Рішення № 138571748, 29.07.2026, Сарненський районний суд Рівненської області

Сарненський районний суд

Рівненської області

____________________

Справа № 572/1676/26

Провадження № 2/572/1742/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2026 року Сарненський районний суд Рівненської області

в складі:

головуючого судді - Ведяніної Т. О.

за участю секретаря судового засідання Мороз Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сарни справу № 572/1676/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ :

ТОВ «ФК Фінтраст Капітал» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості загальною сумою 163153,70 грн. , та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 13 лютого 2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір №5313852 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Відповідно до даного договору відповідачу був наданий кредит, сума якого складає 35000 грн. строк кредитування- 360 днів з 13.02.2025 року по 08.02.2026 року із сплатою відсотків 0,95% вдень. Станом на сьогоднішній день строк повернення грошових коштів за договором наступив, але відповідач не виконує свої зобов`язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує. 30 жовтня 2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» було укладено Договір факторингу №30/10/2025, відповідно до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» відступило ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» свої права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами.

Відповідно до укладеного договору факторингу до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі 129571,2 грн., яка складається з суми кредиту- 34999,99 грн., сума процентів за користування кредитом- 77071,2 грн., штрафні санкції 17500 грн., комісія- 0,01 грн. Станом на дату укладення Договору факторингу від 30.10.2025 року строк дії кредитного договору укладеного з відповідачем не закінчився, тому в межах строку кредитування позивачем у період з 31.10.2025 року по 08.02.2026 року здійснено нарахування процентів за стандартною ставкою у сумі 33582,50 грн.

В зв`язку з тим, що відповідач не повернув надані йому кредитні кошти, заборгованість по відсотках не погасив, позивач просить стягнути 163153,70 грн., яка складається з суми кредиту -34999,99 грн., відсотків нарахованих процентів первісним кредитором- 77071,2, нарахованих процентів ТОВ «ФК «Фінтраст капітал» за 101 календарних днів- 33582,50 грн., штрафні санкції- 17500 грн., комісії- 0,01 грн.

Відповідно до вимог ч.5 ст.279 ЦПК України сторони в судове засідання не викликалися, проте відповідачу було встановлено строк в п`ятнадцять днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження на подачу відзиву на позовну заяву.

Відповідачем, відповідно до ч.7 ст.178 ЦПК України, не подано до суду відзив на позовну заяву, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, що відповідає вимогам ч.8 ст. 178 ЦПК України.

Ухвалою Сарненського районного суду від 31 березня 2026 року задоволено клопотання позивача про витребування доказів.

30 квітня 2026 року від АТ КБ «ПриватБанк» на виконання вимог ухвали суду надійшли витребувані судом докази.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 13.02.2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір № 5313852 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

На умовах, встановлених Договором, ТОВ «Лінеура Україна» зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором

Відповідно до п. 1.2. тип кредиту кредит, сума кредиту складає 35000 грн.

Згідно із п. 1.3 Договору строк кредиту 360 днів: з 13.02.2025 року по 08.02.2026 року. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів.

На підставі погоджених умов, викладених в п. 2.1. Договору ТОВ «Лінеура Україна» надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_1 , яку Відповідачем вказано особисто під час укладання Договору.

Даний договір був підписаний позичальником електронним підписом, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора 41926 і був надісланий на номер мобільного телефону.

Позивач на виконання умов договору надав позичальнику грошові кошти в сумі 35000 грн., які були перераховані на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 , номер якої був зазначений в кредитному договору, що підтверджується довідкою платіжного провайдера - ТОВ «ПЕЙТЕК».

Крім того, згідно з відповіддю АТ КБ «ПриватБанк» від 30.04.2026 року, наданою на виконання ухвали суду встановлено, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітована картка №5457082250503260 на яку здійснено переказ коштів в сумі 35000 грн. 13 лютого 2025 року.

Згідно розрахунку заборгованості здійснений ТОВ «Лінеура Україна» вбачається, що в період з 13.02.2025 року по 30.10.2025 року відповідачем здійснено оплати по кредиту в розмірі 8379,01 грн. Заборгованість по договору склала: 129571,2 грн., з яких 34999,99 грн. сума кредиту, 77071,2 грн. сума процентів, штрафні санкції 17500 грн., комісія за надання кредиту 0,01 грн.

30 жовтня 2025 року ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» було укладено Договір факторингу №30/10/2025, відповідно до умов якого право вимоги переходить від первісного кредитора до нового кредитора з моменту підписання ними відповідного реєстру боржників.

31 жовтня 2025 року ТОВ «Лінеура Україна» повідомила боржників про відступлення права вимоги до ТОВ «ФК «Фінтраст Україна».

Відповідно до Витягу з Реєстру Боржників до договору факторингу №30/10/2025, ОСОБА_1 було включено до реєстру боржників, тому ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 129571,2 грн..

