Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 589/5490/25
Провадження № 2/589/1000/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 липня 2026 рокум. Шостка
Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі: головуючого судді Курбанової А.Р., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИВ:
19.11.2025р. товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» звернулось до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання кредиту №344530-КС-002 від 06.12.2021р. в розмірі 12777,41 грн, з яких: 5000 грн сума заборгованості по тілу кредиту, 7544,60 грн сума заборгованості за процентами, 232,81 грн сума заборгованості за комісією. В обгрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем прийнятих на себе договірних зобов`язань з повернення кредиту, сплати процентів, комісії у зв`язку з чим у нього утворилася вказана заборгованість перед товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА».
Ухвалою суду від 21 листопада 2025 року відкрито провадження у даній справі та постановлено здійснити її розгляд в спрощеному позовному провадженні без повідомлення осіб, також в цій ухвалі роз`яснено відповідачу право подати відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали.
Вказана ухвала та копія позовної заяви з додатками надсилалася відповідачу рекомендованим поштовим відправленням за адресою, за якою остання зареєстрована, поштове відправлення було вручено їй особисто 14.01.2026 року.
Станом на 23.07.2026 року відзив на позов від відповідача до суду не надійшов.
Клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходили. За відсутності таких клопотань, суд, у відповідності до ч. 13 ст. 7, ч. 5 ст. 279 ЦПК України, розглядає справу за наявними у ній матеріалами.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовуються вимоги, перевіривши їх доказами, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА», Кредитодавець) та ОСОБА_1 (Позичальник, Клієнт) уклали договір № 344530-КС-002 від 06.12.2021 р. про надання кредиту (далі Кредитний договір) шляхом обміну електронними повідомленнями /а.с. 32-33/, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ч. 6 ст. 11 вказаного Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є, крім іншого, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Так, згідно з візуальною формою послідовності дій клієнта ОСОБА_1 щодо укладення електронного договору про надання кредиту № 344530-КС-002 від 06.12.2021р. в інформаційно-комунікаційній системі товариства на сайті www.my.bizpozyka.com /а.с. 38/, ОСОБА_1 , використовуючи номер телефону НОМЕР_1 , зайшла у особистий кабінет на сайті https://my.bizpozyka.com, отримала інформацію про обрані умови кредиту, ознайомилась з паспортом споживчого кредиту та підписала його одноразовим ідентифікатором G-5674. Товариством сформовано індивідуальну оферту та направлено клієнту одноразовий ідентифікатор G-0068. Клієнтом прийнято умови оферти шляхом надсилання Товариству акцепту та підписання отриманим ідентифікатором G-0068. Після укладення договору, товариство направило Клієнту в ІТС підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа. Договір та правила кредитування відправлені Клієнту на електронну пошту, вказану як електронний засіб зв`язку з Позичальником.
Таким чином електронний договір, що був укладений між сторонами шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до п. 1 Кредитного договору сторони домовилися, що Кредитодавець надає позичальникові кредит у розмірі 5 000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених цим договором та Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА».
За умовами цього пункту строк, на який надається кредит, був обумовлений сторонами у 24 тижні, а строк дії договору до 23.05.2022 р. Також визначено, що процентна ставка за кредитом є фіксованою, а саме 1,07770000% в день. Передбачена комісія за надання кредиту, яка становить 750 грн. Загальний розмір наданого кредиту: 5000 грн. Також визначена орієнтовна загальна вартість наданого кредиту у сумі 12480 грн. і орієнтовна реальна річна процентна ставка у сумі 7257,47 процентів.
У пунктах 7, 10 вказаного договору позичальник підтвердила той факт, що вона ознайомлена з договором про надання кредиту та Правилами, текст яких розміщено на сайті кредитодавця, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань та погоджується неухильно дотримуватись їх, та, відповідно уклала договір. До укладання договору позичальник отримала від кредитодавця (в т.ч. кредитного посередника) інформацію та документи, надання яких передбачені законодавством України, зокрема передбачену ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», Паспорт споживчого кредиту, ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», а також про умови договору і Правила, що розміщені на сайті кредитодавця.
