Рішення № 138575006, 07.07.2026, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/2440/26

Провадження № 2/185/3550/26

З А О Ч Н Е

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2026 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Юдіної С.Г. за участю секретаря Садової К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Харківобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення невідпрацьованих сум позачергового авансу, виданого в рахунок заробітної плати, -

В С Т А Н О В И В:

АТ «Харківобленерго» звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Харківобленерго» суму заборгованості за невідпрацьовані дні отриманого ним позачергового авансу в рахунок заробітної плати в розмірі 12 944, 33 грн. та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно до наказу від 17.05.2021 № 3/532к ОСОБА_1 з 18.05.2021 року був прийнятий на посаду електромонтера з ремонту та монтажу кабельних ліній 4 розряду виробничої дільниці з експлуатації та ремонту кабельних ліній Центрального району електричних мереж АТ «Харківобленерго». Зміст наказу від 17.05.2021 № 3/532к доведений АТ Харківобленерго до відома відповідача під особистий підпис. 18.12.2025 трудовий договір з ОСОБА_1 припинено на підставі наказу від від 18.12.2025 № 1756к за п. 8-3 ст. 36 КЗпП України (відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад 4 місяці поспіль). Підставою для припинення трудового договору з відповідачем стали ті обставини, що в період з 01.03.2022 року по 18.12.2025 року ОСОБА_1 був відсутній на роботі без повідомлення про причини відсутності більш ніж за 4 місяці, що було кваліфіковано згідно з п. 8(3) ст. 36 КЗпП України. Відповідно до табелю обліку робочого часу у лютому 2022 року ОСОБА_1 відпрацював 20 днів, з 01.03.2022 року був відсутній на роботі до моменту звільнення 18.12.2025. Згідно з інформацією, наявною в табелі обліку робочого часу працівника, ОСОБА_1 у день звільнення на роботу не з`явився. При цьому позивач вказує, що ОСОБА_1 було повідомлено, що в нього виник борг перед позивачем у розмірі 12 994,33 грн., оскільки на день звільнення сума нарахованої заробітної плати відповідачу не була достатньою для покриття заборгованості, яка виникла за лютий 2022 у зв`язку із виплатою йому після введення на території України воєнного стану сум позачергового авансу виданого в рахунок заробітної плати. Так, у період лютий 2022-грудень 2025 року відповідач отримав у лютому 2022: сума нарахувань складалась з оплати за тарифними ставками у розмірі 15 061,00 грн., оплата за роботу у вихідні дні 4 597, 56 грн., індексації зарплати у розмірі 84,35 грн., невидані копійки 0,05 грн., разом нараховано 19 742,96 грн. Сума утримання за цей місяць становила 25 887,29 грн., що складалося з ПДФО у розмірі 3 553,72 грн., профвнесків у розмірі 197, 43 грн. суми заробітної плати у розмірі 6 780,00 грн., військового збору у розмірі 296,14 грн., позачергового авансу виданого в рахунок заробітної плати у розмірі 15 060,00 грн. Заборгованість з Авансу ОСОБА_1 за лютий 2022 склала 25 887, 29-19 742,96 грн. = 6 144,33 грн. у березні 2022 сума позачергового Авансу склала 3 850 грн. Заборгованість ОСОБА_1 за березень 2022 склала 6 144,33 грн. + 3 850 грн. = 9 994,33 грн. У квітні 2022 сума позачергового Авансу склала 3 000 грн., заборгованість за квітень 2022 склала 9 994,33 грн. + 3 000 грн. = 12 994, 33 грн. З травня 2022 по грудень 2025 року ОСОБА_1 нарахування не проводились. Залишок заборгованості на момент звільнення складає 12 994,33 грн. У грудні 2025 року ОСОБА_1 було звільнено із займаної посади. Так, повідомленням про нараховані суми працівнику при звільненні № 19/6-24 від 18.12.2025, згідно зі ст. 116 КЗпП України борг ОСОБА_1 з Авансу виданого в рахунок заробітної плати складав 12 994,33 грн. Вищезазначене повідомлення разом із наказом про звільнення від 18.12.2025 № 1756к, вимогою про необхідність сплати грошових коштів від 18.12.2025 № 17-51/11068 та супровідним листом від 18.12.2025 № 27-3419 були направлені ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку, однак вимоги позивача залишилися без задоволення та заборгованість ОСОБА_1 на момент подання позовної заяви не була погашена.

Ухвалою суду від 02.03.2026 року провадження у вищевказаній цивільній справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, просив розгляд справи провести без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час, день та місце проведення судових засідань повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заява про розгляд справи за його відсутності до суду не надходила.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 282-284 ЦПК України.

Так, за приписами ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно наказу (розпорядження) про прийом на роботу № 3/532к від 17.05.2001 ОСОБА_1 (таб. № 78484) з 18.05.2001 прийнято на посаду електромонтера з ремонту та монтажу кабельних ліній 4 розряду виробничої дільниці з експлуатації та ремонту кабельних ліній Центрального району електричних мереж АТ «Харківобленерго» м. Харків.

Наказом (розпорядженням) АК «Харківобленерго» про припинення трудового договору (контракту) № 1756к від 18.12.2025 трудовий договір з ОСОБА_1 припинено за п. 8 (3) ст. 36 КЗпП України (відсутність працівника на роботі) на підставі службової записки вх. від 12.12.2025 № 23/27903.

Відповідно до табелів обліку робочого часу у лютому 2022 року ОСОБА_1 відпрацював 20 днів та з 01.03.2022 був відсутній на роботі до моменту звільнення, а саме до 18.12.2025.

Згідно копії повідомлення про нараховані суми працівнику при звільненні, згідно ст. 116 КЗпП України відповідачу нараховано податок на дохід фіз. осіб 2 834,17 грн., утримання профвнесків 157,45 грн., утримання військового збору 787,27 грн., борг з авансу 12 994,33 грн, залишок боргу з авансу 12 994,33 грн.

Вищезазначене повідомлення разом із наказом про звільнення від 18.12.2025 № 1756к, вимогою про необхідність сплати грошових коштів від 18.12.2025 №17-51/11068 та супровідним листом від 18.12.2025 №27-3419 були направлені відповідачу засобами поштового зв`язку, що підтверджується описом вкладення, квитанцією про відправку та трекінгом відправлення.

Як вбачається з роздруківки розрахунку суми боргу за період з лютого 2022 року по грудень 2025 року ОСОБА_1 отримав: - сума нарахувань складалась з оплати за тарифними ставками у розмірі 15 061,00 грн., оплата за роботу у вихідні дні 4 597,56 грн., індексації зарплати у розмірі 84,35 грн., невидані копійки 0,05 грн., разом нараховано 19 742,96 грн. Сума утримання за цей місяць становила 25 887,29 грн., що складалося з ПДФО у розмірі 3 553,72 грн., профвнесків у розмірі 197,43 грн. суми заробітної плати у розмірі 6 780,00 грн., військового збору у розмірі 296,14 грн., позачергового авансу виданого в рахунок заробітної плати у розмірі 15 060,00 грн., у березні 2022 нараховано 3 850, 00 грн. у квітні 2022 нараховано 3 000, 00 грн.

Відповідно, заборгованість з авансу ОСОБА_1 за лютий 2022 склала 25 887, 29 грн. 19 742, 96 грн. = 6 144,33 грн., за березень 2022 склала 6 144,33 грн. + 3 850 грн. = 9 994, 33 грн., за квітень 2022 склала 9 994, 33 грн. + 3 000 грн. = 12 994, 33 грн. З травня 2022 по вересень 2025 року ОСОБА_1 нарахування не проводились у зв`язку з відсутністю його на роботі.

Залишок заборгованості на момент звільнення відповідача складає 12 994,33 грн.

Право на працю, закріплене у статті 43 Конституції України, включає можливість заробляти собі на життя працею, яку особа вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно з ч. 1 ст. 3 та ст. 4 КЗпП України трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулюються законодавством про працю, яке складається з КЗпП України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Положеннями статті 116 КЗпП України визначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати. У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Структура заробітної плати визначена у ст. 2 цього Закону, за змістом якої заробітна плата складається з основної та додаткової заробітної плати, а також з інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Основна заробітна плата це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки), яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додатковою заробітною платою є винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати це виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Таким чином, під заробітною платою, що належить працівникові, необхідно розуміти всі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.

З вищенаведеного вбачається, що заробітною платою є винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець (власник або уповноважений ним орган підприємства, установи, організації) виплачує працівникові за виконану ним роботу (усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).

Умови оплати праці в АТ «Харківобленерго» визначені у Колективними договорами, п. 2.17 яких встановлено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно, не рідше двох разів на місяць: 22 числа за першу половину місяця, та 7 числа наступного місяця (остаточний розрахунок) за другу половину місяця; розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається відповідно до складених табелів обліку робочого часу за період з 1 по 15 число робочого місяця, але не менше оплати за фактично відпрацьований час в період з 1 по 15 число місяця з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.

Таким чином, відповідачу були сплачені позачергові аванси, видані в рахунок заробітної плати, які останнім не було відпрацьовано, та не було повернуто. Позачерговий аванс, виданий в рахунок заробітної плати, не є заробітною платою, оскільки він був виплачений не за трудовим договором та не на підставі умов, визначених колективними договорами (поза визначені п. 2.17 Колективного договору АТ «Харківобленерго» на 2021-2022 роки порядку та строки) та не є винагородою за виконану роботу, а також не є жодним з видів компенсаційних виплат.

Враховуючи зазначене, позачерговий аванс, виданий в рахунок заробітної плати, підлягає стягненню з відповідача, оскільки особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно набуте, згодом відпала.

Зобов`язання з повернення безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна.

Відсутність правової підстави це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.

Таким чином, оскільки відповідачем ОСОБА_1 було отримано вищезазначену суму авансу, виданого в рахунок заробітної плати, які не були нею повністю погашені чи відпрацьовані, такі грошові кошти вважаються безпідставно набутими.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду (ст. 13 ЦПК України).

Відповідно до положень ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів та показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Виходячи з вищевикладеного, суд доходить обґрунтованого висновку на підставі наявних в матеріалах справи доказів, що у відповідача ОСОБА_1 виникла заборгованість перед АТ «Харківобленерго» за невідпрацьовані дні отриманого ним позачергового авансу в рахунок заробітної плати в розмірі 12 944,33 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги АТ «Харківобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення невідпрацьованих сум позачергового авансу, виданого в рахунок заробітної плати, підлягають задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог АТ «Харківобленерго» у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 328 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 10, 11-13, 81, 95, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Акціонерного товариства «Харківобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення невідпрацьованих сум позачергового авансу, виданого в рахунок заробітної плати задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Харківобленерго» суму заборгованості за невідпрацьовані дні отриманого ним позачергового авансу, виданого в рахунок заробітної плати в розмірі 12 944 (дванадцять тисяч дев`ятсот сорок чотири) гривні 33 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Харківобленерго» витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривні 00 копійок

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.

Рішення знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб - адресою:http://reyestr.court.gov.ua.

Учасники справи:

Позивач : Акціонерне товариство «Харківобленерго», ЄДРПОУ: 00131954, місце

знаходження: м. Харків, вул. Георгія Тарасенка, буд. 149.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Суддя С. Г. Юдіна