За таких обставин, до ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» починаючи з 30 жовтня 2025 року відповідно до договору факторингу №30/10/2025 перейшло право за Договором № 5313852 від 13.02.2025, що укладено між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 .

Згідно з доданим розрахунком позивачем було здійснено нарахування відсотків за 101 днів, а саме з 31.10.2025 року по 08.02.2026 року в розмірі 33582,50 грн. за стандартною процентною ставкою-0,95% . У даному випадку проценти були нараховані у межах погодженого строку надання кредиту, зазначеного в п.1.3 Договору. Загальна сума відсотків- 110653,70 грн.

Загальна сума заборгованості становить 163153,70 грн. , яка складається з суми кредиту -34999,99 грн., відсотків нарахованих процентів первісним кредитором- 77071,2, нарахованих процентів ТОВ «ФК «Фінтраст капітал» за 101 календарних днів- 33582,50 грн., штрафні санкції- 17500 грн., комісії- 0,01 грн.

Вказаний розрахунок заборгованості відповідачем не заперечувався, у встановленому законом порядку не спростовано.

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У ч.1 ст.1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань (ст.525 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

На підставі досліджених доказів, суд приходить до висновку, що відповідач має зобов`язання перед позивачем за невиконання умов договору кредиту №5313852 від 13.02.2025.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 34999,99 грн., процентами в розмірі 110653,70 грн., комісії в розмірі 0,01 грн. підлягають задоволенню.

Із наведеного позивачем розрахунку встановлено, що відсотки були нараховані в межах строку кредитування.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача штрафних санкцій в сумі 17500 грн., суд виходить з наступного.

Зі змісту п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України вбачається, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки та оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» запроваджено воєнний стан на всій території України, що триває станом на теперішній час.

Зважаючи, що Кредитний договір № 5313852 укладений 13.02.2025 року, тобто в період дії воєнного стану в Україні, відповідач звільнений від обов`язку сплати штрафу.

Тому суд, у стягненні з відповідача 17500 грн. штрафу нарахованої позивачем , відмовляє.

Відповідно до положень ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Враховуючи, що доказів належного виконання своїх договірних зобов`язань щодо повернення коштів відповідачем суду не надано, факт отримання кредиту та його розмір відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами, суд вважає, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача 145653,7 грн.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Оскільки, позовні вимоги задоволено частково, тому судові витрати, понесені позивачем в сумі 2662,40 грн. і документально підтверджені платіжною інструкцією №2822 від 22.03.2026 року, за правилами ст.141 ЦПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Щодо стягнення з відповідача судових витрат, понесених позивачем на оплату правничої допомоги слід зазначити наступне.

Статтею 133 ЦПК України, встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Як вбачається з матеріалів справи, 10.12.2024 року між ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» та ОСОБА_2 укладено договір про надання правової допомоги №10/12-2024.

Згідно із рахунком на оплату до договору про надання правничої допомоги, акту прийому-передачі виконаних робіт від 23.03.2026 року вартість правничої допомоги становить 10000,00 грн.

Суд зазначає, що розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, аналізуючи розмір гонорару адвоката на дотримання вимог співмірності, суд, з урахуванням складності справи, ціни позову, обсягу виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), враховуючи, що адвокатом фактично було надано правову допомогу, складено позовну заяву та зібрано необхідні документи, суд вважає, що розмір гонорару в 10 000 грн. є необґрунтованим та завищеним.

Так справа відноситься до категорії не складних справ, розгляд проводився в спрощеному провадженні, спір який виник між сторонами у справі відноситься до категорії спорів, які виникають у зв`язку із стягненням заборгованості за порушення грошового зобов`язання; матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, збирання б яких адвокат витратив значний час. Даний спір є незначної складності, у спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.

Зокрема, відповідно до Постанови Верховного Суду від 30.09.2020 по справі №201/14495/16-ц суд вправі самостійно зменшувати розмір відшкодування витрат на правову допомогу.

За таких обставин, з огляду на співмірність та розумність розміру судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про часткове задоволення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

З відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати по оплаті судового збору пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у розмірі 2376,82 грн.(145653,70 х2662,40:163153,7=2376,82), та правничої допомоги в розмірі 4463,69 грн. (145653,70 х5000: 163153,7=4463,69) .

На підставі викладеного, керуючись ст. 526, 527, 530, 536, 610-611, 625, 628, 629, 634, 638, 639, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», ст. 81, 141, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрованого : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (код ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження: 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська,27 приміщення 2) заборгованість за Договором № 5313852 від 13.02.2025 року розмірі 145653 (сто сорок п`ять тисяч шістсот п`ятдесят три) гривень 70 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2376 (дві тисячі триста сімдесят шість) гривень 82 копійок, та понесені витрати на правову допомогу в розмірі 4463 (чотири тисячі чотириста шістдесят три) гривень 69 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з моменту проголошення. У разі оголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя: