Ухвала суду № 138574218, 07.07.2026, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 932/4532/26

Провадження № 2/932/1524/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2026 року Шевченківський районний суд міста Дніпра в складі: головуючого судді Стадченко О.В., при секретарі Підопригори Р.А., за участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду у місті Дніпро клопотання представника позивача ОСОБА_2 про поновлення процесуального строку для подання відповіді на відзив на позовну заяву та для проведення письмового опитування відповідача як свідка, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики,-

ВСТАНОВИВ:

01.04.2026 ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду міста Дніпра з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_4 боргу за договором позики.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Дніпра від 07.05.2026 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження, розпочато підготовче провадження. Встановлено відповідачу строк п`ятнадцять днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, протягом якого відповідач має право подати відзив на позовну заяву, з урахуванням вимог статті 178 ЦПК України. Також, встановлено позивачу строк десять днів із дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, з урахуванням вимог ст.179 ЦПК України. Роз`яснено учасникам справи, що подання заяв по суті справи (позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву) є їхнім правом. У разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Вказана ухвала отримана позивачем ОСОБА_5 і представником позивача ОСОБА_2 15.05.2026, що підтверджується інформацію з підсистеми ЄСІТС «Електронний суд».

20.05.2026 через систему «Електронний суд» представником відповідача ОСОБА_3 подано до суду відзив на позовну заяву, копія якого надіслана та отримана позивачем ОСОБА_5 і представником позивача ОСОБА_2 20.05.2026, що підтверджується інформацію з підсистеми ЄСІТС «Електронний суд».

Отже, сторона позивача мала право подати відповідь на відзив на позовну заяву межах десятиденного строку з дня отримання відзиву на позовну заяву, тобто з 21.05.2026 по 30.05.2026.

Проте, 17.06.2026 через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» представник позивача ОСОБА_2 подав до суду відповідь на відзив на позовну заяву, яким просив: поновити позивачеві процесуальний строк для подання відповіді на відзив на позовну заяву; - поновити позивачеві строк для проведення письмового опитування відповідача як свідка, а відповідачеві строк для подання відповіді на задані позивачем питання; - прийняти у справу відповідь на відзив, зміни до позову в частині розміру позовних вимог та поставити перед відповідачем у порядку статті 93 ЦПК України запитання про обставини, що мають значення для справи:

1) Чи написана додана до позову у справі №932/4532/26 розписка від 29.09.2020 року

власноручно ОСОБА_4 ?

2) Чи містить додана до позову у справі №932/4532/26 розписка від 29.09.2020 року

власноручний підпис ОСОБА_4 ?

Мотивуючи поважність причин пропуску строку для подання відповіді на відзив, представник позивача ОСОБА_2 зазначив, що у зв`язку з відпусткою з 30.05.2026 по 14.06.2026 він не мав можливості скористатись встановленим процесуальним строком повністю та вчасно подати відповідь на відзив.

Обґрунтовуючи клопотання про поновлення процесуального строку в частині проведення письмового опитування відповідача як свідка, відповідно до ст.93 ЦПК України, представник позивача ОСОБА_2 зазначив, що подаючи позов до суду, маючи на підтвердження позовних вимог оригінал письмового договору у вигляді розписки, позивач не знав, що заперечуючи проти позову, відповідач зазначить про те, що ним вказаний договір у вигляді розписки не підписувався, не надаючи цьому твердженню жодних доказів, хоча в силу частини першої статті 81 ЦПК України він повинен доводити ті обставини, на які посилається як на підставу своїх заперечень.

24.06.2026 через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача Старовойтової О.Е. надійшли заперечення на відповідь на відзив, згідно яких остання просила відмовити позивачу у поновленні процесуального строку для подання відповіді на відзив на позовну заяву та для проведення письмового опитування відповідача.

В обґрунтування своїх заперечень представник відповідача зазначила, що єдиною підставою для поновлення строку позивач зазначає перебування представника у відпустці з 30.05.2026 по 14.06.2026 року. Сторона відповідача вважає, що зазначена підстава не є поважною причиною пропуску процесуального строку в розумінні частини першої статті 127 ЦПК України. Наказ про відпустку не достатнім доказом фактичного перебування представника позивача у відпустці у заявлений період та неможливості вчинення процесуальних дій. Звертає увагу суду на змістовну невідповідність: відпустка, згідно з наказом, надана з 30.05.2026 року (випадково припадає на останній день для подання відповіді на відзив), що є суботою тобто вихідним, неробочим днем. Початок відпустки з вихідного дня є нетиповим для звичайної ділової практики та викликає обґрунтовані сумніви щодо достовірності чи дати фактичного складення цього наказу. До відповіді на відзив не додано жодних інших документів, які б підтверджували фактичне використання відпустки та об`єктивну відсутність доступу до засобів електронного зв`язку, необхідних для подання документа через систему «Електронний суд». Для належного підтвердження обставин, на які посилається представник позивача, останньому слід було надати додаткові документи, що підтверджують реальність та характер заявленої відпустки, зокрема: документи про бронювання готелю, проїзні документи (квитки на потяг, авіаквитки, інші транспортні документи), що підтверджували б виїзд представника за межі населеного пункту або взагалі за межі України у заявлений період. Жодних таких документів до клопотання не додано. Крім того, відповідно до договору № С6-11 від 31.03.2026 року про надання правової допомоги правничу допомогу позивачу надає не адвокат Стрєльніков Є.А. особисто, а Адвокатське об`єднання ТСТ (ЄДРПОУ 43503632) як сторона договору, від імені якого ОСОБА_2 діє як керуючий партнер. Пунктом 2.3 цього ж договору прямо передбачено право АО покласти частину своїх обов`язків на іншу особу, при цьому АО залишається відповідальною у повному обсязі перед клієнтом за виконання договору. За таких умов перебування керуючого партнера АО у відпустці не позбавляло Адвокатське об`єднання ТСТ, як сторону договору, об`єктивної можливості забезпечити вчасне вчинення процесуальної дії силами іншої особи, іншого партнера чи адвоката цього ж об`єднання, а отже не є обставиною, що об`єктивно унеможливлює дотримання процесуального строку. Таким чином, перебування одного конкретного адвоката бюро у відпустці не звільняє адвокатське бюро від виконання його договірних зобов`язань перед клієнтом та не є об`єктивною перешкодою для своєчасного вчинення процесуальних дій, оскільки бюро, як організаційна форма, передбачає можливість залучення інших адвокатів цього ж бюро для виконання процесуальних дій та дотримання процесуальних строків. Відсутні також законні підстави і для поновлення похідного строку для письмового опитування Відповідача як свідка, оскільки реалізація права на постановку запитань у порядку ст. 93 ЦПК України обмежена першою заявою по суті справи, яка подається в межах встановленого процесуального строку. Якщо сама відповідь на відзив подана з пропуском строку без поважних причин, то й похідне від неї право на постановку запитань також не підлягає поновленню.

У підготовчому засіданні представник позивача Стрєльніков Є.А. підтримав клопотання, просив поновити процесуальний строк для подання відповіді на відзив та проведення письмового опитування відповідача як свідка. На уточнююче запитання пояснив, що стороні позивача ніхто не заважав звернутися до суду із заявою про проведення письмового опитування відповідача разом з поданням позовної заяви до суду.

Позивач ОСОБА_1 у підготовчому засіданні підтримав клопотання представника позивача, просив поновити процесуальний строк. На уточнююче запитання пояснив, що стороні позивача ніхто не заважав звернутися до суду із заявою про проведення письмового опитування відповідача разом з поданням позовної заяви до суду. Причиною поважності пропуску строку назвав велику завантаженість свого представника.

Представник відповідача Старовойтова О.Е. у підготовчому засіданні заперечувала проти поновлення позивачу процесуального строку для подання відповіді на відзив та проведення письмового опитування відповідача, з підстав викладених у письмових запереченнях.

Суд, вислухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Відповідно до ч.1 ст.93 ЦПК України учасник справи має право поставити в першій заяві по суті справи (тобто з позовною заявою або відзивом), що ним подається до суду, не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи.

Згідно ч. 4 ст. 179 ЦПК України відповідь на відзив подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання відповіді на відзив, який дозволить позивачу підготувати свої міркування, аргументи та відповідні докази, іншим учасникам справи - отримати відповідь на відзив завчасно до початку розгляду справи по суті, а відповідачу - надати учасникам справи заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті.

Відповідно до статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно із частинами першою, другою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтвердженні належними доказами.

01.04.2026 до Шевченківського районного суду міста Дніпра через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Стрєльніков Є.А. Разом зі зверненням до суду із позовною заявою позивач мав можливість ініціювати процедуру проведення письмового опитування відповідача ОСОБА_4 як свідка, відповідно до вимог ст.93 ЦПК України. Об`єктивних причин неможливості реалізувати своє право на проведення письмового опитування відповідача як свідка разом з подачею позовної заяви до суду стороною позивача не наведено та не доведено.

Крім того, ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Дніпра від 07.05.2026 встановлено позивачу строк десять днів із дня отримання відзиву на позовну заяву, протягом якого позивач має право подати відповідь на відзив на позовну заяву, з урахуванням вимог статті 179 ЦПК України. У разі ненадання позивачем відповіді на відзив у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Як вказано вище, відзив на позовну заяву сторона позивача отримала 20.05.2026. Отже у строк з 21.05.2026 по 30.05.2026 сторона позивача могла реалізувати своє право на подання відповіді на відзив на позовну заяву.

17.06.2026 через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» до суду представником позивача Стрєльніковим Є.А. подано відповідь на відзив на позовну заяву з клопотанням про проведення письмового опитування відповідача в порядку ст.93 ЦПК України з пропущенням процесуального строку для його подачі.

Суд зазначає, що наведені у відповіді на відзив причини пропуску позивачем строку на подачу відповіді на проведення письмового опитування відповідача, а саме те що представник позивача перебував у відпустці з 30.05.2026 по 14.06.2026, та не знав, що відповідач буде заперечувати проти позову, судом не визнаються поважними.

Наведені представником позивача причини пропуску процесуального строку в частині подання відповіді на відзив, могли бути покладені в основу продовження судом процесуального строку, в порядку ч.2 ст. 127 ЦПК України, у випадку подачі до суду відповідної заяви, складення якої не займає великого часу, однак таких дій представником позивача вчинено не було.

Крім того, є слушними доводи представника відповідача в частині того, що відповідно до договору № С6-11 від 31.03.2026 року, правничу допомогу позивачу у даній цивільній справі надає Адвокатське об`єднання «ТСТ», від імені якого Стрєльніков Є.А. діє як керуючий партнер. Пунктом 2.3 договору прямо передбачено право адвокатського об`єднання покласти частину своїх обов`язків на іншу особу. Таким чином, само по собі перебування адвоката Стрєльнікова Є.А. у відпустці не звільняло адвокатське бюро, як сторони договору, від виконання договірних зобов`язань перед клієнтом, у тому числі у вигляді своєчасного вчинення процесуальних дій із залученням інших адвокатів цього ж бюро.

Також, Цивільний процесуальний кодекс України не передбачає можливості подання заяви про письмове опитування учасників справи як свідків після подання першої заяви по суті справи. У такому разі суд має залишити без розгляду відповідну заяву з огляду на порушення порядку її подання, крім випадків, коли неможливість подання відповідної заяви у встановлений процесуальним законодавством строк, була викликана об`єктивними обставинами.

Таких об`єктивних обставин судом під час підготовчого засідання не встановлено та стороною позивача не доведено. Доводи представника позивача, що подаючи позов до суду, позивач не знав, що заперечуючи проти позову, відповідач зазначить про те, що ним вказаний договір позики у вигляді розписки не підписувався, а тому він звертається із письмовим опитуванням відповідача, як свідка, не заслуговують на увагу суду, з огляду на їх необґрунтованість.

За загальним правилом пропуск процесуальних строків має наслідком втрату права на вчинення процесуальної дії, а для суду настає обов`язок застосувати передбачені ЦПК України наслідки подання документів після закінчення процесуальних строків. Під залишенням документів без розгляду треба розуміти відмову суду давати правову оцінку поданому з пропуском строку документу.

Метою встановлення процесуальних строків є надання визначеності у реалізації суб`єктами правовідносин своїх прав та обов`язків. З настанням або закінченням відповідного строку пов`язане виникнення, зміна чи припинення правовідносин.

Строк як відрізок часу обмежує дію суб`єктивних прав та обов`язків. Водночас процесуальний строк - це встановлений законом або визначений судом проміжок часу, протягом якого суд або учасники судового процесу мають право або зобов`язані вчинити певну процесуальну дію чи сукупність таких дій.

Процесуальні строки мають свою специфіку: по-перше, вони завжди мають імперативний характер; по-друге, процесуально-правові строки встановлюються для здійснення тих або інших процесуальних дій; по-третє, вони мають забезпечувати оперативність та ефективність здійснення правосуддя і сприяти дисциплінуючому впливові на учасників процесу.

Отже, запровадження строку, у межах якого особа може звернутися до суду з відповідною письмової заявою чи клопотанням, обумовлено передусім необхідністю дотримання принципу правової визначеності та забезпечення здійснення судових процедур у межах розумних строків.

Враховуючи викладене, зважаючи на те, що стороною позивача не було надано суду доказів поважності пропуску процесуального строку на подання відповіді на відзив на позовну заяву та ініціювання процедури проведення письмового опитування відповідача як свідка, у відповідності до вимог ст.93 ЦПК України: суд, з метою забезпечення змагальності сторін та рівних прав учасників справи щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом, що встановлено статтею 12 ЦПК України, вважає, що у задоволенні клопотання представника позивача про поновлення процесуального строку для подання відповіді на відзив на позовну заяву та про поновлення строку для проведення письмового опитування відповідача як свідка, необхідно відмовити, а відповідь на відзив представника позивача, яка містить клопотання про проведення письмового опитування відповідача - залишити без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.127, 179, 260, 353, 354 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання представника позивача про поновлення процесуального строку для подання відповіді на відзив на позовну заяву та про поновлення строку для проведення письмового опитування відповідача як свідка - відмовити.

Відповідь на відзив на позовну заяву представника позивача ОСОБА_2 , яка містить клопотання про проведення письмового опитування відповідача, подану у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: О.В.Стадченко