Рішення № 138572762, 29.07.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.07.2026 Справа № 904/2277/26За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпронафтопродукт», м. Хмельницький

До: Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр технічного контролю», м. Київ

Про: визнання недійсним договору купівлі-продажу

Суддя Васильєв О.Ю.

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

ТОВ «Дніпронафтопродукт» ( позивач ) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВ «Центр технічного контролю» ( відповідач ) про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна - 72/100 частки у праві власності на майновий комплекс, що розташований за адресою вул. Коломойцівська 11 в м. Кривий Ріг, укладений 28.04.23р. між ТОВ «Дніпронафтопродукт» та ТОВ «Центр технічного контролю», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Алєйніковим М.В. та зареєстрований в реєстрі за №220; та застосувати наслідки недійсності правочину.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після набуття права власності та під час здійснення поділу майнового комплексу за результатами проведення технічної інвентаризації було виявлено, що фактична площа об`єкта нерухомого майна істотно відрізняється від площі, визначеної у договорі купівлі-продажу від 28.04.23 р. та по факту є більшою на 1092,7 кв.м. Вказані обставини мають істотне значення, оскільки впливають на розмір податкових зобов`язань позивача, витрати на утримання майна та загальну економічну доцільність укладення правочину, якби такі обставини були відомі покупцю на момент укладення договору.

ТОВ «Центр технічного контролю» ( відповідач ) позовні вимоги визнав підтвердив фактичні обставини , викладені у позовній заяві та вказав , що заявлені позовні вимоги є належним та ефективним способом захисту порушених прав позивача , при цьому усвідомлює правові наслідки визнання правочину недійсним, передбачені статтею 216 ЦК України, та не заперечує щодо приведення сторін у первісний стан.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

28.04.23р. між ТОВ «Дніпронафтопродукт» ( покупець) та ТОВ «Центр технічного контролю» ( продавець ) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна , згідно якого позивачем було придбано 72/100 частки у праві власності на майновий комплекс, що розташований за адресою вул. Коломойцівська 11 в м. Кривий Ріг.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно загальна площа об`єкту - майнового комплексу, що розташований за адресою вул. Коломойцівська 11 в м. Кривий Ріг , складала 2893,3 кв.м. У реєстрі речових прав також зареєстровано право оренди земельної ділянки 1211000000:06:062:0006 площею 11,6100 га за ТОВ «Центр технічного контролю» на підставі договору оренди земельної ділянки №2021344 від 08.06.21 р.

Відповідно до п.1.2.спірного договору та «Висновку щодо розрахунку часток об`єкта нерухомого майна №2», 72/100 (сімдесят дві сотих) частки у праві власності на комплекс, що розташований за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Коломойцівська, будинок 11 , становлять наступні складові частини нерухомого майна: А-2 - будівля блока №2, загальною площею 508,2 кв.м; Б - будівля операторної, загальною площею 258,5 кв.м; Л - будівля пожежного поста, загальною площею 277,6 кв.м; О - вбиральня, загальною площею 12,6 кв.м; М' - насосна, загальною площею 65.4 кв.м; Г - трансформаторна, загальною площею 60,2 кв.м; - каналізаційна насосна, загальною площею 41,5 кв.м; Ж - естакада, загальною площею 26,6 кв.м; И - естакада, загальною площею 770,0 кв.м; Т - топочна №1, загальною площею 29,9 кв.м; Ф - топочна №2, загальною площею 30,4 кв.м; С - каналізаційна насосна; №11-12 - резервуарний парк; №13-19 - огорожа; XIII - підїздна дорога; №7-8 - пожежне водоймище. Загальна площа об`єкту, придбаного позивачем за даним договором складала 2080,9 кв.м. Власником 28/100 частки у праві власності на комплекс, що розташований за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Коломойцівська, будинок 11 загальною площею 812,4 кв.м. , є ТОВ «Торгова компанія «Альфа Сервіс».

16.05.24р. ТОВ «Макспроект» на замовлення ТОВ «Дніпронафтопродукт» було виготовлено технічний паспорт (Реєстраційний номер TI01:8323-2953-8338-9543, Інвентаризаційна справа No0964/05-24) та зареєстровано його в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва. Згідно технічного паспорту загальна площа об`єкта склала 3 173,6 кв.м.

02.07.24р. в Державному реєстрі речових прав зареєстровано поділ об`єкта нерухомого майна, зареєстровано право власності за ТОВ «Дніпронафтопродукт» на комплекс, що розташований за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Коломойцівська, будинок 11 загальною площею 3173,6 кв.м Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2967058012060.

02.04.26р. ТОВ «Дніпронафтопродукт» через електронний кабінет платника податків отримано запит Головного управління ДПС в Дніпропетровській області №25089/6/04-36-04-15-14 від 02.04.26р. про надання інформації (пояснень та копій підтверджуючих документів) у відповідності до підпунктів 16.1.5 і 16.1.7 пункту 16.1 статті 16; підпункту 20.1.2 пункту 20.1 статті 20, статей 72, 73, 74 Кодексу щодо виявлених недостовірностей даних, що містяться у податкових деклараціях з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, №9157022866 від 30.06.2023, № 9032859449 від 18.02.2024, №9038300623 від 20.02.2025, №9036222205 від 19.02.2026, обчислення податку на нерухоме майно, надання уточнюючої податкової звітності та сплати платежів до бюджету, оскільки в ході виконання функцій, визначених ст. 19' , відповідно до ст. 72, 73, 74 Кодексу проведено аналіз податкової звітності по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, щодо визначення достовірності та повноти декларування ТОВ «Дніпронафтопродукт» податкових зобов`язань і за даними інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ТОВ «Дніпронафтопродукт» з 28.04.23р. є власником 72/100 комплексу, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, Саксаганський район, вул. Коломойцівська, буд. 11/1 загальною площею 3173,6 кв.м.

Тобто, після набуття права власності та під час здійснення поділу майнового комплексу за результатами проведення технічної інвентаризації було виявлено, що фактична площа об`єкта нерухомого майна істотно відрізняється від площі, визначеної у договорі купівлі-продажу від 28.04.23 р. та по факту є більшою на 1092,7 кв.м.

Позивач зазначає, що вказані обставини мають істотне значення, оскільки впливають на розмір його податкових зобов`язань , витрати на утримання майна та загальну економічну доцільність укладення правочину, якби такі обставини були відомі покупцю на момент укладення договору. Враховуючи вищевикладене , позивач й звернувся з цим позовом до суду.

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України ).

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 1 та ч. 2 ст. 215 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Як визначено приписами ч. 1 ст. 229 ЦК України, якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов`язків сторін, таких властивостей і якостей майна, які значно знижують його цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.

У постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року № 759/17065/14-ц зроблено висновок щодо застосування статті 229 ЦК України та вказано, що під помилкою розуміється неправильне, помилкове, таке, що не відповідає дійсності уявлення особи про природу чи елементи вчинюваного нею правочину. Законодавець надає істотне значення помилці щодо: природи правочину; прав та обов`язків сторін; властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність; властивостей і якостей речі, які значно знижують можливість використання за цільовим призначенням. Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним на підставі статті 229 ЦК України повинна довести, що така помилка дійсно мала місце, а також те, що вона має істотне значення.

Відповідно до сталої судової практики Верховного Суду під помилкою слід розуміти таке неправильне сприйняття стороною правочину предмета чи інших істотних умов останнього, що вплинуло на її волевиявлення, за відсутності якого можна вважати, що правочин не було б вчинено. Для визнання правочину недійсним як укладеного під впливом помилки необхідно, щоб помилка мала істотне значення.

Під помилкою, що має істотне значення, за умовами цивільного законодавства розуміється помилка щодо природи правочину, прав та обов`язків сторін, таких властивостей та якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Істотною є помилка, наслідки якої або взагалі не можна усунути, або для усунення яких сторона, що помилилася, має нести значні витрати. Обов`язок доведення відповідних обставин покладається на позивача. При цьому, за загальним правилом, не має розцінюватися як помилка незнання сторонами правочину норм законодавства. Помилка щодо мотиву правочину, тобто обставин, у зв`язку з якими особа вчиняє правочин, також не має істотного значення.

