Рішення № 138573268, 29.07.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.07.2026Справа № 910/4917/26

Господарський суд міста Києва у складі судді ДЖАРТИ В. В., розглянувши без виклику (повідомлення) представників сторін в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша"

про стягнення страхового відшкодування у розмірі 83 946,13 грн,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У квітні 2026 року Приватне акціонерне товариство "Страхова група "ТАС" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша" про стягнення страхового відшкодування у розмірі 83 946,13 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не відшкодував позивачу шкоду, завдану страхувальником відповідача внаслідок ДТП.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу для подання відповіді на відзив.

13.05.2026 через систему "Електронний суд" Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Перша" був поданий відзив на позовну заяву.

18.05.2026 через систему "Електронний суд" Приватне акціонерне товариство "Страхова група "ТАС" подало відповідь на відзив.

18.05.2026 через систему "Електронний суд" Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Перша" були подані заперечення на відповідь на відзив.

Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.

Одночасно, з огляду на те, що до суду не надходило клопотань учасників справи або одного з них в порядку частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, господарський суд розглядає справу без проведення судового засідання.

Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

13.12.2024 між Приватним акціонерним товариством "Страхова група «ТАС» та ОСОБА_1 , як страхувальником, укладено Договір комплексного страхування № FO-02223848 (096.20.09) (надалі - Договір страхування), предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов`язані з володінням, користуванням та/або розпорядженням транспортним засобом Ford державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

09.05.2025 у с. Бежів Житомирського району, Житомирської області, ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Great Wall, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , здійснив зіткнення з задньою лівою частиною автомобіля Ford, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 , в результаті чого обидва автомобілі отримали механічні пошкодження. Внаслідок зазначеного удару транспортний засіб Ford здійснив подальший рух та зіткнувся з огорожею.

Дорожньо-транспортна пригода за взаємною згодою водіїв була оформлена повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду від 09.05.2025.

Відповідно до Європротоколу, ОСОБА_2 визнав свою вину у настанні дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 09.05.2025 в с. Бежів.

Згідно з положеннями статті 6 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`я та/або майну потерпілого.

З набранням чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування" від 17.02.2011, яким внесено зміни та доповнення до Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", що дозволило учасникам дорожнього руху при скоєнні дорожньо-транспортної пригоди за наявності встановлених пунктом 33.2 статті 33 наведеного Закону обставин спільно складати повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол) без інформування відповідного підрозділу МВС України про її настання.

Отже, з 19.09.2011 в Україні в силу Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування" запроваджено механізм спрощеного оформлення ДТП.

Згідно з абзацу 3 пункту 2.11 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, визначено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортних засобів, зазначених у чинному договорі страхування цивільно-правової відповідальності, за умови експлуатації таких транспортних засобів особами, відповідальність яких застрахована, відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за умови досягнення згоди водіїв таких транспортних засобів щодо обставин скоєння дорожньо-транспортної пригоди, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та у разі складення такими водіями спільного повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду відповідно до встановленого Моторним (транспортним) страховим бюро зразка, водії таких транспортних засобів після складення ними зазначеного повідомлення звільняються від обов`язків, передбачених підпунктами "д" - "є" пункту 2.10 цих Правил.

На виконання Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування", Моторним (транспортним) страховим бюро України встановлено відповідний зразок повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та за погодженням з Державною автомобільною інспекцією Міністерства внутрішніх справ України затверджено протоколом Президії МТСБУ від 11.08.2011 №274/2011 Інструкцію щодо заповнення повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (надалі - Інструкція).

Відповідно до зазначеної Інструкції у європротоколі зазначаються фактична дата, час та місце настання дорожньо-транспортної пригоди, інформація про страхувальника згідно з даними полісу та інше. Виправлення у повідомленні категорично забороняються та замість зіпсованого бланку заповнюється інший.

Європротокол - це спеціальний бланк повідомлення про настання дорожньо-транспортної пригоди, який заповнюється водіями-учасниками ДТП на місці аварії, потім надається страховику та стає підставою для виплати страхового відшкодування потерпілим. Європротокол може заповнюватися як в паперовому вигляді на спеціальному бланку, так і в електронній формі з використанням системи "Електронний Європротокол".

Відповідно до пункту 33.2 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов`язку інформувати відповідні підрозділи Національної поліції про її настання. У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідних підрозділів Національної поліції розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, що діяли на день настання страхового випадку.

Отже, сам факт складання обома учасниками ДТП повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротоколу), вказує на наявність у водіїв транспортних засобів згоди щодо обставин її скоєння.

Слід зазначити, що ДТП 09.05.2025 за взаємним погодженням водіїв була оформлена повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду (європротоколом) від 09.05.2025.

Наявне в матеріалах справи повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротокол) від 09.05.2025 є заповненим обома учасниками дорожньо-транспортної пригоди у відповідних частинах, що стосуються інформації про транспортні засоби, зазначено у відповідних пунктах дату, час та місце дорожньо-транспортної пригоди, наявна схема дорожньо-транспортної пригоди, визначені обставини дорожньо-транспортної пригоди для пояснення цієї схеми. Крім того, у повідомленні міститься інформація про наявність полісів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Дослідивши схему та обставини ДТП, які вказані водіями у повідомленні (Європротоколі) від 09.05.2025, суд дійшов висновку про порушення Правил дорожнього руху водієм транспортного засобу Great Wall, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 . Будь-яких зауважень або заперечень ОСОБА_4 Європротокол не містить, а відтак вина останнього є встановленою, при цьому зі змісту Європротоколу слідує, що останній визнав вину у вчиненні ДТП (пункт 14 повідомлення про ДТП).

Одночасно, судом відхиляються заперечення відповідача про неналежність оформлення ДТП 09.05.2025 повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду (європротоколом) у зв`язку з тим, що внаслідок ДТП було заподіяно шкоду та завдано матеріальних збитків також огорожі, тобто заподіяно шкоду майну понад пошкодження (знищення) транспортного засобу.

Суд зауважує, що предметом спору є виключно стягнення збитків, завданих у зв`язку з пошкодженням автомобіля Ford, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , унаслідок зіткнення з його задньою лівою частиною транспортного засобу Great Wall, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 .

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що Європротокол від 09.05.2025, підтверджує настання дорожньо-транспортної пригоди за участю вказаних автомобілів, а також те, що винною особою у дорожньо-транспортній пригоді є водій автомобіля Great Wall, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .

У зв`язку з зверненням страхувальника до страховика за договором із заявою про подію від 12.06.2025, позивачем на підставі страхового акту № 15678/47/925 від 13.06.2025, розраховано страхове відшкодування з урахуванням ремонтної калькуляції № 92514880 від 12.06.2025 та коефіцієнтом фізичного зносу (70.00%) на суму 72 337,49 грн та виконано свої зобов`язання за договором з відшкодування завданої шкоди внаслідок спірної ДТП шляхом виплати коштів на рахунок страхувальника ОСОБА_1 у сумі 72 337,49 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 50176 від 17.06.2025.

Тобто фактично позивачем сплачено страхувальнику страхове відшкодування у загальному розмірі 72 337,49 грн.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами 1 та 2 статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Як було встановлено судом, спірна ДТП, внаслідок якої було завдано шкоду автомобілю Ford, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , сталася з вини водія автомобіля Great Wall, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , - ОСОБА_4 .

Цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля Great Wall, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , станом на дату настання спірної ДТП була Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Перша" на підставі договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР/225985334.

Наведеним договором (поліс №ЕР/225985334) передбачено, що франшиза становить 3 200,00 грн, ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб - 160 000,00 грн.

Суд відзначає, що в силу приписів частини 3 статті 5 Цивільного кодексу України до спірних правовідносин підлягають застосуванню Закон України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" в редакції, чинній на момент страхового випадку (ДТП), тобто, станом на 09.05.2025.

Відповідно до статті 14 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик зобов`язаний здійснити страхову виплату в межах страхової суми відповідно до цього Закону.

