Рішення № 138571046, 28.07.2026, Таращанський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 761/49742/25

Провадження № 2/379/788/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

28 липня 2026 рокум.Тараща

Таращанський районний суд Київської області в складі

головуючого судді - Невгада О.В.,

за участю секретаря судового засідання Бакал О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тараща цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УС Т А Н О В И В :

Представник позивача звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва суду з даним позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» заборгованість за договором № 468331LР про надання кредиту від 20.05.2025 у розмірі 10 304,40 грн. та судові витрати. В обґрунтування позову зазначив, що 20 травня 2025 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи позивача було укладено електронний кредитний договір № 468331LР. Позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав, перерахувавши відповідачу 5 000,00 грн. на платіжну картку № НОМЕР_1 . У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору в останнього виникла прострочена заборгованість у розмірі 10 304,40 грн., яка складається з 5 750,00 грн. тіла кредиту та 4 554,00 грн. нарахованих процентів.

Відповідно до ухвали від 17.12.2025 цивільну справу передано за підсудністю до Подільського районного суду міста Києва.

Відповідно до ухвали від 27.03.2026 цивільну справу передано за підсудністю до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.

Відповідно до ухвали від 24.04.2026 цивільну справу передано за підсудністю до Таращанського районного суду Київської області.

Згідно протоколу авторозподілу судової справи між суддями від 25.05.2026 головуючим суддею в указаній судовій справі визначено суддю Невгада О.В.

Ухвалою суду від 26.05.2026 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» було залишено без руху, надано позивачу строк на усунення недоліків вказаних в ухвалі суду.

29.05.2026 від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків.

01.06.2026 судом постановлено ухвалу, якою прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання. Витребувано від AT «Сенс Банк» письмові докази, які становлять банківську таємницю.

22.06.2026 на адресу суду від AT «Сенс Банк» надійшла відповідь на ухвалу суду про витребування доказів.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належно. Подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судові засідання двічі не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відзиву на позов не надав.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Враховуючи позицію позивача, прийнявши всі заходи по виклику відповідача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.ст. 223, 280 ЦПК України.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що застосовуючи положення ч.4 ст. 10 Цивільно-процесуального кодексу України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи, ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (AlimentariaSandersS.A.v.Spain). Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.

Згідно ч.8 ст.178 ЦПК України - у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи та надавши їм належну правову оцінку, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

20 травня 2025 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» уклали електронний кредитний договір № 468331LР, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» (а.с.20-36).

Згідно п.1.1 кредитного договору, укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІКС Кредитора, доступ до якої забезпечується позичальнику через сайт. Електронна ідентифікація позичальника в ІКС кредитора здійснюється при вході позичальника в особистий кабінет в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки кредитором правильності введення коду, що є електронним підписом позичальника та направлений кредитором на номер мобільного телефону позичальника, вказаний при вході та/або (під час обслуговування у кредитора). При цьому, позичальник самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до сайту/ІКС кредитора. На умовах цього договору, кредитор надає позичальнику кредит у гривні, а позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним, комісії та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Згідно з пунктом 1.2 кредитного договору загальний розмір наданого кредиту складає 5750,00 грн.

Строк кредиту 80 днів з кінцевим терміном повернення до «07» серпня 2025 року (включно). Кількість платежів 2 платежі. Періодичність сплати платежів: 1-й платіж через 30 днів (період, що починається з моменту укладення договору та закінчується останнім днем (включно), встановленим для сплати першого платежу, далі по тексту - перший період користування кредитом); 2-й платіж через 50 днів (період, що починається з наступного дня, що слідує за останнім днем першого періоду користування кредитом та закінчується останнім днем (включно), встановленим для сплати другого платежу,(п. 1.3., п. 1.3.1, п. 1.3.2. кредитного договору)

Відповідно до п. 1.4. кредитного договору, процентна ставка за користування коштами кредиту залежить від умов користування кредитом та становить: 1.4.1. Базова процентна ставка 0.4900% в день, що застосовується протягом першого періоду користування кредитом. Основна процентна ставка 0.99 % в день, що застосовується протягом другого періоду користування кредитом. Акційна процентна ставка, що застосовується відповідно до наступних умов: - 0.01 % в день, що застосовується протягом першого період користування кредитом, (крім випадку якщо позичальник скористався першою акційною ставкою або уклав додаткову угоду про продовження строку кредиту, де дана акційна ставка буде застосована до дати такого укладення(включно), якщо Позичальник своєчасно сплатить перший платіж не пізніше строку та не менше суми, що встановлені в початковому графіку платежів (+3 календарні дні додатково для виконання вказаного зобов`язання) або у вказаний строк укладе додаткову угоду про продовження строку кредиту (пролонгацію).

Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: 618,86% річних. (п. 1.10. кредитного договору)

Відповідно до п.2.1. вищевказаного договору, кошти кредиту у розмірі 5000,00 грн. надаються кредитором у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_2 LР що емітована банком України (далі - платіжна картка), а інша частина у розмірі 750,00 грн. на користь Кредитора на оплату комісії за надання кредиту.

Відповідно до п. 3.1 Договору, нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту.

Згідно з п.4.1. договору, строк кредиту може бути продовжено за ініціативою позичальника на кількість днів, запропоновану кредитором (умови продовження строку кредиту, що пропонуються кредитором, публікуються на сайті).

Відповідно до п. 5.3 Договору, позичальник зобов`язується повернути Кредитору суму кредиту та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені Договором.

Відповідно до п. 9.2 Договору, підписуючи цей Договір, позичальник підтверджує, що перед укладенням цього Договору йому була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація: а) відповідно до ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування; б) вказана в ч.1, 2, 4, 5 ст.7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» та розміщена на Сайті; він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів та банківських металів у кредит Кредитора, що розміщені на Сайті, повністю розуміє їх, погоджується з ними і зобов`язується неухильно їх дотримуватися.

Згідно п. 10.2 Договору, договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами Сторін та діє протягом строку, вказаного в п.1.3. Договору (включно), з урахуванням всіх додаткових угод на продовження строку, а у випадку, якщо після закінчення вказаного строку, за Договором будуть наявні невиконані грошові зобов`язання, Договір продовжує діяти до повного виконання Позичальником зобов`язань за ним.

Кредитний договір та додаток №1 до договору підписано відповідачем з використанням кваліфікованого електронного підпису одноразовим ідентифікатором «d85553» (а.с. 36-38).

Аналогічні умови кредитування визначені й в паспорті споживчого кредиту, що підписаний відповідачем з використанням кваліфікованого електронного підпису одноразовим ідентифікатором «z35231» (а.с.40-44).

Крім того с судом встановлено, що ТОВ «Абекор» відповідно до умов договору № 28122023/02А від 28.12.2023 перерахувало суму кредиту в розмірі 5 000,00 грн. на вказану відповідачем платіжну картку № НОМЕР_3 . Переказ здійснено через платіжну систему «EasyPay» (ТОВ «ФК «Контрактовий дім»), що підтверджується матеріалами справи (а.с. 13, 39).

Також, з листа АТ «Сенс Банк» від 22.06.2026 вбачається, що ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 є клієнтом банку. На її ім`я було випущено картку № НОМЕР_5 , рахунок до картки НОМЕР_6 (а.с.114) .

З виписки по особовим рахункам ОСОБА_1 вбачається, що відповідачу надано кредит в сумі 5 000,00 гривень шляхом зарахування 20.05.2025 о 08:52 кредитних коштів на платіжну картку (а.с.115).

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).

Ст. 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За своєю правовою природою договір є правочином. Водночас, договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (ст. 11 ЦК України).

Сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Відповідно до приписів ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Передбачено ст. 628 ЦК України, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За ч 2. ст. 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір- це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно зі ст. 10 Закону України «Про електронну комерцію» електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття (ст. 11 Закону).

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Встановлено, що договір про надання фінансових послуг № 4683311 LP від 20.05.2025 підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором «d85553», а тому, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх, що підтверджується Logfile за кредитним договором № 4683311 LP від 20.05.2025.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі (аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19).

Наданими суду і дослідженими в судовому засіданні доказами, що наявні в матеріалах справи, підтверджується те, що кредитором ТОВ « ФК Абекор» виконано зобов`язання за договором про надання кредиту № 468331LР від 20.05.2025 і перераховано на користь відповідача позичальника обумовлену договором суму. Це вбачається, зокрема, зі змісту підписаного відповідачем ОСОБА_1 указаного договору, а також підтверджується довідкою про видачу коштів із сумою транзакції по договору.

Таким чином, договір про надання фінансових послуг № 468331LР від 20.05.2025, підписаний сторонами, є чинним, у встановленому законом порядку недійсним не визнавався, сторони визначили всі істотні умови договору, а тому, саме з 20.05.2025 між сторонами виникли договірні відносини щодо користування кредитними коштами.

Вищевказане підтверджується наданими позивачем та витребуваними ухвалою суду від 01.06.2026 від АТ «Сенс Банк» доказами.

Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи та не заперечуються відповідачем.

Згідно ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

Відповідно ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму або не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів.

На підставі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідач всупереч умовам кредитного договору № 468331LР від 20.05.2025, не виконав своїх зобов`язань щодо повернення наданого йому кредиту, що підтверджується карткою обліку Договору надання коштів у позику, згідно якого заборгованість відповідача становить 10 304,40 грн., яка складається з: 5 750,00 грн. - тіла кредиту та 4 554,40 грн. нарахованих процентів.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Положеннями ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Судом встановлено, що відповідач з умовами договору був ознайомлений, підписав кредитний договір № 468331LР від 20.05.2025, однак умови договору порушив.

Відповідно до змісту ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ч. 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідач відзив на позов із відповідними доказами у спростування доводів позивача до суду не подав.

Оцінюючи встановлені обставини та досліджені у їх сукупності докази, надані позивачем, суд зазначає, що ОСОБА_1 не виконала грошове зобов`язання щодо повернення суми кредиту та сплати відсотків за користування ним згідно з умовами кредитного договору № 468331LР від 20 травня 2025 року, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор»

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На основі повного та всебічного дослідження матеріалів справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються належними й допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 468331LР від 20 травня 2025 року в загальному розмірі 10 304 грн. 40 коп., з яких: 5 750 грн. 00 коп. - заборгованість за основним боргом (тілом кредиту) та 4554 грн. 40 коп. - заборгованість за відсотками.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне:

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Частиною 1 статті 131 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

На підставі пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені ним витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422 грн 40 коп., що підтверджується платіжною інструкцією № 2051 від 19 листопада 2025 року (а.с. 7).

Щодо 91,50 грн витрат, понесених позивачем за відправку документів відповідачу, то суд зазначає про таке.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу та витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Отже, витрати, понесені позивачем на поштові відправлення при поданні позову, є витратами на вчинення процесуальних дій, які передують розгляду справи, а не витратами, пов`язаними з розглядом справи, які підлягають розподілу згідно зі ст. 141 ЦПК України.

За таких обставин, заява про стягнення поштових витрат задоволенню не підлягає.

На підставі наведеного, керуючись ст. 15, 16, 205, 207, 509, 512-514, 516, 525, 526, 626, 628, 629, 633, 634, 638, 1048, 1054, 1055, 1077, 1078, 1081 ЦК України, ст. 3, 11, 12 ЗУ «Про електронну комерцію», ст. 4, 12, 13, 19, 76, 81, 82, 89, 141, 247, 258, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» заборгованість за кредитним договором № 468331LР від 20.05.2025 в розмірі 10 304 (десять тисяч триста чотири) гривні 40 коп., з яких: 5750 грн. 00 коп. - сума заборгованість за основним боргом (тілом кредиту), та 4 554 грн. 40 коп. - сума заборгованості по відсоткам.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, що може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складання у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення,якщо така адреса відсутня.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування сторін:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор», ЄДРПОУ: 39287145, місцезнаходження: вул. Костянтинівська, буд. 75, приміщення, 601А, м. Київ, 04080;

відповідач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя:О. В. Невгад