Рішення № 138573734, 14.07.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" липня 2026 р.м. ХарківСправа № 904/194/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жиляєва Є.М.

при секретарі судового засідання Деркач П.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (50000, м. Кривий Ріг, пров. Цісик Квітки, 9) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сан Ойл" (61058, м. Харків, вул. Ромена Роллана, 12) про визнання недійсними додаткових угод, стягнення 348106,00 грн за участю представників:

позивача - не з`явився

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить:

- визнати недійсними додаткову угоду № 1 від 18.02.2021, додаткову угоду № 2 від 24.02.2021, додаткову угоду № 3 від 19.04.2021 та додаткову угоду № 4 від 26.05.2021 до договору поставки (закупівлі товару) № ТД-4965/41-21 від 03.02.2021, укладених між Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Сан Ойл";

- стягнути з відповідача грошові кошти в розмірі 348 106,00грн. Судові витрати зі сплати судового збору позивач просить суд покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що додаткові угоди укладені з недотриманням норм ч.4 ст.36, п. 2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", тобто без наявних обґрунтувань та документальних підтверджень коливання ціни товарів в сторону їх збільшення, у зв`язку з чим позивачем понесено зайві витрати.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2026 матеріали позовної заяви за позовом Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сан Ойл" про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 348 106,00грн передано за територіальною підсудністю до Господарського суду Харківської області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями для розгляду даної справи призначено суддю Лавренюк Т.А.

Після усунення позивачем недоліків, ухвалою суду від 19.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, справу визнано малозначною, у зв`язку з чим її розгляд здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 08.04.2026 судом здійснено перехід до розгляду справи в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 30.04.2026 об 11:00.

Розпорядженням заступника керівника апарату Господарського суду Харківської області від 24.04.2026 №114/2026 призначено повторний автоматизований розподіл справи №904/194/26 через відпустку у зв`язку з вагітністю та пологами судді Лавренюк Т.А.

Згідно з Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.04.2026 справу №904/194/26 передано на розгляд судді Жиляєву Є.М.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.04.2026 прийнято справу №904/194/26 до провадження. Постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження та підготовче засідання призначено на 19.05.2026 о 10:20.

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 19.05.2026 відкладено підготовче засідання на 02.06.2026 о 10:20.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.06.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу № 904/194/26 до судового розгляду по суті на 30.06.2026.

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 30.06.2026 оголошено перерву в судовому засіданні з розгляду справи по суті до 14.07.2026 о 10:40.

Позивач у судове засідання 14.07.2026 не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений своєчасно та належним чином.

Відповідач у судове засідання 14.07.2026 не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка про доставку електронного листа, а саме: "Ухвала-повідомлення" від 30.06.2026 до електронного кабінету відповідача підсистеми "Електронний суд".

Відповідно до частини 1, 2 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

У даному разі, матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Cудом під час розгляду справи було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовні вимоги та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 08.02.2021 між Комунальним підприємством теплових мереж Криворіжтепломережа та Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім Сан Ойл було укладено договір поставки (закупівлі товару) №ТД-4965/41-21 (далі - Договір), відповідно до умов пункту 1.1. якого, постачальник зобов`язується протягом строку поставки Товару та відповідно до умов зазначених в Договорі передати Покупцю товар на АЗС постачальника з використанням талонів/скетч-карток, а Покупець зобов`язується приймати у власність Товар та повністю оплачувати його вартість (ціну) в порядку та на умовах визначених Договором.

Постачальник приймає на себе зобов`язання передати Покупцю у власність: код ДК 021:2015 - 09130000-9 - Нафта і дистиляти.

Відповідно до п. 3.3. Договору умови цього договору не можуть змінюватись після його підписання до належного виконання зобов`язань Сторонами у повному обсязі, крім випадків, зокрема:

- зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

- збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договору про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю.

Із обставин справи убачається, що у подальшому, Додатковими угодами до Договору зменшувався обсяг постачання за Договором, збільшувалася ціна за одиницю товару, зменшувалася загальна ціна Договору.

Так, Додатковою угодою №1 від 18.02.2021 до Договору закупівлі товару №ТД-4965/41-21 від 08.02.2021, сторони погодили, що у зв`язку зі збільшенням середньоринкової ціни на паливо - мастильні матеріали Сторони дійшли згоди змінити ціну в бік збільшення за одиницю товару за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в Договорі та п. 1.3. Договору, викладено в новій редакції.

Додатковою угодою №2 від 24 лютого 2021 року до Договору закупівлі Товару №ТД-4965/41-21 від 08.02.2021, сторони погодили, що у зв`язку зі збільшенням середньоринкової ціни на паливо - мастильні матеріали Сторони дійшли згоди змінити ціну в бік збільшення за одиницю товару за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в Договорі та п. 1.3. Договору, викладено в новій редакції.

Додатковою угодою №3 від 19 квітня 2021 року до Договору закупівлі Товару №ТД-4965/41-21 від 08.02.2021, сторони погодили, що у зв`язку зі збільшенням середньоринкової ціни на паливо - мастильні матеріали Сторони дійшли згоди змінити ціну в бік збільшення за одиницю товару за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в Договорі та п. 1.3. Договору, викладено в новій редакції.

Додатковою угодою №4 від 26 травня 2021 року до Договору закупівлі Товару №ТД-4965/41-21 від 08.02.2021, сторони погодили, що у зв`язку зі збільшенням середньоринкової ціни на паливо - мастильні матеріали Сторони дійшли згоди змінити ціну в бік збільшення за одиницю товару за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в Договорі та п. 1.3. Договору, викладено в новій редакції.

Відповідачем на виконання умов Договору закупівлі товару №ТД-4712/307-20 від 03.08.2020 надано позивачу товар (паливо), про що свідчать наявні у матеріалах справи належним чином засвідчені копії: видаткової накладної №37425 від 08.02.2021; видаткової накладної №37563 від 18.02.2021; видаткової накладної №37622 від 24.02.2021; видаткової накладної №38503 від 20.04.2021; видаткової накладної №38757 від 05.05.2021; видаткової накладної №39087 від 27.05.2021; видаткової накладної №39360 від 09.06.2021; видаткової накладної №39529 від 23.06.2021.

Загальна різниця у вартості згідно вказаних видаткових накладних становить на загальну суму 348106,00 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості за Договором закупівлі товару №ТД-4965/41-21 від 08.02.2021.

Управлінням північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області Державної аудиторської служби України листом від 12.11.2021за №260607-14/4157- 2021 винесено вимогу про усунення виявлених ревізією порушень чинного законодавства.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 29.09.2021 №06-07- 30/03, який підписано об`єктом контролю із запереченнями від 11.10.2021 №2689/04.

За результатами ревізії встановлено порушення законодавства, які під час проведення ревізії не усунуто, а саме: П.2. Внаслідок укладання Підприємством додаткових угод від 18.02.2021 року №1, від 24.02.2021 року №2, від 19.04.2021 року №3 та від 26.05.2021 року №4 до Договору №ТД-4965/41-21 від 08.02.2021 з ТОВ Торговий Дім Сан Ойл щодо збільшення ціни за одиницю товару без наявних обґрунтувань та документальних підтверджень коливання ціни товарів в сторону їх збільшення КПТМ Криворіжтепломережа понесені зайві витрати, чим порушено вимоги частини 4 статті 36 пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі від 25.12.2015 №922 (в редакції, чинній на момент укладання та виконання договорів), чим завдано КПТМ Криворіжтепломережа матеріальної шкоди на відповідну суму.

Позивач звернувся з даним позовом до суду, в якому зазначає про те, що підвищення цін на відповідний предмет закупівлі не повинен перевищувати 10% на весь термін дії господарського договору, тому укладені додаткові угоди між сторонами підлягають визнанню недійсними.

Також, у позові позивачем зазначено про те, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.03.2022 у справі №160/24654/21 розглянувши позов Комунального підприємства теплових мереж Криворіжтепломережа до Північного офісу Держаудитслужби про визнання протиправною та скасування вимоги Північного офісу Держаудитслужби від 12.11.2021 року №260607-14/4157-2021, де предметом розгляду у цій справі є оскарження пред`явлення Північним офісом Держаудитслужби вимоги від 12.11.2021 року №260607-14/4157-2021, судом відмовлено в задоволенні позовних вимог та зазначено про те, що аналіз вищенаведених правових норм, неодноразово здійснений Верховним Судом України, а також Верховним Судом та його Великою Палатою, дає підстави вважати, що орган державного фінансового контролю наділений повноваженнями здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень; при виявленні збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства є обов`язковою до виконання; що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення органу фінансового контролю до суду з відповідним позовом. За таких обставин у останнього наявне право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов`язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства, не пов`язаних із стягненням виявлених в ході перевірки збитків. Збитки щодо наявності яких зроблено висновок Держаудитслужбою, стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю. Наявність збитків, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає позов про відшкодування збитків, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною. Зазначена правова позиція узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, неодноразово висловленою, зокрема, у постановах від 07.10.2014 року у справі №21-368а14, від 14.10.2014 року у справі № 21-453а14, від 18.11.2014 року у справі №21-461а14, від 20.01.2015 року у справі № 21-601а14, від 27.01.2015 року у справі № 21-436а14, від 10.02.2015 року у справі № 21-632а14, від 15.04.2014 у справах № 21-40а14, №21-63а14, від 13.05.2014 року у справі № 21-89а14, від 29.05.2017 року у справі № 826/6304/16, від 23.02.2016 року у справі № 818/1857/14.

За наслідками розгляду вищевказаної справи, судом не встановлено порушень законодавства під час проведення дій Північного офісу Держаудитслужби.

Так, позивачем у позові зазначено про те, що Управлінням північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області Державної аудиторської служби України листом від 13.11.2025 за №260607-14/3036- 2025 направлено нагадування про усунення виявлених ревізією порушень чинного законодавства, зокрема: Внаслідок укладання Підприємством додаткових угод від 18.02.2021 року №1, від 24.02.2021 року №2, від 19.04.2021 року №3 та від 26.05.2021 року №4 до Договору №ТД-4965/41-21 від 08.02.2021 з ТОВ Торговий Дім Сан Ойл щодо збільшення ціни за одиницю товару без наявних обґрунтувань та документальних підтверджень коливання ціни товарів в сторону їх збільшення КПТМ Криворіжтепломережа понесені зайві витрати, чим порушено вимоги частини 4 статті 36 пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі від 25.12.2015 №922 (в редакції, чинній на момент укладання та виконання договорів), чим завдано КПТМ Криворіжтепломережа матеріальної шкоди на відповідну суму.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що додаткові угоди були укладені сторонами з недотриманням норм ч.4 ст.36, п. 2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", тобто без наявних обґрунтувань та документальних підтверджень коливання ціни товарів в сторону їх збільшення, у зв`язку з чим позивачем понесені зайві витрати, у зв`язку з чим, просить суд визнати недійсними додаткову угоду № 1 від 18.02.2021, додаткову угоду № 2 від 24.02.2021, додаткову угоду № 3 від 19.04.2021 та додаткову угоду № 4 від 26.05.2021 до договору поставки (закупівлі товару) № ТД-4965/41-21 від 03.02.2021, укладених між Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Сан Ойл" в судовому порядку та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Сан Ойл на користь Комунального підприємства теплових мереж Криворіжтепломережа грошові кошти в розмірі 348106,00 грн.

Вищенаведені обставини стали підставою для позивача для звернення з даним позовом до суду.

Відповідач проти позову заперечив повністю, в обґрунтування своїх заперечень у відзиві на позовну заяву зазначав, зокрема про безпідставність застосування ст. 670 ЦК України, оскільки позивач просить суд стягнути з відповідача грошові кошти в розмірі 348 106,00 грн. за товар, який вже оплачений, проте, як вбачається з наведеної норми, просити повернення сплаченої за товар грошової суми покупець вправі тільки у випадку, якщо він відмовляється від переданого йому товару, при цьому позивач товар відповідачу не повернув та не вчинив жодних дій, які б свідчили про відмову від переданого йому товару, тому є безпідставним застосування ч. 1 ст. 670 ЦК України, оскільки відсутнє активне однозначне виявлення волі покупця щодо відмови від переданого йому товару. Також, у відзиві на позовну заяву відповідач зазначає про передчасне звернення позивача з даним позовом до суду, оскільки сторони договору не обумовили строку вчинення дій у випадку недопоставки товару; обов`язок продавця з повернення коштів може настати лише після спливу семи днів від дати отримання вимоги від покупця, а позивачем не пред`явлено вимоги до відповідача доказів направлення такої вимоги матеріали позовної заяви не містять, тому оскільки позивачем не пред`явленого вимоги до відповідача, строк виконання обов`язку з допоставки не настав. Також, у відзиві на позов відповідачем зазначено невизнання останнім розрахунку заборгованості та до позовної заяви не надано видаткових накладних та доказів відповідної оплати, тобто жодним не підтверджено кількість отриманого товару та розмір сплачених за нього грошових коштів, за таких умов розрахунок заборгованості TOB "Торговий дім "Сан Ойл" перед КПТМ "Криворіжтепломережа" за договором від 08.02.2021 №ТД-4965/41-21 є необґрунтованим та не визнається відповідачем.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд виходить з наступного.

Законом України Про публічні закупівлі встановлено правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади, метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Одним із принципів здійснення публічних закупівель є максимальна економія, ефективність та пропорційність (п. 2 ч. 1 ст. 5 Законом України Про публічні закупівлі).

Відповідно до ч. 5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/ внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії;

3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку;

6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/ або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.

Згідно ч. 2 ст. 632 Цивільного кодексу України зміна ціни після укладання договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Абзацом 2 частини 3 статті 6 Цивільного кодексу України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Отже, Закон України Про публічні закупівлі встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених ч. 5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі.

Відповідно до висновку Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеному у постанові від 18.06.2021 у справі №927/491/19, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону Про публічні закупівлі нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

Разом з тим, постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

З урахуванням викладеного, Верховний Суд у постановах від 26.02.2019 у справі № 925/683/18, від 26.03.2019 у справі № 912/898/18, від 16.04.2019 у справі № 915/346/19 неодноразово звертав увагу, що без належного обґрунтування, а також достатнього документального підтвердження відсутні правові підстави для збільшення ціни товару за договором у відповідності до укладених додаткових угод і укладення таких додаткових угод є порушенням вимог ч. 5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі.

З огляду на положення статті 5 Закону № 922-VIII, перемога у тендері (закупівля за бюджетні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення шляхом так званого "каскадного" укладення додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця, та укладення спірних угод у цьому випадку призвело до нівелювання результатів відкритих торгів.

Аналогічні висновки були зроблені Верховним Судом у постанові від 16.02.2023 у справі № 903/383/22.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 зазначила, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку ст. 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у ст. 652 ЦК України та п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

Верховним Судом висловлено аналогічну правову позицію, що обмеження у 10 % застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод) (постанова Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 927/1058/21).

Тобто, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10 %. Інше тлумачення відповідної норми Закону нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів.

Як зазначалося судом вище, законом України Про публічні закупівлі (далі - Закон) встановлено правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади, метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Згідно з приписами статей 5, 41 Закону, закупівлі здійснюються за такими принципами добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням. Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів (який діяв на час встановлених правовідносин) України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

У відповідності до ст. 180 Господарського кодексу України (який діяв на час спірних правовідносин), (істотні умови господарського договору), зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь- якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до ст. 41 Закону, істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку.

Згідно з приписами ст. 632 Цивільного кодексу України, зміна ціни після укладання договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Закон України Про публічні закупівлі встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених ст. 41 цього Закону, зокрема за пунктом 2 частини 5 наведеної норми - збільшення ціни за одиницю товару пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку, до 10% та не збільшуючи загальну суму договору.

Вказана норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону Про публічні закупівлі нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. При цьому, кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.

На підтвердження факту коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження, викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо . Не будь-який висновок уповноваженого органу про ціну товару на ринку є належним підтвердженням та підставою для зміни ціни у договорі після його підписання, а лише який містить інформацію про коливання ціни такого товару на ринку.

Необхідно не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику тендерній ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції.

Відповідачем не виконано обов`язку щодо доведення наявності коливання ціни на ринку та його документального підтвердження. За відсутності належного документального підтвердження коливання ціна, погоджена в Договорі, не може змінюватися, навіть якщо певне коливання на ринку і відбувається.

Відповідно до ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання коштів підприємства, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі.

Відповідно до ст. 670 ЦК, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до вимог ч. 1,3 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно вимог ч.1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Із обставин справи убачається, що КПТМ Криворіжтепломережа зверталося до ТОВ Торговий Дім Сан Ойл щодо вказаного порушення, зокрема листом від 27.11.2025 від 3717/04. Проте ТОВ Торговий Дім Сан Ойл відповідь не надало, поштовий конверт був повернутий у зв`язку із відсутністю адресата.

Відтак, оскільки підвищення цін на відповідний предмет закупівлі не повинен перевищувати 10% на весь термін дії господарського договору, суд визнав позовні вимоги обґрунтовані в частині визнання недійсними додаткових угод, а тому додаткова угода №1 від 18 лютого 2021 року, додаткова угода №2 від 24 лютого 2021 року, додаткова угода №3 від 19 квітня 2021 року та додаткова угода №4 від 26 травня 2021 року до Договору поставки (закупівлі товару) №ТД-4965/41-21 від 08 лютого 2021 року, укладені між Комунальним підприємством теплових мереж Криворіжтепломережа (код ЄДРПОУ 03342184) та Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Сан Ойл (код ЄДРПОУ 39197130) підлягають визнанню недійсними.

При цьому, судом враховано, що Верховним Судом у постанові від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18 було зазначено, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі та мети проведення відкритих тендерів, визначених Законом.

У постанові Верховного Суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19 зазначено, що перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення шляхом так званого каскадного укладення додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 16.02.2023 у справі № 903/366/22, та, окрім вищенаведеного, вказано, що відповідно до ст. 5 Закону, закупівлі здійснюються за принципом відкритості та прозорості на всіх їх стадіях. Поряд з цим, перемога в тендері (закупівля за кошти місцевого бюджету) та укладення договору за однією ціною та її подальше підвищення більш як на 10 % у спосіб укладення оскаржуваних додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця, та свідчить про свідоме заниження цінової пропозиції у тендері з метою перемоги.

Крім того, підвищення сторонами Договору ціни шляхом неодноразового укладання додаткових угод та каскадного підвищення ціни за одиницю товару суперечить меті Закону України Про публічні закупівлі. Зокрема, такі дії нівелюють інститут публічних закупівель, як засіб забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у цій сфері, запобігання проявам корупції та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки якщо пристати на тлумачення сторонами п. 2 ч. 5 статті 41 Закону, то при укладанні додаткових угод ціну за товар можна збільшувати необмежену кількість разів.

Також, близька за змістом правова позиція неодноразово була викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11 квітня 2024 року у справі № 922/433/22, від 01 жовтня 2024 року у справі № 918/779/23, від 06 лютого 2025 року у справі № 910/5182/24, від 18 лютого 2025 року у справі № 925/889/23 тощо, де інтерпретовано та застосовано положення пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону №922-УІІІ як імперативну норму, яка визначає верхню межу дозволеного відсоткового збільшення ціни за одиницю товару - не більше 10 % від ціни товару, погодженої сторонами в договорі про закупівлю.

Відповідно до частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно зі статтею 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5, 6 статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Частиною третьою статті 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно із частиною першою статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Таким чином, враховуючи наявні обставини та норми чинного закону, суд дійшов висновку, що оскаржувані додаткові угоди були укладені всупереч вимогам ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі, ст. 632 ЦК України, а також з недотриманням вимог щодо максимальної економії та ефективності витрачання бюджетних коштів, виділених на вищевказану закупівлю, тому, з огляду на ст. 203 та ст. 215 ЦК України, зазначені угоди (правочини) підлягають визнанню недійсними.

Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Також, відповідно до п. 1 частини третьої статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

При цьому, суд, відхиляючи доводи відповідача, які викладені останнім у відзиві на позовну заяву, зазначає про те, що суд зобов`язаний самостійно дати правильну правову кваліфікацію відносинам сторін, визначити норму матеріального права та не змінювати при цьому предмет чи підставу позову. При цьому, за Господарським процесуальним кодексом України суд може самостійно застосувати статтю 1212 Цивільного кодексу України, навіть якщо сторона на неї не посилалася.

Стаття 1212 ЦК України застосовується лише тоді, коли спірні відносини є позадоговірними або підстава для володіння майном згодом відпала, і це випливає з установлених судом фактів.

Таким чином, при визнанні спірних додаткових угод недійсними, грошові кошти у розмірі 348106,00 грн, які було надмірно сплачено Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сан Ойл" за умовами зазначених угод є такими, що були безпідставно одержані ТОВ ТД «Сан Ойл, підстава їх набуття відпадає, а тому Відповідач зобов`язаний їх повернути позивачу (отже в дохід місцевого бюджету), що відповідає приписам ст. ст. 216, 1212 ЦК України.

Таким чином, грошові кошти в сумі 348106,00 грн. є такими, що були безпідставно одержані Відповідачем, отже позовна вимога про стягнення з Відповідача на користь Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" 348106,00 грн., відповідно до приписів статей 216, 1212 ЦК України, тому підлягає задоволенню.

Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22.

Враховуючи наведене, позовні вимоги про стягнення грошових коштів в сумі 348106,00 грн. обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами, не спростовані відповідачами належними та допустимими доказами, тому підлягають задоволенню повністю.

Здійснюючи розподіл судових витрат за наслідками розгляду справи, враховуючи вимоги статті 129 ГПК України, а також висновки суду про повне задоволення позову, судові витрати, понесені позивачем у зв`язку з оплатою судового збору, підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсними додаткову угоду № 1 від 18.02.2021, додаткову угоду № 2 від 24.02.2021, додаткову угоду № 3 від 19.04.2021 та додаткову угоду № 4 від 26.05.2021 до договору поставки (закупівлі товару) № ТД-4965/41-21 від 03.02.2021, укладених між Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" (код ЄДРПОУ 03342184) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Сан Ойл" (код ЄДРПОУ 39197130).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сан Ойл" (61058, м. Харків, вул. Ромена Ролана, 12; код ЄДРПОУ 39197130) на користь Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (50000, м. Кривий Ріг, пров. Цісик Квітки, 9; код ЄДРПОУ 03342184) грошові кошти в розмірі 348106,00 грн. та 10649,60 грн. судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "24" липня 2026 р.

СуддяЄ.М. Жиляєв