділянки державної (комунальної) власності, право оренди зареєстроване у встановленому законом порядку, а розрахунок орендної плати здійснено на підставі чинного договору оренди земельної ділянки, відомостей Державного земельного кадастру, нормативної грошової оцінки земельної ділянки та ставок орендної плати, встановлених рішенням Криворізької міської ради, відповідач діяв у межах наданих законом повноважень та у спосіб, визначений ПК України, а підстави для визнання спірних податкових повідомлень-рішень протиправними відсутні.

Доводи позивача про поширення на нього дії постанови КМУ від 15.07.2020 № 611 є необґрунтованими та ґрунтуються на неправильному тлумаченні її положень.

Так, пунктом 1 постанови № 611 дійсно встановлено, що на період дії карантину від орендної плати звільняються орендарі за переліком, визначеним додатком 1 до зазначеної постанови. При цьому сама постанова не передбачає автоматичного поширення пільги на всіх суб`єктів господарювання, які здійснюють діяльність з продажу поліграфічної продукції чи канцтоварів, а визначає конкретні категорії орендарів та конкретні об`єкти оренди, щодо яких застосовується таке звільнення.

Відповідно до пункту 1 додатка 1 до постанови № 611 від орендної плати звільняються, зокрема, орендарі, які орендують приміщення (в учбових корпусах) закладів освіти і науки державної форми власності з метою розміщення ксерокопіювальної техніки для надання населенню послуг із ксерокопіювання документів, а також торговельних об`єктів з продажу поліграфічної продукції та канцтоварів.

Отже, визначальним для застосування зазначеної пільги є не лише вид господарської діяльності орендаря, а насамперед об`єкт оренди та його використання відповідно до вимог постанови № 611.

Водночас відповідно до пункту 1 договору оренди земельної ділянки №2019062 від 05.02.2019 орендодавець на підставі рішення Криворізької міської ради від 26.12.2018 № 3346 передав, а позивач прийняв у строкове платне користування земельну ділянку житлової та громадської забудови для розміщення оптового складу з кадастровим номером 1211000000:02:079:0007, розташовану по вул.Ветеранів праці, 20 у Металургійному районі м. Кривого Рогу.

Таким чином, матеріали справи не містять жодного доказу того, що позивач є орендарем приміщення в учбовому корпусі закладу освіти чи науки державної форми власності або що предметом договору оренди є нерухоме державне майно, визначене додатком 1 до постанови № 611. Навпаки, зі змісту договору вбачається, що предметом оренди є земельна ділянка для розміщення оптового складу, що саме по собі виключає можливість застосування до позивача зазначеної пільги.

Посилання позивача на наявність у нього відповідних видів економічної діяльності (КВЕД), зокрема діяльності, пов`язаної з друкуванням продукції та роздрібною торгівлею іншими невживаними товарами у спеціалізованих магазинах, не може бути належним доказом наявності права на звільнення від орендної плати. Сам по собі КВЕД не підтверджує ні фактичного використання об`єкта оренди відповідно до вимог постанови № 611, ні належності позивача до кола осіб, на яких поширюється дія цієї постанови.

Більше того, контролюючий орган здійснює нарахування податкових зобов`язань на підставі відомостей державних реєстрів, умов договору оренди, рішень органу місцевого самоврядування та вимог Податкового кодексу України. Законодавством не покладено на контролюючий орган обов`язок самостійно встановлювати фактичний вид діяльності платника податків або з`ясовувати, чи використовує він земельну ділянку для реалізації поліграфічної продукції або канцтоварів, якщо такі обставини не підтверджені належними документами та не випливають із правовстановлюючих документів.

Крім того, постанова КМУ від 15.07.2020 № 611 втратила чинність з 01.06.2022 на підставі постанови КМУ від 27.05.2022 № 634. Відтак саме по собі посилання позивача на її положення не може бути достатньою правовою підставою для визнання спірних податкових повідомлень-рішень протиправними та їх скасування.

Отже, доводи позивача щодо застосування до нього положень постанови №611 є необґрунтованими, не підтверджуються належними та допустимими доказами, ґрунтуються виключно на власному тлумаченні зазначеної постанови та не спростовують правомірності прийняття відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень.

Щодо доводів позивача про несвоєчасне винесення та неналежне надсилання йому спірних податкових повідомлень-рішень, суд зазначає наступне.

Згідно із п.286.5 ст.286 ПК України нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю)), які зобов`язані надіслати платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.

Відповідно до п.287.2 та п.287.9 ст.287 ПК України облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), щороку до 1 травня.

У разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове (податкові) повідомлення-рішення у строки, встановлені статтею 286 цього Кодексу, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої цим Кодексом, за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання.

Виходячи з аналізу наведених норм, контролюючий орган дійсно зобов`язаний нарахувати платнику податків податкове зобов`язання з плати за землю за відповідний рік до 1 травня базового податкового (звітного) періоду (року) та надіслати (вручити) податкове повідомлення-рішення до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду. Водночас невиконання контролюючим органом такого обов`язку звільняє платника податків лише від відповідальності за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання, однак не звільняє його від обов`язку сплати відповідного податку за наявності передбачених законом підстав.

Відповідно до даних ІКС ДПС зазначені податкові повідомлення-рішення були вручені платнику 07.09.2023. Згідно із п.58.3 ст.58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання чи останнього відомого місця проживання (місцезнаходження) фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення, податкову вимогу або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти відповідний документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення, податкова вимога або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Згідно із п.287.5 ст.287 ПК України податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

При цьому судом встановлено, що копії корінців податкових повідомлень-рішень від 01.06.2023 та поштовий реєстр щодо ОСОБА_1 з доказами направлення (вручення) були знищені, що підтверджується актом № 26 комісійного обстеження об`єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації від 18.12.2025; актом фіксації факту знищення майна, документів (справ) тощо, які знаходилися в адміністративній будівлі ГУ ДПС за адресою: просп.Героїв-підпільників, 42, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська обл., 50074, а також актом про невиправні пошкодження справ (документів) від 20.02.2026 № 2.

Отже, незважаючи на знищення копій корінців податкових повідомлень-рішень та поштового реєстру, наявні у відповідача відомості ІКС ДПС підтверджують факт вручення позивачу спірних податкових повідомлень-рішень 07.09.2023, а тому відсутність зазначених документів не спростовує факту їх належного вручення.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В силу ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, у задоволенні позовної заяви про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01.06.2023 року №409294-2417-0482 на суму 185 806,36 грн №409295-2417-0482 на суму 161 570,75 грн, прийнятих Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, слід відмовити повністю з підстав викладених вище.

Відповідно до ст.139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241-246, 250, 262 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.

Суддя К.С. Кучма