Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа №: 343/790/26
Провадження №: 2-а/343/19/26
РІШЕННЯ
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 липня 2026 року м. Долина
Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:
головуючого суддi Керніцького І. І.,
секретаря Луцик Т. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Долинського районного суду Івано-Франківської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про скасування постанови серія ЕНА №6875870 від 21.03.2026 про притягнення до адміністративної відповідальності, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Кобилинець Тетяна Василівна, звернулася до Долинського районного суду Івано-Франківської області з позовом до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про скасування постанови серія ЕНА №6875870 від 21.03.2026 про притягнення до адміністративної відповідальності, в якому просить суд:
визнати протиправною та скасувати постанову інспектора патрульної поліції у справі про адміністративне правопорушення від 21 березня 2026 року серії ЕНА №6875870, якою її притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП;
закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Позивач мотивує тим, що 21 березня 2026 року о 08 год. 29 хв. в місті Долина по вул. М.Грушевського буд.№17 інспектором патрульної поліції Кульпою Миколою Миколайовичем було винесено постанову серія ЕНА №6875870, якою ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП із накладенням штрафу у розмірі 510 грн.
Згідно з постановою, її інкриміновано порушення п. 9.2 (а) Правил дорожнього руху України, а саме нібито керуючи т.з. 8 год.23.хв по вул.Героїв України неподання сигналу світловим покажчиком повороту перед початком руху на автомобілі VOLKSWAGEN VENTO, державний номерний знак НОМЕР_1 .
З вказаною постановою не погоджуються, вважають її незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.
Так 21.03.2026 їдучи на роботу, позивачка підібрала двох співробітників, оскільки домовились, що вони на роботу поїдуть з нею. Коли вона підбирала останнього на вул.Героїв України, побачила патрульний автомобіль який саме заїжджав на цю вулицю.
Оскільки між її автомобілем та автомобілем поліції була допустима відстань для здійснення виїзду автомобіля з місця паркування то вона спершу включила правий показчик повороту, оскільки було необхідно проїхати автомобілем блище до бардюру, так як на дорожньому покритті було глибока вибоїна, а вже після того включила лівий показчик повороту для виїзду та руху.
З наданого відповідачем відео наданого з нагрудної камери поліцейського чітко вбачається, що о 8 год 23 хв, тобто час скоєного правопорушення який вказано в постанові, автомобіль за її кермування не перебував у русі, а вона спілкувалася з працівниками поліції.
Аналізуючи вищезазначене можливо дійти висновку, що зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам, передбаченим статті 283 КУпАП, адже у ній, зокрема, вказаний час вчинення адміністративного правопорушення вказано невірно.
Окрім того диск на якому міститься відеозапис з відеореєстратора службового автомобіля поліції видно автомобіль ОСОБА_1 та незважаючи на середню якість зображення, на відео із відеореєстратора чітко простежуються періодичні світлові відблиски від покажчика лівого повороту, що підтверджує його використання. Під час виконання усіх маневрів по вул.Герої України та повороту на вул. Обліски видно, що сигнал повороту та стоп-сигнали працюють, що відповідає п. 9.2 (а) та п. 9.4 Правил дорожнього руху України, згідно з якими сигнал має подаватися завчасно до початку маневру і припинятися лише після його повного завершення.
Ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 10.04.2026 відкрито провадження у справі та поновлено строк звернення до суду.
28.04.2026 представником відповідача подано відзив на позов, у задоволенні позову просить відмовити у повному обсязі.
Зазначає, що вимоги представника позивача, які викладені у позовній заяві, ними не визнаються повністю з наступних підстав.
Обставини справи 21.03.2026 о 7 год. 53 хв. інспектором відділення поліції №1 (м. Долина) Калуського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області капітаном поліції Кульпою Миколою Миколайовичем під час патрулювання на квадраті дислокації виявив, що водій автомобіля марки «Фольксваген» моделі «Венто», д.н.з. « НОМЕР_1 », керуючи даним транспортним засобом по вулиці Героїв України, м. Долина не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку перед початком руху, чим порушив підпункт «а» пункту 9.2. Правил дорожнього руху України, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, за що передбачена відповідальність частиною другою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно відеозапису, який було здійснено на відеореєстратор патрульного автомобіля, розпочинаючи рух, а саме маневр виїзду з місця паркування на узбіччі дороги на смугу руху попутного напрямку, водій не подав сигналу світловим покажчиком лівого повороту. В подальшому, під час повороту праворуч, водій увімкнув сигнал світловим покажчиком правого повороту.
Доводи представника позивача щодо нібито порушення вимог статті 283 КУпАП у зв`язку з розбіжністю часу вчинення адміністративного правопорушення є формальними та спрямовані виключно на уникнення адміністративної відповідальності, без спростування по суті встановлених обставин.
З матеріалів справи, зокрема відеозапису вбачається, що транспортний засіб позивача перебував у полі зору працівників поліції з моменту виявлення порушення Правил дорожнього руху до моменту його зупинки та документування правопорушення. Таким чином, мала місце єдина безперервна подія, яка включала виявлення правопорушення, супровід транспортного засобу та подальше притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 05.05.2026 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.
Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, зіславшись на обставини викладені у адміністративному позові. Просила позов задоволити.
У судовому заіданні представник позивачки адвокат Кобилинець Т.В. позовні вимоги своєї довірительки підтримала. Зазнавчивши, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6875870 від 21.03.2026 про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення, у вигляді штрафу у розмірі 510.00 грн, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, є незаконною та необґрунтованою, складане у невідповідності до ст.283 КУпАП, отже підлягає скасуванню, а провадження у справі у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення закриттю.
Представник відповідача Повх В.І. в судовому засіданні вказав, що позов слід залишити без розгляду, оскільки позивач не зверталась із вимогою про поновлення строку на звернення до суду щодо скасування постанови.
Просить відмовити у задоволенні позову, так як постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6875870 від 21.03.2026 про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення, у вигляді штрафу у розмірі 510.00 грн, є законною, складена із дотримання всіх вимог закону, що свідчить відеозапис, а розбіжності в часі не є порушенням.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що між сторонами виник публічно-правовий спір щодо правомірності накладення адміністративного стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Як вбачається з постанови інспектора відділення поліції №1 (м. Долина) Калуського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області капітаном поліції Кульпи Миколи Миколайовича, серії серії ЕНА №6875870 від 21.03.2026, ОСОБА_1 , 21.03.2026 08:23:50 м. Долина, вулиця Героїв України, водій, керуючи ТЗ Фольксваген Венто, н.з. НОМЕР_1 , не подала сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку перед початком руху, чим порушив п.9.2.а.ПДР Порушення попереджувальних сигналів перед початком руху та зупинкою, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення в розмірі 510 грн штрафу.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Ст. 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний, зокрема з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до п. 9.2.а. Правил дорожнього руху України водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед початком руху і зупинкою.
Відповідно до п. 9.4 ПДР України, подавати сигнал покажчиками повороту або рукою належить завчасно до початку маневру (з урахуванням швидкості руху), але не менш як за 50-100 м у населених пунктах і за 150-200 м поза ними, і припиняти негайно після його закінчення (подавання сигналу рукою слід закінчити безпосередньо перед початком виконання маневру). Сигнал забороняється подавати, якщо він може бути не зрозумілим для інших учасників руху.
Маневрування (маневр) - початок руху, перестроювання транспортного засобу в русі з однієї смуги на іншу, поворот праворуч чи ліворуч, розворот, з`їзд з проїзної частини, рух заднім ходом (пункт 1.10 ПДР України).
Отже, обов`язок щодо подання сигналів світлового покажчика повороту не ставиться у залежність від наявності чи відсутності дорожніх знаків перед поворотом. Під будь-якою зміною напрямку руху слід розуміти маневр, пов`язаний з незначною зміною напрямку руху по відношенню до повздовжньої осі проїзної частини дороги, яким є поворот праворуч чи ліворуч.
Відповідно ч.2 ст.122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах по деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до ст. 245 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності; завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Водночас, ст. 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка
притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Слід вказати про те, що сама по собі постанова про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».
На можливість застосування принципу презумпції невинуватості у справах про адміністративні правопорушення звернув увагу Конституційний Суд України в рішенні від 22.12.2010 №23-рп/2010 «справа про адміністративну відповідальність у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху». Зокрема в силу дії вказаного конституційного принципу всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 2 ст. 74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 76 КАС).
За приписами ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Щодо твердження сторони відповідача, що позивачем не заявлено про поновлення строку на звернення до суду щодо скасування постанови, слід звернути увагу, що представник позивача зазначив про це у вимогах.
Слід зазначити також, що Верховний Суд у справі №757/2757/16-а (К/9901/6713/18) дійшов висновку, що підпис на постанові у справі про адміністративне правопорушення та сплата штрафу не означає згоду позивача з тим, що він вчинив адміністративне правопорушення. Такий висновок суперечить положенням ст.71 КАС України щодо обов`язку саме відповідача доводити правомірність свого рішення.
Суд враховує, що практика ЄСПЛ вказує на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення ЄСПЛ від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» п. 43).
В свою чергу відповідачем не надано достатніх та переконливих доказів на спростування доводів позивача та його представника, не доведено правомірність прийнятого рішення з приводу
складання постанови про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу. А тому, враховуючи конкретні встановлені обставини у даній справі, суд дійшов висновку про необхідність скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510,00 грн. по справі про адміністративне правопорушення, відповідно позовна заява підлягає задоволенню.
Відповідно ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішення суб`єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності скасовує рішення суб`єкта владних повноважень і закриває справу про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.5,6,7,9,77,229,241-247,268,271,286 КАС України,-
У Х В А Л И В :
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про скасування постанови серія ЕНА №6875870 від 21.03.2026 про притягнення до адміністративної відповідальності задоволити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6875870 від 21.03.2026 про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення, у вигляді штрафу у розмірі 510.00 грн, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Провадження в справі про вчинення ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу даного адміністративного правопорушення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області, код ЄДРПОУ 40108798, вул. Академіка Сахарова, 15 м. Івано-Франківськ.
Суддя:
Судове рішення № 138569538, Долинський районний суд Івано-Франківської області було прийнято 27.07.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 343/790/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: