Рішення № 138573228, 29.07.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.07.2026Справа № 910/16329/25

Господарський суд міста Києва у складі судді ДЖАРТИ В. В., розглянувши без виклику (повідомлення) представників сторін в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Заступника керівника Новоукраїнської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Відділу освіти виконавчого комітету Новоукраїнської міської ради Кіровоградської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСУЛЬТПАН"

про стягнення грошових коштів у розмірі 455 428,00 грн,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У грудні 2025 року Заступник керівника Новоукраїнської окружної прокуратури звернувся із позовом до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Відділу освіти виконавчого комітету Новоукраїнської міської ради Кіровоградської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСУЛЬТПАН" стягнення грошових коштів у розмірі 455 428,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням з боку відповідача зобов`язань в частині отоварювання талонів на АЗС "АВІАС".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.01.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; визнано справу малозначною; постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу для подання відповіді на відзив.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 07.01.2026 була доставлена в електронний кабінет прокуратури 07.01.2026 о 21:14 год.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 07.01.2026 була доставлена в електронний кабінет позивача 07.01.2026 о 21:14 год.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 07.01.2026 була доставлена в електронний кабінет відповідача 07.01.2026 о 21:14 год.

Частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Одночасно, з огляду на те, що до суду не надходило клопотань учасників справи або одного з них в порядку частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, господарський суд розглядає справу без проведення судового засідання.

Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

За змістом частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Законом України "Про прокуратуру" визначено правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України. Зокрема, за змістом статті 1 зазначеного Закону прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною третьою цієї норми прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Генеральної прокуратури України або регіональної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.

Частиною четвертою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

У разі відсутності суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право: 1) витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб`єктів, у порядку, визначеному законом; 2) отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування усні або письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою.

Аналіз положень частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави для висновку, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак, підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно різняться.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.

"Нездійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, яка проте є неналежною.

"Неналежність захисту" може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

При цьому прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави. Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 05.12.2018 у справі № 923/129/17, від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17, від 02.10.2018 у справі № 4/166"б", від 23.10.2018 у справі № 906/240/18, від 01.11.2018 у справі № 910/18770/17, від 05.11.2018 у справі № 910/4345/18, від 30.01.2019 у справі № 47/66-08, у справі № 923/35/19 від 31.10.2019, у справі № 925/383/18 від 23.07.2020.

Також суд враховує рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді від 08.04.1999 №3-рп/99).

Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави", визначив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охороні землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (частина четверта мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України).

Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття "інтереси держави" має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у статті 1311 Конституції України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від суб`єкта владних повноважень, що свідчать про наявність підстав для такого представництва. Доведення цих підстав здійснюється відповідно до вимог статей 74, 76, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України шляхом подання належних, допустимих та достатніх доказів.

Верховний Суд у постанові від 13.03.2018 у справі № 911/620/17 дійшов висновку, що у правовідносинах, що стосуються прав та економічних інтересів територіальної громади інтереси держави та позивача - місцевої ради, яка представляє відповідну територіальну громаду та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, повністю збігаються.

Новоукраїнською окружною прокуратурою направлено Відділу освіти виконавчого комітету Новоукраїнської міської ради повідомлення № 53-4649ВИХ-25 від 23.09.2025 в порядку п. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" про те, що прокуратурою підготовлено позовну заяву в інтересах держави в особі Відділу освіти виконавчого комітету Новоукраїнської міської ради про стягнення коштів за непоставлений товар.

26.09.2025 Відділ освіти виконавчого комітету Новоукраїнської міської ради звернувся до Новоукраїнської окружної прокуратури з листом № 605/01-14 щодо представництва інтересів держави в суді з урахуванням листа № 53-4649ВИХ-25 від 23.09.2025.

Судом встановлено, що прокурором дотримано порядок, передбачений статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", щодо своєчасного інформування відповідного органу влади про виявлені порушення інтересів держави та необхідність їх захисту.

14.02.2024 за результатами проведення закупівлі між Відділом освіти виконавчого комітету Новоукраїнської міської ради (далі - Замовник) та ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ІНТЕРФЕРЕНЦ СИСТЕМ» (нова назва - ТОВ «КОНСУЛЬТПАН») (далі - Постачальник) укладено договір про закупівлю № 140/02/56 (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник приймає на себе зобов`язання передати замовнику у власність протягом 2024 року предмет закупівлі: ДК 021:2015, код 09130000-9 - Нафта і дистиляти (дизельне паливо, бензин А-95), а замовник зобов`язується сплатити і прийняти вказаний товар.

Відповідно до п. 1.2 Договору кількість, асортименті та вартість товару, що підлягають поставці: бензин А-95 в кількості 14 420 літрів за ціною 48,48 грн. з ПДВ за одиницю товару на загальну суму 699081,60 грн. з ПДВ та дизельне паливо в кількості 19 520 літрів за ціною 48,48 грн. з ПДВ за одиницю товару на загальну суму 946329,60 грн. з ПДВ.

Пунктом п. 4.2 Договору передбачено, що замовник зобов`язаний сплатити вартість товару у розмірі 100 % вартості такого товару на момент його передачі та не пізніше 30 календарних днів з дати отримання товару, що зафіксована в акті приймання - передачі товару або видатковій накладній на товар або в іншому документів, що фіксує умови, кількість та асортимент передачі товару, а в разі відсутності коштів на рахунках замовника - з моменту надходження.

Товар вважається переданим по кількості та асортименту, якщо замовником не будуть надіслані претензії за адресою постачальника (п. 5.2 Договору).

Згідно з п. 5.3 Договору місце поставки (передачі) товарів: за місцезнаходженням АЗС учасника - переможця торгів у м. Новоукраїнка Кіровоградської області в радіусі 2 кілометрів від місця знаходження замовника.

У пункті 5.4 Договору встановлено, що передача замовнику товару за цим Договором у т.ч. здійснюється постачальником на АЗС шляхом заправки транспортних засобів або ємностей придатних для зберігання пального замовника при пред`явленні довіреними особами замовника відповідних документів на отримання товару (паливні картки або талони, відомості на відпуск пального тощо).

Відповідно до п. 6.3.2 Договору постачальник зобов`язаний забезпечити поставку товарів, якість яких відповідає умовам, установленим розділом 2 Договору.

За приписами п. 10.2 Договору строк цього договору починає свій перебіг з моменту його укладення та підписання та діє до 31 грудня 2024 року, але в будь - якому випадку до повного виконання своїх зобов`язань постачальником та замовником.

На виконання умов Договору Відділом освіти виконавчого комітету Новоукраїнської міської ради перераховано на рахунок відповідача грошові кошти в сумі 855 904,40 грн, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями платіжних інструкцій, а саме: відповідно до платіжної інструкції № 38 від 26.02.2024 перераховано 72 720,00 грн. згідно видаткової накладної № 71 від 20.02.2024 за дизельне паливо; відповідно до платіжної інструкції № 90 від 12.04.2024 перераховано 118 903,60 грн. згідно видаткової накладної № 360 від 10.04.2024 за дизельне паливо; відповідно до платіжної інструкції № 115 від 08.05.2024 перераховано 63 984,00 грн. згідно видаткової накладної № 494 від 02.05.2024 за дизельне паливо; відповідно до платіжної інструкції № 1124 від 20.06.2024 перераховано 2 113,60 грн. згідно видаткової накладної № 797 від 14.06.2024 за бензин А-95; відповідно до платіжної інструкції № 170 від 20.06.2024 перераховано 1056,80 грн. згідно видаткової накладної № 797 від 14.06.2024 за бензин А-95; відповідно до платіжної інструкції № 1874 від 20.06.2024 перераховано 7 397,60 грн. згідно видаткової накладної № 797 від 14.06.2024 за бензин А-95; відповідно до платіжної інструкції № 224 від 12.08.2024 перераховано 196 217,60 грн. згідно видаткової накладної № 1151 від 08.08.2024 за дизельне паливо; відповідно до платіжної інструкції № 79 від 30.10.2024 перераховано 394 568,00 грн. згідно видаткової накладної № 1825 від 28.10.2024 за дизельне паливо.

Листом № 566/01-14 від 09.09.2025 Відділ освіти виконавчого комітету Новоукраїнської міської ради повідомив, що ним не отримано бензин А- 95 та дизельне пальне через те, що мережа АЗС «Авіас» припинила свою діяльність на території міста Новоукраїнка, у зв`язку з чим неможливо використати придбані паливні талони. Так, за договором № 14/02/56 від 14.02.2024 не отримано 200 літрів бензину на суму 10 568,00 гривень та 8555 літрів дизельного пального на суму 444 860,00 грн.

