Рішення № 138573430, 29.07.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.07.2026 Справа № 914/1379/26

Господарський суд Львівської області у складі судді Березяк Н.Є., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін

справу №914/1379/26

за позовом: Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Львівської області, м. Львів,

до відповідача: Державного підприємства «Львіввугілля», м. Сокаль, Львівської області,

про: стягнення заборгованості у розмірі 14 976 грн

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Львівської області до Державного підприємства «Львіввугілля» про стягнення заборгованості у розмірі 14 976 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе договірних зобов`язань щодо своєчасної оплати наданих позивачем освітніх послуг у сфері цивільного захисту.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 13.05.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін.

Копія ухвали суду від 13.05.2026 була доставлена до Електронного кабінету відповідача у системі Електронний суд 13.05.2026 об 17:52 про що сформовано відповідну Довідку про доставку електронного листа.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, беручи до уваги, що відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Відсутність будь-яких заяв або клопотань відповідача, з урахуванням направлення судом на поштову та електронну адреси відповідача копії ухвал суду у справі, свідчить про незацікавленість відповідача у розгляді справи.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.

Частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 28 березня 2025 року між Навчально-методичним центром цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Львівської області (Виконавець) та Державним підприємством «Львіввугілля» (Замовник) укладено Договір № Ч-8 про надання освітніх послуг у сфері цивільного захисту.

Згідно з пунктом 1.1 Договору Виконавець зобов`язався за рахунок коштів Замовника організувати та провести навчання працівників (слухачів) Замовника на базі Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Львівської області за кодом ДК 021:2015 80550000-4 Послуги з професійної підготовки у сфері безпеки, а Замовник забезпечити проходження такого навчання та оплатити надані послуги у порядку та строки, визначені договором.

Пунктом 2.1 Договору сторони погодили, що загальна вартість освітніх послуг становить 50 208,00 грн без ПДВ.

Відповідно до пункту 2.2 Договору оплата наданих послуг здійснюється Замовником у національній валюті України гривні, у формі безготівкової оплати, шляхом безготівкового перерахування коштів на рахунок Виконавця на підставі підписаних сторонами актів здачі-приймання наданих послуг протягом семи робочих днів.

Пунктом 2.3 Договору передбачено, що факт належного виконання Виконавцем своїх зобов`язань оформлюється актами здачі-приймання наданих послуг, які є невід`ємною частиною договору.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу освітні послуги, що підтверджується долученими до матеріалів справи актами здачі-приймання наданих освітніх послуг, підписаними уповноваженими представниками сторін без зауважень щодо обсягу, якості чи вартості наданих послуг.

Зі змісту поданих актів убачається, що позивач надав, а відповідач прийняв освітні послуги на загальну суму, визначену договором.

Разом з тим відповідач не здійснив оплату вартості послуг за чотирма актами здачі-приймання наданих послуг на суми 4 032,00 грн, 2 880,00 грн, 5 760,00 грн та 2 304,00 грн, унаслідок чого утворилася заборгованість у загальному розмірі 14 976,00 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивач звернувся до відповідача із претензією, в якій вимагав сплатити наявну заборгованість.

У відповідь на зазначену претензію Державне підприємство «Львіввугілля» листом №12/249 від 06.02.2026 повідомило, що несплата вартості наданих послуг пов`язана із блокуванням банківських рахунків підприємства органами Державної податкової служби України.

Доказів погашення заборгованості після отримання претензії або під час розгляду справи матеріали справи не містять.

Наведене стало підставою для звернення з цим позовом до суду з матеріально-правовою вимогою про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 14 976 грн.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані та підлягають до задоволення.

При ухваленні рішення, суд виходив з наступного.

Правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються нормами Конституції України, Цивільного кодексу України та інших нормативно-правових актів.

Статтями 15, 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договорів та інших правочинів.

За змістом статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Матеріалами справи підтверджується, що між сторонами виникли договірні правовідносини на підставі укладеного договору № Ч-8 від 28.03.2025, який за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, а також умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Таким чином, після укладення договору кожна зі сторін набула взаємних прав та обов`язків, які підлягають належному виконанню відповідно до погоджених умов.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, а кредитор має право вимагати виконання такого обов`язку.

З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов`язання за договором виконав належним чином, організувавши та провівши навчання працівників відповідача, що підтверджується долученими до матеріалів справи актами здачі-приймання наданих освітніх послуг.

Суд звертає увагу, що акти здачі-приймання наданих послуг підписані уповноваженими представниками сторін без будь-яких зауважень чи заперечень щодо обсягу, якості, строків або вартості виконаних робіт.

Підписання сторонами актів приймання-передачі свідчить про належне виконання позивачем своїх договірних зобов`язань та прийняття відповідачем результату наданих послуг без застережень.

Доказів оспорення зазначених актів, визнання їх недійсними, повідомлення позивача про недоліки наданих послуг або відмови від їх прийняття матеріали справи не містять.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статтею 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу у розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Отже, після належного надання позивачем послуг у відповідача виник безумовний обов`язок здійснити їх оплату у строки, визначені договором.

Як передбачено пунктом 2.2 договору відповідач зобов`язався здійснити оплату протягом семи робочих днів з моменту підписання відповідних актів здачі-приймання наданих послуг.

Разом із тим матеріали справи свідчать, що зазначений обов`язок відповідачем виконаний не був, унаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 14 976,00 грн.

Відповідно до статей 525 та 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню саме у цей строк.

Оскільки сторонами погоджено конкретний строк оплати наданих послуг, його сплив свідчить про настання у відповідача прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

За змістом статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Таким чином, невиконання відповідачем обов`язку щодо оплати вартості прийнятих послуг свідчить про порушення ним договірного зобов`язання та є підставою для судового захисту права позивача шляхом стягнення суми основного боргу.

Суд також враховує, що позивач з метою досудового врегулювання спору звернувся до відповідача із претензією у якій просив сплатити заборгованість за надані освітні послуги у розмірі 14 976,00 грн.

У відповідь відповідач листом № 12/249 від 06.02.2026 повідомив, що несплата вартості отриманих послуг обумовлена блокуванням банківських рахунків підприємства органами Державної податкової служби України.

Зі змісту вказаного листа вбачається, що відповідач не заперечив ані факту укладення договору, ані факту отримання освітніх послуг, ані розміру заявленої до стягнення заборгованості. Наведені у листі обставини стосуються виключно причин несвоєчасного виконання грошового зобов`язання.

Отже, наведене листування узгоджується з іншими наявними у справі доказами та додатково підтверджує існування між сторонами невиконаного грошового зобов`язання.

Водночас суд зазначає, що посилання відповідача на блокування банківських рахунків не є підставою для звільнення його від виконання взятих на себе договірних зобов`язань.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється його належним виконанням.

Оскільки доказів належного виконання відповідачем обов`язку щодо оплати отриманих послуг суду не подано, підстав вважати спірне зобов`язання припиненим не встановлено.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судові витрати на підставі статей 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, судовий збір покладається на відповідача в розмірі 3 328,00 грн.

З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 74, 75, 76, 79, 123, 129, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 247-252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з Державного підприємства «Львіввугілля» (80000, Львівська область, Шептицький район, місто Сокаль, вулиця Богдана Хмельницького, 24, код ЄДРПОУ 32323256) на користь Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Львівської області (79016, місто Львів, вулиця Городоцька, 71, код ЄДРПОУ 26181306) 14 976,00 грн заборгованості за надання освітніх послуг та 3 328,00 грн судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV Господарським процесуальним кодексом України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Березяк Н.Є.