Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа №465/4220/26
Провадження № 2/345/2503/2026
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29.07.2026 м.Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі головуючої судді Кардаш О.І., розглянувши у заочному відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.
Позов мотивує тим, що 22.09.2024 між ТОВ «Селфі кредит» та ОСОБА_1 укладено договір № 1784280 про надання споживчого кредиту, який підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов даного договору товариство надало відповідачу кредит у розмірі 35000 грн. строком на 360 днів, з стандартною процентною ставкою 1 % в день. 26.08.2025 між ТОВ «Селфі кредит» та ТОВ «Свеа Фінанс» (ТОВ «Росвен Інвест Україна») укладено Договір факторингу № 01.02-34/25, відповідно до якого ТОВ «Селфі кредит» передало (відступило) ТОВ «Свеа Фінанс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Свеа Фінанс» прийняло належні ТОВ «Селфі кредит» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Відповідач свої зобов`язання за кредитними договорами не виконує, заборгованість не сплачує. В зв`язку з наведеним, представник позивача просить позов задовольнити та стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 170800 грн., з яких: 35000 грн. заборгованість по основному боргу; 118300 грн. заборгованість за процентами та 17500 грн. пеня, а також судові витрати.
Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 05.06.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали подати відзив на позов з доказами на підтвердження обставин, що підтверджують заперечення проти позову.
У строк, встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі, представником відповідача надано відзив відповідно до якого позовні вимоги визнає частково, а саме просить не стягувати з ОСОБА_1 нараховану пеню.
Суд, дослідивши письмові матеріали цивільної справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, вважає, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Встановлено, що 22.09.2024 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено Договір №1784280 про надання споживчого кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» 22.09.2024 направило ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір №1784280 про надання споживчого кредиту у вигляді розміщення в особистому кабінеті Позичальника на сайті повного тексту кредитного договору. В процесі заповнення заявки і реєстрації особистого кабінету позичальником первісний кредитор здійснив ідентифікацію і верифікацію особи.
22.09.2024 позичальник, після ознайомлення з пропозицією укласти електронний договір (офертою) у формі Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який містить усі істотні умови, і маючи технічну можливість відмовитися від підписання договору, виразив однозначну згоду із умовами договору шляхом натискання відповідної кнопки в ІТС Первісного кредитора. Зі своєї сторони ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» направило 22.09.2024 13:12:40 ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему на номер телефону НОМЕР_1 одноразовий ідентифікатор C159, котрий в свою чергу боржником було 22.09.2024 13:12:48 введено/відправлено первісному кредитору у відповідному розділі ІТС, чим він прийняв (акцептував) пропозицію (оферту) щодо укладання Договору №1784280 про надання споживчого кредиту, на умовах визначених офертою.
Відповідно до Розділу 1 Кредитного договору, ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» надає позичальнику кредит в гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Кредит надається строком на 360 дні (-в), стандартна процентна ставка становить 1 % в день.
ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», свої зобов`язання за кредитним договором виконало, та наддало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_2 , яку позичальник вказав при оформленні кредиту. Таким чином позичальником було отримано кредит в загальній сумі 35000,00 грн.
Відповідач виконував взяті на себе зобов`язання з істотним порушенням умов договору, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.
26.08.2025 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС» укладено ДОГОВІР ФАКТОРИНГУ № 01.02-34/25, відповідно до умов якого Клієнт відступає (передає) Фактору Права вимоги, а Фактор набуває Права вимоги від Клієнта та сплачує Клієнту за відступлення Прав вимог Фінансування у сумі, що дорівнює ціні Договору у порядку та у строки встановлені цим Договором.
Відповідно до Додатку 1 (Реєстру боржників) до ДОГОВІР ФАКТОРИНГУ № 01.02-34/25 від 26.08.2025, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №1784280 складає: 170800,00 грн. з яких заборгованість по тілу - 35000,00 грн., заборгованість по відсотках - 118300,00 грн., пеня - 17500,00 грн.
Між сторонами по справі виникли правовідносини, які регулюються гл.48 «Виконання зобов`язання» та гл.71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України.
Згідно з п.5 ч.1ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3, ч. 6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається, шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Згідно з вимогами ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
За змістом ч.12 ст.11 цього Закону України електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Встановлено, що кредитний договір №1784280 був підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора. Викладене у повній мірі узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19.
Взяті на себе зобов`язання сторонами за кредитним договором підлягають виконанню, оскільки належать до стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю та врахуванням інтересів іншої сторони угоди або відносин, про які йдеться. Сторона договору не вправі тлумачити договір чи діяти всупереч своїм попереднім заявам або поведінці на шкоду іншій стороні, яка обґрунтовано покладалася на умови договору.
Таким чином, заборгованість ОСОБА_1 виходячи із умов кредитного договору та взятих на себе сторонами зобов`язань за Договором кредиту становить 170800,00 грн. з яких заборгованість по тілу - 35000,00 грн., заборгованість по відсотках - 118300,00 грн., пеня - 17500,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.
За змістом ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.
Згідно зі ст. 612 ЦК України боржник є таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Згідно з ч.1, ч.6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
ОСОБА_1 неналежним чином виконував грошове зобов`язання, тому у нього виникла заборгованість.
Однак, щодо вимоги позивача щодо стягнення пені, суд зазначає наступне.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 №2120-ІХ, серед іншого, внесено зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».
Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов`язань.
Аналогічний правовий висновок, щодо аналізу п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, викладений у постанові Верховного Суду від 12.06.2024 у справі№910/10901/23, який, відповідно до положень ч.4 ст.263 ЦПК України, судом застосовується під час ухвалення судового рішення у подібній справі.
Згідно правового висновку, що викладений у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року в справі №706/68/23 (провадження № 61-8279св23), дія п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України розповсюджується на кредитний договір.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що хоч умовами Кредитного договору сторони і обумовили нарахування та сплату позичальником пені, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми виконаного/неналежно виконаного зобов`язання, проте п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України позичальники, у період воєнного стану, звільняються від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання), в тому числі, і в кредитних зобов`язаннях.
У зв`язку із викладеним, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовної вимоги про стягнення пені в розмірі 17500 грн. слід відмовити.
З урахуванням вищевикладеного суд вважає, що з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС» підлягає стягненню заборгованість за Договором №1784280 від 22.09.2024 у розмірі 153300 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позов заявлено на суму 170800 грн. Суд задовольняє позов на суму 153300 грн.
Згідно з платіжною інструкцією від 30.04.2026 позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 2662,40 грн. (а.с. 7).
Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачений при подачі позову судовий збір в сумі 2390 грн. (2662,40 грн. х 153300 грн. /170800 грн.).
На підставі викладеного та керуючись ст.263-265 ЦПК України,
У Х В А Л И В:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, будинок 8) заборгованість за договором №1784280 від 22.09.2024 у розмірі 153300 грн. та 2390 грн. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Суддя:
Судове рішення № 138575359, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області було прийнято 29.07.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 465/4220/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: