Рішення № 138572733, 23.07.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.07.2026 Справа № 904/2661/26

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Кеся Н.Б. за участю секретаря судового засідання Мороз В.В.

за позовом Дніпропетровської обласної прокуратури, м.Дніпро, в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України, м.Київ

до Відповідач-1 Кам"янська районна рада, м.Кам"янське Дніпропетровська область

Відповідач-2 Верхньодніпровська міська рада, м.Верхньодніпровськ Дніпропетровська область

Відповідач-3 Фізична особа-підприємець Свищ Володимир Ярополкович, м.Верхньодніпровськ Дніпропетровська область

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на боці Позивача - Дніпровський державний аграрно-економічний університет в особі Відокремленого структурного підрозділу "Верхньодніпровський фаховий коледж Дніпровського державного аграрно-економічного університету", м.Верхньодніпровськ Дніпропетровська область

про визнання права державної власності на нерухоме майно та зобов`язання усунути перешкоди у користуванні державним майном шляхом виселення

Представники:

Прокурор: Шустова В.А., посвідчення №069879

Від Позивача: представник не з`явився

Від Відповідача-1: представник не з`явився

Від Відповідача-2: Решетник О.Ю., довіреність у порядку передоручення від 21.08.2023р.

Від Відповідача-3: Свищ В.Я., паспорт НОМЕР_1

Третя особа: Чорнобай О.І., паспорт серії НОМЕР_2 , довіреність від 26.11.25 №46-11-1074

Вільний слухач: ОСОБА_1 , паспорт № НОМЕР_3

СУД ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

Дніпропетровська обласна прокуратура, м.Дніпро, в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України (далі-Позивач) 08.05.2026 року через систему "Електронний суд" звернулася з позовом до Відповідача-1 Кам"янська районна рада, м.Кам"янське Дніпропетровська область, Відповідача-2 Верхньодніпровська міська рада, м.Верхньодніпровськ Дніпропетровська область та Відповідача-3 Фізична особа-підприємець Свищ Володимир Ярополкович, в якому просить суд:

1. Визнати право державної власності в особі Міністерства освіти і науки України ( код ЄДРПОУ 38621185, 01135, м.Київ, просп. Берестейський, 10) на приміщення їдальні, загальною площею 208,7 кв.м, що розташоване за адресою: вул. Паркова, 3, м.Верхньодніпровськ, Верхньодніпровський район, Дніпропетровська область.

2. Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис номер 3320 від 12.12.2014 про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна - приміщення їдальні, загальною площею 208,7 кв.м, що розташоване за адресою: вул. Паркова, 3, м.Верхньодніпровськ, Верхньодніпровський район, Дніпропетровська область, внесений на підставі рішення Державного реєстратора Верхньодніпровського районного управління юстиції Дніпропетровської області від 12.12.2014, індексний номер - 17948912.

3. Зобов`язати Фізичну особу-підприємця Свища Володимира Ярополковича (РНОКПП - НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) усунути перешкоди Міністерству освіти і науки України (код ЄДРПОУ 38621185, 01135, м.Київ, просп. Берестейський, 10) у користуванні приміщенням їдальні, розташованої за адресою: вул. Паркова, 3, м.Верхньодніпровськ, Верхньодніпровський район, Дніпропетровська область шляхом виселення.

4. Стягнути з відповідачів на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м.Дніпро, пр. Д.Яворницького, 38, код за ЄДРПОУ 02909938, МФО 820172, Держказначейська служба України, м. Київ р/р UА228201720343160001000000291) понесені судові витрати в розмірі сплаченого судового збору у сумі 14 093,81 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокуратура посилається на те, що рішенням Державного реєстратора Верхньодніпровського районного управління юстиції Дніпропетровської області від 12.12.2014, індексний номер - 17948912 взято на облік безхазяйного нерухомого майна приміщення їдальні, загальною площею 208,7 кв.м, яке знаходиться за адресою: вул. Дидишка, 3, м.Верхньодніпровськ, Верхньодніпровський район, Дніпропетровська область, номер запису про взяття на облік 3320. Рішення державного реєстратора про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна приміщення їдальні прийнято на підставі заяви представника Верхньодніпровської районної ради. Перебування їдальні коледжу на обліку безхазяйного майна стало підставою для відмови у реєстрації права державної власності і до теперішнього часу є перешкодою для її здійснення. До того ж, з 2016 року їдальнею коледжу безпідставно, без належних правових підстав, користується ФОП Свищ В.Я. для здійснення своєї господарської діяльності.

За подання позову прокуратурою сплачено судовий збір на суму 14093,81 грн, що підтверджується платіжними інструкціями №259 від 19.02.2026 та №829 від 15.04.2026 року.

2. Процесуальні питання, вирішені судом

08.05.2026 року ухвалою суд позовну заяву залишив без руху для усунення недоліків.

У зв`язку із усуненням недоліків позовної заяви, 22.05.2026 ухвалою суд прийняв позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження, відкрив провадження у справі та призначив підготовче судове засідання на 16.06.2026 о 10:00 год.

04.06.2026 року через підсистему "Електронний суд" представник Міністерства освіти і науки України подав заяву (арк.с. 161-162 Т.1), в якій вказує про те, що спірне майно належить до матеріально - технічної бази Дніпровського державного аграрно-економічного університету в особі Відокремленого структурного підрозділ «Верхньодніпровський фаховий коледж та закріплене за ним підставі наказу Дніпровського державного аграрно-економічного університету від 31.12.2020 № 3329. Згідно з пунктом 3.5. Положення про ВСП «ВФК ДДАЕУ» фаховий Коледж має права, що становлять зміст його автономії та самоврядування, а саме: - користуватися будівлями, спорудами, навчальним, виробничим обладнанням, інвентарем та іншим майном, які відповідно до законодавства України передані на баланс Фахового Коледжу. Спір стосується права ВСП «ВФК ДДАЕУ» на користування приміщенням їдальні. Позовні вимоги підрозділу прокуратури Міністерство освіти і науки України підтримує та просить суд здійснювати розгляд справи за відсутності представника Міністерства освіти і науки України.

16.06.2026 ухвалою суд залучив Дніпровський державний аграрно-економічний університет (вул. Сергія Єфремова, 25, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 00493675) в особі Відокремленого структурного підрозділу «Верхньодніпровський фаховий коледж Дніпровського державного аграрно-економічного університету» (вул. Дидишка, 1, м. Верхньодніпровськ, Дніпропетровська область, 51600, ЄДРПОУ 26371969) до участі у справі, в якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на боці Позивача та відклав підготовче засідання на 14.07.2026 о 11:45год.

19.06.2026 канцелярія суду зареєструвала заяву Фізичної особи - підприємця Свища Володимира Ярополковича (арк.с. 208), в якій він просить суд розгляд справи призначений на 16.06.2026 на 10:00 год. відкласти у зв`язку з перебуванням на лікарняному.

09.07.2026 через "Електронний суд" Верхньодніпровська міська рада, звернулась до суду із заявою про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

14.07.2026 канцелярія суду зареєструвала пояснення представника Третьої особи щодо суті спору (арк.с. 225-233), в якому представник просить суд долучити до матеріалів справи наведені у даному клопотанні пояснення та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

14.07.2026 ухвалою суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 23.07.2026 о 11:30год.

21.07.2026 року до канцелярії суду від Відповідача-3 надійшли пояснення щодо суті спору (арк.с. 13 14 Т.2). Проте зазначені пояснення не приймаються судом до уваги та підлягають залишенню без розгляду, оскільки вони не підписані особою, яка їх подала, що є порушенням вимог процесуального законодавства щодо оформлення процесуальних документів.

Під час судового засідання Відповідач-3 зазначив про те, що визнає позовні вимоги заявлені прокуратурою.

Позивач та Відповідач-1 в судове засідання 23.07.2026 не з`явилися, про дату час розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.1, пп.1, 2 ч.3 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи неявку Позивача та Відповідача-1, належним чином сповіщених про судове засідання, а також те, що матеріали справи містять достатньо документів для його вирішення по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представників Позивача та Відповідача-1.

В судовому засіданні 23.07.2026 проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення в порядку ст. 240 ГПК України.

