Ухвала суду № 138577571, 27.07.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/1660/24

провадження № 8/753/9/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" липня 2026 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Лужецької О.Р.,

при секретарі - Григораш Н.М.,

за участю:

заявника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву ОСОБА_1 про перегляд ухвали Дарницького районного суду міста Києва від 12 лютого 2024 року за нововиявленими обставинами у справі за поданням приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Дмитра Валентиновича про визначення частки майна в спільній сумісній власності боржника ОСОБА_1 , стягувач: Акціонерне товариство «Сенс-Банк», заінтересована особа: ОСОБА_2 ,

В С Т А Н О В И В :

У січні 2026 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 12 лютого 2024 року за нововиявленими обставинами у справі за поданням приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Дмитра Валентиновича про визначення частки майна в спільній сумісній власності боржника ОСОБА_1 , стягувач: Акціонерне товариство «Сенс-Банк», заінтересована особа: ОСОБА_2 .

Свої вимоги заявник мотивував тим, що заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 26.10.2016 позовні вимоги ПАТ «Альфа-банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу в сумі 13 131,32 долари США, задоволено. Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 12.02.2024 подання приватного приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Дмитра Валентиновича про визначення частки майна в спільній сумісній власності боржника ОСОБА_1 , стягувач: Акціонерне Товариство «Сенс-банк», заінтересована особа: ОСОБА_2 , задоволено. Визначено частку майна боржника - ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 якою вона володіє спільно з ОСОБА_2 у розмірі 1/2 частини. Зазначає зокрема про те, що належний їй на праві власності автомобіль Хонда Аккорд 2006 р., д.н.з. НОМЕР_1 , який перебував у заставі на підставі договору авто-кредиту, укладеного між ПАТ «Альфа банк» та ОСОБА_1 був реалізований/нереалізований Державною виконавчою службою Дарницького району м. Києва, однак розмір коштів, не був врахований при пред`явлені позову відповідачем до Дарницького районного суду м. Києва, оскільки в рішенні суду від 12.02.2024 сума стягнення зазначена 13 132,32.

Просить скасувати ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 12.02.2024.

Ухвалою суду від 30.01.2026 заяву про перегляд ухвали за нововиявленими обставинами залишено без руху, надано заявнику строк для усунення зазначених в мотивувальній частині ухвали недоліків.

Ухвалою суду від 11.02.2026 заяву ОСОБА_1 про перегляд ухвали за нововиявленими обставинами у справі за поданням приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Дмитра Валентиновича про визначення частки майна в спільній сумісній власності боржника ОСОБА_1 , стягувач: Акціонерне Товариство «Сенс-банк», заінтересована особа: ОСОБА_2 визнано неподаною та повернуто позивачу.

23.02.2026 ОСОБА_1 подала до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу на ухвалу суду від 11.02.2026.

Постановою Київського апеляційного суду від 11.05.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 11.02.2026 скасовано, направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою суду від 10.06.2026 відкрито провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд ухвали за нововиявленими обставинами та призначено заяву до розгляду у судовому засіданні на 2 липня 2026 року о 14:10.

Ухвалою суду від 02.07.2026 заяву ОСОБА_1 про відвід судді Сирбул О. Ф. у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд ухвали за нововиявленими обставинами, визнано необґрунтованою.

Заявлено самовідвід від розгляду цивільної справи за заявою ОСОБА_1 про перегляд ухвали за нововиявленими обставинами у справі за поданням приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Дмитра Валентиновича про визначення частки майна в спільній сумісній власності боржника ОСОБА_1 , стягувач: Акціонерне Товариство «Сенс-банк», заінтересована особа: ОСОБА_2 .

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.07.2026 цивільну справу № 753/1660/24 передано судді Лужецькій О.Р.

Ухвалою суду від 08.07.2026прийнято до свого провадження цивільну справу № 753/1660/24 за заявою ОСОБА_1 про перегляд ухвали за нововиявленими обставинами у справі за поданням приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Дмитра Валентиновича про визначення частки майна в спільній сумісній власності боржника ОСОБА_1 , стягувач: Акціонерне Товариство «Сенс-банк», заінтересована особа: ОСОБА_2 , призначено заяву до розгляду в судовому засіданні.

В судовому засіданні заявник заяву підтримала з підстав, викладених у ній та просила суд її задовольнити.

Приватний виконавець Ляпін Д.В. в судове засідання не з`явився, направив суду заперечення на заяву про перегляд ухвали суду від 12.02.2024 за нововиявленими обставинами, також просив розглядати справу без його участі.

Представник АТ «Сенс Банк» в судове засідання не з`явився, направив суду свої заперечення та прохання слухати справу без його участі.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що подана заява задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 26.10.2016 позовні вимоги ПАТ «Альфа-банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу в сумі 13 131,32 долари США, задоволено.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 12.02.2024 подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Дмитра Валентиновича про визначення частки майна в спільній сумісній власності боржника ОСОБА_1 , стягувач: Акціонерне Товариство «Сенс-банк», заінтересована особа: ОСОБА_2 , задоволено.

Визначено частку майна боржника - ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 якою вона володіє спільно з ОСОБА_2 у розмірі 1/2 частини.

27.01.2026 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 12 лютого 2024 року за нововиявленими обставинами у справі за поданням приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Дмитра Валентиновича про визначення частки майна в спільній сумісній власності боржника ОСОБА_1 , стягувач: Акціонерне товариство «Сенс-Банк», заінтересована особа: ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом (ч. 4 ст. 423 ЦПК України).

При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами» від 30 березня 2012 року № 4, вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами. Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов`язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред`явлення нової вимоги (зокрема, погіршення майнового стану відповідача після ухвалення рішення про стягнення з нього аліментів). Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Разом з тим, судове рішення не може переглядатись у зв`язку з нововиявленими обставинами, у разі якщо обставини, передбачені ч. 2 ст. 361 ЦПК України, відсутні, а є підстави для пред`явлення нової вимоги, а також якщо обставини виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов`язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення.

Істотними для справи обставинами, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи на думку заявника є, зокрема такі підстави, що «вилучений в 2017 році автомобіль Хонда Акорд 2006 р., д.н.з. НОМЕР_1 , який перебував у заставі на підставі договору авто-кредиту, укладеного між ПАТ «Альфа банк» та ОСОБА_1 був реалізований чи нереалізований Державною виконавчою службою Дарницького району м. Києва, однак розмір коштів, отриманих від реалізації автомобіля або його вартість не враховані при пред`явлені позову відповідачем до Дарницького районного суду м. Києва, оскільки в рішенні суду від 12.02.2024 сума стягнення зазначена 13 132,32».

Такі доводи ОСОБА_1 суд вважає безпідставними з огляду на те, що вони не є істотними за своєю суттю, оскільки предметом перегляду за нововиявленими обставинами є ухвала суду, якою визначено частку майна боржника - ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 , якою вона володіла спільно з ОСОБА_2 у розмірі 1/2 частини, при цьому обставини щодо розміру заборгованості за кредитним договором, питання відступлення права вимоги не були предметом розгляду подання приватного виконавця та не оцінювалися судом.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Всебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Відповідно до частини першої статті 423 Цивільного процесуального кодексу України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно із частиною другою статті 423 Цивільного процесуального кодексу України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом (частина четверта стаття 423 Цивільного процесуального кодексу України).

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 423 Цивільного процесуального кодексу України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення.

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктом 3 частини другої статті 423 Цивільного процесуального кодексу України, є те, що вони існували на час розгляду справи, але підстави виникли після ухвалення рішення у справі (зокрема, шляхом скасування судового рішення, яке стало підставою для його ухвалення), спростовують обставини, встановлені судом на час розгляду справи, та мають важливе значення для її розгляду. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Вирішуючи питання про скасування судового рішення із зазначених підстав, суди мають виходити з преюдиційного зв`язку судових рішень, зокрема з того, що між рішеннями має існувати матеріально-правовий зв`язок, факти, встановлені в одній із справ, мають значення для іншої справи. Разом з тим слід мати на увазі, що скасування судового рішення може бути визнано нововиявленою обставиною лише в тому випадку, коли суд обґрунтував судове рішення, що переглядається, скасованим судовим рішенням (актом) чи виходив із вказаного акта, не посилаючись прямо на нього, і якщо вже прийнято новий акт, протилежний за змістом скасованому, або коли саме скасування акта означає протилежне вирішення питання.

Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її у суді. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення у вже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення.

При цьому неподання стороною або особою, яка бере участь у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03.08.2022 у справі № 919/11027/18 (провадження № 12-7звг22), пункт 5.3).

Нововиявленими є обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі; обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права й обов`язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 127/10129/17 (провадження № 14-549зц18), пункт 26).

Обставини, які могли бути встановлені при розгляді справи в разі виконання учасниками справи та судом вимог процесуального закону (змагальність, диспозитивність тощо), не можуть визнаватися нововиявленими (постанова Верховного Суду від 28.07.2021 у справі № 345/1362/20 (провадження № 61-8675св21).

Не є нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи. Крім того, судове рішення не можна переглядати у зв`язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені процесуальним законом, відсутні, а також якщо ці обставини були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 127/10129/17 (провадження № 14-549зц18), пункти 27, 28).

Не належать до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, доказ, який підтверджує обставини, що виникли після рішення, або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову; не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судами у процесі розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2021 у справі № 9901/819/18 (провадження № 11-430заі20), пункт 6.38.).

Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами. Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов`язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред`явлення нової вимоги. Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Відповідні правові позиції щодо визначення нововиявлених обставин наведено у постановах Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 2а-7523/10/1270, від 10.04.2019 у справі № 813/8070/14, від 19.06.2019 у справі № 815/1918/15, від 15.04.2020 у справі № 757/12964/15-ц.

Також, у своїх постановах від 17.06.2020 у справі № 761/18429/15-ц, від 10.04.2020 у справі № 552/1770/14-ц Верховний Суд зазначив, що «про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

Підставою для перегляду ухвали суду від 12.02.2024 заявник зазначає те, що «вилучений в 2017 році автомобіль Хонда Акорд 2006 р., д.н.з. НОМЕР_1 , який перебував у заставі на підставі договору авто-кредиту, укладеного між ПАТ «Альфа банк» та ОСОБА_1 був реалізований чи нереалізований Державною виконавчою службою Дарницького району м. Києва, однак розмір коштів, отриманих від реалізації автомобіля або його вартість не враховані при пред`явлені позову відповідачем до Дарницького районного суду м. Києва, оскільки в рішенні суду від 12.02.2024 сума стягнення зазначена 13 132,32».

Однак, таке формулювання заявником підстав для звернення до суду в порядку ч. 2 ст. 423 ЦПК України суперечить законодавчому визначенню та тлумаченню поняття «нововиявлені обставини»,

Такі твердження позивача також не є визначеними законом підставами для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами, визначеними ч. 2 ст. 423 ЦПК України.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності (рішення у справі «Брумареску проти Румунії»). Юридична визначеність передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішень. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного розгляду справи та її нового вирішення. Повноваження судів вищих інстанцій щодо перегляду мають здійснюватись для виправлення судових помилок та недоліків правосуддя, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен розглядатись як прихований засіб оскарження, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для повторного розгляду. Відступ від цього принципу може бути виправданим лише коли він обумовлений особливими та непереборними обставинами.

Принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. «вирішена справа»), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися.

Забезпечення принципу res judicata є однією з найважливіших засад гарантування державою реалізації права людини на справедливий суд.

Близьких за змістом висновків дійшов Європейський суд з прав людини у справі PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 40, ЄСПЛ, 03.04.2008.

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. RUSSIA, № 69529/01, § 27, 28, ЄСПЛ, 18.11.2004).

«…не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювались судом у процесі розгляду справи. Неналежне виконання сторонами своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і неподання суду усіх доказів, збирання нових доказів після розгляду справи на думку колегії суддів не є нововиявленими обставинами, а тому і не можуть тягнути за собою перегляд судового рішення з зазначених підстав».

За таких обставин суд вважає, що заявником не наведені обставини, які б могли кваліфікуватися як нововиявлені в розумінні положень ст. 423 ЦПК України як підстави для скасування ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 12.02.2024, оскільки обставини, зазначені заявником, не є в розумінні чинного законодавства України нововиявленими.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 429 ЦПК України, за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 200, 206, 263-265, 423-429 ЦПК України,

УХВАЛИВ :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд ухвали Дарницького районного суду міста Києва від 12 лютого 2024 року за нововиявленими обставинами у справі за поданням приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Дмитра Валентиновича про визначення частки майна в спільній сумісній власності боржника ОСОБА_1 , стягувач: Акціонерне товариство «Сенс-Банк», заінтересована особа: ОСОБА_2 - відмовити.

Ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 12 лютого 2024 року за поданням приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Дмитра Валентиновича про визначення частки майна в спільній сумісній власності боржника ОСОБА_1 , стягувач: Акціонерне товариство «Сенс-Банк», заінтересована особа: ОСОБА_2 - залишити в силі.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення або складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СУДДЯ О.Р.ЛУЖЕЦЬКА