Ухвала суду № 138569335, 29.07.2026, Ріпкинський районний суд Чернігівської області

Справа № 743/1693/25

Провадження №2/743/232/26

УХВАЛА

29 липня 2026 року селище Ріпки

Ріпкинський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Макаревича Я. М.,

за участю секретаря судового засідання Довбенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Ріпки в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

Відповідно до частини 1 статті 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об`єднанню підлягають вимоги, які пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за 2 (двома) договорами.

Загальна ціна позову визначена позивачем як сума всіх грошових вимог за цими договорами.

Суд враховує те, що кожна кредитна операція є самостійним правовідношенням, що є підставою для виникнення цивільних прав і обов`язків. У випадку наявності порушень, які були допущені як під час укладення відповідного договору, так і при його виконанні, утворюють окремий склад цивільно-правового правовідношення, що характеризуються самостійними цивільно-правовими наслідками. Встановлення обставин вчинення кожної з цих операцій засвідчується доказами, які не є пов`язаними між собою (різні кредитні договори з додатками до них, графіки платежів, розрахунки заборгованості тощо).

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 15.02.2019 по справі № 910/11811/18.

Отже, вимоги про стягнення заборгованості за кожним із кредитних договорів (договорів позики) у конкретно визначеному розмірі є самостійними вимогами, які не пов`язані ні підставами виникнення, ні поданими доказами та не є основними і похідними одна від одної, оскільки від задоволення одних не залежить задоволення інших.

Ці вимоги ґрунтуються на різних кредитних договорах (договорах позики), які є різними за предметом, обсягом зобов`язань та строками виконання, що потребуватиме від суду надання правової оцінки умовам кожного договору, обставин його укладення, виконання/невиконання сторонами умов кожного з них, правомірності нарахування заборгованості за ним, обставин переходу (набуття) права вимоги за кожним договором до позивача, вимагатиме дослідження кола доказів пов`язаних зі встановленням обставин, на які посилається позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, що також суттєво утруднить своєчасне вирішення спору в межах однієї справи у строк, визначений процесуальним законом.

Згідно з частиною 4 статті 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» передбачено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028 гривень.

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

При поданні позовної заяви, позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 гривень.

Відповідно, з урахуванням предмета спору та прохальної частини позову судовий збір підлягав сплаті у розмірі 4 844,80 гривень (3028 гривень х 2 х 0,8).

Таким чином, з урахуванням вже сплаченого судового збору, заявникові необхідно доплатити судовий збір у розмірі 2 422,00 грн (4 844,80 2 422,40).

Відповідно до частини 11 статті 187 ЦПК України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Враховуючи, що позивачем не виконані вимоги частини 4 статті 177 ЦПК України, суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху, про що повідомити позивача і надати йому строк для усунення вище зазначених недоліків.

Відповідно до частини 2 статті 185 ЦПК України якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

На підтвердження сплати судового збору до суду необхідно надати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 187, 188, 258-261 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву залишити без руху та надати строк на усунення недоліків протягом п`яти днів з дня вручення копії ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у випадку неусунення недоліків заяви така заява вважатиметься неподаною та підлягатиме поверненню.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: https://court.gov.ua/sud2518/.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Я.М. МАКАРЕВИЧ