Рішення № 138573078, 29.07.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.07.2026Справа № 910/9584/25

Господарський суд міста Києва у складі судді ДЖАРТИ В. В., розглянувши без виклику (повідомлення) представників сторін в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Дочірнього підприємства "Проектний інститут "КИЇВСЬКИЙ ПРОМБУДПРОЕКТ" Державного публічного акціонерного товариства "Будівельна компанія "УКРБУД"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІСНИЙ ЦЕНТР № 1"

про стягнення 76 979,06 грн,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У серпні 2025 року Дочірнє підприємство "Проектний інститут "КИЇВСЬКИЙ ПРОМБУДПРОЕКТ" Державного публічного акціонерного товариства "Будівельна компанія "УКРБУД" (далі - позивач, Інститут) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІСНИЙ ЦЕНТР № 1" (далі - відповідач, Товариство) про стягнення заборгованості у розмірі 76 979,06 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням з боку відповідача умов договору суборенди нерухомого майна № 03-12/22-1 від 01.12.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/9584/25; постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу для подання відповіді на відзив.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 07.08.2025 була доставлена в електронний кабінет позивача 07.08.2025 о 23:18.

Щодо повідомлення відповідача про розгляд справи суд зазначає наступне.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з частиною 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Як встановлено судом станом відповідачем не здійснено реєстрацію електронного кабінету в підсистемі електронний суд.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, з метою повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та розгляд справи, ухвала від 07.08.2025 про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, яка зазначена позивачем у позовній заяві, а саме: Україна, 04205, місто Київ, проспект Оболонський, будинок 10.

Проте, поштовий конверт було повернуто до суду у зв`язку з неврученням адресату з відмітками відділення поштового зв`язку.

Згідно з пунктами 4, 5 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливості ознайомитись, з ухвалою від 07.08.2025 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2025, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.

Одночасно, з огляду на те, що до суду не надходило клопотань учасників справи або одного з них в порядку частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, господарський суд розглядає справу без проведення судового засідання.

Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

01.12.2022 між Інститутом, як Орендарем та Товариством, як Суборендарем, укладено Договір суборенди нерухомого майна державного публічного акціонерного товариства «Будівельна компанія «УКРБУД» № 03-12/22-1, згідно з п. 1.1. якого Орендар передає, а Суборендар приймає на умовах суборенди у строкове платне користування нерухоме майно, склад, загальна площа та цільове призначення якого визначаються Сторонами у акті приймання-передачі Майна (Додаток 1 до Договору).

Згідно з Актом приймання-передачі в суборенду нерухомого майна від 01.12.2022 року (Додаток 1 до Договору) Орендар передав, а Суборендар прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення № 106, площею 19,20 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Коцюбинського, буд. 1, разом з рухомим майно згідно переліку.

Відповідно до п. 2.1. Договору Суборендар вступає у строкове платне користування Майном не раніше дати підписання сторонами акту приймання-передачі Майна в оренду (додаток 1) і користується ним протягом узгодженого Договором строку.

Згідно з п. 3.1. Договору суборендний платіж за місяць оренди Майна є договірним і складається із плати за користування майном (плата за суборенду Майна) та відшкодування витрат Орендаря на утримання Об`єкту і Майна (витрати на експлуатацію та обслуговування, на забезпечення комунальними послугами без урахування вартості таких послуг) і не включає вартість комунальних послуг, спожитих у зв`язку з суборендою Майна.

Відповідно до п. 3.1.1. Договору розмір плати за користування Майном (плати за суборенду Майна) за перший (базовий місяць) суборенди Майна визначається згідно додатку 2 до Договору.

У пункті 3.1.4. Договору вказано, що витрати Орендаря на утримання Об`єкту та Майна відшкодовуються Суборендарем пропорційно до площі орендованого майна і сплачуються у складі Суборендного платежу в строки (терміни), встановлені у п.п. 3.3. - 3..4. цього Договору.

Відповідно до п. 3.3. Договору Суборендар протягом п`яти календарних днів від дати укладення Договору сплачує Суборендний платіж за перший місяць суборенди згідно наданого Орендарем рахунку-фактури, який включає плату за фактичну кількість днів суборенди першого місяця із розрахунку розміру щомісячного орендного платежу.

У подальшому Суборендар зобов`язаний сплачувати Суборенди платежі за поточний місяць суборенди не пізніше 10 числа поточного місяця у розмірі, визначеному відповідно до підпунктів 3.1.1. - 3.1.6 пункту 3.1. Договору, на підставі рахунку-фактури, який Суборендар не пізніше п`ятого числа поточного місяця повинен самостійно отримати у Орендаря (пункт 3.4 Договору).

Відповідно до п. 10.1. Договору суборенди Договір діє з 01.12.2022 року по 30.09.2025 року включно.

За умовами Додатку 2 від 01.12.2022 «Розмір суми платежу за суборенду майна» до Договору сторони визначили, що розмір плати за користування майном становить 1,20 грн. з ПДВ на місяць.

Відповідно до Додатку 3 від 01.12.2022 «Розмір відшкодування витрат на утримання нерухомого майна» до Договору розмір відшкодування витрат Орендаря на утримання Об`єкту і Майна становить 3 840,08 грн. з ПДВ на місяць.

За період із грудня 2022 року по липень 2025 року Інститутом виставлено Товариству рахунки на оплату суборендних платежів та компенсацій на суму 171 720,70 грн.

Водночас, Товариством сплачено в рахунок оплати суборендних платежів та компенсацій за період із грудня 2022 року по липень 2025 року на користь Інституту грошові кошти в сумі 94 741,64 грн., у зв`язку з чим за Товариством утворилась заборгованість у сумі 76 979,06 грн.

25.07.2025 Інститутом направлено на юридичну адресу Товариства претензію щодо припинення Договору та необхідності погашення заборгованості.

Проте, вимога Інституту залишена без відповіді, грошові кошти від Товариства не надійшли, що зумовило звернення Інституту з даним позовом до суду про стягнення 76 979,06 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, Господарський суд міста Києва дійшов наступного висновку.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Судом врахований той факт, що 28.08.2025 Господарський кодекс України втратив чинність, водночас, відповідно до частини 1 статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Закріплений у наведеній нормі принцип незворотності дії закону та інших нормативно-правових актів у часі (lex ad praeterian non valet) полягає в тому, що дія їх не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання ними чинності, за винятком випадку коли закон або інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював і Конституційний Суд України. Зокрема, згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13.05.1997 № 1-зп, від 09.02.1999 № 1-рп/99, від 05.04.2001 № 3-рп/2001, від 13.03.2012 № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

З огляду на вказане, беручи до уваги, що спір між сторонами виник до 28.08.2025, суд дійшов висновку про регламентування спірних правовідносин приписами Господарського кодексу України.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Норми вказаної статті кореспондуються з положеннями статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Дослідивши умови укладеного договору оренди, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою вказаний правочин є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до норм частини 1 та 2 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Згідно з частиною 3 статті 283 Господарського кодексу України об`єктом оренди можуть бути: нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб`єктам господарювання.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина 6 статті 283 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до частини 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частинами 1, 4 статті 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

За змістом частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи підтверджується, що за відповідачем утворилась заборгованість за договором суборенди нерухомого майна державного публічного акціонерного товариства «Будівельна компанія «УКРБУД» № 03-12/22-1 від 01.12.2022 у сумі 76 979,06 грн.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Згідно зі статтею 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Таким чином, принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторін. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доводити таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено та відповідачем не спростовано, що внаслідок ухилення останнього від своєчасного виконання обов`язку з внесення орендної плати за ним обліковується заборгованість у розмірі 76 979,06 грн.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

При цьому, суд зазначає, що іншим доводам сторін оцінка судом не надається, адже, вони не спростовують встановлених судом обставин, та не впливають на результат прийнятого рішення.

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини, наведенні норми та беручи до уваги, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів у розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України наявності обставин, які б у своїй сукупності дали б змогу дійти протилежного висновку, суд дійшов висновку про задоволення позову Дочірнього підприємства "Проектний інститут "КИЇВСЬКИЙ ПРОМБУДПРОЕКТ" Державного публічного акціонерного товариства "Будівельна компанія "УКРБУД" про стягнення 76 979,06 грн.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на відповідача.

Керуючись статтями 73-79, 86, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Дочірнього підприємства "Проектний інститут "КИЇВСЬКИЙ ПРОМБУДПРОЕКТ" Державного публічного акціонерного товариства "Будівельна компанія "УКРБУД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІСНИЙ ЦЕНТР № 1" про стягнення 76 979,06 грн задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІСНИЙ ЦЕНТР № 1" (Україна, 04205, місто Київ, проспект Оболонський, будинок 10; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 41649310) на користь Дочірнього підприємства "Проектний інститут "КИЇВСЬКИЙ ПРОМБУДПРОЕКТ" Державного публічного акціонерного товариства "Будівельна компанія "УКРБУД" (Україна, 01030, місто Київ, вулиця М. Коцюбинського, будинок 1; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 33350792) 76 979 (сімдесят шість тисяч дев`ятсот сімдесят дев`ять гривень 06 копійок) заборгованості, 3 028 (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок) судового збору.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СУДДЯ ВІКТОРІЯ ДЖАРТИ