Ухвала суду № 138573795, 29.07.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

про забезпечення позову

"29" липня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/2306/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

без виклику представників сторін

розглянувши заяву Громадської організації "Підтримки та захисту осіб з інвалідністю "Красива нація" про забезпечення позову (вх.№ 18283/26 від 27.07.2026) у справі

за позовом Громадської організації "Підтримки та захисту осіб з інвалідністю "Красива нація" (61022, м. Харків, вул. Сумська, буд. 67, кв. 2) до Громадської організації «Підтримки та захисту осіб з інвалідністю «Нація Нескорених» (61120, м. Харків, пр. Ювілейний, буд. 53, кв. 76) про розірвання договору

ВСТАНОВИВ:

Громадська організація "Підтримки та захисту осіб з інвалідністю "Красива нація" звернулась до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Громадської організації «Підтримки та захисту осіб з інвалідністю «Нація Нескорених», в якій просить розірвати Договір пожертви нежитлової будівлі літ. «К-2», загальною площею 312,8 кв.м., що знаходиться за адресою: місто Харків, вулиця Куликівська, будинок 5, укладений 03 жовтня 2024 року між ГРОМАДСЬКОЮ ОРГАНІЗАЦІЄЮ «ПІДТРИМКИ ТА ЗАХИСТУ ОСІБ З ІНВАЛІДНІСТЮ «КРАСИВА НАЦІЯ» та ГРОМАДСЬКОЮ ОРГАНІЗАЦІЄЮ «ПІДТРИМКИ ТА ЗАХИСТУ ОСІБ З ІНВАЛІДНІСТЮ «НАЦІЯ НЕСКОРЕНИХ», посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Ємцем І.О. за реєстровим № 6538.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.07.2026 позовну заяву Громадської організації "Підтримки та захисту осіб з інвалідністю "Красива нація" (вх.№ 2306/26) залишено без руху.

14.07.2026 від позивача через систему "Електронний суд" надійшла заява про усунення недоліків (Документ сформований в системі "Електронний суд" 13.07.2026, вх.№17118/26).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/2306/26. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Почато підготовче провадження і призначено підготовче засідання на 12 серпня 2026 року об 11:00.

27.07.2026 від Громадської організації "Підтримки та захисту осіб з інвалідністю "Красива нація" через систему «Електронний суд» надійшла заява про забезпечення позову (вх.№ 18283/26), в якій заявник просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Громадській організації «ПІДТРИМКИ ТА ЗАХИСТУ ОСІБ З ІНВАЛІДНІСТЮ «НАЦІЯ НЕСКОРЕНИХ» (ідентифікаційний код юридичної особи 44989849) та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав щодо об`єкта нерухомого майна - нежитлової будівлі літ. «К-2», загальною площею 312,8 кв.м., що знаходиться за адресою: місто Харків, вулиця Куликівська, будинок номер 5 (п`ять), реєстровий номер об`єкта 389387163101, номер запису про право власності: 56958394, у тому числі, але не обмежуючись, шляхом укладення договорів купівлі-продажу, дарування, міни, пожертви, передачі в оренду тощо до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

В обґрунтування вказаної заяви позивач зазначає, що предметом спору є розірвання Договору пожертви нежитлової будівлі літ. «К-2», загальною площею 312,8 кв.м., що знаходиться за адресою: місто Харків, вулиця Куликівська, будинок 5, укладеного 03 жовтня 2024 року між ГРОМАДСЬКОЮ ОРГАНІЗАЦІЄЮ «ПІДТРИМКИ ТА ЗАХИСТУ ОСІБ З ІНВАЛІДНІСТЮ «КРАСИВА НАЦІЯ» та ГРОМАДСЬКОЮ ОРГАНІЗАЦІЄЮ «ПІДТРИМКИ ТА ЗАХИСТУ ОСІБ З ІНВАЛІДНІСТЮ «НАЦІЯ НЕСКОРЕНИХ», посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Ємцем І.О. за реєстровим № 6538. Спірне нерухоме майно на теперішній час зареєстроване за відповідачем, який, як вбачається з фактичних обставин справи, вже використовує його всупереч цільовому призначенню пожертви та передає у користування третім особам для здійснення комерційної діяльності. За таких обставин, на переконання позивача, існує обґрунтований ризик подальшого відчуження спірного об`єкта, передачі його в оренду, користування чи вчинення інших реєстраційних дій щодо майна до моменту вирішення спору по суті. У разі відчуження спірного майна на користь третіх осіб виконання можливого рішення суду про розірвання Договору пожертви буде істотно ускладнене або фактично неможливе, оскільки потребуватиме ініціювання нових судових спорів щодо витребування майна від добросовісних набувачів, скасування реєстраційних дій та оскарження правочинів, укладених після відкриття провадження у даній справі. Крім того, подальше розпорядження спірним майном може призвести до зміни його технічного стану, погіршення характеристик об`єкта, передачі його у користування необмеженому колу осіб або створення додаткових обтяжень, що унеможливить ефективне виконання майбутнього судового рішення та порушить принцип реального судового захисту.

28.07.2026 від Громадської організації "Підтримки та захисту осіб з інвалідністю "Красива нація" через систему «Електронний суд» надійшла заява (вх.№18435/26), до якої позивач додав платіжну інструкцію про сплату судового збору.

29.07.2026 від Громадської організації "Підтримки та захисту осіб з інвалідністю "Красива нація" через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про долучення доказів (вх.№ 18528/26), де позивач надав квитанцію про доплату судового збору за подання заяви про забезпечення позову, а також фотоматеріали, що підтверджують обставини, викладені у позовній заяві та заяві про забезпечення позову, на яких зафіксовано наявність та розміщення рекламних плакатів оренди, появу додаткового банера із написом «Продам», а також технічний та фізичний стан будівлі.

Дослідивши заяву Громадської організації "Підтримки та захисту осіб з інвалідністю "Красива нація" про забезпечення позову (вх.№ 18283/26 від 27.07.2026), суд встановив наступне.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За приписами частин 1, 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Забезпечення позову - це по суті обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (відповідачів) з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при його виконанні у випадку задоволення позову.

При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Відповідно до усталених висновків Верховного Суду при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання/невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №910/9498/19, від 17.09.2020 у справі №910/72/20, від 15.01.2021 у справі №914/1939/20, від 16.02.2021 у справі №910/16866/20, від 15.04.2021 у справі №910/16370/20, від 24.06.2022 у справі №904/3783/21, від 26.09.2022 у справі №911/3208/21.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

При цьому важливим є те, що обґрунтування необхідності забезпечення позову покладається саме на позивача та полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту. Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України викладені у постановах Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19, від 09.06.2021 у справі № 914/2438/20.

Крім того, заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає оцінку співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності прав чи законних інтересів, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.03.2024 у справі № 910/15328/23, від 16.11.2023 у справі № 921/333/23, від 13.07.2022 у справі № 904/4710/21.

Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватись з предметом та підставами позову, можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати права інших осіб.

Обрання належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Крім того, що суд має дослідити таку підставу вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, також об`єктом дослідження має бути така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зокрема, у постановах від 25.02.2019 у справі №924/790/18, від 11.10.2019 у справі №910/4762/19, від 21.02.2020 у справі №910/9498/19, від 21.05.2020 у справі № 906/20/20, від 30.09.2020 у справі № 910/19113/19, від 30.11.2020 у справі №910/217/20, від 17.12.2020 у справі № 910/11857/20, від 15.01.2021 у справі №914/1939/20, від 13.05.2021 у справі №916/2761/20).

Суд також вважає за необхідне наголосити на тому, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору.

Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватись з предметом та підставами позову, можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати права інших осіб.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, а також у постанові Верховного Суду від 22.07.2021 у справі № 916/585/18 (916/1051/20), умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є припущення, що майно (у тому числі грошові суми), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

У разі звернення особи до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в такому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22 при застосуванні заходів забезпечення позову ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.

Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.

Вирішуючи питання щодо забезпечення позову, суд насамперед повинен з`ясувати зміст позовних вимог, а також правові підстави позову.

Предметом позову у справі є вимога позивача розірвати Договір пожертви нежитлової будівлі літ. «К-2», загальною площею 312,8 кв.м., що знаходиться за адресою: місто Харків, вулиця Куликівська, будинок 5, укладений 03 жовтня 2024 року між ГРОМАДСЬКОЮ ОРГАНІЗАЦІЄЮ «ПІДТРИМКИ ТА ЗАХИСТУ ОСІБ З ІНВАЛІДНІСТЮ «КРАСИВА НАЦІЯ» та ГРОМАДСЬКОЮ ОРГАНІЗАЦІЄЮ «ПІДТРИМКИ ТА ЗАХИСТУ ОСІБ З ІНВАЛІДНІСТЮ «НАЦІЯ НЕСКОРЕНИХ», посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Ємцем І.О. за реєстровим № 6538.

Суд наголошує, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову. Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд не повинен надавати оцінку доказам в обґрунтування вимог чи заперечень проти позову, робити висновки про існування або відсутність підстав для задоволення позову. В першу чергу суд повинен оцінити доводи заявника на підтвердження того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надаються, зокрема, заявником. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Наведене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 21.08.2020 у справі №904/2357/20.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 16.08.2018 у справі №910/1040/18 звернула увагу, що при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Суд звертає увагу на те, що наявність у Громадської організації «Підтримки та захисту осіб з інвалідністю «Нація Нескорених» правомочностей власника нежитлової будівлі літ. «К-2» загальною площею 312,8 кв.м., що знаходиться за адресою: місто Харків, вулиця Куликівська, будинок 5, вказує на можливість у будь-який момент (в тому числі під час розгляду судом цієї справи, але до прийняття остаточного рішення) розпорядитися цим майном на користь третіх осіб, що може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (у разі задоволення такого позову). При цьому, суд враховує позицію об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладену в постанові від 03.03.2023 у справі №905/448/22, стосовно того, що вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

Крім того, проведення реєстраційних дій призведе до зміни власника, а тому позивач буде змушений знову звертатися до суду за захистом своїх, як він вважає, порушених прав, щодо витребування майна від добросовісних набувачів, скасування реєстраційних дій та оскарження правочинів, укладених після відкриття провадження у даній справі. Тобто припущення того, що у випадку відчуження майна позивач не захистить свої права в межах одного судового провадження, є обґрунтованим.

