Ухвала суду № 138576411, 29.07.2026, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 641/10050/25

Провадження № 2/645/1238/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К РА Ї Н И

29 липня 2026 року м. Харків

Немишлянський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - судді Шевченко Г.С.,

секретаря судового засідання Пастушенко К.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ТОВ «ФК «Процент» звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за договором позики в розмірі 34200,00 грн., а також просив стягнути сплачений судовий збір та витрати на правничу допомогу.

Ухвалою судді Немишлянського районного суду міста Харкова Шевченко Г.С. від 12.01.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі з викликом сторін.

Ухвалою судді Немишлянського районного суду міста Харкова 14.05.2026 р. прийнято до розгляду заяву сторони позивача від 14.04.2026 про зменшення позовних вимог, в якій представник позивача просив суд: стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ПРОЦЕНТ» заборгованість за кредитним договором №22558 від 04.11.2024 у сумі 20700 грн, судовий збір та витрати на правничу допомогу.

Ухвалою суду від 08 червня 2026 року визнано явку представника позивача ТОВ «ФК «Процент» в судове засідання обов`язковою.

У судові засідання призначені на 02.07.2026 та 29.07.2026 представник позивача ТОВ «ФК «Процент» не з`явився, був належним чином повідомленим про дату час та місце розгляду справи, про що свідчать довідки про доставлення судових повісток до електронного кабінету системи «Електронний суд», однак представник позивача повторно до суду не з`явився в судове засідання, доказів на підтвердження поважності причин своєї неявки суду не надав.

Відповідач у судове засідання не з`явилась, була повідомлена про дату, час та місце слухання справи належним чином, про причини неявки суд не повідомила.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного.

Згідно статті 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Судова повістка надсилається разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Зі змісту ст. 223 ЦПК України вбачається, що суд вправі визнати явку сторони обов`язковою в судове засідання, якщо визнає потрібним, щоб сторона яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення.

У матеріалах справи міститься заява представника позивача Руденка К.В. про проведення судових засідань за його відсутності.

Разом із тим, для надання пояснень з приводу предмета позову, розміру суми позовних вимог, які відповідачем визнано та погашено в добровільному порядку, явка позивача у судове засідання визнана обов`язковою ухвалою суду від 08.06.2026 року.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою.

Суд констатує, що за приписом частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Зазначений законодавчий припис покладає на позивача обов`язок цікавитися рухому справи в суді та не вчиняти дій, які спрямовані на затягування її розгляду; з`являтися за викликом до суду, в разі визнання явки обов`язкою, для надання пояснень і необхідних доказів; сприяти встановленню істини по справі.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Копія ухвали суду від 08.06.2026 року про визнання явки позивача обов`язковою та про відкладення у зв`язку із цим судового засідання на 02.07.2026 року на 11:30 була вручена доставлена позивачу до електронного кабінету системи «Електронний суд», також представнику позивача Руденку К.В. 08.06.2026.

Ухвалою від 30.06.2026 відмовлено в задоволенні заяви представника позивача ТОВ «ФК «ПРОЦЕНТ» Руденка Костянтина Васильовича про участь в режимі відеоконференції в судовому засіданні по розгляду цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з тих підстав, що явка позивача в судове засідання визнана судом обов`язковою.

Разом із цим, у судові засідання призначені на 02.07.2026 о 11:30 год., 29.07.2026 о 10:30 год. жоден представник позивача до суду не з`явився, при цьому позивач був належним чином повідомленим про судові засідання, доказів на підтвердження поважності причин неявки суду не надано.

Як роз`яснено у постанові Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних і справ про адміністративні правопорушення» № 11 від 17.10.2014 року, при здійсненні правосуддя судам слід брати до уваги те, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, серед іншого, розумність строків розгляду справи судом (п. 10 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 9901/949/18 (провадження № 11-1179заі19) та від 27 травня 2020 року у справі № 9901/11/19 (провадження № 11-122заі20) викладено правову позицію про те, що загальнообов`язкові процесуальні правила є певною формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенства права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.

Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору, зокрема, забезпечує захист інтересів відповідача, який вимушений витрачати час, кошти на свою чи представника явку в судові засідання.

Подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 20 травня 2022 року у справі №753/8582/19-ц (провадження № 61-20040св21).

Підстави для відкладення судового засідання, згідно ст. 223 ЦПК України також відсутні, оскільки неявка позивача в судові засідання є його волевиявленням, проявом дії принципу диспозитивності, який означає надання учаснику справи можливості вільно розпоряджатися своїми правами на власний розсуд (особисто турбуватись про здійснення своїх прав).

Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Як зазначив Верховний Суд (ВС/КЦС № 310/12817/13 від 22.05.2019), повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від наявності поважних чи неповажних причин.

Якщо нез`явлення позивача перешкоджає вирішенню спору (якщо розгляд справи за відсутності позивача неможливий), суд, не зважаючи на заяву позивача про розгляд справи за його відсутності, позбавлений права розглянути справу по суті. У разі, якщо суд визнав явку позивача обов`язковою до подання позивачем клопотання про розгляд справи за його відсутності, то суд, не зважаючи на це клопотання, зобов`язаний залишити позов без розгляду.

Подібні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.11.2022 у справі№ 905/458/21щодо застосування пункту 2 частини першої та пункту 3 частини другої статті 42 , статей 120, 196, частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, зміст яких є тотожним змісту вищевикладених статей ЦПК України.

Законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Така ж правова позиція викладена і Постанові Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі № 558/9/18.

Частиною 4 ст. 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Таким чином, у даному випадку існують усі підстави, передбачені ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, для залишення позову без розгляду, а саме: сторона позивача належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи; неявка позивача у судове засідання є повторною (суцільно); позивач не повідомив про причини неявки; від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, однак судом було визнано явку позивача у судове засідання обов`язковою.

З огляду на те, що сторона позивача повторно не з`явилася на виклик суду, при цьому, неявка позивача перешкоджає розгляду справи, оскільки за відсутності аргументованих пояснень представника позивача по суті позовних вимог, суд позбавлений можливості з`ясувати дані про наявність спору між сторонами, а також розміру позовних вимог та здійснених відповідачем розрахунків за договором прийняти законне та справедливе рішення.

З огляду на те, що сторона позивача повторно не з`явилася на виклик суду, при цьому, неявка позивача перешкоджає розгляду справи, оскільки за відсутності аргументованих пояснень представника позивача, суд позбавлений можливості прийняти законне та справедливе рішення, суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що повторна неявка належним чином повідомленого позивача у судові засідання свідчить про небажання підтримувати позовні вимоги, що є підставою для залишення позову без розгляду.

При цьому, суд враховує тривалість перебування справи у провадженні, дії позивача у розгляді його позовних вимог, який не цікавиться рухом справи, в судові засідання не з`являється, на адресу суду, після визнання явки позивача обов`язковою не вжив дій спрямованих на забезпечення явки у судове засідання.

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справи є обов`язком не тільки для держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини від 7 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Суд зазначає, що залишення позову без розгляду не порушує та не позбавляє права позивача на повторне звернення до суду.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 128, 223, 272, 257 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що після усунення умов, що були підставою для залишення позовної заяви без розгляду, він має право звернутися до суду повторно.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом 15 днів з дня її проголошення, безпосередньо до Харківського апеляційного суду .

Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, а у випадку її оскарження після розгляду апеляційної скарги судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали виготовлено 29.07.2026.

Суддя Г. С. Шевченко