Рішення № 138571938, 29.07.2026, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 613/438/26

2/703/2482/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Ігнатенко Т.В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

05 березня 2026 року ТОВ «Діджи Фінанс», через систему «Електронний суд», звернулося до Богодухівського районного суду Харківської області з вищевказаною позовною заявою, в якій просить суд: поновити строк позовної давності для подання позову до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №200153122 від 24 листопада 2014 року; стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за договором №200153122 від 24 листопада 2014 року в сумі 38129 гривень 51 копійка, витрати по сплаті судового збору в сумі 2662 гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000 гривень 00 копійок.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 24 листопада 2014 року між ПАТ «Банк Михайлівський» та ОСОБА_1 укладено угоду №200153122 щодо кредитування.

Відповідно до умов кредитного договору (на умовах повернення, платності, зворотності) банк надав позичальнику у користування кредитні кошти з встановленим строком користування з 24 листопада 2014 року (видана кредитна картка), а відповідач зобов`язався повернути отримані кошти у встановлений в кредитному договорі строк та сплатити відсотки за користування кредитними коштами

20 липня 2020 року ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право вимоги за кредитними договорами укладеними з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський», на підставі договору №7_БМ від 20 липня 2020 року, укладеному за результатами публічних торгів (аукціону) лоту №GL16N618071, проведеного 15 червня 2020 року, що підтверджено постановою Північного апеляційного господарського суду від 01 липня 2021 року у справі №910/11298/16 відповідно до якої позивача визнано єдиним та належним кредитором за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський», в тому числі і за кредитним договором. Додатком до договору є реєстру кредиторів.

Щодо реєстру кредитних договорів (відступлених) до договору відступлення прав вимоги 20 липня 2020 року. Оскільки кредитний портфель придбано з електронного аукціону Національної електронної біржі, протокол №UA-EA-2020-06-09-000032-b від 15 червня 2020 року, то інформація про відступлення права вимоги міститься в публічному доступі на відповідних сайтах. Окрім того, підписаний паперовий варіант реєстру кредитних договорів. До позовної заяви надано витяг з реєстру, що пов`язано з тим, що відповідно до умов договору, було відступлено права вимоги по 109 642 кредитному договору та реєстр до договору містить персональні дані фізичних осіб, надання інформації щодо яких суперечить Закону України «Про інформацію».

23 травня 2016 року згідно з рішенням Правління НБУ України №14/БТ ПАТ «Банк Михайлівський» віднесено до категорії неплатоспроможних, а відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №812 розпочато процедуру виведення ПАТ «Банк Михайлівський» з ринку шляхом запровадження у ньому тимчасової адміністрації. Фактично управління банком перейшло до Фонду. Фонд має право передавати право грошової вимоги до позичальника (боржника) за кредитним договором іншому банку на підставі договору про відступлення права вимоги. При цьому згода відповідного боржника (позичальника) на укладення такого договору не вимагається. Приймаючий банк набуває усіх прав та обов`язків кредитора щодо позичальника (боржника) вимоги до якого передані відповідно до договору про відступлення прав вимоги разом із правами за договором забезпечення таких вимог. Вимогами чинного законодавства України та умовами договору факторингу не передбачена передача програмного забезпечення, що здійснює нарахування заборгованості по сплаті тіла кредиту, нарахуванню відсотків та пені, а також його детального розрахунку за формулою її формування. Це пов`язано з тим, що в разі відступлення права вимоги вже за існуючою заборгованістю фактор, відповідно до умов договору факторингу має право нарахувати відсотки, комісію, неустойку, що передбачені умовами кредитного договору.

Таким чином, банк, правонаступником якого є позивач, виконав свої зобов`язання за кредитним договором належним чином, в той же час відповідач порушив умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами в повному обсязі та в визначений строк.

Станом на 21 січня 2026 року загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором становить 29134 гривні 37 копійок, з яких: 9394 гривні 65 копійок заборгованість за кредитом; 19739 гривень 72 копійки заборгованість за відсотками.

Заборгованість розрахована станом на дату укладення договору факторингу №7_БМ від 20 липня 2020 року, укладеного між ПАТ «Банк Михайлівський» та ТОВ «Діджи Фінанс» та зафіксована у додатку до договору реєстрі кредитних договорів.

Господарські операції на підставі договору №200153122 від 24 листопада 2014 року, в тому числі розрахунок заборгованості, проводились ПАТ «Банк Михайлівський», відповідно до вимог НБУ та умов договору на основі зарахованих на розрахунковий рахунок сум та за допомогою ліцензованого програмного забезпечення, як визначено чинним законодавством України.

Надані виписки з особових рахунків сформовані ФГВФО на підставі норм чинного законодавства України.

За змістом ч.2 ст.625 ЦК України, нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржників за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодування матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Заборгованість відповідача за кредитним договором №200153122 від 24 листопада 2014 року 29134 гривні 37 копійок, сума збитків з урахуванням 3% річних 2624 гривні 49 копійок, сума збитків інфляційних втрат за несвоєчасне виконання кредитних зобов`язань 6370 гривень 65 копійок. Разом заборгованість становить 38129 гривень 51 копійка.

З вказаних обставин позивач ТОВ «Діджи Фінанс» звернулося до суду з даним позовом.

Ухвалою судді Богодухівського районного суду Харківської області Уварова Ю.В. від 15 квітня 2026 року вирішено цивільну справу за вищевказаним позовом направити за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області.

10 червня 2026 року цивільна справа за вказаним позовом надійшла до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області та, відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, у цей же день передана для розгляду по суті судді Ігнатенко Т.В.

Ухвалою судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 10 червня 2026 року вирішено відмовити у задоволенні клопотання позивача про поновлення строку позовної давності для подання вказаного позову, відкрито провадження у цивільній справі за вищевказаним позовом, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відповідачу встановлено строк для подачі до суду відзиву на позовну заяву.

Згідно ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України не надходило.

Відповідач ОСОБА_1 у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву ТОВ «Діджи Фінанс» до суду не подав, будь-яких клопотань чи заяв про неможливість подання відзиву у встановлений судом строк не направив.

Частиною 8 статті 178 ЦПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами справи. Водночас, суд враховує, що з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк, для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, письмових пояснень, доказів тощо.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно положень статей 3, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей визначених родовими ознаками.

Згідно ч.1 ст.1047 ЦК України, у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, договір позики укладається у письмовій формі незалежно від суми.

Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Судом встановлено, що 24 листопада 2014 року відповідач ОСОБА_1 підписав Заяву (оферту) №200153122 в ПАТ «Банк Михайлівський».

Згідно Розділу «Договір про надання та використання платіжної картки» вказаної Заяви (оферти): найменування продукту Visa Platinum CashBack (неіменна); тип картки - Visa Platinum; валюта рухунку картки UAH; рахунок картки НОМЕР_1 ; кредитний ліміт 5000 гривень, при цьому встановлений розмір за рішенням банку може бути змінений, про що клієнт буде повідомлений, шляхом направлення SMS-повідомлення або в порядку, передбаченому умовами по картках; максимальна процентна ставка по ліміту 58.8% річних. Реальна процентна ставка по кредиту (в процентному виразі, із розрахунку, що кошти будуть використовуватись в повному обсязі максимального кредитного ліміту протягом всього строку його дії) 89,75%. Абсолютне подорожчання кредиту (в грошовому виразі, із розрахунку, що кошти будуть використовуватись в повному обсязі максимального кредитного ліміту протягом всього строку його можливої дії) 24619 гривень 65 копійок.

Відповідно до п.1 зазначеної Заяви (оферти), я, що нижче підписався, дані якого зазначені у Розділі «Клієнт» Основних параметрів Заяви, пропоную (роблю оферту) ПАТ «Банк Михайлівський», на умовах, викладених в заяві, Умовах надання та обслуговування платіжних карток банку, зазначених в ОП заяви та Тарифах по картках банку, укласти зі мною Договір про надання та використання платіжної картки, в рамках якого: п.1.1 відкрити на моє ім`я поточний рахунок, операції за яким можуть здійснюватися з використанням електронного платіжного засобу (валюта рахунку гривня), що буде використовуватись в рамках Договору про Картку, в тому числі для розміщення коштів та відображення операцій, здійснених з використання картки, з дебетно-кредитним порядок обслуговування рахунку; п.1.2 випустити на моє ім`я платіжну картку, тип якої вказаний в ОП заяви; п.1.3 для здійснення операцій за рахунком картки, сума яких перевищує залишок грошових коштів на рахунку картки, встановити мені кредитний ліміт, в межах якого я має право здійснювати операції з використанням картки за рахунок наданого банком кредиту під операції з карткою та здійснювати у відповідності до статті 1069 Цивільного кодексу України кредитування рахунку картки; п.1.4 прошу підключити послугу Інтернет-банкінгу в рамках Договору про картку згідно умов дистанційного банківського обслуговування ПАТ «Банк Михайлівський», що є невід`ємною частиною Умов по картках; п.1.5 я погоджуюсь з тим, що: п.1.5.1 складовою та невід`ємною частиною Договору про Картку будуть являтися Умови по картках та Тарифи по Картках, з якими я ознайомлений, повністю згоден, їх зміст розумію, та положень яких зобов`язуюсь неухильно дотримуватись, які розміщені банком в місці, в якому було оформлено дану Заяву, та/або в мережі інтернет на сайті банку та/або у відділеннях банку; п.1.5.2 прийняттям (акцептом) банком моєї Заяви (оферти) про укладення Договору про Картку будуть дії банку по відкриттю мені рахунку картки; п.1.5.3 розмір ліміту буде встановлений банком самостійно на підставі відомостей, повідомлених мною банку; п.1.5.4 строк дії ліміту під операції з карткою буде відповідати строку дії Договору про Картку (якщо інше не буде обумовлено в Умовах по картках); п.1.5.5 активація та використання мною картки буде здійснюватися відповідно до цієї Заяви, а також до Умов по картках та Тарифів по Картках, що будуть діяти в банку на момент активації.

У розділі «Заява про відкриття поточного рахунку та картка із зразками підписів» вказаної Заяви (оферти) зазначено, що особа, яка відкриває рахунок/власник рахунку ОСОБА_1 просить відкрити поточний рахунок у гривнях на його ім`я. Дата відкриття каруку ІНФОРМАЦІЯ_1 , № балансового рахунку НОМЕР_2 , № особового рахунку НОМЕР_1 .

Крім того, 24 листопада 2014 року відповідачем ОСОБА_1 підписано Анкету №920607, Згоду суб`єкта персональних даних, Тарифи по продукту «Visa Platinum CashBack», Договір добровільного страхування життя держателів платіжних карток ПАТ «Банк Михайлівський» №NSK200153122, Довідку про умови кредитування та орієнтовну сукупну вартість споживчого кредиту в рамках карткового продукту «Visa Platinum CashBack (неіменна)», Договір добровільного страхування фінансового ризику «CARD SECURITY» №CS200153122.

Згідно розписки про отримання платіжної картки та/або пін-коду, відповідач ОСОБА_1 власним підписом підтвердив отримання 24 листопада 2014 року, на підставі договору про надання та використання платіжної картки №200153122 від 24 листопада 2014 року, платіжної картки № НОМЕР_3 та пін-коду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-1383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Доказів визнання недійсним вищевказаного кредитного договору матеріали цивільної справи не містять.

Згідно виписки по особовим рахунка, на ім`я відповідача ОСОБА_1 в ПАТ «Банк Михайлівський» було відкрито рахунок для користування кредитним лімітом, встановлено кредитний ліміт та відповідач користувався кредитним лімітом.

Станом на 27 липня 2020 року заборгованість позичальника за кредитним договором №200153122 від 24 листопада 2014 року становила 29134 гривні 37 копійок, з яких: 9394 гривні 65 копійок заборгованість за кредитом, 19739 гривень 72 копійки заборгованість за відсотками, що підтверджується, зокрема випискою по особовим рахункам, які відкриті в ПАТ «Банк Михайлівський» на ім`я відповідача ОСОБА_1 за період із 23 травня 2016 року до 27 липня 2020 року.

За приписами п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч.1 ст.513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

20 липня 2020 року між ПАТ «Банк Михайлівський» («Банк») та ТОВ «Діджи Фінанс» («Новий Кредитор»), відповідно до результатів відкритих електронних торгів (аукціону), оформлених протоколом електронного аукціону №UA-EA-2020-06-09-000032-b від 15 червня 2020 року, укладено Договір №7_БМ про відступлення прав вимоги.

Згідно п.1 вказаного Договору про відступлення прав вимоги, за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, банк відступає новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги банку до позичальників та/або заставодавців (іпотекодавців) та/або поручителів та/або фізичних осіб, зазначених у Додатку №1 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту)) та/або договорами поруки та/або договорами іпотеки (іпотечними договорами) та/або договорами застави, з урахуванням всіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку №1 до цього договору. Новий кредитор сплачує банку за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим договором.

Відповідно до п.2 зазначеного Договору про відступлення прав вимоги, за цим договором новий кредитор в день настання відкладальної обставини відповідно до пункту 16-1 цього договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання банком у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 4 цього договору, набуває усі права кредитора за основними договорами, включаючи: право вимагати належного виконання боржниками зобов`язань за основними договорами, сплати боржниками грошових коштів, сплати процентів у розмірах, вказаних у Додатку №1 до цього договору, право вимагати сплати неустойки, пеней, штрафів, передбачених основними договорами, право вимагати сплати сум, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України (індекс інфляції, 3,0% річних), право вимагати передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов`язань за основними договорами, право вимагати застосуванню наслідків реституції при недійсності правочинів, право отримання коштів від реалізації заставного та іншого майна боржників, вимоги, які випливають з розірвання та/або визнання недійсними договорів із боржниками, права, що випливають із судових справ, виконавчих проваджень щодо боржників, в тому числі щодо майна боржників, яке не було реалізоване на торгах та підлягатиме передачі стягувачу в погашення боргу після укладення цього договору, права вимоги за мировими угодами із боржниками. Розмір прав вимоги, які переходять до нового кредитора, вказаний у Додатку №1 до цього договору. Права кредитора за основними договорами переходять до нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги, за виключенням права на здійснення договірного списання коштів з рахунку/рахунків боржників, що надане банку відповідно до умов основних договорів.

Згідно п.4 вказаного Договору про відступлення прав вимоги, сторони домовились, що відступлення прав вимоги за основними договорами, відповідно до цього договору новий кредитор сплачує банку грошові кошти у сумі 71072,63 грн. без ПДВ. Ціна договору сплачується новим кредитором банку у повному обсязі до моменту набуття чинності цим договором, відповідно до пункту 14 цього договору, на підставі протоколу, сформованого за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став новий кредитор.

Відповідно до п.14 зазначеного Договору про відступлення прав вимоги, сторони домовились, що цей договір укладається з відкладальною обставиною (в розумінні частини першої статті 212 Цивільного кодексу України), передбаченою пунктом 16-1 цього договору, та набуває чинності (є укладеним) і породжує права й обов`язки у сторін відповідно до пункту 16-1 цього договору виключно після настання відкладальної обставини, передбаченої пунктом 16-1 цього договору.

Згідно п.16-1 вказаного Договору про відступлення прав вимоги, сторони домовились, що цей договір укладається з відкладальною обставиною (в розумінні частини першої статті 212 Цивільного кодексу України) та набуває чинності (є укладеним) та породжує права й обов`язки у сторін виключно після настання сукупності наступних обставин: підписання цього договору сторонами та укладення новим кредитором договорів купівлі-продажу (договорів відступлення прав вимоги) щодо усього майна та майнових прав/прав вимоги, які входять до складу пулу відповідно до протоколу електронного аукціону, переможцем якого став новий кредитор, №UA-EA-2020-06-09-000032-b, сформованого 15 червня 2020 року. При цьому, датою набуття чинності (моментом укладення) цим (цього) договором (договору) буде вважатися дата укладення новим кредитором останнього з договорів купівлі-продажу (відступлення прав вимоги) майна/майнових прав/прав вимоги, які входять до складу пулу відповідно до протоколу електронного аукціону, переможцем якого став новий кредитор, №UA-EA-2020-06-09-000032-b, сформованого 15 червня 2020 року. Сторони домовились, що у випадку не настання відкладальної обставини до 12 серпня 2020 року (включно), цей договір вважається неукладеним та не створює для сторін жодних прав та обов`язків, та права вимоги на підставі цього договору до нового кредитора не переходять.

Як вбачається з платіжної інструкції №25 від 09 липня 2020 року, ТОВ «Діджи Фінанс» перерахувало ПАТ «Банк Михайлівський» грошові кошти у сумі 5 307 308 гривень 39 копійок, призначення платежу: 04 GL16N618071, протокол №UA-EA-2020-06-09-000032-b від 15 червня 2020 року.

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 01 липня 2021 року у справі №910/11298/16 апеляційну скаргу ТОВ «Діджи Фінанс» на рішення Господарського суду міста Києва від 04 березня 2021 року у справі №910/11298/16 задоволено, рішення Господарського суду міста Києва від 04 березня 2021 року у справі №910/11298/16 скасовано в частині немайнових вимог, з ухваленням нового рішення про задоволення позову ТОВ «Діджи Фінанс» у цій частині. Застосовано наслідки нікчемності договору факторингу від 19 травня 2016 року №1905, а саме: зобов`язано ТОВ «Фінансова компанія «Плеяда» передати ТОВ «Діджи Фінанс» документи, отримані ним від ПАТ «Банк Михайлівський» згідно з договором факторингу від 19 травня 2016 року №1905 та актів прийому-передачі від 20 травня 2016 року №1 і №2. Зобов`язано ТОВ «Фінансова компанія «Фагор» передати ТОВ «Діджи Фінанс» документи, отримані ним від ПАТ «Банк Михайлівський» згідно договору факторингу від 19 травня 2016 року №1905 та актів прийому-передачі до нього від 20 травня 2016 №1 і №2.

Як вбачається з Реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами, який є Додатком №1 до Договору №7_БМ про відступлення прав вимоги від 20 липня 2020 року, ТОВ «Діджи Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №200153122 від 24 листопада 2014 року у загальній сумі 29134 гривні 37 копійок, з яких: 9394 гривні 65 копійок сума заборгованості за основним зобов`язанням; 19739 гривень 72 копійки сума заборгованості за нарахованими відсотками.

Доказів погашення відповідачем ОСОБА_1 вищевказаної заборгованості за кредитним договором як позивачу ТОВ «Діджи Фінанс», так і попередньому кредитору, матеріали цивільної справи не містять.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Після набуття права вимоги за кредитним договором №200153122 від 24 листопада 2014 року та з урахуванням неналежного виконання взятих на себе відповідачем ОСОБА_1 зобов`язань, позивач ТОВ «Діджи Фінанс», у відповідності до ч.2 ст.625 ЦК України, нарахував відповідачу на заборгованість у сумі 29134 гривні 39 копійок інфляційні втрати у сумі 6370 гривень 65 копійко за період з 23 лютого 2019 року по 23 лютого 2022 року та 3% річних у сумі 2624 гривні 49 копійок за період з 23 лютого 2019 року до 23 лютого 2022 року, розрахунок яких додані до позовній заяві.

Оцінюючи подані позивачем розрахунки інфляційних втрат та 3% річних з точки зору допустимості та належності, суд враховує, що такі були проведені із застосуванням відповідних розрахунків, належним чином обґрунтовані та мотивовані.

Відповідно до ст.525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ст.536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст.629 ЦПК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання /неналежне виконання/.

Згідно ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що відповідач ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань за вищевказаним кредитним договором належним чином не виконав, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Діджи Фінанс» підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно платіжних інструкцій в національній валюті №200153122 від 22 січня 2026 року позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 2662 гривні 40 копійок.

Приймаючи до уваги, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачений при подачі позову судовий збір у сумі 2662 гривні 40 копійок.

Крім того, відповідно до ч.1 та ч.3 ст.133 та ч.1-3 ст.137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з цим, Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

15 лютого 2024 року між ТОВ «Діджи Фінанс» («Клієнт») та АБ «Анастасії Міньковської» («Адвокатське бюро») укладено договір №26 про надання правової допомоги.

Згідно п.1.1 вказаного Договору, клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

Відповідно до п.4.1 зазначеного Договору, загальна вартість послуг, що надається адвокатським бюро, складається з вартості наданих юридичних послуг (поточне супроводження), згідно тарифної сітки, вказаної у п.4.7 даного договору.

Згідно п.4.4 вказаного Договору, за результатами надання юридичної допомоги складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг наданої адвокатським об`єднанням юридичної допомоги і її вартість. Акт надсилається клієнту адвокатським об`єднанням факсимільним зв`язком або поштою. На письмову вимогу клієнта, адвокатське бюро може надавати акти про надання юридичної допомоги, в яких буде вказано перелік наданої юридичної допомоги із ідентифікацією.

15 лютого 2024 року між клієнтом ТОВ «Діджи Фінанс» та Адвокатським бюро «Анастасії Міньковської» укладено Додаткову угоду до Договору №26 про надання правової допомоги від 15 лютого 2024 року.

Відповідно до п.1 зазначеної Додаткової угоди, вирішено розширити розділ «1. Предмет договору» та доповнити новим пунктом такого змісту: «1.2 Адвокатське бюро зобов`язується здійснити представництво та захист інтересів клієнта у справі щодо стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_1 ».

Адвокатом Міньковська А. складено Детальний опис робіт (наданий послуг), виконаних Адвокатським бюро «Анастасії Міньковської», необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «Діджи Фінанс» щодо стягнення кредитної заборгованості, згідно якого, на підставі Договору про надання правової допомоги №26 від 15 лютого 2024 року та додаткової угоди №б/н від 15 лютого 2024 року до нього: 1. Підготовка позовної заяви з додатками про стягнення кредитної заборгованості, загальна вартість робіт, наданих послуг і виконаних робіт 7000 гривень 00 копійок.

09 січня 2026 року АБ «Анастасії Міньковської» та ТОВ «Діджи Фінанс» підписано Акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, наданих послуг), згідно якого, відповідно до договору про надання правової (правничої) допомоги №26 від 15 лютого 2024 року, додаткових угод, на підставі детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатським бюро, необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «Діджи Фінанс» про стягнення кредитної заборгованості, склали цей акт про наступне: 1. Сторони підтверджують, що адвокатське бюро надало, а клієнт прийняв правничу (правову) допомогу загальною вартістю 7000 гривень, зокрема: підготовка позовної заяви з додатками про стягнення кредитної заборгованості 7000 гривень; 2. Клієнт претензій по об`єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має; 3. Послуги надані в повному обсязі та із дотриманням інших умов основного договору; 4. Оплата професійної правничої допомоги адвокатського бюро здійснюється клієнтом у повному обсязі при підписання відповідного акту.

Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України). Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у додатковій постанові від 28 листопада 2023 року у справі № 740/1004/22, провадження № 61-2675св23).

Відповідно до ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

За вимогами ст.15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».

Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Вирішуючи питання про стягнення судових витрат на правову допомогу, понесених позивачем, суд вважає, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вищевказаному розмірі з іншої сторони, оскільки цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати ВСУ від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та додатковій постанові Великої Палати ВСУ від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Так, у справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. В пункті 269 рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Крім того, у п. 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі ст.41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Вирішуючи питання щодо розподілу понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує, що публічний інтерес до справи відсутній, справа належить до категорії незначної складності, має невелику ціну позову, справу розглянуто у порядку спрощеного провадження та правові позиції у цій категорії справ є усталеними, та приходить до висновку, що заявлена ТОВ «Діджи Фінанс» сума судових витрат на правничу допомогу у розмірі 7000 гривень 00 копійок є завищеною, непропорційною та неспівмірною із ціною позову, яка складає 38129 гривень 51 копійка.

З врахуванням вищевикладене, оцінивши подані стороною позивача докази на підтвердження понесених витрат на правову допомогу, виходячи із принципу співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони, часу, витраченого адвокатом на надання правової допомоги, якості підготовлених документів, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат ТОВ «Діджи Фінанс» на професійну правничу допомогу, які підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача, з 7000 гривень 00 копійок до 2000 гривень 00 копійок.

На підставі викладеного, відповідно до ст.525, 526, 530, 546, 549, 598, 610, 625, 1046-1054 ЦК України, та керуючись ст.4, 12, 13, 28, 76-82, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», адреса: м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд.8, код ЄДРПОУ 42649746, заборгованість за кредитним договором №200153122 від 24 листопада 2014 року у сумі 29134 (двадцять дев`ять тисяч сто тридцять чотири) гривні 37 (тридцять сім) копійок, інфляційні втрати у сумі 6370 (шість тисяч триста сімдесят) гривень 65 (шістдесят п`ять) копійок, 3% річних у сумі 2624 (дві тисячі шістсот двадцять чотири) гривні 49 (сорок дев`ять) копійок, витрати по сплаті судового збору у сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок та витрати на правничу допомогу у сумі 2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок, а всього 42801 (сорок дві тисячі вісімсот одна) гривня 91 (дев`яносто одна) копійка.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», адреса: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд.8, код ЄДРПОУ 42649746.

Відповідач ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Головуючий Т.В. Ігнатенко