Постанова № 138576275, 02.07.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/8650/26

Провадження № 3/643/1648/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.2026 м. Харків

Суддя Салтівського районного суду міста Харкова Замікула Б.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративні матеріали, які надійшли з Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою:

АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП,

УСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №647456 від 22.04.2026, водій ОСОБА_1 22.04.2026 о 17 год. 34 хв. у м. Харкові на вул. Академіка Павлова, 115Б керував транспортним засобом Opel Omega, д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи права керування таким транспортним засобом, чим порушив вимоги п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху.

У протоколі про адміністративне правопорушення дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, посилаючись на положення ст. 63 Конституції України відмовився від надання свідчень. Водночас захист його інтересів під час судового розгляду здійснював адвокат Книш А.Л.

У ході розгляду справи захисником заявлено клопотання про об`єднання в одне провадження справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП зі справою про притягнення тієї ж особи до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. За результатами розгляду зазначеного клопотання постановою судді від 28.05.2026 у його задоволенні відмовлено. У подальшому захисник звернувся з аналогічним клопотанням про об`єднання справ, у задоволенні якого відмовлено в судовому засіданні, оскільки повторне клопотання не містило додаткових відомостей чи доводів, які не були б враховані та вирішені при ухваленні попередньої постанови.

По суті справи захисник просив закрити провадження, посилаючись на те, що за кермом транспортного засобу перебувала інша особа, а не ОСОБА_1 . Водночас матеріали справи не містять доказів керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 .

Крім того, захисник просив відкласти судовий розгляд, посилаючись на життєві обставини, через які ОСОБА_1 був змушений виїхати до м. Києва та не зміг бути присутнім у судовому засіданні. Відкладення розгляду справи мотивовано також необхідністю розшуку та виклику свідка, який, за твердженням сторони захисту, перебував за кермом автомобіля, аби вказаний свідок підтвердив цю обставину в судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши захисника, суддя зазначає наступне.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За змістом ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен належним чином з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як визначено ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.

Згідно із ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» право на керування транспортними засобами відповідної категорії мають особи, які досягли визначеного цим Законом віку, пройшли відповідну підготовку, склали іспити та одержали в установленому порядку посвідчення водія. Право на керування транспортними засобами підтверджується посвідченням водія на право керування транспортними засобами відповідної категорії.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлений Правилами дорожнього руху (далі ПДР), затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001. Пункт 1.3 ПДР передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Згідно з п. 2.1 «а» ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі та на вимогу поліцейського передати для перевірки посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. У пункті 1.9 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до диспозиції ч. 5 ст. 126 КУпАП установлена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою четвертою цієї статті, тобто повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Суд, перевіривши матеріали справи та оцінивши зібрані докази в їх сукупності, доходить висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого

ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП підтверджується:

протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №647456 від 22.04.2026, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення й особу, яка його вчинила;

рапортом поліцейського УПП в Харківській області ДПП, який узгоджується зі змістом протоколу та відеозаписами;

відеозаписами з нагрудної камери працівника поліції та з відеореєстратора службового автомобіля, дослідженими у судовому засіданні, при перегляді яких обставини, викладені у протоколі, знайшли своє підтвердження;

відомостями про відсутність у ОСОБА_1 права керування транспортними засобами;

копією постанови від 05.04.2026 серії ЕНА № 6973326 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Надані докази є належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.

При цьому суддя відхиляє доводи сторони захисту як такі, що не спростовують наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, з таких підстав.

Щодо доводів захисту про перебування за кермом транспортного засобу іншої особи суддя зазначає таке.

Твердження сторони захисту про те, що транспортним засобом керувала інша особа, а не

ОСОБА_1 , не узгоджуються з поведінкою самого ОСОБА_1 під час спілкування з працівниками поліції. Зокрема, своєю поведінкою ОСОБА_1 демонстрував, що саме він причетний до керування транспортним засобом, і жодних заперечень щодо того, що за кермом перебувала інша особа, не висловлював. Крім того, сторона захисту не забезпечила явку особи, на яку посилається як на дійсного водія, для допиту в судовому засіданні як свідка, а також не надала суду жодних відомостей про цю особу (прізвище, ім`я, по батькові, адресу проживання), які дали б змогу викликати її в судове засідання шляхом направлення судової повістки. За таких обставин суддя вважає твердження про перебування за кермом іншої особи сумнівними та непереконливими, а тому відхиляє їх як безпідставні.

Щодо клопотання захисту про відкладення судового розгляду суддя зазначає таке.

Суддя не заперечує можливості виникнення в ОСОБА_1 життєвих обставин, через які він не зміг бути присутнім у судовому засіданні. Разом з тим відсутність ОСОБА_1 не впливає на повноту та об`єктивність судового розгляду, оскільки в ході судового розгляду брав участь адвокат, якого ОСОБА_1 обрав на власний розсуд, а відтак, гарантоване йому право на захист повною мірою забезпечено. Крім того, дана категорія справ не передбачає обов`язкової участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. До того ж ОСОБА_1 скористався гарантованим ст. 63 Конституції України правом не давати показань щодо себе, а тому обрана ним мовчазна позиція при розгляді справи також не впливає на повноту та об`єктивність її розгляду. З наведених підстав у задоволенні клопотання про відкладення судового розгляду відмовлено.

Разом з тим в останньому судовому засіданні була присутня мати ОСОБА_1 , яку за ініціативою судді заслухано в частині умов виховання та причин, що призвели до притягнення її сина до адміністративної відповідальності. Мати ОСОБА_1 пояснила, що її син потрапив у погану компанію та опинився під впливом старших товаришів. Саме тому, за проханням цих друзів ОСОБА_1 під час зупинки працівниками поліції транспортного засобу стверджував, що саме він перебував за кермом транспортного засобу. Іншими словами, ОСОБА_1 взяв вину на себе, аби убезпечити свого невідомого друга від притягнення до адміністративної відповідальності.

Оцінюючи наведені пояснення, суддя з розумінням ставиться до того, що у віці ОСОБА_1 може бути наявний певний юнацький максималізм. Водночас застосування судом надмірної поблажливості та звільнення особи від відповідальності за встановлених обставин може створити ілюзію безкарності й у підсумку заподіяти шкоду як самому ОСОБА_1 , так і суспільним інтересам, зокрема у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Наведене додатково підтверджує безпідставність доводів захисту про перебування за кермом іншої особи.

Жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, суду не надано.

Отже, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суддя дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, доведена у повному обсязі.

За приписами ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху суддею не враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відтак, суддя вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у межах санкції, передбаченої ч. 5 ст. 126 КУпАП, оскільки саме такий вид адміністративного стягнення передбачений законодавцем.

Водночас суд позбавлений можливості застосувати стягнення у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу, враховуючи наступне.

Згідно зі ст. 29 КУпАП конфіскований може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Водночас, транспортний засіб Opel Omega, д.н.з. НОМЕР_1 , належить іншій особі, про що зазначено в протоколі.

Відомості про наявність у власності ОСОБА_1 інших транспортних засобів - відсутні.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Матеріали справи не містять даних про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, а тому він підлягає стягненню.

Окремо суддя зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. У судовому засіданні 02.07.2026 оголошено вступну та резолютивну частини постанови. У зв`язку з перебуванням судді у щорічній відпустці, повний текст постанови складено після виходу судді з відпустки.

Керуючись ст. 33, 40-1, 126, 251, 280, 283285, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 грн, з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 (п`ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, на користь держави судовий збір у сумі 665,60 грн.

Штраф сплатити за реквізитами: отримувач коштів ГУК у Харківській області 21081300; код отримувача 37874947; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача 899998; рахунок отримувача UA168999980313020149000020001; код класифікації доходів бюджету 21081300; призначення платежу: «штраф по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху».

Судовий збір сплатити за реквізитами: отримувач ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача 899998; рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету 22030106; призначення платежу: «судовий збір при ухваленні судом постанови про накладення адміністративного стягнення».

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Салтівський районний суд міста Харкова протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова в частині накладення стягнення у виді штрафу набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а в частині позбавлення права керування транспортним засобом з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, а у випадку такого оскарження з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті.

Роз`яснити, що відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати штрафу протягом п`ятнадцяти днів з моменту отримання постанови про накладення штрафу, зазначена постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. В порядку примусового виконання з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік правопорушення.

Повний текст постанови складений та підписаний 29.07.2026.

Суддя Борис ЗАМІКУЛА