Рішення № 138573629, 28.07.2026, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" липня 2026 р. м. Рівне Справа № 918/637/26

Господарський суд Рівненської області у складі судді А.Качура,

розглянув матеріали справи

за позовом: Північного міжрайонного управління водного господарства

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "АК Полісся"

про: стягнення 1 886 833,38 грн

секретар судового засідання: С.Коваль

представники:

від позивача: А.Клюйко (в залі суду)

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ

Північне міжрайонне управління водного господарства звернулось до Господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АК Полісся" про стягнення 1 886 833,38 грн заборгованості.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Позовні вимоги аргументовані тим, що 1 січня 2026 року Північне міжрайонне управління водного господарства та Товариство з обмеженою відповідальністю "АК Полісся" уклали договір на надання послуг для регулювання водно-повітряного режиму осушених земель механічним методом №1.

Загальна сума вартості наданих послуг становить 1 886 833,38 грн, які відповідачем не оплачені.

Відзиву на позов відповідач суду не надав.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 18 травня 2026 року відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначене на 9 червня 2026 року.

Ухвалою від 14 липня 2026 року суд закрив підготовче провадження, розгляд справи по суті призначено на 28 липня 2026 року.

Позивач у судовому засіданні позов підтримав.

Відповідач у судове засідання не з`явився.

Учасників справи належним чином повідомлено про місце, дату та час розгляджу справи що стверджується наявними у справі довідками про доставку електронних листів.

МОТИВИ СУДУ ПРИ ПРИЙНЯТТІ РІШЕННЯ

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

1 січня 2026 року Північне міжрайонне управління водного господарства (виконавець, позивач) та Товариство з обмеженою відповідальністю "АК Полісся" (замовник, відповідач) уклали договір про надання послуг для регулювання водно-повітряного режиму осушення земель механічним методом №1 (надалі договір), відповідно до предмету якого виконавець бере на себе зобов`язання за завданням замовника надати послуги з регулювання водно-повітряного режиму осушених земель механічним методом на умовах визначених цим договором (далі послуги), а замовник зобов`язується прийняти такі послуги та здійснити оплату на умовах цього договору. Надання послуг за цим договором здійснюється за кожним зверненням замовника або його уповноваженого представника шляхом надання відповідних звернень. Термін надання послуг за даним договором: протягом поточного року з моменту звернення замовника або його уповноваженого представника залежно від потреби сільськогосподарського виробництва з урахування екологічної безпеки осушувальних систем.

Згідно з умовами пункту 5.1 договору, вартість послуг з регулювання водно-повітряного режиму осушених земель механічним методом, за кожним зверненням замовника, або його уповноваженого представника визначаються на підставі договірних цін за відведення 1 м3 або 1000м3 води, що вказані у додатках до даного договору (розрахунок), які є невід`ємною частухою цього договору, та остаточно фіксується в актах приймання - передачі наданих послуг по регулюванню водно-повітряного режиму механічним методом.

Відповідно до пункту 5.2. договору, підставою розрахунків за фактично надані виконавцем замовнику послуги є підписаний двосторонній акт наданих послуг, по регулюванню водно-повітряного режиму.

Згідно з умовами пункту 5.3. договору, оплата за надані послуги за цим договором здійснюється замовником згідно чинного законодавства з моменту підписання сторонами відповідного акту наданих послуг по регулюванню водно-повітряного режиму. В окремих випадках виконавець може вимагати від замовника попередню оплату, якщо на надання даних послуг потрібці фінансові витрати які у виконавця відсутні.

Відповідно до пункту 5.4. договору, оплата за послуги здійснюється замовником в національній валюті України в гривні безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на банківський поточний рахунок виконавця.

Згідно з умовами пункту 5.5. договору, загальна вартість цього договору може бути змінена у бік збільшення за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди, якщо виконавцем було надано послуги у обсягах, що є більші ніж передбачено договором. У такому випадку, збільшення загальної вартості цього договору здійснюється на різницю між ціною, що була зазначена у договорі та ціною за фактично надані послуги, які зазначені в актах наданих послуг, з урахуванням діючого тарифу (розрахунок) на час збільшення.

Відповідно до пункту 5.6. договору, якщо після надання послуг, понесені витрати виконавцем з оплати послуг електропостачання, що проводяться по тарифам постачальної організації за об`єми відповідно до показів приладів обліку змінилися, виконавець має право протягом одного місяця, що настає за розрахунковим здійснити перерахунок вартості наданих послуг.

Пунктом 5.7. договору установлено, що через зміну тарифу на надані послуги, виконавець має право вносити зміни до додатків до цього договору (розрахунків) шляхом укладання додаткової угоди.

В матеріалах справи наявні акти прийому - передачі виконаних робіт (наданих послуг) погоджені Північним міжрайонним управлінням водного господарства та Товариством з обмеженою відповідальністю "АК Полісся", зокрема акт №16/02/1 від 16 лютого 2026 року на суму 495 870,12 грн та №17/03/1 від 17 березня 2026 року на суму 1 390 963,26 грн. Всього на суму 1 886 833,38 грн.

Також в матеріалах справи наявні гарантійні листи Товариства з обмеженою відповідальністю "АК Полісся" від 16.02.2026 року та 04.03.2026 року, за яким відповідач гарантував сплату заборгованості в розмірі 495 870,12 грн до 02.03.2026 року та до 16.03.2026 року.

8 квітня 2026 року позивач скерував відповідачу вимогу щодо оплати заборгованості в розмірі 1 886 833,38 грн протягом 7 банківських днів з дня отримання вимоги.

Поштове повідомлення з претензією відповідач отримав 10.04.2026 року, проте доказів оплати заборгованості у строки вказані у претензії сторонами не надано.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

З наведених обставин встановлено, що спірні правовідносини сторін стосувалися договору надання послуг. Спірний характер правовідносин базується на тому, що позивач вважає свої права порушеними через невиконання відповідачем зобов`язання щодо сплати коштів в якості оплати наданих послуг.

Розглядаючи даний спір суд застосовує наступні норми права.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Господарські зобов`язання між сторонами виникли на підставі договору про надання послуг.

Відповідно до статті 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно до статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною другою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд враховує, що згідно з умовами договору, у відповідача виник обов`язок з оплати наданих послуг з моменту підписання сторонами відповідного акту наданих послуг. Вказані документи погоджені сторонами.

Так, суд установив, що сторони оформили акти наданих послуг №16/02/1 від 16 лютого 2026 року на суму 495 870,12 грн та №17/03/1 від 17 березня 2026 року на суму 1 390 963,26 грн. Всього на суму 1 886 833,38 грн. Докази оплати наданих послуг матеріалах справи не містять.

Щодо строку виникнення обов`язку оплати суд відзначає, що умови договору мають чітко визначений строк оплати, а саме оплата за надані послуги за цим договором здійснюється замовником згідно чинного законодавства з моменту підписання сторонами відповідного акту наданих послуг.

Докази оплати наданих послуг відповідач суду не надав.

Згідно з нормами частини 1 статті 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 11.02.2021 року у справі № 916/17/20).

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 25.06.2020 у справі №924/233/18 ).

Аналогічний стандарт доказування застосовано також Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.

Частинами 1, 2, 3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Сало проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Щодо підсудності даного спору суд відзначає, що згідно статті 27 ГПК України, позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Станом на час пред`явлення даного позову відповідач був зареєстрований у Рівненській області, тому суд прийняв даний спір до розгляду, проте як слідує з відомостей з реєстру юридичних осіб, станом на час вирішення спору місцем реєстрації відповідача є Запорізька область.

Суд враховує, що згідно з правилами статті 31 ГПК України, справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа відноситься до виключної підсудності іншого суду.

Висновки суду

Суд встановив обставини щодо обґрунтованості позовних вимог про стягнення з відповідача 1 886 833,38 грн.

Розподіл судових витрат

Згідно з положеннями статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір за подання даного позову складає 28 302,50 грн. Вказані витрати суд покладає на відповідача у зв`язку з задоволенням позову.

Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АК Полісся" (369014, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вул.Краснова Миколи, будинок 18, ідентифікаційний код 41756288) на користь Північного міжрайонного управління водного господарства (34000, Рівненська обл., Вараський р-н, селище Зарічне, вул.Партизанська, 1, ідентифікаційний код 41756288) 1 886 833 (один мільйон вісімсот вісімдесят шість тисяч вісімсот тридцять три) грн 38 коп заборгованості та 28 302 (двадцять вісім тисяч триста два) грн 50 коп судового збору.

Позивач (Стягувач): Північне міжрайонне управління водного господарства (34000, Рівненська обл., Вараський р-н, селище Зарічне, вул.Партизанська, 1, ідентифікаційний код 41756288).

Відповідач (Боржник): Товариство з обмеженою відповідальністю "АК Полісся" (369014, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вул.Краснова Миколи, будинок 18, ідентифікаційний код 41756288).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повне рішення складено 29 липня 2026 року.

Суддя Андрій КАЧУР