3. Позиції інших учасників справи

12.06.2026 Відповідач-2 через підсистему "Електронний суд" надіслав відзив на позовну заяву (арк.с. 172-178 Т.1), в якому вказує про таке:

з обставин розвитку подій, як зазначено в позові органу прокуратури, вбачається, що у грудні 2010 року Верхньодніпровська районна рада звернулася до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області із заявою про передачу безхазяйної нерухомої речі - їдальні, яка розташована за адресою: вул. Дидишко, 3, в м.Верхньодніпровську у комунальну власність. Заява обґрунтована тим, що Верхньодніпровською районною радою виявлено безхазяйну нерухому річ, встановлено відсутність власника на приміщення їдальні, після чого відділом з питань управління районної комунальної власності виконавчого апарату Верхньодніпровської районної ради у районній газеті «Придніпровський комунар» №49-50 від 03 липня 2010 року та № 79 від 16 жовтня 2010 року було опубліковано оголошення про виявлення в місті безхазяйного нерухомого майна;

в подальшому, Рішенням Верхньодніпровського районного суду від 16.12.2010 року №2-о-101\10 вимоги були задоволені, передано у комунальну власність Верхньодніпровської районної ради безхазяйну нерухому річ приміщення їдальні, яке знаходиться за адресою: вул. Дидишко,3, у м. Верхньодніпровську Дніпропетровської області; визнано зазначене нерухоме майно комунальною власністю Верхньодніпровської районної ради;

рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 03.10.2013 було задоволено апеляційну скаргу Дніпропетровського державного аграрного університету, скасовано рішення Верхньодніпровського районного суду від 16.12.2010 року № 2-о-101\10 та прийнято нове рішення, яким відмолено Верхньодніпровській районній раді у задоволенні заяви про передачу безхазяйної нерухомої речі приміщення - їдальні, яка знаходиться за адресою: вул. Дидишко, 3 у м. Верхньодніпровську Дніпропетровської області, у комунальну власність;

крім того, представники Верхньодніпровської районної ради достовірно знаючи, що приміщення їдальні, яке знаходиться за адресою: вул. Дидишко,3 у м.Верхньодніпровську Дніпропетровської області належить до матеріально-технічної бази Коледжу та перебуває у нього на балансі, у грудні 2014 року повторно звернулися до державного реєстратора з заявою по взяття на облік їдальні як нерухомого майна. Рішенням Державного реєстратора Верхньодніпровського районного управління юстиції Дніпропетровської області від 12.12.2014, індексний номер - 17948912 взято на облік безхазяйне нерухоме майно - приміщення їдальні Коледжу;

так, Верхньодніпровська міська рада зазначає про те, що до зазначених вище подій в минулому часі Верхньодніпровська міська рада як представницький орган міської територіальної громади та юридична особа (код ЄДРПОУ 04052595) та її виконавчі органи, не має жодного відношення, оскільки процедурні дії з виявлення та взяття на облік приміщення їдальні як безхазяйного нерухомого майна здійснювались виключно Верхньодніпровською районною радою (код ЄДРПОУ 04052258) як юридичною особою та представницьким органом місцевого самоврядування який, відповідно до вимог чинного законодавства про місцеве самоврядування в Україні, діяв на реалізацію спільних майнових інтересів жителів сіл, селищ та міст всього колишнього Верхньодніпровського району Дніпропетровської області;

Верхньодніпровська міська рада зазначає, що є хибними твердження органу прокуратури, висловлені в позовній заяві про те, що «дії представників територіальної громади міста Верхньодніпровська, а саме - Верхньодніпровської районної ради та у подальшому Верхньодніпровської міської ради щодо невизнання права державної власності на будівлю їдальні Коледжу, мають тривалий та системний характер», як такі що не відповідають положенням чинного законодавства, оскільки представники Верхньодніпровської районної ради, здійснюючи свої повноваження діяли в спільних інтересах жителів всіх населених пунктів колишнього Верхньодніпровського району, а не виключно в інтересах жителів міста Верхньодніпровська, як стверджує орган прокуратури;

відповідно до вимог ГПК України визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №523/9076/16-ц). Тобто саме суд на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені ГПК України, ураховуючи завдання господарського судочинства має визначити характер спірних правовідносин та суб`єктів, які є учасниками цих правовідносин (сторони спору), і за результатами цього вирішити відповідний спір. Верховний Суд у постановах від 28.10.2020 у справі №761/23904/19, від 20.01.2021 у справі №203/2/19 дійшов висновку, що визначення у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад;

тобто відповідно до вище наведених висновків Верховного Суду, пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ГПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача (відповідно до процесуальної позиції наведеній в пункті 40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі №523/9076/16-ц);

Верхньодніпровська міська рада, як представницький орган міської територіальної громади та юридична особа (код ЄДРПОУ 04052595) є неналежним відповідачем, оскільки чинним рішенням господарського суду встановлена та зафіксована та обставина, що Верхньодніпровською міською радою визнається право державної власності на частину приміщення будівлі в якій розміщена їдальня коледжу, площею 208,7 кв.м., також просив провести судове засідання, призначене на 16.06.2026 р. о 10:00 год., без його присутності.

15.07.2026 року канцелярія суду зареєструвала відзив на позовну заяву Відповідача - 1 (арк.с. 1 Т.2), в якому зазначено про те, що з вимогами, викладеними в позовній заяві, Відповідач-1 згоден частково, окрім стягнення з Кам`янської районної ради, як одного із відповідачів, державного мита. Кам`янський район Дніпропетровської області утворений 19 липня 2020 року в рамках адміністративної реформи відповідно до Постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів». До складу району увійшли території Верхівцівської, Вільногірської, Верхньодніпровської, Жовтоводської, Кам`янської, П`ятихатської міських, Божедарівської, Вишнівської, Криничанської, Лихівської селищних та Затишнянської й Саксаганської сільських територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України. На державному рівні з моменту утворенні районних рад, впродовж 2020-2026 років не встановлено джерела наповнення районних бюджетів по всій Україні, окрім передбачених в Законах України «Про державний бюджет» (на відповідний рік) субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення окремих видатків районних рад, спрямованих на виконання їх повноважень в частині виплати заробітної плати. На підставі викладеного Відповідач-1 просить суд задовольнити позовні вимоги Дніпропетровської обласної прокуратури частково, а саме:

1. Не стягувати з Кам`янської районної ради Дніпропетровської області користь Дніпропетровської обласної прокуратури судові витрати.

2. Іншу частину позовних вимог задовольнити.

3. Судові справу розглядати за відсутності представника Відповідача-1 (Кам`янської районної ради Дніпропетровської області).

4. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи по суті

Дніпровський державний аграрно-економічний університет (далі по тексту ДДАЕУ, Університет) відповідно до статуту, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України №1627 від 19.11.2024 (далі - Статут), є багатогалузевим закладом вищої освіти, що провадить інноваційну освітню діяльність за різними ступенями вищої освіти (пункт 1.5 Статуту).

Університет є юридичною особою публічного права, належить до сфери управління Міністерства освіти і науки України, діє згідно з виданою ліцензією на провадження освітньої діяльності, може від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав і мати обов`язки, бути позивачем і відповідачем у суді (пункт 1.6 Статуту).

Згідно з пунктом 13.2 Статуту відповідно до законодавства, із метою забезпечення статутної діяльності Університету МОН закріплює на основі права господарського відання будівлі, споруди, майнові комплекси, комунікації та службове житло.

Майно закріплене за Університетом на праві господарського відання і не може бути предметом застави, а також не підлягає вилученню, відчуженню, приватизації або використанню не за призначенням, передачі у власність юридичним, фізичним особам без згоди МОН та Конференції, крім випадків, передбачених законодавством (п. 13.14 Статуту).

Відповідно до пункту 5.1 Статуту структура Університету, статус і функції його структурних підрозділів визначаються цим Статутом та положеннями про відповідні структурні підрозділи, які затверджуються Вченою радою Університету.

Згідно з пунктом 5.4. Статуту на правах структурного підрозділу Університету діє Відокремлений структурний підрозділ «Верхньодніпровський фаховий коледж Дніпровського державного аграрно-економічного університету». Місцезнаходження: вул. Дидишка, 1, м. Верхньодніпровськ, Дніпропетровська обл., Україна, 51600.

Фахові коледжі Університету (далі - фаховий коледж) мають право, відповідно до ліцензії (ліцензій), забезпечувати здобуття профільної середньої освіти професійного та академічного спрямування, професійної (професійно-технічної) та/ або початкового рівня (короткого циклу) вищої освіти, та/або першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, відповідно до законодавства (пункт 5.4. Статуту).

Фаховому коледжу надаються окремі права юридичної особи, зокрема право вести окремий баланс і кошторис, рахунки і код мережі в територіальному органі Державної казначейської служби України, поточні рахунки в банку, печатку і штамп із власним найменуванням, запроваджувати власну символіку і атрибутику (пункт 5.4. Статуту).

Відповідно до п.п.1.1., 1.3., 1.7. Положення про Відокремлений структурний підрозділ «Верхньодніпровський фаховий коледжу ДДАЕУ» (далі ВСП «ВФК ДДАЕУ», Коледж), затвердженого ректором ДДАЕУ 01.07.2021 року, Коледж створений шляхом перейменування Верхньодніпровського коледжу Дніпровського державного аграрно-економічного університету та є правонаступником усіх його прав та обов`язків. Коледж є закладом фахової передвищої освіти, заснований на державній формі власності та відноситься до сфери управління Міністерства освіти і науки України.

Згідно з п.1.10 Положення про ВСП «ВФК ДДАЕУ» одним з структурних підрозділів, що входять до загальної структури і забезпечують освітній процес та господарську діяльність в Коледжі є заклад громадського харчування студентів і співробітників (далі їдальня коледжу).

Відповідно до Витягу з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо державного майна №10-15-22588 від 11.12.2015 та Витягу з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо державного майна №10-15-25560 від 01.11.2021 (арк.с. 23-24 Т.1):

Об`єкт державної власності їдальня;

Орган управління їдальнею Міністерство освіти і науки України;

Балансоутримувач їдальні Дніпровський державний аграрно-економічний університет;

Назва та код ЄДРПОУ відокремленого структурного підрозділу, в якому розташована їдальня Верхньодніпровський коледж ДДАЕУ;

Місцезнаходження їдальні: Дніпропетровська область, м. Верхньодніпровськ,

вул. Дидишка, 3.

Площа їдальні: 208,7 кв.м.

Їдальня коледжу закріплена за Коледжем на підставі наказу ДДАЕУ від 31.12.2020 № 3324 «Про закріплення державного майна за відокремленими структурними підрозділами Дніпровського державного аграрно-економічного університету» та перебуває на балансі ВСП «ВФК ДДАЕУ» (арк.с. 21 Т.1).

До 31.12.2020 приміщення їдальні, загальною площею 208,7 кв. м, що розташоване за адресою: вул. Дидишка, 3, м.Верхньодніпровськ, Верхньодніпровський район, Дніпропетровська область, тривалий час перебувала на балансі та у фактичному користуванні коледжу.

Так, відповідно до п.1.1. Положення про ВСП «ВФК ДДАЕУ» Верхньодніпровський плодоовочевий технікум було засновано відповідно до Постанови РНК УРСР від 01.04.1924 р., перейменований у Верхньодніпровський сільськогосподарський технікум бухгалтерського обліку відповідно до наказу Міністерства сільського господарства УРСР від 28.05.1960 р. № 509, перейменований у Верхньодніпровський державний аграрний технікум відповідно до наказу Міністерства агропромислового розвитку України від 21.05.1999 р. №209. У 2003 р. на базі Верхньодніпровського державного аграрного технікуму утворено Верхньодніпровський коледж Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету (арк.с. 18-20 Т.1).

Згідно з листом Державного архіву Дніпропетровської області за №59 від 02.04.2013 (арк.с. 25 Т.1) рішенням виконавчого комітету Верхньодніпровської міської Ради депутатів трудящих від 19.09.1964 №391 доручено директору Верхньодніпровського сільськогосподарського технікуму бухгалтерського обліку проведення реконструкції їдальні, що перебуває у його віданні (протокол четвертої сесії виконкому Верхньодніпровської міської Ради депутатів трудящих від 23 серпня 1965 року) (арк.с. зв.арк.с. 25, арк.с. 26-27 Т.1).

Крім вищевказаних доказів факт належності їдальні коледжу до державної власності та перебування на балансі Дніпровського ДАЕУ в особі ВСП «ВФК ДДАЕУ» підтверджується наступними, але не виключно, доказами:

Інвентарною карткою групового обліку основних засобів ВКДДАЕУ;

Інвентарним описом необоротних активів, основних засобів Верхньодніпровського коледжу ДДАУ від 28.10.2013 року;

Інвентарним описом необоротних активів, основних засобів Верхньодніпровського коледжу ДДАЕУ від 27.10.2017 року;

Інвентарним описом необоротних активів, основних засобів ВСП «ВФК ДДАЕУ» від 13.11.2023 року;

Приміщення їдальні Коледжу є частиною нежитлової будівлі літера «А-1» по вул. Дидишка, 3, у м. Верхньодніпровськ Кам`янського району Дніпропетровської області.

Коледж 20.09.2016 звернувся до Реєстраційної служби Верхньодніпровського РУЮ з заявою встановленої форми про державну реєстрацію права державної власності на Їдальню коледжу.

Відповідно до рішення державного реєстратора від 21.09.2016 №31496771 Коледжу відмовлено у державній реєстрації права державної власності на їдальню було. Причина відмови: їдальня коледжу знаходиться на обліку безхазяйного майна (арк.с. 41 Т.1).

Встановлено, що рішенням Державного реєстратора Верхньодніпровського районного управління юстиції Дніпропетровської області від 12.12.2014, індексний номер - 17948912 взято на облік безхазяйного нерухомого майна приміщення їдальні, загальною площею 208,7 кв. м, яке знаходиться за адресою: вул. Дидишка, 3, м.Верхньодніпровськ, Верхньодніпровський район, Дніпропетровська область, номер запису про взяття на облік 3320. Рішення державного реєстратора про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна приміщення їдальні прийнято на підставі заяви представника Верхньодніпровської районної ради.

Як зазначає прокуратура в позові, дії представників територіальної громади міста Верхньодніпровська, а саме - Верхньодніпровської районної ради та у подальшому Верхньодніпровської міської ради щодо невизнання права державної власності на будівлю їдальні Коледжу, мають тривалий та системний характер.

Так, у грудні 2010 року Верхньодніпровська районна рада звернулася до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області із заявою про передачу безхазяйної нерухомої речі - їдальні, яка розташована за адресою: вул. Дидишко, 3, в м. Верхньодніпровську у комунальну власність. Заява обґрунтована тим, що Верхньодніпровською районною радою виявлено безхазяйну нерухому річ, встановлено відсутність власника на приміщення їдальні, після чого відділом з питань управління районної комунальної власності виконавчого апарату Верхньодніпровської районної ради у районній газеті «Придніпровський комунар» № 49-50 від 03 липня 2010 року та № 79 від 16 жовтня 2010 року було опубліковано оголошення про виявлення в місті безхазяйного нерухомого майна.

Рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 16 грудня 2010 року №2-о-101\10 (арк.с. 43 Т.1) вимоги були задоволені, передано у комунальну власність Верхньодніпровської районної ради безхазяйну нерухому річ - приміщення їдальні, яке знаходиться за адресою: вул. Дидишко,3, у м. Верхньодніпровську Дніпропетровської області; визнано зазначене нерухоме майно комунальною власністю Верхньодніпровської районної ради.

Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 03.10.2013 (провадження №22-ц/774/9020/13) (арк.с. 44-45 Т.1) задоволено апеляційну скаргу Дніпропетровського державного аграрного університету, скасовано рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 16 грудня 2010 року № 2-о-101\10 та прийнято нове рішення, яким відмолено Верхньодніпровській районній раді у задоволенні заяви про передачу безхазяйної нерухомої речі приміщення - їдальні, яка знаходиться за адресою: вул. Дидишко, 3 у м. Верхньодніпровську Дніпропетровської області, у комунальну власність.

Рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 03.10.2013 (провадження № 22-ц/774/9020/13) набрало законної сили та у касаційному порядку Верхньодніпровською районною радою не оскаржувалось.

Натомість, представники Верхньодніпровської районної ради достовірно знаючи, що приміщення їдальні, яке знаходиться за адресою: вул. Дидишко, 3 у м. Верхньодніпровську Дніпропетровської області належить до матеріально-технічної бази Коледжу та перебуває у нього на балансі, у грудні 2014 року повторно звернулися до державного реєстратора з заявою по взяття на облік їдальні як нерухомого майна.

Рішенням Державного реєстратора Верхньодніпровського районного управління юстиції Дніпропетровської області від 12.12.2014, індексний номер -17948912 взято на облік безхазяйне нерухоме майно - приміщення їдальні Коледжу.

У січні 2018 року Коледж звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом про скасування рішення державного реєстратора про взяття на облік безхазяйного майна та визнання протиправною відмову в проведенні реєстрації права державної власності на Їдальню коледжу.

Згідно ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.05.2018 по справі №804/436/18 (арк.с. 47-48 Т.1) провадження за позовною заявою Коледжу закрите у зв`язку з тим, що Верхньодніпровська районна рада Дніпропетровської області звернулась до Верхньодніпровського районного суду із заявою про передачу Їдальні коледжу у комунальну власність як безхазяйної нерухомої речі.

08 травня 2018 року Верхньодніпровська районна рада Дніпропетровської області до суду звернулась до суду з заявою про передачу безхазяйної нерухомої речі приміщення їдальні у комунальну власність.

Згідно з ухвалою Верхньодніпровського районного суду від 09.07.2018 по справі №173/1024/18 заяву Верхньодніпровської районної ради Дніпропетровської області про передачу Їдальні коледжу у комунальну власність залишено без розгляду (арк.с. 52-53 Т.1).

Рішенням Верхньодніпровської районної ради Дніпропетровської області № 676-32/VII від 25.09.2020 «Про безоплатну передачу майна (будівель та споруд) із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Верхньодніпровського району у комунальну власність Верхньодніпровської міської об`єднаної територіальної громади» (далі у тексті Рішення № 676-32/VII) вирішено передати безоплатно із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Верхньодніпровського району у комунальну власність Верхньодніпровської міської об`єднаної територіальної громади майно в особі Верхньодніпровської міської ради згідно з додатком 1 (арк.с. 54-57 Т.1).

Відповідно до додатку 1 Рішення № 676-32/VII (Перелік майна (будівель та споруд), спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Верхньодніпровського району у комунальну власність Верхньодніпровської міської об`єднаної територіальної громади) передано зокрема, комплекс будівель та споруд м. Верхньодніпровськ, вул. Дидишко, 3, балансоутримувач: відділ освіти ВРДА. Які саме будівлі, споруди та приміщення входять до комплексу будівель та споруд м. Верхньодніпровськ, вул. Дидишко, 3, у переліку не зазначено. Більш детального опису майна, що передається із спільної власності територіальних громад у комунальну власність Верхньодніпровської міської об`єднаної територіальної громади, в документах щодо передачі майна не міститься.

Рішенням Кам`янської районної ради від 22.12.2020 №11-02/VIII вирішено почати процедуру реорганізації Верхньодніпровської районної ради (ЄДРПОУ 04052258), місцезнаходження: просп. Шевченка, 21, м. Верхньодніпровськ Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, 51600, що припиняється шляхом приєднання до Кам`янської районної ради (ЄДРПОУ 43995432), місцезнаходження: просп. Свободи, 2/1, м. Кам`янське Дніпропетровської області, 51925 (арк.с. 58-59 Т.1).

Пунктом 2 рішення Кам`янської районної ради від 22.12.2020 №11-02/VIII передбачено, що Кам`янська районна рада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Верхньодніпровської районної ради.

У січні 2022 року Верхньодніпровська міська рада звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Дніпровського державного аграрно-економічного університету, в особі відокремленого структурного підрозділу - філії "Верхньодніпровський фаховий коледж Дніпровського Державногоаграрно-економічного університету", Міністерства освіти і науки України, Регіонального відділення фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, Відділу освіти Верхньодніпровської районної державної адміністрації про визнання права комунальної власності за Верхньодніпровською міською територіальною громадою в особі Верхньодніпровської міської ради на нерухоме майно, комплекс будівель і споруд загальною площею 1000,2 кв.м., до якого входять: частина приміщення будівлі "А-1" загальною площею 857,2 кв.м., - ганок "а3-1" загальною площею 13,7 кв.м., - гараж "Б-1" загальною площею 93,3 кв.м., - прибудова "Б1-1" загальною площею 27,8 кв.м., - вбиральня "Г-1" загальною площею 8,2 кв.м., що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Кам`янський район, м. Верхньодніпровськ, вул. Дидишка, 3.

У позові Верхньодніпровська міська рада зазначила, що не може прийняти у власність комплекс будівель та споруд по вул. Дидишко, 3, у м. Верхньодніпровськ, переданий їй рішенням Верхньодніпровської районної ради Дніпропетровської області № 676-32/VII від 25.09.2020, оскільки , до складу вказаного комплексу будівель та споруд входить приміщення їдальні, яке перебуває на балансі та у оперативному управлінні відокремленого підрозділу - філії "Верхньодніпровського фахового коледжу Дніпровського державного аграрно-економічного університету".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.08.2022 у справі № 904/234/22 Верхньодніпровській міській раді відмовлено у задоволені позову повністю, з підстав недоведеності наявності у позивача права за захистом якого він звернувся. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2023 у справі № 903/234/22 апеляційна скарга Верхньодніпровської міської ради залишена без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 16.08.2022 залишено без змін (арк.с. 60-69 Т.1).

Рішенням № 1261 - 27/IX від 27.07.2023 Верхньодніпровська міська рада Кам`янського району Дніпропетровської області вирішила прийняти із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Кам`янського району у комунальну власність Верхньодніпровської міської територіальної громади, в особі Верхньодніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 04052595), об`єкт нерухомого майна: комплекс будівель та споруд м. Верхньодніпровськ, вул. Дидишка, 3, а саме: нежитлові будівлі та споруди загальною площею 769,8 кв.м: а З-1 ганок, Б-l гараж, Б-1 господарча будівля (арк.с. 70 Т.1).

Згідно з пунктом 1 рішення Верхньодніпровської міської ради Кам`янського району Дніпропетровської області № 1518 - 31/IX від 25.01.2024 «Про перейменування вулиць, провулку міста Верхньодніпровська Верхньодніпровської територіальної громади Кам`янського району Дніпропетровської області» вулицю Дидишка перейменовано на вулицю Паркову.

Рішенням Верхньодніпровської міської ради Кам`янського району Дніпропетровської області № 1743 - 34/IX від 25.06.2024 «Про внесення змін до рішення Верхньодніпровської міської ради від 12 жовтня 2021 року № 548-11/ІХ «Про затвердження Переліку нерухомого майна, що належить до комунальної власності Верхньодніпровської міської територіальної громади, в особі Верхньодніпровської міської ради» доповнено Додаток 1 «Перелік майна, що належить до комунальної власності Верхньодніпровської міської територіальної громади, в особі Верхньодніпровської міської ради» пунктом: 1.58 «Комплекс будівель та споруд» м. Верхньодніпровськ, вул. Паркова (вул. Дидишка), 3/2 Відділ комунальної власності Верхньодніпровської міської ради (ЄДРПОУ 43994219).

Відповідно до пункту 1 рішення Виконавчого комітету Верхньодніпровської міської ради Кам`янського району Дніпропетровської області № 124 від 24.04.2024 «Про присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси: вул. Паркова, 3/2, м. Верхньодніпровськ» вирішено - присвоїти комплексу будівель та споруд, загальною площею 769,8 м2, розташованому по вул. Парковій, 3, у м.Верхньодніпровську, що належить до комунальній власності Верхньодніпровської міської ради на підставі рішення Верхньодніпровської міської ради від 27.07.2023 року №1261-27/ІХ «Про прийняття майна в комунальну власність Верхньодніпровської міської територіальної громади об`єкту нерухомого майна: комплекс будівель та споруд м.Верхньодніпровськ, вул. Дидишка, 3, а саме: нежитлові будівлі та споруди загальною площею 769,8 кв.м: а 3-1 ґанок, Б'-l гараж, Б-1 господарча будівля», адресу: вулиця Паркова, 3/2, місто Верхньодніпровськ, Кам`янський район, Дніпропетровська область.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 25.06.2024 внесено запис щодо припинення юридичної особи - Верхньодніпровської районної ради (код ЄДРПОУ 04052258).

У Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 01.07.2024 зареєстровано за Верхньодніпровською міською радою право власності на будівлі і споруди по вулиці Паркова, 3/2, місто Верхньодніпровськ, Кам`янський район, Дніпропетровська область (арк.с. 74-76 Т.1), а саме на:

- будівлю загальною площею - 769,8 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2965841812040);

- будівлю загальною площею 86,2 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2965661512040 );

- будівлю загальною площею 23,5 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2965650112040);

- будівлю загальною площею 13,2 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2965626512040 );

- будівлю загальною площею 13,4 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2965552212040).

Як вбачається з даних Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Технічного паспорту на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та по вул. Дедишка,3 у м. Верхньодніпровськ, Кам`янського району Дніпропетровської області за Верхньодніпровською міською радою зареєстровано право власності на частину будівлі нежитлової будівлі літера «А-1» площею 769,8 кв.м. Право власності на приміщення їдальні, загальною площею 208,7 кв. м, яке також є частиною нежитлової будівлі літера «А-1», за територіальною громадою міста Верхньодніпровська не реєструвалось.

Станом на момент реєстрації за Верхньодніпровською міською радою право власності на будівлі і споруди по вулиці Паркова, 3/2, та до теперішнього часу активний запис щодо перебування на обліку безхазяйного нерухомого майна приміщення їдальні Коледжу.

Систематичними та неправомірними діями Верхньодніпровської районної ради щодо невизнання права державної власності на нерухоме майно - їдальню Коледжу створено перешкоди у реєстрації відповідного права в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, яке до сьогодні залишається незареєстрованим.

Відповідно до підпункту 9 пункту «б» статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження щодо обліку нежилих приміщень на відповідній території незалежно від форм власності, внесення пропозицій їх власникам щодо використання таких приміщень для задоволення потреб територіальної громади.

Так, Дніпропетровська обласна прокуратура з метою з`ясування підстав перебування приміщення їдальні Коледжу на обліку безхазяйного майна листом від 09.08.2024 № 24-1121 вих. 24 звернулась до Верхньодніпровської міської ради (арк.с. 77-78 Т.1).

Листом від 30.08.2024 №24-1121 вих.24 Верхньодніпровська міська рада надала відповідь в якій зазначила, що вона не є органом управління приміщенням їдальні Коледжу і не має повноважень стосовно вказаного майна (арк.с. 79 Т.1).

Внаслідок перебування приміщення їдальні Коледжу на обліку безхазяйного нерухомого майна ним незаконно та без будь-яких правових підстав тривалий час користується Фізична особа-підприємець Свищ Володимир Ярополкович, ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця від 05.07.2007 року серія В02, №551091, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 2 202 000 0000001684, для здійснення підприємницької діяльності.

Упродовж 2015-2023 років Коледжем вживалися заходи щодо добровільного припинення використання ФОП Свищ В.Я. приміщення їдальні коледжу.

Так, листом від 25.05.2015 року № 606 (з поштовим повідомленням про вручення) (арк.с. 80-81 Т.1) Коледж повідомив ФОП Свищ В.Я. щодо добровільного звільнення приміщення їдальні або ініціювання укладення договору оренди. Вказаний лист залишений ФОП Свищ В.Я. без реагування.

Листом від 16.11.2021 за №315 Коледж повідомив ФОП Свищ В.Я щодо необхідності добровільного звільнення приміщення їдальні або ініціювання укладення договору оренди. Вказаний лист був отриманий ФОП Свищ В.Я. про що свідчить відповідна відмітка, однак, також залишений без реагування (арк.с. 82 Т.1).

Аналогічні листи направлялись Коледжем на адресу ФОП Свищ В.Я. протягом 2015-2023 років неодноразово (арк.с. 83-86 Т.1).

У зв`язку з відсутністю реагування ФОП Свищ В.Я. на листи Коледжу та продовження незаконного використання приміщення Їдальні коледжу для здійснення підприємницької діяльності у власних інтересах, Коледж звернувся з листами-повідомлення про факти незаконного використання державного майна до органів державного управління у сфері освіти, а саме:

до Департаменту освіти і науки Дніпропетровської обласної державної адміністрації з листом від 23.09.2016 №355 (арк.с. 83 Т.1);

до Міністерства освіти і науки України з листами від 28.05.2015. №612, від 08.06.2015 № 624 (арк.с. 85-86 Т.1).

З метою припинення незаконного користування ФОП Свищ В.Я. приміщенням їдальні Коледж неодноразово звертався до Верхньодніпровської районної ради Дніпропетровської області, зокрема, листом від 14.03.2016 № 92 (арк.с. 88 Т.1), однак ініціатива Коледжу була залишена без підтримки районної ради.

У зв`язку з тим, що вжиті Коледжем заходи виявились безрезультатними 12.03.2021 року Коледж звернувся до Верхньодніпровського відділення поліції Жовтоводського відділу поліції Головного управління поліції в Дніпропетровській області із заявою № 80 щодо безпідставного та незаконного заволодіння та користування ФОП Свищ В.Я. приміщенням Їдальні коледжу (арк.с. 89 Т.1).

За фактом самоуправства ФОП Свищ В.Я. у формі використання їдальні коледжу без сплати коштів 17.06.2021 внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні№12021046430000107.

Згідно з листом Коледжу №38 від 17.02.2026, наданого у відповідь на запит Дніпропетровської обласної прокуратури №24-63 вих.25 від 19.01.2026, станом на 17.02.2026 ФОП Свищ В.Я. продовжує використання приміщення їдальні Коледжу для здійснення свої господарської діяльності без будь-яких правових підстав (арк.с. 97-98 Т.1).

5. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення

5.1. Щодо представництва прокурора в інтересах держави у справі

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача (п. 2 ч. 5 ст. 53 ГПК України).

За положеннями ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрозипорушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Отже, прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді за одночасної наявності двох елементів: порушення або загрози порушення інтересів держави; нездійснення чи неналежного здійснення захисту таких інтересів відповідним суб`єктом владних повноважень, а також у разі його відсутності.

Інтереси держави» є оціночним поняттям, а тому прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує в позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99).

Інтереси держави охоплюють широке і водночас невизначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність є предметом самостійної оцінки суду в кожному окремому випадку.

Надмірна формалізація інтересів держави може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це справді потрібно.

У п. 29 Висновку Консультативної ради європейських прокурорів від 21.10.2008 № 3 «Про роль прокуратури поза межами сфери кримінального права» зазначається, що діяльність прокурорських служб за межами кримінального права визначається насамперед потребою суспільства в належному захисті, зокрема, державних інтересів.

Стаття 53 Конституції України гарантує кожному право на освіту та встановлює, що держава забезпечує її доступність і безоплатність.

Освіта це основа інтелектуального, духовного, фізичного і культурного розвитку особистості, її успішної соціалізації, економічного добробуту, є запорукою розвитку суспільства, об`єднаного спільними цінностями і культурою, та держави (ст. 1 Закону України «Про освіту»).

Системний аналіз Конституції України, Закону України «Про освіту», інших законів у сфері освіти дає підстави зробити висновок про те, що на державу покладено обов`язок створювати належні та якісні умови для стимулювання і розвитку освіти. Законодавцем передбачено створення навчальних закладів, у тому числі на основі державної власності, а державне майно, надане навчальним закладам, повинно використовуватися виключно на освітні потреби навчального закладу та з метою сталого розвитку суспільства і держави.

Надання закладами освіти якісних послуг можливо лише за умови їх забезпечення достатньою матеріально-технічною базою, тобто будівлями, спорудами, земельними ділянками, іншим нерухомим майно. При цьому таке майно його власником, органом управління має використовуватись за цільовим призначенням, тобто забезпечувати здійснення навчального процесу, що узгоджується із ст. 80 Закону України «Про освіту».

Слід зауважити, що в цьому випадку державний інтерес збігається з інтересами всього українського суспільства, територіальних громад та окремих громадян, оскільки державна політика у сфері освіти і науки відіграє вирішальну роль у забезпеченні розвитку людського капіталу та отриманні економічної вигоди у вигляді сталого зростання й конкурентної економіки, а значить і суспільного та індивідуального добробуту.

Держава в особі Верховної Ради України, приймаючи відповідні закони, була і є заінтересована в перетворенні української освіти на інноваційне середовище, в якому учні й студенти набувають ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності, а науковці мають можливості та ресурси для проведення досліджень, що безпосередньо впливатимуть на соціально-економічний та інноваційний розвиток держави.

Потужну державу і конкурентну економіку може забезпечити згуртована спільнота творчих людей, відповідальних громадян. Саме таких громадян повинні готувати заклади освіти.

Однак органом місцевого самоврядування замість того, щоб системно та послідовно сприяти державній політиці у сфері освіти, приймають рішення, які не просто їй суперечать, а призводять до втрати матеріально-технічної бази закладами освіти та відповідно вибуття майна з власності держави, або загрози такого вибуття.

Також Конвенцією про права дитини від 20.11.1989, ратифікованою постановою Верховної Ради Української РСР від 27.02.1991 № 789-ХІІ, визначено, що в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Законом України «Про охорону дитинства» визначено охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет.

Отже, вчинення будь-яких дій (бездіяльності) з боку органів влади, інших фізичних чи юридичних осіб усупереч інтересам дітей дискредитує державу Україна, з огляду на невиконання нею взятих на себе міжнародних зобов`язань.

У цій справі інтереси держави полягають в захисті майнових прав держави, які полягають у збереженні майна закладу освіти, недопущенні його протиправного виведення зі сфері освіти та передання установам, які його не потребують з метою створення умов для незаконної приватизації та, відповідно, вибуття дороговартісного майна із державної власності.

Наведені обставини свідчать про наявність підстав для застосування прокурором повноважень щодо представництва інтересів держави у сфері охорони дитинства.

Таким чином звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності під час вирішення суспільно значимого питання щодо припинення незаконного, нецільового використання приміщення навчального закладу, що створює загрозу збереженню його матеріально-технічної бази, та щодо повернення такого приміщення з метою подальшого використання для задоволення освітніх потреб дітей, забезпечення організації навчально-виховного процесу.

Уповноважений орган на здійснення функцій держави у спірних правовідносинах.

Органом, уповноваженими захищати інтереси держави у спірних правовідносинах, є МОН з огляду на таке.

Статтею 28 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» передбачено, що міністерства звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про вищу освіту» центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки за дорученням і в межах, встановлених Кабінетом Міністрів України, реалізує права і обов`язки уповноваженого органу стосовно заснованих державою закладів вищої освіти.

Пунктом 4 частини 2 статті 15 Закону України «Про вищу освіту» передбачено, що засновник (засновники) закладу вищої освіти або уповноважений ним (ними) орган: здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю закладу вищої освіти.

Згідно з п. 1 Положення № 630 МОН є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. МОН є головним у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної діяльності, інноваційної діяльності в зазначених сферах, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю закладів освіти, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов`язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності

Відповідно до пп. 89 п. 4 Положення № 630 МОН здійснює управління об`єктами державної власності, що належать до сфери його управління.

Згідно з пп. 3, 4 п. 5 Положення № 630 МОН метою організації своєї діяльності контролює діяльність підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління, здійснює контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів.

З матеріалів справи вбачається, що власником Їдальні коледж є держава в особі МОН, з огляду на що воно уповноважено захищати інтереси держави у разі протиправного вибуття із володіння (користування) держави відповідного майна.

У постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду роз`яснила, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову, прокурор фактично дає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави чи територіальної громади, зокрема шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові.

Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Так, Дніпропетровською обласною прокуратурою 09.08.2024 № 21-1120 вих.24 до МОН, у порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», направлено лист, в якому детально викладено виявлені прокурором порушення вимог законодавства щодо неправомірного використання приміщення їдальні Коледжу та невизнання права державної власності на неї. При цьому МОН запропоновано повідомити прокуратуру про наміри вчинити дії, спрямовані на відновлення порушеного права держави, зокрема шляхом звернення до суду з відповідним позовом (арк.с. 91-92 Т.1).

МОН листом № 1/16702-24 від 13.09.2024 поінформувало Дніпропетровську обласну прокуратуру про те, що ним витребувано у Дніпропетровського державного аграрно - економічного університету інформацію щодо стану використання приміщення їдальні Коледжу та після надходження відповідних матеріалів прокурора буде повідомлено додатково.

Листом від 28.11.2024 № 1/22285-24 Міністерства освіти і науки України надіслало Дніпропетровській обласній прокуратурі копію листа ДДАЕУ № 37-11-819 від 16.10.2024 (арк.с. 94-96 Т.1), в якому останнє підтвердило факти незаконного використання приміщення їдальні коледжу. Водночас, станом на момент звернення прокурора з позовом до суду інформації щодо вжиття/невжиття заходів, спрямованих на відновлення порушених майнових інтересів держави МОН не надано, причини не вжиття таких заходів не повідомлено.

Листом від 20.03.2026 № 24-361 вих. 26 Дніпропетровська обласна прокуратура повідомила МОН України, в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», щодо застосування прокуратурою заходів представницького характеру шляхом визнання права державної власності та усунення перешкод у користуванні майном (арк.с. 99 Т.1).

Ураховуючи згадані вище обставини щодо обізнаності МОН про порушення прав держави та беручи до уваги формальний характер наданої на запит Дніпропетровської обласної прокуратури відповіді, можна дійти обґрунтованого висновку про те, що невжиття цим компетентним органом заходів щодо повернення державного майна шляхом пред`явлення відповідного позову має кваліфікуватися як бездіяльність.

5.2. Щодо суті спору

Предметом позову є позовні вимоги прокуратури про визнання права державної власності в особі Міністерства освіти і науки України ( код ЄДРПОУ 38621185, 01135, м.Київ, просп. Берестейський, 10) на приміщення їдальні, загальною площею 208,7 кв.м, що розташоване за адресою: вул. Паркова, 3, м.Верхньодніпровськ, Верхньодніпровський район, Дніпропетровська область. Скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис номер 3320 від 12.12.2014 про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна - приміщення їдальні, загальною площею 208,7 кв.м, що розташоване за адресою: вул. Паркова, 3, м.Верхньодніпровськ, Верхньодніпровський район, Дніпропетровська область, внесений на підставі рішення Державного реєстратора Верхньодніпровського районного управління юстиції Дніпропетровської області від 12.12.2014, індексний номер - 17948912. Зобов`язання Фізичну особу-підприємця Свища Володимира Ярополковича (РНОКПП - НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) усунути перешкоди Міністерству освіти і науки України (код ЄДРПОУ 38621185, 01135, м.Київ, просп. Берестейський, 10) у користуванні приміщенням їдальні, розташованої за адресою: вул. Паркова, 3, м.Верхньодніпровськ, Верхньодніпровський район, Дніпропетровська область шляхом виселення.

Обґрунтуванням позову є твердження прокуратури, що рішенням Державного реєстратора Верхньодніпровського районного управління юстиції Дніпропетровської області від 12.12.2014, індексний номер - 17948912 взято на облік безхазяйне нерухоме майно, а саме приміщення їдальні, загальною площею 208,7 кв.м, яке знаходиться за адресою: вул. Дидишка, 3, м.Верхньодніпровськ, Верхньодніпровський район, Дніпропетровська область, номер запису про взяття на облік 3320. Рішення державного реєстратора про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна приміщення їдальні прийнято на підставі заяви представника Верхньодніпровської районної ради. Перебування їдальні коледжу на обліку безхазяйного майна стало підставою для відмови у реєстрації права державної власності і до теперішнього часу є перешкодою для її здійснення. До того ж, з 2016 року їдальнею коледжу безпідставно, без належних правових підстав, користується ФОП Свищ В.Я. для здійснення своєї господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст. 80 Закону України «Про освіту» до майна закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належать: нерухоме та рухоме майно, включаючи будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло тощо.

Згідно з ч. 1 ст. 70 Закону України «Про вищу освіту» матеріально-технічна база закладів вищої освіти включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші матеріальні цінності.

Частиною 2 статті 70 Закону України «Про вищу освіту» передбачено, що державне або комунальне майно передається державним або комунальним закладам вищої освіти на праві узуфрукта державного або комунального майна чи на іншому речовому праві на чуже майно, передбаченому законом, і не може бути предметом застави, а також не підлягає вилученню або передачі у власність юридичним і фізичним особам без згоди засновників закладу вищої освіти та вищого колегіального органу самоврядування закладу вищої освіти, крім випадків, передбачених законом.

Згідно з ч.1 ст.326 ЦК України у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна.

Частиною 2 статті 326 ЦК України передбачено, що від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади.

Відповідно до ч.3 ст.326 ЦК України управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб`єктами.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» передбачено, що суб`єктами управління об`єктами державної власності є зокрема - міністерства, інші органи виконавчої влади та державні колегіальні органи (далі - уповноважені органи управління).

Підпунктом 89 пункту 4 Положення про Міністерство освіти і науки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №630 (далі-Положення) передбачено, що МОН відповідно до покладених на нього завдань здійснює управління об`єктами державної власності, що належать до сфери його управління.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України права володіння, користування та розпорядження своїм майном належать власникові.