Таким чином, у випадку державної реєстрації речових прав щодо об`єкта нерухомого майна - нежитлової будівлі літ. «К-2» загальною площею 312,8 кв.м., що знаходиться за адресою: місто Харків, вулиця Куликівська, будинок номер 5, реєстровий номер об`єкта 389387163101, номер запису про право власності 56958394 - у тому числі, але не обмежуючись, шляхом укладення договорів купівлі-продажу, дарування, міни, пожертви, передачі в оренду, тощо та невжиття заходів забезпечення позову позивач не зможе захистити свої права в межах одного цього судового провадження без нових звернень до суду.

Враховуючи характер спору, суд вважає, що наведений спосіб забезпечення позову (заборона відповідачу та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав щодо об`єкта нерухомого майна - нежитлової будівлі літ. «К-2», загальною площею 312,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстровий номер об`єкта 389387163101, номер запису про право власності: 56958394, у тому числі, але не обмежуючись, шляхом укладення договорів купівлі-продажу, дарування, міни, пожертви, передачі в оренду тощо до набрання законної сили рішенням суду у даній справі) відповідає критеріям розумності, обґрунтованості та адекватності.

Суд вбачає наявність зв`язку між зазначеним заходом забезпечення позову і вказаним заявником предметом спору, співмірність заходу із вказаними позивними вимогами.

Таке забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки об`єкт нерухомості залишається у його володінні, а можливість розпоряджатися вказаним майном обмежується на певний час, отже має тимчасовий характер та є лише збереженням існуючого становища до розгляду цієї справи по суті. Вказаний захід забезпечення позову не може також перешкодити здійсненню господарської діяльності товариства та не порушує прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі чи інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Варто зауважити, що вжиття заходів забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, оскільки мета забезпечення позову - це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення ускладнення чи неможливості ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Заходи забезпечення позову є тимчасовими на період вирішення спору по суті та спрямовані на збереження існуючого становища до розгляду спору по суті з метою зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заява Громадської організації "Підтримки та захисту осіб з інвалідністю "Красива нація" про забезпечення позову (вх.№ 18283/26 від 27.07.2026) підлягає задоволенню.

Суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення) (ч. 1 ст. 141 Господарського процесуального кодексу України).

В даному випадку суд не вбачає підстав задля застосовування зустрічного забезпечення з огляду на те, що відповідні заходи не призведуть до негативних наслідків для відповідача чи інших осіб, більше того, такі заходи носять тимчасовий характер, що є адекватною мірою та балансом інтересів сторін у такій ситуації.

Аналогічні позиції щодо такого питання викладені у постановах Верховного Суду у справі №916/870/18 від 15.01.2019 та №916/73/19 від 27.06.2019.

Керуючись статтями 73, 74, 86, 136, 137, 140, 141, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Громадської організації "Підтримки та захисту осіб з інвалідністю "Красива нація" про забезпечення позову (вх.№ 18283/26 від 27.07.2026) задовольнити.

2. Вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Громадській організації «Підтримки та захисту осіб з інвалідністю «Нація Нескорених» (61120, м. Харків, пр. Ювілейний, буд. 53, кв. 76, код ЄДРПОУ 44989849) та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав щодо об`єкта нерухомого майна - нежитлової будівлі літ. «К-2», загальною площею 312,8 кв.м., що знаходиться за адресою: місто Харків, вулиця Куликівська, будинок номер 5 (п`ять), реєстровий номер об`єкта 389387163101, номер запису про право власності: 56958394, у тому числі, але не обмежуючись, шляхом укладення договорів купівлі-продажу, дарування, міни, пожертви, передачі в оренду тощо до вирішення справи по суті та набрання рішенням суду законної сили.

Дана ухвала відповідно до пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" є виконавчим документом.

Стягувач: Громадська організація "Підтримки та захисту осіб з інвалідністю "Красива нація" (61022, м. Харків, вул. Сумська, буд. 67, кв. 2, код ЄДРПОУ 39733764).

Боржник: Громадська організація «Підтримки та захисту осіб з інвалідністю «Нація Нескорених» (61120, м. Харків, пр. Ювілейний, буд. 53, кв. 76, код ЄДРПОУ 44989849).

Ухвала набирає законної сили 29 липня 2026 року та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення.

Ухвала може бути пред`явлена до виконання в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження", протягом трьох років з наступного дня після набрання нею законної сили, в строк до 30 липня 2029 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складання повного тексту ухвали відповідно до статей 256, 257 ГПК України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень Кодексу.

Ухвалу підписано 29 липня 2026 року.

Суддя Присяжнюк О.О.