До вказаного кредитного договору додані правила надання споживчих кредитів ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та анкета клієнта.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. При цьому, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави «Позика», якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
На виконання умов кредитного договору позивачем відповідачу було надано кредит у сумі 5000 грн 06.12.2021 року, що підтверджується квитанцією № 468431381 відповідно /а.с. 40/ про перерахування коштів ОСОБА_1 відповідно до договору № 344530-КС-002 від 06.12.2021 р. на номер картки: НОМЕР_2 , яка згідно з інформацією, наданою АТ КБ «Приват Банк», емітована на ім`я ОСОБА_1 , випискою по рахунку від 11.12.2025 року за період з 06.12.2021 по 23.05.2022 /а.с. 75-77/.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. При цьому, зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі із договору.
Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов`язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Положеннями частин 1, 3 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Крім того, відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Як було зазначено вище, сторони погодили між собою розмір та порядок сплати процентів за користування кредитом, які були нараховані позивачем в межах строку кредитування (до 23.05.2022).
Згідно з п. 4 ч.1 ст 1, ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються також комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.
Відповідно до п.1 кредитного договору сторонами було обумовлено одноразову сплату комісії за надання кредиту в розмірі 750 грн.
Аналізуючи умови договору, суд приходить до висновку про правомірність встановлення одноразової комісії за надання кредиту у даному договорі, та відсутність підстав, передбачених ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», для визнання цих договірних умов нічемними, як таких, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом.
Відповідний висновок не суперечить правовому висновку, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 року у справі № 496/3134/19.
Як вбачається з матеріалів справи, у порушення наведених умов Кредитного договору, ст. ст. 525, 526 ЦК України відповідачем з лютого 2022 року до теперішнього часу зобов`язання щодо повернення кредиту, а також сплати процентів та комісії у строки, передбачені графіком погашення, належним чином не виконувалися.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитом, на виконання умов договору відповідачем частково сплачено за процентами 1562,81 грн, за комісією 517,19 грн /а.с. 19-28/. Але внаслідок неналежного виконання своїх зобов`язань за кредитним договором, у відповідача станом на 30.10.2025р. утворилась заборгованість перед позивачем за кредитним договором у розмірі 12777,41 грн., яка складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту 5000 грн., суми прострочених процентів 7544,60 грн, суми простроченої комісії 232,81 /а.с. 29/.
Частина 1 ст. 12 ЦПК України визначає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ч. 2 даної статті учасники справи, мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Частина 2 ст. 13 ЦПК України визначає, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Відповідно до ст. 76, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. При цьому, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідач в даній справі не скористалась своїми правами щодо подання відзиву, заперечень на позовну заяву, доказів на їх підтвердження.
З урахуванням наведених висновків щодо неналежного виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором зі своєчасного повернення кредиту, сплати процентів, комісії, суд доходить висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором про надання кредиту № 344530-КС-002 від 06.12.2021 р. у загальному розмірі 12777 грн 41 коп.
Враховуючи, що судом задовольняються позовні вимоги, суд вважає правомірним покласти на відповідача понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 611, 612, 625, 629, 1048, 1049, 1082 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 12, 76-81, 83, 141, 258, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 / на користь товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» /код ЄДРПОУ 41084239, адреса: бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, м. Київ, 01133/ заборгованість за договором № 344530-КС-002 про надання кредиту від 06.12.2021 року в сумі 12777 грн 41 коп. /дванадцять тисяч сімсот сімдесят сім грн. 41 коп./ та судовий збір в сумі 2422 грн 40 коп. /дві тисячі чотириста двадцять дві грн. 40 коп./.
Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Шосткинського міськрайонного суду
Сумської області А.Р.Курбанова
Судове рішення № 138569240, Шосткинський міськрайонний суд Сумської області було прийнято 23.07.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 589/5490/25. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: