Рішення № 138569241, 15.07.2026, Шосткинський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 589/2385/26

Провадження № 2/589/2478/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2026 рокум. Шостка

Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Темірова Ч.М.,

за участю секретаря судового засідання Глоба С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Шостка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» (далі - позивач) 13 травня 2026 року через свого представника в системі «Електронний суд» звернулось до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 (далі - відповідач) на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 3380514090-386638 від 02.07.2021 розмірі 11925,60 грн.

Позовна заява обґрунтована тим, що 02.07.2021 ОСОБА_1 та ТОВ «КОШЕЛЬОК» уклали договір № 3380514090-386638 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, за яким відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов та правил, зазначених у договорі. За умовами договору ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 4000 грн, початковий строк кредитування 14 днів з дисконтною відсотковою ставкою 0,01% на добу протягом початкового строку кредитування та базовою процентною ставкою 2,2% на добу за передбачений договором продовжений строк користування кредитом. Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов договору, а відповідач порушив умови договору і кредит не повернув, у зв`язку з чим утворилася заборгованість, яка станом на дату подачі позову становить 11925,60 грн., з яких: 4000,00 грн заборгованість за сумою кредиту, 7925,60 грн. заборгованість за відсотками, що і стало підставою для звернення до суду.

Ухвалою суду від 02.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі. Розгляд справи призначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання сторони не з`явились, представник позивача просив розгляд справи проводити без участі сторони позивача.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, клопотань, заяв до суду не скеровував. ОСОБА_1 правом на подання відзиву не скористався.

Оскільки сторони у судове засідання не з`явились, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

Враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, суд розглядає справу у відсутності відповідача та згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження, суд дійшов до такого висновку.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин, застосовані норми права.

Із дослідженої копії договору № 3380514090-386638 від 02.07.2021 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, кредитодавець зобов`язується надати позичальнику кредит у сумі 4000,00 грн на засадах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначених цим договором.

Згідно з умовами договору кредит надається строком на 14 днів (Лояльний період), початком якого є дата підписання договору, а закінченням є дата зарахування на поточний рахунок кредитодавця (п. 2.1 договору).

Пунктом 2.4 договору визначено, що кредит надається позичальнику згідно його заявки, шляхом безготівкового перерахування суми кредиту на рахунок, вказаний позичальником у заявці.

Відповідно до п. 3.3 договору сторони домовились, що погашення кредиту та процентів за користування кредитом здійснюватиметься згідно з графіком платежів, що є додатком до цього договору.

Пунктом 3.4 визначено, що відповідно до вимог частини 4 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» сукупна вартість кредиту для позичальника (у процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсоткової (процентної) ставки за кредитом та вартості всіх послуг, пов`язаних з одержанням, обслуговуванням, погашенням кредиту та укладенням цього договору за умови дотримання позичальником графіку розрахунків, що є додатком цього договору, становить 4000,00 грн, або 100% від суми отриманого кредиту та включає в себе проценти за користування кредитом 0,0 грн, або 0 % від суми кредиту.

Відповідно до пункту 3.6 договору сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення лояльного періоду користування кредитом є відкладальною обставиною, в розумінні статті 212 ЦК, що має наслідком подовження строку користування кредитом на умовах: зобов`язання щодо повернення основної суми переносяться на наступний день після закінчення лояльного періоду, але не більше ніж на 90 днів після закінчення лояльного періоду (п. 3.7); з наступного дня після закінчення лояльного періоду позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 730% річних, що становить 2,0% в день від суми кредиту за кожен день користування ним (п. 3.8).

Згідно з пунктом 4.1.1 Договору, позичальник зобов`язаний вчасно здійснювати платежі щодо погашення кредиту і процентів, нарахованих за користування кредитом, відповідно до графіку платежів.

На підставі п. 4.1.3 Договору, позичальник зобов`язався у випадку прострочення сплати частини або всі всієї суми кредиту сплатити нараховані проценти за користування кредитом виходячи з фактичного строку користування кредитом, включаючи день погашення.

Копія договору №3380514090-386638 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, в десятому розділі має відомості відносно сторін цього договору, проте інформація щодо електронного підпису представника кредитодавця директора ТОВ «Кошельок» Крилова С.С. та відповідача ОСОБА_1 відсутня.

ТОВ «Кошельок» надано візуальну форму послідовності дій клієнта ОСОБА_1 та ТОВ «Кошельок» щодо укладення електронного договору про надання кредиту № 3380514090-386638 від 02.07.2021 в ІТС товариства на сайті https://koshelok.ua,в якій зазначено про підписання клієнтом договору одноразовим ідентифікатором -7744.

Додатком №1 до Договору є графік розрахунків за кредитним договором № № 3380514090-386638 від 02.07.2021, який не підписаний сторонами, в розрахункам зазначено, що сума кредиту становить 4000,00 грн.- чиста сума кредиту станом на 02.07.2021, 4006,00 грн. -загальна вартість кредиту станом на 15.07.2021.

Також на підтвердження своїх позовних вимог позивачем надано копію Паспорту споживчого кредиту до Договору № 3380514090-386638 від 02.07.2021 та Правила надання коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «КОШЕЛЬОК», які відповідачем не підписано.

Підтвердженням перерахування коштів відповідачу, позивач вважає повідомлення ТОВ «ТАС ЛІНК» в якому зазначено що на номер карти НОМЕР_1 було здійснено транзакцію від 02.07.2021 у сумі 4000,00 грн., підстава: видача кредитних коштів, договір №3380514090-386638.

На виконання вимог ухвали суду про витребування доказів, від АТ КБ «Приватбанк» надійшла виписка по рахунку № НОМЕР_2 який відкрито на ім`я ОСОБА_1 , (РНОКПП: НОМЕР_3 ), відповідно до якої, 02.07.2026 було зараховано кошти у розмірі 4000,00 грн.

Заборгованість відповідача за договором № 3380514090-386638 від 02.07.2021 відповідно до наданого позивачем розрахунку становить 11 925,60 грн., з яких: 4000,00 грн. заборгованість за кредитом, 7925,60 грн. заборгованість за відсотками яка нарахована за період з 02.07.2021 по 13.10.2021.

Згідно із частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Особливості укладення кредитного договору в електронній формі визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно з ч.1 ст.627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір №3380514090-386638 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту 02.07.2021 підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладення між сторонами правочину.

Фактичне отримання коштів ОСОБА_1 у розмірі 4000,00 грн. підтверджується випискою АТ КБ «Приватбанк» про рух коштів по картці відповідача, та останнім не спростовано.

За вказаних обставин, позивач виконав умови договору, надав відповідачу кошти у користування, проте їх не повернув, а тому вимога ТОВ «КОШЕЛЬОК» про стягнення з ОСОБА_1 тіла кредита у розмірі 4000,00 грн. підлягає до задоволення.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1054 ЦК України).

Тобто позичальник (1) отримує від банку грошові кошти, власником яких він не був, та (2) отримує можливість певний час правомірно не повертати надані грошові кошти. Натомість у позичальника виникає зобов`язання (1) повернути грошові кошти у встановлений строк та (2) сплатити визначені договором проценти за користування кредитом.

Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані законодавством. Зокрема, відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів установлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Такі ж правила щодо сплати процентів застосовуються до кредитних відносин у силу частини другої статті 1054 ЦК України та до відносин із комерційного кредиту - в силу частини другої статті 1057 цього Кодексу.

Наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані законодавством. У цьому разі відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Велика Палата Верховного Суду наголосила, що проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).

Отже, припис абз.2 ч.1 ст.1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із ч.2 ст.1050 ЦК України.

Вказаних вище висновків Велика Палата Верховного Суду також дійшла у постановах від 28.03.2018 року у справі №444/9519/12 (пункти 53, 54) та від 04.02.2020 року у справі №912/1120/16 (пункт 6.19).

Досліджуючи надані позивачем письмові докази, а саме: договір №3380514090-386638 про надання коштів у позику: графік розрахунків до договору, убачається що ці документи мають різні умови отримання ОСОБА_1 коштів та відповідно сплати відсотків, оскільки у п.3.4. договору визначено, що за користування кредитними коштами відповідач сплачує 0,00 грн, в межах строку користування (14 днів), натомість в графіку платежів, сума відсотків складає 6,00 грн. Крім того, в п.3.5 договору визначено, сторони погоджуються що у випадку користування кредитом з боку позичальника більше за визначений Лояльним періодом, встановлении? п.2.1 Договору або додатковими угодами між сторонами зобов`язання позичальника за цим Договором продовжуються на весь період користування Кредитом, при цьому у випадку, якщо встановлена п. 3.4 цього Договору Процентна ставка менша ніж 2 (два) відсотки від суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, то правила нарахування процентів за Процентною ставкою визначеною п.3.4 Договору скасовуються з моменту початку і?х застосування і до взаємовідносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за понадстрокове користування Кредитом, а саме 2 (два) два проценти за кожен день користування Кредитом, починаючи з дати укладення Договору і до дня повного повернення Кредиту. Таким чином зобов`язання Позичальника по сплаті процентів за користування Кредитом в розмірі 1,85 розповсюджуються на весь період користування Кредитом з моменту укладення цього Договору.

Отже позивач передбачив стягнення з відповідача процентів за строкове та понадстрокове користування кредитними коштами.

Перевіряючи наданий позивачем розрахунок заборгованості, судом встановлено, по позиваяч за період з 02.07.2021 по 16.07.2021 нараховує відповідачу відсотки за користування кредитом в межах відсоткової ставки 0,01% в день, а за період з 17.07.2021 по 13.10.2021 розмір відсотків становить 2,2 % в день та становить 88,00 грн.

Таким чином, аналізуючи умови договору, та розрахунок заборгованості, керуючись висновками Верховного Суду в аналогічних правовідносинах, суд дійшов висновку, що правомірними ж вимоги позивача, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитними коштами в межах погодженого строку кредитування (14 днів) у розмірі 5,60 грн.

Щодо вимоги позивача, про стягнення відсотків за продовжений строк користування позикою у сумі 7920,00 грн. нарахованих за межами строку кредитування, що визначений в п. 2.1 договору, суд вважає не обгрунтованою та не підтвердженою належними доказами, оскільки підставою для їх нарахування фактично є неналежне виконання позичальником умов договору, а саме неповернення кредитних коштів у встановлений п. 2.1 договору строк, що має наслідком відповідальність, визначену ст. 625 ЦК України, а не право нараховувати відсотки на підставі ст. 1048 ЦК України.

Встановивши всі обставини по справі, враховуючи, що між сторонами виникли кредитні правовідносини, на підставі укладеного кредитного договору, відповідно до якого сторонами узгоджений строк та умови отримання відповідачем коштів, який не виконав свої зобов`язання в повному обсязі, позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню в сумі 4005,60 грн., з яких: 4000,00 грн. тіло кредита; 5,60 грн. заборгованість по відсоткам за користування кредитними коштами.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Згідно з платіжної інструкції №5118 від 16.01.2026 при пред`явленні позову до суду позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог частково, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 894,30 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Щодо клопотання представника позивача про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн. суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1 п.1 ч. 3 ст. 133 та ч.1 - 3 ст. 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Судом установлено, що адвокат Гурський Г.Ю. представляє інтереси ТОВ «КОШЕЛЬОК». Для надання професійної правничої допомоги позивачу 12 лютого 2025 року укладено договір про надання правової допомоги.

Згідно з додатком до договору про надання правової допомоги від 10 жовтня 2025 року виконавець зобов`язався надати замовнику наступну правову допомогу: оформлення документів - 1000 грн, збір та аналіз доказів, формування правової позиції, визначення підсудності - 2000 грн, складання позовної заяви - 4 000 грн, формування додатків - 2000 грн, відправка позову стороні - 1000 грн; додаткові (але необов`язкові послуги) підготовка відповідь на відзив - 4000 грн, підготовка додаткових пояснень - 4000 грн, участь в судових засідань - 2000 грн, підготовка апеляційної скарги - 4000 грн.

Згідно з актом №1 надання послуг від 20.01.2026 та детальним описом робіт до акту (надання послуг) адвокату сплачено гонорар в сумі 10 000 грн, з яких: оформлення документів - 1000 грн- 30 хв , збір та аналіз доказів, формування правової позиції, визначення підсудності - 2000 грн - 1 год, складання позовної заяви - 4 000 грн. - 2 год, формування додатків - 2 000 грн 1 год , відправка позову стороні - 1000 грн., за подання позовної заяви та заявлено вимогу про стягнення вказаної суми з відповідача.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 року у справі №914/2355/21 висловлено правову позицію, відповідно до якої, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд звертає увагу на ціну позову, та те, що справа є малозначною в силу вимог закону та не є складною. Крім того, як вбачається з акту приймання послуг з надання правничої допомоги, адвокатом в оціночну вартість таких послуг внесені процесуальні витрати, необхідні для розгляду справи, які вочевидь не є такими, що потребують професійної правничої допомоги (оформлення договору з клієнтом, ордеру, визначення реквізитів для оплати судового збору, відправка позову стороні й до суду).

Проаналізувавши надані докази, обсяг роботи, проведеної адвокатом, керуючись принципами співмірності судових витрат, критерієм реальності адвокатських витрат з огляду на визначені практикою Європейського суду з прав людини критерії, та виходячи із засад розумності та справедливості, суд вважає що реальним є розмір витрат на правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.

Враховуючи, що розмір заявлених позовних вимог підлягає задоволенню частково, отже пропорційно до розміру задоволених позовних вимог підлягають стягненню з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі який розрахований таким чином: 4000,00 грн. *33,59 % = 1343,60 коп.

Керуючись ст. 3, 6, 15, 16, 512, 517, 525, 526, 530, 625, 627, 629, 1048, 1049, 1054, 1056-1, ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», ст. 4, 5, 12, 13, 81, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» (код ЄДРПОУ 40842831) заборгованість задоговором №3380514090-386638 від 02.07.2021 у розмірі 4005 (чотири тисячі п`ять) гривень 60 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» (код ЄДРПОУ 40842831) суму сплаченого при подачі позову судового збору в розмірі 894 (вісімсот дев`яносто чотири) гривні 30 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1343 (одну тисячу триста сорок три) гривні 60 копійок у відсотковому співвідношенні задоволених позовних вимог.

В іншій частині позову відмовити.

Копію заочного рішення надіслати відповідачу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст судового рішення складено 15 липня 2026 року.

СуддяЧ.М.Теміров