Згідно з актом про фіксування припинення діяльності мережі АЗС «Авіас» від 01.09.2025, складеного комісією Відділу освіти виконавчого комітету Новоукраїнської міської ради, встановлено станом на 01.09.2025 факт припинення діяльності автозаправних станцій мережі «Авіас», які розташовані в межах міста Новоукраїнка.

Надалі, Відділом освіти виконавчого комітету Новоукраїнської міської раді направлено 16.12.2025 на юридичну адресу відповідача претензію про вжиття заходів щодо виконання зобов`язань за договором про закупівлю № 14/02/56 від 14.02.2024 (вихідний № 805/01-14 від 16.12.2025). Проте, відповідь на вищевказану претензію до Відділу освіті виконавчого комітету Новоукраїнської міської ради не надійшла.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов таких висновків.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 ЦК України).

Виходячи зі змісту статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За положеннями статті 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Із матеріалів справи вбачається, що Відділ освіти виконавчого комітету Новоукраїнської міської ради сплатив на користь відповідача грошові кошти в сумі 855 904,40 грн, отримав талони на бензин та дизельне пальне від відповідача, однак не зміг використати їх у повному обсязі на автозаправних станціях «АВІАС» з огляду на відсутність палива.

Дані обставини підтверджуються актом про фіксування припинення діяльності мережі АЗС «Авіас» від 01.09.2025, складеного комісією Відділу освіти виконавчого комітету Новоукраїнської міської ради, яким встановлено факт припинення станом на 01.09.2025 діяльності автозаправних станцій мережі «Авіас», які розташовані в межах міста Новоукраїнка.

При цьому, Відділом освіти виконавчого комітету Новоукраїнської міської раді направлено на юридичну адресу відповідача лист № 566/01-14 від 09.09.2025 про неможливість отримання бензину на суму 10 568,00 грн та дизельного пального на суму 444 860,00 грн, та претензію про вжиття заходів щодо виконання зобов`язань за договором про закупівлю № 14/02/56 від 14.02.2024 (вихідний № 805/01-14 від 16.12.2025).

Однак, відповіді на дані листи від відповідача не надійшло, доказів передання Відділу освіти виконавчого комітету Новоукраїнської міської ради товару на залишок невикористаної суми оплати в розмірі 455 428,00 грн матеріали справи не містять.

Частиною 1 статті 670 ЦК України передбачено, що якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача 455 428,00 грн вартості палива, поставку якого відповідач у передбачені договором строки не здійснив.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Згідно зі статтею 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Таким чином, принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторін. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доводити таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено та відповідачем не спростовано, що внаслідок ухилення останнього від передачі товару в установлений договором про закупівлю № 14/02/56 від 14.02.2024 строк, за ним обліковується заборгованість у розмірі 455 428,00 грн.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

При цьому, суд зазначає, що іншим доводам сторін оцінка судом не надається, адже, вони не спростовують встановлених судом обставин, та не впливають на результат прийнятого рішення.

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини, наведенні норми та беручи до уваги, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів у розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України наявності обставин, які б у своїй сукупності дали б змогу дійти протилежного висновку, суд дійшов висновку про задоволення позову Заступника керівника Новоукраїнської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Відділу освіти виконавчого комітету Новоукраїнської міської ради Кіровоградської області про стягнення грошових коштів у розмірі 455 428,00 грн.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на відповідача.

Керуючись статтями 73-79, 86, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Заступника керівника Новоукраїнської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Відділу освіти виконавчого комітету Новоукраїнської міської ради Кіровоградської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСУЛЬТПАН" про стягнення грошових коштів у розмірі 455 428,00 грн задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСУЛЬТПАН" (03146, Україна, місто Київ, вулиця Юри Гната, будинок 20; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 45067285) на користь Відділу освіти виконавчого комітету Новоукраїнської міської ради Кіровоградської області (27100, Україна, Новоукраїнський р-н, Кіровоградська обл., місто Новоукраїнка, вулиця Покровська, будинок 70; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 40901383) 455 428 (чотириста п`ятдесят п`ять тисяч чотириста двадцять вісім гривень 00 копійок) основного боргу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСУЛЬТПАН" (03146, Україна, місто Київ, вулиця Юри Гната, будинок 20; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 45067285) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (25006, м. Кропивницький, проспект Європейський, 4; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 02910025) 6831 (шість тисяч вісімсот тридцять одну гривню 42 копійки) судового збору.

4. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідні накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СУДДЯ ВІКТОРІЯ ДЖАРТИ