Рішення № 138571367, 29.07.2026, Решетилівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 546/475/26

номер провадження 2/546/576/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Зіненка Ю.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

У квітні 2026 року до Решетилівського районного суду Полтавської області надійшла вищевказана позовна заява, вимоги якої обґрунтовані тим, що між відповідачкою та Товариством з обмеженою відповідальністю «МАКС КРЕДИТ» 07 вересня 2025 року було укладено кредитний договір № 00-10600955. Договір підписаний електронним підписом позичальника. Правила надання коштів та банківських металів є публічною пропозицією (офертою) у розумінні статей 641, 644 ЦК України на укладення договору позики та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору. 23 лютого 2026 року між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та позивачем укладено договір факторингу, відповідно до умов якого ТОВ «МАКС КРЕДИТ» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «МАКС КРЕДИТ» права вимоги боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 23 лютого 2026 року до Договору факторингу від 23 лютого 2026 року ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 11229,90 грн, яка складається із заборгованості за основною сумою боргу 6600,00 грн, відсотками 2429,90 грн та штрафами.

З моменту отримання позивачем права вимоги жодні нарахування за кредитним договором не здійснювалися.

Посилаючись на вищезазначені обставини, представниця позивача Какун Анна Станіславівна просить стягнути з відповідачки заборгованість, оскільки ОСОБА_1 своє зобов`язання за договором не виконала.

Ухвалою судді від 06 травня 2026 року у справі відкрите провадження та постановлено здійснювати розгляд справи 03 червня 2026 року за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. 03 червня 2026 року розгляд справи було відкладено на 29 липня 2026 року у зв`язку з тим, що не минув процесуальний строк на подання відповідачкою відзиву на позов.

29 липня 2026 року ухвалою суду залишено без розгляду відзив на позов.

Копія ухвали від 06 травня 2026 року та копія ухвали від 03 червня 2026 року, направлені відповідачці за її зареєстрованою адресою місця проживання, повернулися до суду з відміткою поштового відділення «адресат відсутній» (а.с. 54, 60).

Згідно з положеннями частини шостої статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Тому з огляду на положення частини шостої статті 272 ЦПК України відповідачка отримала копію ухвали від 06 травня 2026 року та копію ухвали від 03 червня 2026 року. Відзиву, заяв чи клопотань до суду від відповідачки не надходило.

Суд, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи та давши їм належну оцінку, доходить наступних висновків.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що 07 вересня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАКС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 00-10600955 (далі Договір) (а.с. 7-11). Вказаний договір було підписано відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора 09717.

Відповідно до пункту 1.1. Договору кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті у вигляді кредитної лінії на умовах, передбачених Договором, а позичальник зобов`язується одержати та повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Сума ліміту кредитної лінії (сума кредиту) складає 5500,00 грн (пункт 1.2. Договору).

Згідно з пунктом 1.3. Договору строк дії кредитної лінії 360 календарних днів. Позичальник зобов`язаний повернути суму кредиту в останній день строку кредитування 02 вересня 2026 року.

Відповідно до пункту 1.5. Договору тип процентної ставки фіксована.

Стандартна процентна ставка складає 0,94% від суми кредиту за кожен день користування кредитом, застосовується в межах строку дії кредитної лінії (підпункт 1.5.1. Договору).

Згідно з пунктом 2.1. Договору для отримання Кредиту, Позичальник має зареєструватися на Сайті компанії та мати доступ до Особистого кабінету. При здійсненні реєстрації, Позичальник має пройти процедури ідентифікації/верифікації, керуючись підказками Сайту. Ідентифікація/верифікація здійснюється у спосіб передбачений Постановою НБУ № 107 від 28.07.2020 «Про затвердження Положення про здійснення установами фінансового моніторингу» та залежно від технічних особливостей, результатів належної перевірки, умов фінансової послуги використовується один (або декілька) із зазначених способів ідентифікації та верифікації Клієнта - отримання через Систему BankID НБУ ідентифікаційних даних.

Відповідно до пункту 2.10. Договору кредитодавець зобов`язується надати кредит у дату надання/видачі кредиту: 07 вересня 2025 року. Сума кредиту перераховується кредитодавцем в сумі 5500,00 грн на рахунок позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_1 .

Крім того, відповідач підписав паспорт споживчого кредиту, яким також визначені умови кредитування та графік платежів, який є додатком до Договору (а.с. 12, 13-14).

Згідно з довідкою про ідентифікацію ТОВ «Макс Кредит» клієнт ОСОБА_1 07 вересня 2025 року підписала договір № 00-10600955 за допомогою одноразового ідентифікатора 09717, який було відправлено 07 вересня 2025 року о 10 год 31 хв на номер НОМЕР_2 (а.с. 15).

Також до позову додана інформаційна довідка ТОВ «МАКС КРЕДИТ», згідно з якою 07 вересня 2025 року о 10 год 31 хв на картку ОСОБА_1 - № НОМЕР_1 здійснено переказ коштів за Договором в сумі 5500,00 грн (а.с. 16).

Згідно з детальним розрахунком заборгованості, складеного ТОВ «Макс Кредит», за кредитним договором № 00-10600955 від 07 вересня 2025 року, у ОСОБА_1 виникла заборгованість за тілом кредиту 5500,00 грн, відсотками 2429,90 грн, комісіями 1100,00 грн та штрафами 2200,00 грн (а.с. 17).

23 лютого 2026 року між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ТОВ «ФК» Європейська агенція з повернення боргів» укладений договір факторингу № 23022026-МК/ЄАПБ (а.с. 18-20).

Згідно з пунктом 2.1. договору факторингу фактор зобов`язується передати (сплатити) клієнту суму фінансування, а клієнт зобов`язується відступити факторові права вимоги за укладеними кредитними договорами згідно реєстру боржників в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення права вимоги. Перехід від клієнта до фактора права вимоги до боржників відбувається в момент підписання сторонами паперового реєстру боржників за додатком № 1 до цього договору та акта прийому-передачі реєстру боржників згідно з додатком № 2.

Згідно з копією акта прийому-передачі Реєстру Боржників від 23 лютого 2026 року за Договором Факторингу № 23022026-МК/ЄАПБ від 23 лютого 2026 року клієнт передав, а фактор прийняв Реєстр Боржників від 23 лютого 2026 року (а.с. 21).

Відповідно до копії Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 23022026-МК/ЄАПБ від 23 лютого 2026 року ТОВ «МАКС КРЕДИТ» передало право вимоги ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 за договором № 00-10600955. Сума заборгованості становить 9029,00 грн, яка складається із заборгованості за основною сумою боргу 6600,00 грн, відсотками 2429,00 грн та штрафами 2200,00 грн (а.с. 23).

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (стаття 1077 ЦК України).

Статтею 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з частиною першою статті 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (частини перша та друга статті 1046 ЦК України).

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина п`ята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20.

Факт укладення такого договору належним чином підтверджено доказами, наявними у матеріалах справи.

Договір, укладений між сторонами в електронній формі, має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами, які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до домовленості є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису) договір між відповідачем та первісним кредитором не було б укладено.

Так, підписання договору відповідачкою підтверджується змістом договору, який містить усю необхідну для ідентифікації особи інформацію, а саме: прізвище, ім`я, по батькові відповідачки, номер паспорта та дату його видачі, РНОКПП та адресу місця проживання.

Доказів підписання договору від імені відповідачки іншими (третіми) особами, у тому числі через вчинення шахрайських дій, відповідачкою суду не надано, доказів звернення з даного факту до правоохоронних органів також не надано.

Отже, суд вважає, що позивачем доведено належними та достатніми доказами факт укладення договору саме відповідачкою.

Також суд вважає доведеним позивачем та не спростованим відповідачкою факт видачі первісним кредитором кредитних коштів у сумі 5500,00 грн та перерахування коштів відповідачці.

Отже, відповідачка умови кредитного договору порушила та у строк, встановлений умовами кредитного договору, кредитні кошти не повернула.

Водночас позивач просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за тілом кредиту в сумі 6600,00 грн, однак жодним доказом не було підтверджено, що у вказаному розмірі були перераховані кошти відповідачці. Матеріали справи містять докази щодо надання ОСОБА_1 кредитних коштів у сумі 5500,00 грн.

Суд зазначає, що пунктом 1.6 кредитного договору від 07.09.2025 визначено нарахування комісії за надання кредиту у розмірі 20,00% від суми кредиту, що складає 1100,00 грн.

Водночас вимоги про стягнення комісії за надання кредиту позивачем заявлено не було.

Відтак судом не надається оцінка умовам договору щодо правомірності нарахування комісії за надання кредиту.

Тому позовні вимоги позивача щодо стягнення основної суми заборгованості за Договором слід задовольнити частково та стягнути з відповідачки заборгованість за тілом кредиту у сумі 5500,00 грн.

Також сторонами були узгодженні істотні умови договору, зокрема процентна ставка.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику.

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Проценти нараховувалися після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» за ставкою 0,94% у день та в межах строку кредитування, що свідчить про правомірність нарахування процентів в сумі 2429,90 грн.

З огляду на вищезазначене суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення процентів за користування кредитом підлягають до задоволення.

Щодо нарахування неустойки суд зазначає наступне.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Водночас суд зазначає, що пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан та до дати розгляду даної справи його не скасовано.

Ураховуючи, що нарахування неустойки здійснювалося у період дії воєнного стану в Україні суд не вбачає законних підстав для її стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів»за Договором.

Ураховуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають до частково задоволення та з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення заборгованість за Договором в сумі 7929,90 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту 5500,00 грн та процентами 2429,90 грн.

Щодо судових витрат

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З платіжної інструкції № 154568 від 14 квітня 2026 року встановлено, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн (а.с. 1). Вказані кошти зараховані до спеціального фонду Державного бюджету України (а.с. 46).

Зважаючи на те, що позовні вимоги суд задовольняє частково на суму 7929,90 грн, тобто 70,61% від суми позову, з відповідачки підлягають до стягнення судові витрати в розмірі 1879,92.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 11, 12, 13, 76-81, 83, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором кредитної лінії № 00-10600955 від 07 вересня 2025 року в сумі 7929(сім тисяч дев`ятсот двадцять дев`ять) гривень 90 копійок, з яких заборгованість за тілом кредиту 5500 гривень 00 копійок та заборгованість за відсотками 2429 гривень 90 копійок.

У іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати по справі, які складаються з судового збору у розмірі 1879 (одна тисяча вісімсот сімдесят дев`ять) гривень 92 копійки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників судового процесу:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: вул. Лісова, 2, м. Бровари, 01032, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 35625014.

Представниця позивача Какун Анна Станіславівна, адреса: вул. Лісова, 2, поверх 4, м. Бровари Київської області, 07400.

Відповідачка ОСОБА_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Представниця відповідачки ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Суддя Ю.В. Зіненко