Ухвала суду № 138569000, 23.07.2026, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/6502/24

Провадження № 1-кп/204/427/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 року м. Дніпро

Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання: ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника (ВКЗ) ОСОБА_4 ,

обвинуваченого (ВКЗ) ОСОБА_5 ,

розглядаючи у підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора у кримінальному провадженні №12023041030002840, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 липня 2023 року, про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 , ч. 3 ст. 436-2, ч. 1 ст. 161 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В підготовчому судовому засіданні прокурором подано до суду клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 . Крім того, прокурор просив, відповідно до ст.183 КПК України, визначити обвинуваченому розмір застави у вигляді семисот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Клопотання прокурора обґрунтовано наявністю ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Зокрема, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні нетяжких кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 161, ч. 2 ст. 436-2 КК України та тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК України. Злочин передбачений ч. 3 ст. 436-2 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років з конфіскацією майна або без такої, та з урахуванням майнового стану ОСОБА_5 , існує ризик того, що обрання більш м`якого запобіжного заходу створить ризик виїзду останнього за межі України або іншим чином переховуватись від суду, що у подальшому унеможливить притягнення останнього до встановленої законом кримінальної відповідальності. Крім того, прокурор зазначає, що ухвалою Чечелівського районного суду міста Дніпра від 09.07.2024 року обвинуваченому було змінено запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт в певний період доби з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України: не відлучатись з м. Дніпра та Дніпропетровської області без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні. Проте, обвинуваченим було порушено умови застосованого до нього раніше запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби, стало ухилявся від виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, переховувався від суду, у зв`язку з чим на підставі ухвали суду був оголошений у розшук, внаслідок чого з великою імовірністю у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, може вдатися до вчинення дій, направлених на переховування від суду. Крім того прокурор вказує на існування ризику, передбаченого п.2 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки обвинувачений може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Також прокурор вказує на існування ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, щодо незаконного впливу обвинуваченого на свідків у кримінальному провадженні. Крім того, прокурор вказує на існування ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України щодо вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення, оскільки останній має стійкі та сформовані проросійські погляди, не підтримує діючу владу на території України. Дії обвинуваченого свідчать про стійкі проросійські погляди та схильність до ідеології, що виправдовує агресію проти України. ОСОБА_5 , маючи доступ до публічного або медіа-простору, соціальних мереж та інших платформ отримає можливість до продовження протиправної діяльності з поширення відповідних матеріалів з виправдовування збройної агресії проти України. Ураховуючи те, що Україна перебуває в умовах повномасштабної війни - будь-які публічні заперечення агресії РФ чи глорифікація її учасників мають підвищену суспільну небезпеку. За таких умов навіть поодинокі прояви подібної поведінки можуть мати масштабний резонанс та наслідки, що свідчить про існування ризику продовження кримінального правопорушення, або його рецидиву. Також на користь даного ризику прокурор просить врахувати, те що у відношенні обвинуваченого на розгляді в Шевченківському районному суді міста Дніпра перебуває обвинувальний акт за ч. 4 ст. 186 КК України. На підставі викладеного, прокурор вважає, що з урахуванням реальної наявності вказаних ризиків, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, можливо лише при продовженні застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, запобігання вищевказаним ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів є неможливим.

Обвинувачений ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання про продовження строку тримання під вартою, оскільки вважає дане клопотання та обвинувальний акт незаконними. У зв`язку з викладеним, а також тим, що він має поганий стан здоров`я, поросив суд звільнити його з-під варти.

Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав думку підзахисного, просив суд у задоволенні клопотання прокурора відмовити.

Вислухавши клопотання прокурора, думку учасників процесу, суд доходить наступних висновків.

Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.

Обставини, що враховуються при застосуванні запобіжного заходу, передбачені ст.178 КПК України, відповідно до якої, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Так, відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

При вирішенні клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує вимоги ч.2 ст.177 КПК України, відповідно до якої підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені п.п. 1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Так, відповідно до обвинувального акту ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 , ч. 3 ст. 436-2, ч. 1 ст. 161 КК України.

У відповідності до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Суд не вправі на стадії підготовчого судового засідання вирішувати питання щодо винуватості особи, належності та допустимості доказів на підтвердження такої винуватості.

Між тим, суд виходить з вірогідності причетності обвинуваченого до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Оцінюючи наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд зазначає, що обвинувачений може переховуватися від суду, окрім цього існує певна ймовірність того, що обвинувачений з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, може вдатися до відповідних дій.

На користь реального існування вказаного ризику слід віднести те, що обвинувачений ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні нетяжких кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 161, ч. 2 ст. 436-2 КК України та тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК України. Злочин передбачений ч. 3 ст. 436-2 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років з конфіскацією майна або без такої, а тому з великою ймовірністю обвинувачений може вчиняти дії щодо уникнення покарання за вчинені кримінальні правопорушення, враховує, що така оцінка стосується перспективних фактів, тому суд використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інший більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти визначеним ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.

Судом також береться до уваги й той факт, що на території України, починаючи, з 24 лютого 2022 року, введено воєнний стан, а тому у обвинуваченого збільшуються можливості для ухилення від суду, адже у держави наразі з об`єктивних причин відсутні можливості в повному обсязі виконувати органами влади свої повноваження на певних територіях, що в свою чергу погіршує можливість здійснення контролю за поведінкою обвинуваченого.

Крім того, після зміни обвинуваченому запобіжного заходу у даному кримінальному провадженні з тримання під вартою на домашній арешт із покладенням відповідних обов`язків, ОСОБА_5 належної процесуальної поведінки не дотримувався, у судові засідання не з`являвся, у зв`язку з чим до нього було застосовано привід та оголошено його розшук, що свідчить про порушення умов запобіжного заходу та наявність реального ризику ухилення від суду.

Аналізуючи наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд вважає, що обвинувачений, зокрема, матиме доступ до мережевих ресурсів, що зможе призвести до видалення інформації, зокрема відеозаписів та втрати цих доказів.

Крім того, перевіряючи наявність ризику впливу обвинуваченого ОСОБА_5 на свідків у цьому кримінальному провадженні, суд враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Водночас, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто якщо свідки допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею.

Ризик впливу на свідків, існує не лише під час зібрання доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання показань від вказаних осіб та дослідження їх судом.

Оскільки, на даний час триває стадія підготовчого судового провадження свідки, ще не були допитані судом, існує ймовірний ризик того, що внаслідок впливу обвинуваченого на свідків, вони можуть надавати неправдиві свідчення або ж відмовитись від їх надання, а тому існує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжує існувати з огляду на особу обвинуваченого, який має стійкі сформовані погляди, які заперечують діючу владу на території України, її закони, заперечення легітимності правосуддя в Україні, про що він наголошував у судовому засіданні. ОСОБА_5 , маючи доступ до публічного або медіа-простору, соціальних мереж та інших платформ отримає можливість до продовження протиправної діяльності з поширення відповідних матеріалів з виправдовування збройної агресії проти України.

Крім того, вагомим залишається встановлений факт, що під час перебування ОСОБА_5 у розшуку, останньому повідомлено про підозру у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, що також підтверджує ризик вчинення обвинуваченим ОСОБА_5 нового кримінального правопорушення.

Отже, встановлені під час розгляду клопотань обставини у своїй сукупності дають достатні підстави стверджувати, що наявні ризики, у достатній мірі виправдовують подальше застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а більш м`які запобіжні заходи нездатні забезпечити його належну процесуальну поведінку.

Суд вважає, що обраний та продовжений відносно обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку і кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Посилання обвинуваченого, як на підставу для зміни запобіжного заходу про недоведеність обвинувачення, судом не приймаються, оскільки згідно з п. 13 ч.1 ст. 3 КПК України обвинувачення це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом. ОСОБА_5 пред`явлене обвинувачення, яке є твердженням про вчинення ним інкримінованих злочинів, тому суд на підставі розумної оцінки сукупності отриманих відомостей лише визначає, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувальних заходів.На даній стадії судового розгляду суд не вирішує питання щодо винуватості або невинуватості особи, належності та допустимості доказів, а виходить лише з вірогідності причетності обвинуваченого до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень. Таким чином, вказані твердження обвинуваченого судом не приймаються.

Таким чином, суд вважає, що ризики, визначені прокурором, як підстава для продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на даний час продовжують існувати і саме такий запобіжний захід може їм запобігти.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В ухвалі суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до п.2 ч.5 ст.182 КПК України, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину розмір застави визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 5 ст. 182 КПК України, передбачено, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

При визначенні розміру застави суд, врахувавши положення ст.ст. 182, 183 КПК України, оцінивши в сукупності тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 , а також особу обвинуваченого, його майновий стан, встановлені ризики, суд вважає, що визначений ухвалою Чечелівського районного суду міста Дніпра від 09 квітня 2026 року розмір застави у сумі 2329600 гривень, що відповідно становить 700 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, яка в разі її внесення зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та виконання ним покладених процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Таким чином, суд приходить до переконання, що строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 належить продовжити, згідно ст. 197 КПК України, строком на 60 днів з визначеним розміром застави у розмірі 2329600 (два мільйона триста двадцять дев`ять тисяч шістсот) гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178, 183, 193-194, 197, 314, 369- 372, 376 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 20 вересня 2026 року включно.

Визначити відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 700 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно складає 2329600 (два мільйона триста двадцять дев`ять тисяч шістсот) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Копію ухвали направити до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань № 4», для виконання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1