Ухвала суду № 13857506, 10.02.2011, Краснопільський районний суд Сумської області

справа № 2-34/ 2011 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2011 року           Краснопільський районний суд Сумської області у складі:

          головуючого судді          -          Басової В.І.

          з участю секретаря           -          Авраменко О.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Краснопілля справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2010 року позивач звернувся до суду, мотивуючи свої вимоги невиконанням відповідачем умов договору, та просив розірвати укладений 8 вересня 2010 року договір №510 на виготовлення та встановлення склопакетів, антимоскітної сітки та відливу; стягнути з відповідача 1549 гривень, сплачених на виконання умов договору; визнати недійсним п.4.1 умов договору стосовно штрафних санкцій виконавця, за невиконання терміну договору по його вині у розмірі 0,05 % за кожну добу затримки, оскільки ці умови є несправедливими; стягнути з відповідача 4321грн.71 коп. пені за невиконання умов договору та судові витрати.

В судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав і наполягав на їх задоволенні та пояснив, що 08 вересня 2010 року відповідач прийняв зобов’язання стосовно виготовлення, доставки і встановлення пластикового вікна у двадцятиденний строк з моменту попередньої оплати, отримавши таку оплату того ж дня в сумі 1549 грн. Твердив, що свої зобов’язання приватний підприємець ОСОБА_2 не виконав і на даний час, грошові кошти не повернув, на неодноразові усні звернення не реагував, у зв’язку з чим позивач був вимушений знаходити додаткові кошти та звернутись до третіх осіб для виконання цих робіт. На даний час необхідність виконувати умови договору з боку відповідача відсутня.

Відповідач в судові засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги частково визнав, зазначивши, що дійсно не виконав укладений з позивачем договір, на виконання якого отримав 1549 грн., умови договору вважає законними.

Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Встановлено судом та не заперечувалось сторонами, що 08 вересня 2010 року ними укладено правочин у письмовій формі, котрий визначили як договір №510 (а.с.5). За його умовами відповідач прийняв зобов’язання по виконанню робіт та послуг, а саме виготовити та встановити склопакет ЕF-63, антимоскітну сітку та відлив згідно листа заміру №510. Сума договору складає 1549 грн., які сплачені замовником-позивачем в день підписання договору. Термін виконання замовлення становить 20 днів з дати оплати, тобто строк виконання договору 27 вересня 2010 року.

Ст.865 ЦК України передбачено, що за договором побутового підряду підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Зі змісту правочину, суд дійшов висновку, що сторони уклали саме договір побутового підряду, оскільки відповідач здійснює підприємницьку діяльність (а.с. 26), а позивач прагнув задовольнити побутові потреби, тобто виступив як споживач в розумінні Закону України «Про захист прав споживачів».

Статтею 10 Закону України «Про захист прав споживачів», передбачено, що споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов'язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

Відповідач, згідно договору підряду укладеного з позивачем, роботи по встановленню металлопластикового вікна у житлі позивача у встановлений договором строк так і не розпочав, тобто своєчасно не приступив до виконання зобов’язань за договором і не повернув сплачені кошти, що слідує з його заяви та власних пояснень, наданих органу дізнання, який проводив перевірку за зверненням позивача (а.с. 18, 24-25).

Відповідно до ч.2 ст.867 ЦК України, ст.10 ЗУ «Про захист прав споживачів»позивач відмовився від договору, уклавши 8 листопада 2010 року з ФОП ОСОБА_3 договір №163 та отримавши його виконання (а.с.7-8).

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що є достатні підстави, розірвати договір підряду між позивачем та відповідачем, і задовольнити позов в частині стягнення 1549 гривень 00 копійок, сплачених при підписані договору.

Пунктом 4.1. договору в якості забезпечення виконання зобов'язання передбачено, що за несвоєчасне виконання замовлення відповідач повинен сплатити штрафні санкції в розмірі 0,05 % від суми договору за кожний прострочений день.

Позивач просив визнати цей пункт договору недійсним, посилаючись на несправедливість його умов в силу ст.18 ЗУ «Про захист прав споживачів»та наполягав на стягненні з відповідача неустойки у розмірі 3% від загальної вартості замовлення за кожен день прострочення виконання зобов'язання, посилаючись на п.5 ст. 10 Закону України про захист прав споживачів " з 28 вересня по 30 грудня 2010 року в сумі 4321 грн.71 коп.

Відповідно ч.3 ст. 6 ЦК України сторони в договорі можуть відступати від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

За ч.3 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів " не можна вважати несправедливою умову договору про розмір пені (неустойки), який сторонами визначено у меншому розмірі, а ніж який передбачений законодавством, враховуючи також ту обставину, що відповідальність Позивача-замовника за невиконання зобов'язання передбачена у такому ж обсязі (п.4.2 Договору).

Стаття 551 ЦК України прямо вказує, що сторони договору мають право зменшити розмір неустойки, установлений актом цивільного законодавства. Коли сторони договору на власний розсуд визначають розмір неустойки, умови її застосування тощо, має місце «договірна»неустойка.

В силу статей 546, 549 ЦК України пеня є різновидом неустойки, яка може застосовуватися з метою забезпечення виконання зобов’язання.

Особливості застосування штрафу полягають у тому, що штраф обчислюється тільки у відсотках і тільки від суми порушеного зобов’язання; він являє собою грошову суму, яка одноразово виплачується порушником зобов’язання. Основною умовою застосування штрафу є те, що штраф може встановлюватися за будь-яке порушення зобов’язання. Пеня ж, у свою чергу, є неустойкою, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожний день прострочення виконання. Як і штраф, пеня обчислюється тільки у відсотках і є триваючою неустойкою, тобто грошовою сумою, яка нараховується за кожний день прострочення. Відмінність пені від штрафу полягає в тому, що пеня може встановлюватися за несвоєчасне виконання тільки грошового зобов’язання.

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

          Позивачем не доведено, що умови п.4.1 договору є несправедливими, принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач не порушено, крім того, оскільки 8 листопада 2010 року позивач відмовився від договору, відсутні підстави для спонукання відповідача виконати його умови, і як наслідок цього –для стягнення з відповідача пені, тому суд відмовляє в задоволенні цих вимог.

Питання судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст. 5, 10, 18, 22 Закону України “Про захист прав споживачів”, ст.ст. 6, 546, 549, 551, 865, 867 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 212-215, 224 ЦПК України,–

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Договір №510, укладений між ОСОБА_1 та фізичною особою- підприємцем ОСОБА_2 08 вересня 2010 року –розірвати.

Стягнути з фізичної особи- підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1549 (одну тисячу п’ятсот сорок дев’ять) гривень 00 копійок, сплачених при укладенні договору та 37 (тридцять сім) гривень 00 копійок у відшкодування витрат на ІТЗ судового розгляду, а всього 1586 (одну тисячу п’ятсот вісімдесят шість) гривень 00 копійок.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 51 грн.00 коп. та 83 грн.00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, на рахунок: 31219259700172 отримувач коштів Краснопільський район 22050000 ОКПО отримувача 23635238 МФО банку 837013 банк ГУДКУ у Сумській області, призначення платежу " за ІТЗ до Краснопільського районного суду Сумської області"

У задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області через Краснопільський районний суд Сумської області протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час його проголошення, - протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Якщо було подано апеляційну скаргу і рішення за цією скаргою не скасовано, воно набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлений 10 лютого 2011 року

Суддя                                                                                          В.І. Басова