Згідно з частиною 3 статті 14 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхові (регламентні) виплати за внутрішнім договором страхування, крім регламентних виплат, що здійснюються МТСБУ відповідно до пунктів 1-3 і 5 частини першої статті 43 цього Закону, обмежуються страховими сумами, встановленими відповідно до законодавства на день укладення такого договору.

На підтвердження розміру витрат, завданих спірною ДТП автомобілю страхувальника за договором позивачем було надано суду акт огляду ТЗ від 10.06.2025, страховий акт № 15678/47/925 від 13.06.2025, ремонтну калькуляцію № 92514880 від 12.06.2025, платіжну інструкцію № 50176 від 17.06.2025 на суму 72 337,49 грн.

Із метою досудового врегулювання спору, 18.07.2025 позивачем відповідачу була направлена Заява про виплату страхового відшкодування вих. № 05739/9225 від 17.07.2025, що залишена без задоволення.

Керуючись нормами статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджено вартість відновлювального ремонту застрахованого за договором транспортного засобу складає 72 337,49 грн, з якої позивачем після вирахування франшизи в розмірі 3 200,00 грн за полісом №ЕР/225985334 правомірно заявлено до стягнення з відповідача 69 137,49 грн.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач у встановлений законодавством строк свого обов`язку по виплаті страхового відшкодування не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням вимог закону і він вважається таким, що прострочив, відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання зобов`язання.

У разі несплати страховиком страхувальнику або іншій особі страхової виплати страховик зобов`язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом (частина перша статті 992 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 8 статті 34 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі прострочення здійснення страхової (регламентної) виплати з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на її отримання, крім страхових виплат особі, яка проводить чи провела лікування потерпілої фізичної особи, особі, яка здійснює чи здійснила ремонт транспортного засобу, та регламентних виплат, які здійснюються МТСБУ відповідно до пункту 4 частини першої статті 43 цього Закону, страховик (МТСБУ) сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня, за кожний день прострочення.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Велика Палата Верховного Суду в своїх постановах від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц (провадження №14-16цс18) та від 10.04.2018 у справі №910/10156/17 (провадження №12-14гс18) сформулювала правовий висновок про те, що положення статті 625 Цивільного кодексу України поширюються на всі види грошових зобов`язань та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 01.06.2016 у справі №3-295гс16, за змістом яких грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема, і з факту завдання шкоди особі.

Здійснивши перерахунок заявлених позивачем до стягнення компенсаційних виплат та штрафних санкцій за обрахований позивачем період, керуючись принципом диспозитивності, суд дійшов висновку, що до стягнення з відповідача підлягають нараховані за період з 22.10.2025 до 28.04.2026 інфляційні втрати в розмірі 2 805,23 грн, 1 074,00 грн трьох процентів річних та 10 929,41 грн пені, відтак вимоги позову в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

При цьому, суд зазначає, що іншим доводам сторін оцінка судом не надається, адже, вони не спростовують встановлених судом обставин, та не впливають на результат прийнятого рішення.

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини, наведенні норми та беручи до уваги, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів у розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України наявності обставин, які б у своїй сукупності дали б змогу дійти протилежного висновку, суд дійшов висновку про задоволення позову Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" про стягнення 83 946,13 грн.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на відповідача.

Керуючись статтями 73-79, 86, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" про стягнення страхового відшкодування у розмірі 83 946,13 грн задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша" (03150, місто Київ, вулиця Фізкультури, будинок 30; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 31681672) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" (03062, місто Київ, пр.Берестейський, будинок 65; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 30115243) 69 137 (шістдесят дев`ять тисяч сто тридцять сім гривень 49 копійок) суму страхового відшкодування, 2 805 (дві тисячі вісімсот п`ять гривень 23 копійки) інфляційних втрат, 1 074 (одну тисячу сімдесят чотири гривні 00 копійок) трьох процентів річних, 10 929 (десять тисяч дев`ятсот двадцять дев`ять гривень 41 копійку) пені, 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок) судового збору.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СУДДЯ ВІКТОРІЯ ДЖАРТИ