Ухвала суду № 138571679, 29.07.2026, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/11551/26

1-кс/569/6191/26

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу

29 липня 2026 року м. Рівне

Слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі судових засідань Рівненського міського суду Рівненської області, клопотання старшого слідчого слідчого управління ГУНП в Рівненській області капітан поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного у кримінальному провадженні №42025180000000063 від 12.11.2025 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України - ОСОБА_5 , -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся до слідчого судді з вищевказаним клопотанням, у якому просить застосувати щодо підозрюваного у кримінальному провадженні №42025180000000063 від 12.11.2025 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України - ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою, та однозначно визначити розмір застави у розмірі 160 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Клопотання слідчий обґрунтовує тим, що 17.07.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у зв`язку з початком 24.02.2022 військової агресії російської федерації проти України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, ст. ст. 2, 5, 6 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, Указом Президента України ОСОБА_8 (далі Указ) № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на всій території України введено воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався, тривав станом на дату вчинення кримінального правопорушення й триває на теперішній час до 04.05.2026 відповідно до Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 40/2026 від 12.01.2026, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" № 4757-IX від 14.01.2026.

Одночасно із введенням в Україні воєнного стану з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, Указом Президента України ОСОБА_8 № 69/2022 від 24 лютого 2022 року, який затверджено Законом України від 3 березня 2022 року № 2105-ІХ, оголошено проведення загальної мобілізації на території України строком 90 діб, яка неодноразово продовжувалася, триває станом на дату вчинення кримінального правопорушення й триває на даний час до 04.05.2026 відповідно до Указу Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» № 41/2026 від 12.01.2026, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку проведення загальної мобілізації" № 4758-IX від 14.01.2026.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» від 21 січня 1994 року № 3857-XII, перетинання громадянами України державного кордону України здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України після пред`явлення одного з документів, зазначених у статті 2 цього Закону.

Частиною другою вказаної статті, визначено, що правила перетинання державного кордону України громадянами України встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до цього Закону та інших законів України.

У відповідності до абз. 1 п. 2 Правил перетинання державного кордону громадянами України, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. № 57 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2010 р. № 724), перетинання громадянами України (далі - громадяни) державного кордону здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю (далі - пункти пропуску), якщо інше не передбачено законом, за одним з таких документів, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну: паспорт громадянина України для виїзду за кордон; дипломатичний паспорт; службовий паспорт; проїзний документ дитини (чинний протягом строку, на який він виданий); посвідчення особи моряка; посвідчення члена екіпажу.

Водночас, згідно абз. 4 п. 2 Правил перетинання державного кордону громадянами України, які затвердженні постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. № 57 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2010 р. № 724), у випадках, визначених законодавством, для перетинання державного кордону громадяни, крім паспортних документів, повинні мати також підтверджуючі документи.

Окрім того, перелік осіб, які мають право виїзду з України, визначено п. 2-1, 2-18, п. 3, 4, 5, 6 зазначених вище Правил перетинання державного кордону громадянами України, до переліку яких ОСОБА_9 та ОСОБА_10 не відносяться.

У разі не підтвердження мети поїздки уповноважені службові особи Держприкордонслужби відмовляють особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, в перетинанні державного кордону в порядку, визначеному частиною першою статті 14 Закону України «Про прикордонний контроль».

Так, ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_11 та ОСОБА_12 та іншими невстановленими на даний час досудовим розслідуванням особами, у період з 7 по 15 травня 2026 року, в порушення вищевказаних нормативно-правових актів, переслідуючи корисливі мотив і мету, направлені на отримання грошової винагороди, достовірно знаючи про тимчасові обмеження щодо виїзду військовозобов`язаних чоловіків з території України, організували незаконне переправлення через державний кордон України громадян України призовного віку ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які мали намір незаконно перетнути державний кордон України поза пунктами пропуску, за грошову винагороду, незважаючи на діючі обмеження воєнного стану.

Зокрема, в період з 07.05.2026 по 15.05.2026 ОСОБА_11 , в ході телефонних розмов роз`яснив жителям Хмельницької області ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , що вони можуть безперешкодно перетнути державний кордон України у період дії воєнного стану, в напрямку республіки Білорусь, заплативши за одну особу 10000 доларів США. При цьому, ОСОБА_11 повідомив, що він забезпечить їх переїзд з м. Славута Шепетівського району Хмельницької області до Рівненської області, де і буде здійснено незаконний перетин державного кордону України поза офіційними пунктами пропуску в напрямку республіки Білорусь.

Так, 14.05.2026 близько 13 год. 00 хв., ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , відповідно до попередньої домовленості з ОСОБА_11 , перебуваючи біля кафе «Супутник» по вул. Миру, 154 в м. Славута Шепетівського району Хмельницької області, сіли до автомобіля марки Tesla Model 3, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_12 .

В подальшому, ОСОБА_12 , реалізовуючи спільний злочинний умисел на незаконне переправлення осіб через державний кордон України, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_11 та іншими невстановленими на даний час досудовим розслідуванням особами, керуючи автомобілем марки Tesla Model 3, д.н.з. НОМЕР_1 , шляхом об`їзду контрольно-пропускних пунктів, які розташовані на напрямку руху, за грошову винагороду в розмірі 1800 доларів США здійснив перевезення ОСОБА_9 та ОСОБА_10 з м. Славута Шепетівського району Хмельницької області до готелю «Далос Плюс», що по вул. Варшавська, 6 в м. Сарни Сарненського району Рівненської області.

Прибувши до вказаного готелю 14.05.2026 близько 23 год. 00 хв. ОСОБА_12 разом з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 залишились в ньому, очікуючи подальших вказівок ОСОБА_11 та інших невстановлених на даний час досудовим розслідуванням осіб.

В подальшому, 15.05.2026 близько 15 год. 00 хв., ОСОБА_12 , реалізовуючи спільний злочинний умисел на незаконне переправлення осіб через державний кордон України, на автомобілі марки Tesla Model 3, д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив перевезення ОСОБА_9 та ОСОБА_10 з м. Сарни до стели на в`їзді в с-ще Рокитне Сарненського району Рівненської області, де залишились чекати на подальші вказівки ОСОБА_11 та інших невстановлених на даний час досудовим розслідуванням осіб.

Згодом, о 15 год. 40 хв, ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_11 , керуючи автомобілем марки Audi A6, д.н.з. НОМЕР_2 , прибув з с. Дроздинь Сарненського району Рівненської області до вищезазначеного місця та підійшов до автомобіля Tesla Model 3, д.н.з. НОМЕР_1 , в якому перебували ОСОБА_12 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .

Далі, за вказівкою ОСОБА_11 , ОСОБА_9 в присутності ОСОБА_10 та ОСОБА_12 передав ОСОБА_5 грошові кошти в розмірі 20000 доларів США за послуги з організації незаконного переправлення ОСОБА_9 та ОСОБА_10 через державний кордон України. Після цього, ОСОБА_12 був затриманий працівниками правоохоронних органів, а ОСОБА_5 викинув отримані грошові кошти під автомобіль AUDI A6, д.н.з. НОМЕР_2 , та зник з місця вчинення кримінального правопорушення.

Підозру ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, слідчий підтверджує зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме:

-протоколом огляду місця події біля стели з написом «Рокитне» в с-щі Рокитне Сарненського району Рівненської області від 15.05.2026, в ході якого вилучено грошові кошти в сумі 20000 доларів США, а також два мобільні телефони ОСОБА_13 ;

-протоколом обшуку в автомобілі «Tesla Model 3», н.з. НОМЕР_3 , від 15.05.2026, на якому перевозили ОСОБА_9 та ОСОБА_10 із с-ща Славута Шепетівського району Хмельницької області до с-ща Рокитне Сарненського району Рівненської області, які мали намір незаконно перетнути державний кордон України в напрямку республіки білорусь, в ході якого вилучено 800 Євро, 29890 гривень, 2320 доларів США, мобільний телефон ОСОБА_12 та автомобіль;

-протоколом обшуку в автомобілі «Audi A6», н.з. НОМЕР_2 , від 15.05.2026, на якому до стели з написом «Рокитне в с-щі Рокитне Сарненського району Рівненської області прибув ОСОБА_13 разом з невстановленою досудовим розслідуванням особою за кермом, якій ОСОБА_9 та ОСОБА_10 було передано грошові кошти в сумі 20000 даларів США за організацію незаконного переправлення через державний кордон України в напрямку республіки білорусь, в ході якого вилучено два телефони невстановленої досудовим розслідуванням особи а також автомобіль;

-протоколом затримання ОСОБА_12 від 15.05.2026;

-протоколами допитів свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які показали, що упродовж травня 2026 року ОСОБА_11 , спільно з ОСОБА_12 , організували їх незаконне переправлення через державний кордон України до республіки білорусь, за грошову винагороду;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_11 , який зазначив, що 15.05.2026, на прохання ОСОБА_5 , на автомобілі «Audi A6», н.з. НОМЕР_2 прибув до стели з написом «Рокитне» в с-щі Рокитне Сарненського райоун Рівненської області де ОСОБА_5 отримав конверт із грошовими коштами в сумі 20000 доларів США за організацію незаконного переправлення через державний кордон України в напрямку республіки білорусь;

-протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_12 від 05.06.2026, в ході якого виявлено листування щодо організації незаконного переправлення осіб через державний кордон, а також фото- та відеоматеріали з особами, яких незаконно переправили через державний кордон України в республіку білорусь;

-протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_5 від 10.06.2026, в ході якого виявлено фото- та відеоматеріали щодо незаконного переправлення осіб через державний кордон України;

-протоколом, складеним за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину у формі «спеціального слідчого експерименту», відповідно до якого ОСОБА_12 було отримано грошові кошти в сумі 1800 доларів США а ОСОБА_5 20000 доларів США за організацію незаконного переправлення ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ;

-протоколом, складеним за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж відносно ОСОБА_11 від 22.05.2026, відповідно до якого встановлено розмови ОСОБА_11 та інших осіб щодо організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України;

-протоколом, складеним за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж відносно ОСОБА_12 від 22.05.2026, відповідно до якого встановлено розмови ОСОБА_12 та інших осіб щодо організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України;

-протоколами, складеними за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтролю особи відносно ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,від 22.05.2026, відповідно до змісту яких, встановлено розмови ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та інших осіб щодо організації незаконного переправлення ОСОБА_9 та ОСОБА_10 через державний кордон України, та іншими матеріалами досудового розслідування в їх сукупності.

Слідчий доводить, що існують ризики, передбачені 177 КПК України, слід що виправдовують тримання під вартою підозрюваного.

Так, ризик, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, що є ризиком передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, є те, що відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, інкриміноване підозрюваному відносяться до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 9 років із конфіскацією майна. Тяжкість ймовірного покарання значно підвищують ймовірність ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду. З матеріалів провадження також вбачається, що підозрюваний проживає у прикордонному районі Рівненської області, володіє паспортом для виїзду за кордон та обізнаний з правилами перетину державного кордону, має змогу його перетинати як законно так і в не законний спосіб.

Враховуючи воєнний стан в Україні, підозра у вчинені резонансного злочину, вчиненого під час такого стану, з явним цинізмом по відношенню до інтересів держави та завдав негативного результату обороноздатності держави під час прямої воєнної агресії, існує ризик втечі підозрюваного за межі України з метою переховування від органу досудового розслідування та суду.

Ризик передбачений п.2 ч.1 ст.177 КПК України, тобто знищити, сховати та спотворити будь-яку із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, існує, з огляду на те, що ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, а саме у сприянні незаконному переправленню особи через державний кордон України порадами, вказівками, наданням засобів та усуненням перешкод, вчиненому щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, а в ході досудового розслідування, на даний час не встановлено весь механізм злочину, не встановлено також інших учасників вказаної групи осіб та місцезнаходження речових доказів, а тому, існує ризик того, що підозрюваний знищить, сховає або спотворить речі та документи, які мають відношення до вчинення кримінального правопорушення.

Підозрюваний може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, шляхом умовляння, залякування та здійснення інших активних дій із метою надання ними показань для покращення свого становища. Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Тобто, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Отже існує ризик передбачений ч.3 ст.177 КПК України,

Існує ризик передбачений п.4 ч.1 ст.177 КПК України, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином: оскільки на даний час встановлено, що він працездатний, не похилого віку, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під вартою, не страждає. Крім того, враховуючи, що ОСОБА_5 проживає у прикордонному районі Рівненської області, на віддаленій території від місця знаходження органу досудового розслідування, то є ризик того, що він буде перешкоджати проведенню слідчих та інших процесуальних дій за його участю шляхом не явки та ухилення від їх проведення.

Існує ризик, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, що є ризиком передбачений п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, оскільки підозрюваний постійних доходів немає, Крім того, на розгляді Рокитнівського районого суду Рівненської області перебуває обвинувальний акт за обвинученням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Даних, які б вказували на неможливість застосування до ОСОБА_5 вказаного запобіжного заходу, не встановлено.

Щодо розміру застави, слідчий зазначає, що ОСОБА_5 на підставі зібраних доказів обґрунтовано підозрюється у організації незаконного переправлення 2 осіб через державний кордон України, з корисливих мотивів, які за надану послугу передали для підозрюваних, які діяли за попередньою змовою групою осіб, заздалегідь узгоджену грошову винагороду в розмірі 20 000 доларів США, а також, враховуючи суспільний резонанс та небезпеку для обороноздатності держави під час воєнного стану, яку несуть злочини у яких підозрюється ОСОБА_5 , є підстави вважати, що наявний виключний випадок, що дозволяє вважати, що застава у межах 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб не здатна забезпечити виконання ОСОБА_5 , покладених на нього обов`язків, тому необхідно застосувати заставу у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб мінімум вдвічі, тобто у розмірі 160 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідає сумі коштів, якими підозрюваний незаконно заволодів в результаті вчинення злочинів у яких він підозрюється.

Застосування інших більш м`яких запобіжних заходів до підозрюваного ОСОБА_5 , що зможуть забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігти ризикам передбачених у ст. 177 КПК України, неможливо.

Прокурор та слідчий просили задовольнити клопотання.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_6 просив застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Підозрюваний ОСОБА_5 також . просив застосувати більш м`який запобіжний захід.

Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

17.07.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Надані стороною обвинувачення докази, вказують що на цьому етапі кримінального провадження, до встановлення судом фактичної істини у ньому, сукупність зазначених матеріалів є достатньою для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, відповідає критеріям, сформованих в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, позиції у рішенні від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», якою відзначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення; а також позиції у рішенні від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», якою відзначено, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Відповідно до рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 року у справі «Волосюк проти України» тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Тобто, у розумінні практики Європейського суду з прав людини сама тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

З огляду на обставини кримінального правопорушення, тяжкість кримінального правопорушення у вчиненні якого ОСОБА_5 підозрюється, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, існує ризик п.1 ч.1 ст. 177 КПК України.

Обставини вчинення кримінального правопорушення, та докази які вказують про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у інкримінованому кримінальному правопорушенні, взаємодії між підозрюваним та іншими особами, які причетні до вчинення вказаного кримінального правопорушення, у своїй сукупності дають підстави вважати, що існують ризики передбачені п. п. 2,3,4 5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Також, слід зазначити Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які можуть виправдувати навіть попереднє ув`язнення, як виключну міру.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 слідчий суддя приймає до уваги вік підозрюваного, міцність його соціальних зав`язків.

В своїх рішеннях ЄСПЛ за скаргою № 40107/02 від «10» лютого 2011 року по справі «Харченко проти України», п. 80; за скаргою № 20808/02 від 04.03.2010 р. у справі «Шалімов проти України», суд визнає порушенням Конвенції продовження/обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за умови, якщо національні суди «…не розглянули жодних альтернативних триманню під вартою запобіжних заходів…».

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення у вчиненні якого ОСОБА_5 підозрюється, обставини його вчинення та наслідки, тяжкість покарання, та наявність обґрунтованих ризиків, стосовно підозрюваного слід застосовувати запобіжний захід, тримання під вартою, і наведене у своїй сукупності унеможливлює застосовування щодо нього більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

Згідно ч.3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні ( п. 78 рішення ЄСПЛ від 28.09.2010 у справі «Мангурас проти Іспанії»/ Mangouras v. Spain, заява №12050/04).

Розмір застави має встановлюватися головним чином з огляду на особу обвинуваченого, належне йому майно та його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на ступінь впевненості, що можлива перспектива втрати застави або вжиття заходів проти поручителів у випадку його неявки у судове засідання буде достатнім стримуючий фактором, щоб позбавити його бажання втекти (п. 70 рішення ЄСПЛ від 22.05.2018 у справі «Гафа проти Мальти»/Gafа v. Malta, заява № 54335/14; п. 25 рішення ЄСПЛ від 13.01.2022 у справі «Істоміна проти України»/ Istomina v. Ukraine, заява №23312/15).

Отже, запобіжний захід у виді застави, може застосовуватися як самостійно, так і як альтернатива триманню під вартою, в останньому випадку суддя визначає тримання під вартою, але залишає підозрюваному можливість вийти з-під варти, сплативши встановлену суму.

Застава є гарантією, що підозрюваний чи обвинувачений буде сумлінно виконувати визначені кримінальним процесуальним законом обов`язки.

У разі невиконання покладених обов`язків, кошти, внесені у вигляді застави підозрюваному/обвинуваченому за рішенням суду не повертаються, а спрямовуються у дохід державі.

Враховуючи що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, який за класифікацією є тяжким злочином, дані про особу підозрюваного, його молодий вік, що останній не працює, наявність ризиків передбачених п.п. 1-5 ч.1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що розмір застави слід визначити відповідно до правил ст. 182 КПК України, а саме п.2 ч.5 цієї статті, 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків.

У разі внесення застави, з урахуванням тяжкості злочину та обставин злочину, слід покласти обов`язки передбачені статтею 194 КПК України, про які просить сторона обвинувачення.

Керуючись ст.ст.176-178,183,193-194,196 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного у кримінальному провадженні №42025180000000063 від 12.11.2025 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Дроздинь Рокитнівського району Рівненської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, не судимого, запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком до 16.09.2026.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , утримувати в Державній установі «Рівненський слідчий ізолятор».

Одночасно визначити розмір застави 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 133 120 (сто тридцять три тисячі сто двадцять) гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами: Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26259988, Банк отримувача, ДКСУ, м.Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, Рахунок отримувача UA048201720355229002000010559.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного у разі внесення застави обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

1) прибувати до слідчого, прокурора та суду за викликом ;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні та свідками;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державній установі «Рівненський слідчий ізолятор».

У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Строк дії ухвали та покладених обов`язків, у разі внесення застави - до 16.09.2026.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду, протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1