Рішення № 138577084, 20.07.2026, Шаргородський районний суд Вінницької області

Справа № 130/1211/26

2/152/789/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

20 липня 2026 року м. Шаргород

Шаргородський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Роздорожної А.Г.

за участі секретаря судового засідання Бабиної І.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в місті Шаргород цивільну справу:

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця"

вимоги позивача: про визнання права позивача на виконання відповідачем розділу 3 договору та створення відповідачем штучних підстав при розгляді справи №152/893/20, які не дозволяли позивачу оскаржити рішення,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

представник відповідача Топольницький А.Й.,

після закінчення судового розгляду, ухвалив рішення про наступне:

І. Стислий виклад позиції позивача та відповідачів.

1. Позивач звернувся до суду з цим позовом про визнання порушення його прав як споживача. Позов мотивовано тим, що між сторонами укладено договір постачання електричної енергії №20360553. В порушення умов договору, при розгляді цивільної справи № 130/893/20 відповідач створив штучні підстави, а саме відмовився надавати споживачу комерційну пропозицію та заяву приєднання на його запити до ТОВ «Енера Вінниця». Позивач просив визнати беззаперечний факт укладення договору №20360553, витребувати матеріали справи №130/893/20, встановити відсутність у ній доказів виконання відповідачем його права вимагати оплати за електроенергію зі споживача та відсутність у справі заяви-приєднання з датою постачання електричної енергії, на підставі статті 614 ЦК України, визнати порушення відповідачем своїх зобов`язань за договором №20360553 (а.с.1).

2. На підтвердження позовних вимог позивач надав копію рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 8 грудня 2020 року, копію договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №20360553.

3. 18 травня 2026 року від представника ТОВ «Енера Вінниця» надійшов відзив на позов, у якому він зазначає, що позовні вимоги не визнає та просить відмовити у їх задоволенні в повному обсязі. Позивач не навів належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовує позовні вимоги, у зв`язку з чим вони є безпідставними та необґрунтованими. Представник відповідача зазначив, що відповідач здійснює господарську діяльність з постачання електричної енергії побутовим та непобутовим споживачам відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 312, та Кодексу комерційного обліку електричної енергії. У відзиві представник відповідача посилається на положення статей 205, 639 ЦК України, відповідно до яких правочин може вчинятися як у письмовій, так і в усній формі, а також на положення Закону України «Про ринок електричної енергії» щодо того, що договір постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання. Фактом приєднання споживача до умов договору є вчинення ним будь-яких дій, які свідчать про намір укласти договір, зокрема підписання заяви-приєднання, оплата рахунка постачальника або фактичне споживання електричної енергії. Аналогічні положення містяться у Правилах роздрібного ринку електричної енергії. При цьому рішеннями Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області у справах № 130/893/20 та № 130/2553/19, а також постановою Вінницького апеляційного суду встановлено, що ОСОБА_1 приєднався до умов публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг шляхом фактичного споживання електричної енергії та оплати виставлених рахунків, починаючи з 1 січня 2019 року. На думку представника відповідача, зазначеними судовими рішеннями встановлено факт існування між сторонами договірних правовідносин, а тому відповідно до статті 82 ЦПК України ці обставини не підлягають повторному доказуванню. Цим же позовом фактично ставиться під сумнів правильність висновків судів, викладених у зазначених судових рішеннях, що суперечить принципу правової визначеності. Також представник відповідача зазначив, що від позивача надійшла заява про надання паперового примірника договору, у зв`язку із чим 6 липня 2022 року на його адресу було направлено два примірника договору про постачання електричної енергії № 20360553 від 4 липня 2022 року разом із додатками для підписання. Однак підписаний примірник договору позивачем товариству повернутий не був. На думку представника відповідача, направлення паперового примірника договору не є укладенням нового правочину, а лише документально оформлює вже існуючі договірні правовідносини між сторонами. Крім цього, представник відповідача також вказує, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права. Посилаючись на статтю 16 ЦК України та правові висновки Великої Палати Верховного Суду, а також на постанову Верховного Суду у справі № 910/2191/14, відповідач зазначив, що обраний спосіб захисту не є ефективним, не забезпечує поновлення будь-якого порушеного права позивача та не може бути підставою для задоволення позову (а.с.33-35).

3. 2 червня 2026 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, яка ухвалою суду від 5 червня 2026 року повернута останньому без розгляду (а.с.84).

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

4. В прохальній частині позовної заяви позивачем заявлено вимогу щодо витребування із Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області справи №130/893/20 (а.с.1).

5. 4 червня 2026 року від представника відповідача надійшла заява про участь в підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції (а.с.76-77).

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

6. Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 14 квітня 2026 року заяву про самовідвід задоволено та відведено суддю Порощука П.П. від розгляду даної справи (а.с.9).

7. Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 21 квітня 2026 року заяву про самовідвід задоволено та відведено суддю Грушковську Л.Ю. від розгляду даної справи (а.с.12).

8. Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 27 квітня 2026 року заяву про самовідвід задоволено та відведено суддю Заярного А.М. від розгляду даної справи (а.с.15).

9. Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 29 квітня 2026 року заяву про самовідвід задоволено та відведено суддю Шепеля К.А. від розгляду даної справи (а.с.18-19).

10. На підставі розпорядження голови Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 4 травня 2026 року цю цивільну справу направлено до Шаргородського районного суду Вінницької області у зв`язку із неможливістю утворити новий склад суду (а.с.22).

11. Ухвалою Шаргородського районного суду Вінницької області від 12 травня 2026 року заяву про самовідвід задоволено та відведено суддю Войнаровського І.В. від розгляду даної справи (а.с.27-28).

12. Ухвалою судді Шаргородського районного суду Вінницької області від 13 травня 2026 рокуцивільну справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; розгляд справи постановлено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами; встановлено відповідачу строк до 3 червня 2026 року для надання відзиву на позов; встановлено позивачу та відповідачу строк до 24 червня 2026 року для подання відповіді на відзив та заперечень (а.с.31).

13. Ухвалою Шаргородського районного суду Вінницької області від 3 червня 2026 року подальший розгляд справи постановлено здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 18 червня 2026 року (а.с.72).

14. Ухвалами Шаргородського районного суду Вінницької області від 3 червня 2026 року та від 18 червня 2026 року постановлено проводити підготовче судове засідання, призначене на 18 червня 2026 року та судове засідання, призначене на 20 липня 2026 року в режимі відеоконференції між Шаргородським районним судом Вінницької області та Жмеринським міськрайонним судом Вінницької області за участі позивача ОСОБА_1 (а.с.71, 87).

15. Ухвалою Шаргородського районного суду Вінницької області від 5 червня 2026 року допущено участь представника відповідача в підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції (а.с.83).

16. Ухвалою Шаргородського районного суду Вінницької області від 5 червня 2026 року відповідь на відзив повернуто без розгляду позивачу ОСОБА_1 (а.с.84).

17. Ухвалою Шаргородського районного суду Вінницької області від 18 червня 2026 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті (а.с.86).

ІV. Фактичні обставини встановлені Судом.

18. Відповідно до копії договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 20360553 від 1 січня 2019 року, укладеного між ТОВ «Енера Вінниця» та ОСОБА_1 , постачальник зобов`язався здійснювати постачання електричної енергії споживачу для забезпечення потреб його електроустановок, а споживач оплачувати вартість спожитої електричної енергії та виконувати інші обов`язки, передбачені договором. Договором визначено права та обов`язки сторін, умови постачання електричної енергії, порядок зміни умов договору, підстави та порядок його розірвання, а також строк його дії (а.с.5-6, 55-57).

19. Згідно копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що ТОВ «ЕНЕРА ВІННИЦЯ» є юридичною особою, здійснює діяльність з постачання електричної енергії та має право діяти через уповноважених представників (а.с.38-39).

20. Також, судом встановлено, що рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 8 грудня 2020 року у справі №130/893/20 за позовом ТОВ «Енера Вінниця» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію встановлено факт приєднання ОСОБА_1 до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг шляхом фактичного споживання електричної енергії та оплати виставлених рахунків починаючи з 1 січня 2019 року (а.с.2-4, 40-41).

21. Крім того, рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 14 грудня 2020 року у справі №130/2553/19 також встановлено наявність між сторонами договірних правовідносин щодо постачання електричної енергії, які виникли внаслідок приєднання позивача до умов публічного договору постачальника універсальних послуг (а.с.43-48).

22. Відповідно до копії постанови Вінницького апеляційного суду від 3 березня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 8 грудня 2020 року залишено без змін (а.с.49-51).

23. Згідно копії заяви ОСОБА_1 від 21 червня 2022 року, адресованої генеральному директору ТОВ «Енера Вінниця», останній просив надати йому примірник договору про постачання електричної енергії та заяву-приєднання, що є додатком до договору. На заяві міститься відмітка ТОВ «Енера Вінниця» про її отримання 28 червня 2022 року (а.с.52).

24. Згідно копії листа ТОВ «Енера Вінниця» № 1.13-4787 від 6 липня 2022 року, адресованого ОСОБА_1 , на його заяву від 21 червня 2022 року товариством направлено два примірники договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 20360553 від 4 липня 2022 року з додатками, один із яких просили повернути товариству після підписання протягом двадцятиденного строку (а.с.53).

25. Відповідно до копії заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (додаток № 1 до договору № 20360553 від 4 липня 2022 року), підписаної ОСОБА_1 13 серпня 2022 року (а.с.63), він приєднався до умов договору на умовах комерційної пропозиції постачальника. Заява містить персоніфіковані дані споживача, адресу об`єкта споживання: АДРЕСА_1 , ЕІС-код точки комерційного обліку (а.с.58, 63).

26. Також, згідно копії комерційної пропозиції, що є додатком № 3 до договору, вона визначає порядок постачання електричної енергії, ціну (тариф) на електричну енергію, порядок та строки здійснення розрахунків, строки оплати, відповідальність сторін, строк дії договору та інші істотні умови його виконання (а.с.59).

V. Оцінка Суду.

27. Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

28. Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

29. Отже, необхідною передумовою для надання судового захисту є наявність порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи інтересу позивача.

30. Відповідно до ст. 5 ЦПК України суд здійснює захист прав, свобод та інтересів у спосіб, визначений законом або договором.

31. Спосіб захисту має бути ефективним та таким, що забезпечує поновлення порушеного права.

32. Заявлені позовні вимоги не спрямовані на захист чи відновлення будь-якого порушеного права позивача, а тому не є належним способом захисту у розумінні ст. 16 ЦК України.

33. Так, відповідно до вимог статті 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків . У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

34. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (ч.ч. 1, 3 ст. 626 ЦК України).

35. Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

36. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

37. Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 ЦК України).

38. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч. 1 ст. 639 ЦК України).

39. Відповідно до частини 4 ст. 63 ЗУ «Про ринок електричної енергії», постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, та на умовах договору постачання універсальних послуг. Договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті.

40. Згідно абзацу п`ятого частини 13 розділу ХVІІ «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про ринок електричної енергії», фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.

41. Таким чином судом встановлено, що відповідачем надано докази та судові рішення, які підтверджують, що між сторонами існують правовідносини з постачання електричної енергії саме на підставі публічного договору приєднання, а не окремого індивідуально погодженого сторонами договору.

42. Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

43. За змістом статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

44. Відповідно до статті 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

45. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (статті 81 ЦПК України).

46. Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

47. Так, судом встановлено, що між сторонами існують договірні правовідносини щодо постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг. Факт укладення між сторонами договору про постачання електричної енергії та виникнення договірних правовідносин уже був встановлений судовими рішеннями, які набрали законної сили, а тому відповідно до статті 82 ЦПК України цей факт повторному доказуванню не підлягає.

48. Позивачем не надано належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження того, що відповідачем порушено його права як споживача, а також не доведено, які саме дії чи бездіяльність відповідача є протиправними та яким чином ними порушено його права чи законні інтереси.

49. Доводи позивача зводяться до незгоди з судовими рішеннями у справах № 130/893/20 та № 130/2553/19 та фактично спрямовані на переоцінку обставин, встановлених цими судовими рішеннями, які набрали законної сили, що не може бути предметом судового розгляду та суперечить принципу правової визначеності.

50. Крім того, Розділом 3 договору про постачання електричної енергії №20360553, визначено умови постачання електричної енергії, права споживача щодо зміни постачальника, порядок визначення дати початку постачання електричної енергії та інші загальні умови договірних відносин. Разом із тим позивачем не конкретизовано, який саме пункт розділу 3 договору порушено відповідачем, у чому полягає таке порушення та якими належними і допустимими доказами воно підтверджується. Матеріали справи також не містять доказів невиконання чи неналежного виконання відповідачем будь-якого із зобов`язань, передбачених зазначеним розділом договору.

51. Позивач належними та допустимими доказами не довів наявності підстав для задоволення заявлених позовних вимог. Те що договір є обов`язковим для виконання сторонами цього договору передбачено ЦК України, тобто законом, а питання наявності між сторонами договірних правовідносин у сфері постачання електричної енергії вже було предметом судового розгляду. Відтак вимога визнати беззаперечним факт укладення договору не підлягає задоволенню, оскільки факт наявності між сторонами договоріних відносин з 1 січня 2019 року встановлено судовими рішеннями, що набрали законної сили.

52. Крім того, посилання позивача на порушення відповідачем його прав як споживача мають загальний характер та не містять належного обґрунтування. З матеріалів справи неможливо встановити, які конкретні дії чи бездіяльність ТОВ «Енера Вінниця» становлять порушення умов договору або вимог законодавства, а також яке саме право позивача порушене та в який спосіб таке порушення відбулося. Таким чином, позивач не довів ні факту порушення відповідачем своїх договірних чи законодавчих обов`язків, ні факту порушення його прав як споживача, що відповідно до вимог статей 12, 81 ЦПК України є підставою для відмови у задоволенні позову.

З цих підстав,

Керуючись статтями 2, 4, 5, 10-13, 18, 258, 259, 263, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України, Суд, -

У Х В А Л И В :

1. В задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Вінниця» про визнання права позивача на виконання відповідачем розділу 3 договору та створення відповідачем штучних підстав при розгляді справи №152/893/20, які не дозволяли позивачу оскаржити рішення відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повне рішення суду складено 29 липня 2026 року.

Ім`я (найменування) учасників:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, паспорт серії НОМЕР_1 , ід.№ НОМЕР_2 , зареєстрований мешканець АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Енера Вінниця», що знаходиться по вул. Пирогова, 131 в м. Вінниця, код ЄДРПОУ 41835359. Представник відповідача: Топольницький Андрій Йосипович, яки діє на підставі довіреності від 17 листопада 2025 року.

Головуючий суддя Андрея РОЗДОРОЖНА