Водночас, слід ураховувати, що обставини, щодо яких помилилася сторона правочину, мають існувати саме на момент вчинення правочину. Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести на підставі належних і допустимих доказів, у тому числі письмових доказів, наявність обставин, які вказують на помилку - неправильне сприйняття нею фактичних обставин правочину, що вплинуло на її волевиявлення, дійсно було і має істотне значення.

Внаслідок фактичного розходження загальної площі об`єкта , придбаного позивачем за спірним договором , ТОВ «Дніпронафтапродукт» фактично помилилося щодо істотних умов договору, що вплинуло на його волевиявлення, що згідно приписів ст. 229 ЦК України є самостійною підставою для визнання договору недійсним. Виходячи із наведеного та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що договір купівлі-продажу нерухомого майна - 72/100 частки у праві власності на майновий комплекс, що розташований за адресою вул.Коломойцівська 11 в м.Кривий Ріг, укладений 28.04.23р. між ТОВ «Дніпронафтопродукт» та ТОВ «Центр технічного контролю», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Алєйніковим М.В. та зареєстрований в реєстрі за №220 був укладений під впливом помилки щодо істотних умов. Наведене є достатньою правовою підставою для задоволення позовних вимог та визнання цього договору недійсним.

Статтею 216 ЦК України передбачено , що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною. Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Отже , якщо законом не встановлені особливі умови застосування правових наслідків недійсності правочину або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів, позивач, який заявляє вимогу про повернення йому в натурі переданого за недійсним правочином або відшкодування вартості переданого, заявляє реституційну вимогу, яку суд за існування для того підстав задовольняє, застосовуючи двосторонню реституцію. У цьому випадку відповідач є стягувачем у частині рішення про повернення йому переданого ним за недійсним правочином майна або відшкодування вартості.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 233, 238, 240, 241, 247-252 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна - 72/100 частки у праві власності на майновий комплекс, що розташований за адресою вул. Коломойцівська 11 в м.Кривий Ріг, укладений 28.04.23 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпронафтопродукт» (29000, м. Хмельницький, вул. Героїв Майдану, буд 54, офіс А, код ЄДРПОУ 45004293) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр технічного контролю» (03151, м. Київ, вул. Волинська, буд. 11/14, код ЄДРПОУ 43374579), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Алєйніковим М.В. та зареєстрований в реєстрі за №220.

3.Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр технічного контролю» (03151, м. Київ, вул. Волинська, буд. 11/14, код ЄДРПОУ 43374579) на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпронафтопродукт» (29000, м. Хмельницький, вул. Героїв Майдану, буд 54, офіс А, код ЄДРПОУ 45004293): 2 662,40грн. - витрат на сплату судового збору.

4. Зобов`язати позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпронафтопродукт» (29000, м. Хмельницький, вул. Героїв Майдану, буд 54, офіс А, код ЄДРПОУ 45004293) повернути відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю «Центр технічного контролю» (03151, м. Київ, вул. Волинська, буд. 11/14, код ЄДРПОУ 43374579) придбане за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 28.04.23 р. нерухоме майно - 72/100 частки у праві власності на майновий комплекс, що розташований за адресою вул. Коломойцівська 11 в м. Кривий Ріг .

5.Стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр технічного контролю» (03151, м. Київ, вул. Волинська, буд. 11/14, код ЄДРПОУ 43374579) на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпронафтопродукт» (29000, м. Хмельницький, вул. Героїв Майдану, буд 54, офіс А, код ЄДРПОУ 45004293): 3 846 427,92 грн. , сплачених за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 28.04.23 р.

Видати відповідні накази після набрання рішенням чинності.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України рішення складено та підписано без його проголошення 29.07.26р.

Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Васильєв О.Ю.