Згідно із нормою ст. 319 ЦК України власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Пунктом 1 частини 2 статті 16 ЦК України передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до частини 1 статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 14.12.2021 у справі № 344/16879/15-ц, суб`єктом вимог про визнання права власності може будь-яка особа, яка вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів у третіх осіб або претензіями третіх осіб.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 645/6151/15-ц судом зокрема зроблено висновок, що відповідачем у позові про визнання права власності виступає будь-яка особа, яка сумнівається в належності майна позивачеві, або не визнає за ним права здійснювати правомочності володіння, користування і розпорядження таким майном, або має власний інтерес у межах існуючих правовідносин.

З урахуванням фактичних обставин невизнання Верхньодніпровською міською радою права державної власності на приміщення їдальні Коледжу, належним та ефективним способом захисту інтересів держави у спірних правовідносинах є звернення власника в особі органу управління державним майном - Міністерства освіти і науки України з позовом про визнання права державної власності до осіб що не визнають таке право.

Наявність запису номер 3320 від 12.12.2014 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна - приміщення їдальні, перешкоджає Міністерству освіти і науки України у здійсненні правомочності розпорядження майном, органом управління якого він є, оскільки є перепоною у здійсненні державної реєстрації права державної власності на майно та у подальшому у прийнятті управлінських рішень щодо нього.

Відповідно до приписів статті 335 Цивільного кодексу України, безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий. Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені.

Згідно з пунктом 28 розділу «Внесення записів до Державного реєстру прав» Постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1141 «Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» (далі у тексті Порядок № 1141) у разі взяття на облік безхазяйного нерухомого майна до спеціального розділу Державного реєстру прав вносяться такі відомості:

1) щодо об`єкта нерухомого майна:

- тип об`єкта нерухомого майна (житловий будинок, будівля, споруда, квартира, житлове приміщення, нежитлове приміщення тощо);

- призначення об`єкта нерухомого майна (житловий або нежитловий);

- площа об`єкта нерухомого майна (загальна та (за наявності) житлова);

- відомості про складові частини об`єкта нерухомого майна (найменування та/ або присвоєння літера, загальна та (за наявності) житлова площа об`єкта нерухомого майна, який є складовою частиною складної речі та призначений для обслуговування іншої (головної) речі, пов`язаний з нею спільним призначенням та є її приналежністю);

- адреса об`єкта нерухомого майна;

2) підстава для взяття на облік безхазяйного нерухомого майна: назва документа; дата видачі документа; номер документа; ким виданий (оформлений) документ; додаткові відомості про документ.

У порушення пункту 28 Порядок №1141 Державним реєстратором Верхньодніпровського районного управління юстиції Дніпропетровської області при прийнятті рішення від 12.12.2014, індексний номер 17948912, про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна приміщення їдальні за адресою: вул. Дидишка, 3, м. Верхньодніпровськ, Верхньодніпровський район, Дніпропетровська область не зазначено ні площу, ні призначення об`єкту нерухомого майна, ні опису нерухомого майна (відомості про складові частини). У рішенні від 12.12.2014, індексний номер 17948912 також не зазначено підстави взяття на обліку нерухомого майна.

На момент прийняття Державним реєстратором Верхньодніпровського районного управління юстиції Дніпропетровської області рішення від 12.12.2014, індексний номер 17948912 про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна приміщення їдальні, адресою: вул. Дидишка, 3, м. Верхньодніпровськ, Верхньодніпровський район, Дніпропетровська область вказане майно перебувало в Єдиному реєстрі об`єктів державної власності України, що виключало можливість його віднесення до безхазяйного.

У постанові від 29.05.2019 у справі №367/2022/15-ц Велика Палата Верховного Суду виснувала, що рішення суб`єкта державної реєстрації прав на державну реєстрацію прав із внесенням відповідного запису до Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію. Тому належним способом захисту прав або інтересів позивача у такому разі є не скасування рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав, а скасування запису про проведену державну реєстрацію» .

Таким чином, належним способом захисту у даному випадку також є скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису номер 3320 від 12.12.2014 про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна - приміщення їдальні, загальною площею 208,7 кв.м, що розташоване за адресою: вул. Паркова, 3, м.Верхньодніпровськ, Верхньодніпровський район, Дніпропетровська область, як триваючої перешкоди Міністерству освіти і науки України у здійсненні ним права розпорядження державним майном.

Позовна вимога щодо скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису номер 3320 від 12.12.2014 заявляється до Кам`янської районної ради Дніпропетровської області, як правонаступника Верхньодніпровської районної ради Дніпропетровської області, на підставі заяви якої державним реєстратором внесений відповідний запис.

Відповідно до ч.1 ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з постановою Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц, перешкоди у здійсненні права власності (ст. 391 ЦК України) можуть бути фізичними (недопуск до майна) або юридичними, наприклад, незаконні записи в реєстрах або обтяжливі правочини, які порушують права власника, навіть якщо він не втратив володіння майном.

У пунктах 8.11, 8.12 постанови від 10.04.2024 у справі № 496/1059/18 (14-209цс21) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновків, що за загальним правилом власник обтяженого іпотекою нерухомого майна може володіти та користуватись ним, однак обмежується у здійсненні правоможності самостійно розпоряджатись таким майном. Схожі висновки викладені в абзаці одинадцятому пункту 3 Рішення Конституційного Суду України від 14.07.2020 № 8-р/2020 у справі № 3-67/2019(1457/19) та постанові об`єднаної палати КЦС ВС від 03.07.2023 у справі № 523/8641/15.

Беручи до уваги викладене вище, а також враховуючи, що ОСОБА_1 як власник не передавав Земельну ділянку в іпотеку за Договором, не був стороною цього правочину та не перебував з відповідачами в зобов`язальних відносинах, Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про незаконність державної реєстрації за Товариством права іпотеки на вказану ділянку, що створює позивачу перешкоди у здійсненні правоможності самостійно розпоряджатись своїм нерухомим майном ( пункт 8.12. постанови).

У пункті 10.1. постанови від 10.04.2024 у справі № 496/1059/18 (14-209цс21) Велика Палата Верховного Суду виснувала, що застосовуючи в контексті спірних правовідносин норми статті 391 Цивільного кодексу України та статті 26 Закону України від 01.07.2004 № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», для ефективного захисту прав володіючого власника нерухомого майна, щодо якого до Реєстру незаконно внесено запис про право іпотеки іншої особи, з якою власник не перебував у зобов`язальних відносинах, має застосовуватись негаторний позов про усунення перешкод у здійсненні власником права розпорядження своїм майном (стаття 391 ЦК України) з яким власник може звернутись, зокрема, шляхом пред`явлення вимоги про скасування державної реєстрації права іпотеки зазначеної особи.

Позовна давність до такого позову не застосовується, а судове рішення про його задоволення, яке набрало законної сили, є підставою для державної реєстрації відомостей про припинення незаконно зареєстрованого за відповідачем права іпотеки, що усуває для позивача перешкоди у здійсненні ним правоможності розпоряджатись своїм нерухомим майном.

Аналогічна позиція щодо позовної давності у позовах негаторного характеру викладенна у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 8 липня 2020 року у справі № 686/16196/15-ц - до позовів про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном позовна давність не застосовується, оскільки негаторний позов може бути пред`явлений позивачем доти, поки існує відповідне правопорушення.

Окрім юридичної перешкоди Міністерству освіти і науки України у здійсненні ним права розпорядження державним майном у вигляді запису про безхазяйне майно, фактичною перешкодою у здійсненні праві користування приміщенням їдальні Коледжу є тривале та безпідставне його використання ФОП Свищ В.Я. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.10.2022 у справі № 227/3760/19-ц дійшла висновків, що зайняття нежитлового приміщення фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не позбавляє власника його права володіння на майно, не створює перешкоди у розпорядженні цим майном, а створює лише перешкоди в користуванні володільцем своїм майном.

Тож у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник нежитлового приміщення вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, тобто негаторний позов.

Більше того, за наявного підходу до фізичного зайняття майна як до триваючого порушення, на вимоги про припинення якого не поширюється позовна давність, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця.

Як зазначено у постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду від 11.03. 2025 у cправі № 910/113/24 звернутися з негаторним позовом може власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ, щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем може бути лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю. Підставою для подання негаторного позову є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.

Отже, належним способом захисту права власності Міністерства освіти і науки України у здійсненні правомочності користування державним майном є виселення ФОП Свищ В.Я. з приміщення їдальні, загальною площею 208,7 кв. м, що розташоване за адресою: вул. Паркова, 3, м. Верхньодніпровськ, Верхньодніпровський район, Дніпропетровська область.

6. Висновки господарського суду за результатами вирішення спору

Враховуючи викладені обставини, позовні вимоги Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України до Кам"янської районної ради та Фізичної особи-підприємця Свища Володимира Ярополковича про визнання права державної власності в особі Міністерства освіти і науки України (код ЄДРПОУ 38621185, 01135, м.Київ, просп. Берестейський, 10) на приміщення їдальні, загальною площею 208,7 кв.м, що розташоване за адресою: вул. Паркова, 3, м.Верхньодніпровськ, Верхньодніпровський район, Дніпропетровська область. Скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис номер 3320 від 12.12.2014 про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна - приміщення їдальні, загальною площею 208,7 кв.м, що розташоване за адресою: вул. Паркова, 3, м.Верхньодніпровськ, Верхньодніпровський район, Дніпропетровська область, внесений на підставі рішення Державного реєстратора Верхньодніпровського районного управління юстиції Дніпропетровської області від 12.12.2014, індексний номер - 17948912 та зобов`язання Фізичної особи-підприємця Свища Володимира Ярополковича (РНОКПП - НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) усунути перешкоди Міністерству освіти і науки України (код ЄДРПОУ 38621185, 01135, м.Київ, просп. Берестейський, 10) у користуванні приміщенням їдальні, розташованої за адресою: вул. Паркова, 3, м.Верхньодніпровськ, Верхньодніпровський район, Дніпропетровська область шляхом виселення, підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог, пред`явлених до Верхньодніпровської міської ради, суд зазначає про те, що матеріали справи, а саме рішення Господарського суду м.Києва від 16.08.2022 року по справі №904/234/22 свідчать про те, що Верхньодніпровська міська рада як представницький орган міської територіальної громади та юридична особа визнає право державної власності на частину приміщення будівлі, в якій розміщена їдальня коледжу, загальною площею 208,7 кв.м, а матеріалами справи підтверджено відсутність спору щодо права власності з боку зазначеного органу, наведені обставини мають преюдиційне значення. У зв`язку з наведеним, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог до Верхньодніпровської міської ради у повному обсязі.

7. Щодо судового збору.

При зверненні з позовом до суду Дніпропетровська обласна прокуратура сплатила судовий збір в розмірі 14093,81 грн згідно з платіжними інструкціями №259 від 19.02.2026 року та №829 від 15.04.2026.

У разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову (ч. 1 ст. 130 ГПК України).

У разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову (ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір").

Враховуючи викладене, оскільки Відповідач-1 визнав позовні вимоги, господарський суд вважає за доцільне повернути Дніпропетровській обласній прокуратурі 50% сплаченого ним при поданні позову судового збору у розмірі 5715,71 грн.

За таких обставин слід повернути Дніпропетровській обласній прокуратурі з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 5715,71 грн.

Крім того, суд звертає увагу, що 07.01.2025 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 26.11.2024 №606 "Про внесення змін до Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів" (далі - Порядок), яким змінений механізм повернення судового збору у випадках, визначених статтею 7 Закону "Про судовий збір".

Відповідно до нового порядку органи Казначейства здійснюють повернення судового збору в усіх випадках виключно на підставі електронного подання, сформованого або Державною судовою адміністрацією України, або її територіальним управлінням, або відповідним судом.

Для повернення судового збору платнику необхідно звернутися із заявою до відповідного суду за місцем розгляду справи. Разом із заявою про повернення коштів судового збору з бюджету платником подається до суду оригінал або копія платіжної інструкції, яка підтверджує перерахування коштів до бюджету.

Тож, відповідно до пункту 5 розділу 1 Порядку заява про повернення (перерахування) коштів з бюджету складається та подається платником до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, з платежу, який підлягає поверненню, із обов`язковим зазначенням інформації в такій послідовності: найменування платника (суб`єкта господарювання) (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) фізичної особи (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), дата та номер судового рішення, яке набрало законної сили (у разі повернення судового збору, за виключенням помилково зарахованого), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті) та номер контактного телефону (за згодою), сума коштів, що підлягає поверненню (перерахуванню), причина повернення (перерахування) коштів з бюджету, найменування банку або небанківського надавача платіжних послуг, місцезнаходження банку (у разі повернення коштів в іноземній валюті (латиницею)), в якому відкрито рахунок отримувача коштів, та реквізити такого рахунка (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), номер карткового рахунка отримувача коштів (за наявності).

За умови інформаційно-технологічних можливостей органу, що контролює справляння надходжень бюджету, платник може подати заяву до такого органу в електронній формі за допомогою засобів інформаційно-комунікаційних систем та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації в інформаційно-комунікаційних системах, електронних довірчих послуг та електронного документообігу. В електронній заяві також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку платнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв`язку з ним.

Заява про повернення (перерахування) коштів з бюджету в електронній формі подається з обов`язковим накладанням електронного підпису платника або уповноваженої особи, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог Закону України Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги. До заяви одночасно подається копія: платіжної інструкції, яка підтверджує перерахування коштів до бюджету, судового рішення, засвідчена належним чином (у разі повернення грошового стягнення за адміністративні правопорушення), документа, що підтверджує відповідні повноваження уповноваженої особи, засвідчена належним чином.

Разом із заявою про повернення (перерахування) коштів з бюджету платником подається до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, оригінал або копія платіжної інструкції, яка підтверджує перерахування коштів до бюджету.

Форма заяви про повернення судового збору розміщена на вебсайті Судової влади України та доступна за посиланням:

https://court.gov.ua/storage/portal/sud5005/%D0%97%D0%90%D0%AF%D0%92%D0%90.doc

Враховуючи викладене, для здійснення повернення судового збору з Державного бюджету України, заявнику необхідно подати до суду заяву встановленої форми з відповідними реквізитами.

За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі покладаються на Відповідача-1 та Відповідача-3 пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 231, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Позов Дніпропетровської обласної прокуратури, м. Дніпро, в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України, м. Київ до Кам`янської районної ради та Фізичної особи-підприємця Свища Володимира Ярополковича задовольнити частково.

Визнати право державної власності в особі Міністерства освіти і науки України ( код ЄДРПОУ 38621185, 01135, м. Київ, просп. Берестейський ,10) на приміщення їдальні, загальною площею 208,7 кв.м, що розташоване за адресою: вул. Паркова,3, м. Верхньодніпровськ, Верхньодніпровський район, Дніпропетровська область.

Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис номер 3320 від 12.12.2014 про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна - приміщення їдальні, загальною площею 208,7 кв.м, що розташоване за адресою: вул. Паркова, 3, м. Верхньодніпровськ, Верхньодніпровський район, Дніпропетровська область, внесений на підставі рішення Державного реєстратора Верхньодніпровського районного управління юстиції Дніпропетровської області від 12.12.2014, індексний номер -17948912.

Зобов`язати Фізичну особу-підприємця Свища Володимира Ярополковича (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) усунути перешкоди Міністерству освіти і науки України ( код ЄДРПОУ 38621185, 01135, м. Київ, просп. Берестейський ,10) у користуванні приміщенням їдальні, розташованої за адресою: вул. Паркова, 3, м.Верхньодніпровськ, Верхньодніпровський район, Дніпропетровська область шляхом виселення.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Свища Володимира Ярополковича (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 38, код за ЄДРПОУ 02909938, МФО 820172, Держказначейська служба України, м. Київ р/р UА228201720343160001000000291) понесені судові витрати в розмірі сплаченого судового збору у сумі 2662,40 грн.

Стягнути з Кам`янської районної ради (51925, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, проспект Свободи, 2/1, код ЄДРПОУ 43995432) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 38, код за ЄДРПОУ 02909938, МФО 820172, Держказначейська служба України, м. Київ р/р UА228201720343160001000000291) понесені судові витрати в розмірі сплаченого судового збору у сумі 5715,71 грн.

В частині позовних вимог до Верхньодніпровської міської ради - відмовити.

Повернути Дніпропетровській обласній прокуратурі (49044, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 38, код за ЄДРПОУ 02909938, МФО 820172, Держказначейська служба України, м. Київ р/р UА228201720343160001000000291) з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 5715,71 грн, який сплачений платіжною інструкцією №259 від 19.02.2026.

Для фактичного здійснення повернення судового збору з Державного бюджету України Дніпропетровській обласній прокуратурі необхідно подати до суду заяву встановленої форми з відповідними реквізитами.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 ГПК України).

Згідно з частиною 2 статті 256 ГПК України учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 29.07.2026

Суддя Н.Б. Кеся