Рішення № 138568412, 28.07.2026, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/5921/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року с-ще.Овідіополь

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого?судді Спічака Вадима Олексійовича,

за участю:

секретаря судового засідання?Пірожок Владислава Юрійовича

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 до ОСОБА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , про відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.?

Представник позивача Баженов Д.В. звернувся до Овідіопольського районного суду Одеської області з позовною заявою, відповідно до якої просить Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 200 000 (Двісті тисяч) гривень 00 копійок.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за вироком Овідіопольського районного суду Одеської області, від 16 вересня 2025 року по справі №509/4549/25 ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України та призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

Позивач зазначає, що Відповідач, будучи військовослужбовцем військової служби на посаді старшого навідника 2 механізованого відділення 2 механізованого взводу 8 механізованої роти 3 механізованого батальйону військової частини, у військовому званні «старший солдат», у порушення вимог ст.ст. 3, 28, 29, 68 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, перебуваючи в СЗЧ (самовільно залишив частину), діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, 05.07.2025, діючи умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень невизначеного ступеню тяжкості, біля будинку АДРЕСА_3 наніс позивачу один удар кулаком лівої руки в область обличчя, у результаті чого позивач впав на землю та коли намагався підвестись, відповідач двічі штовхнув вище вказаного громадянина.

Вироком суду відповідачу призначено покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що є виключно кримінально-правовою санкцією і не стосується відшкодування заподіяної позивачу моральної шкоди.

Внаслідок протиправних дій відповідача позивачу була завдана значна моральна шкода, яка полягала у фізичному болю та стражданнях, яких позивач зазнав у зв`язку з отриманими тілесними ушкодженнями. Крім того, позивач вказує, що наявність значної моральної шкоди підтверджується тим, що Позивач, перебуваючи в статусі учасника бойових дій при захисті України від вторгнення військ ройсійської федерації, будучи інвалідом 2 групи, отримав тілесні ушкодження від особи, яка перебуваючи в лавах ЗСУ втекла зі служби та переховується від правоохоронних органів. Моральна шкода також виразилася у глибоких душевних стражданнях та емоційному потрясінні, яких позивач зазнав через факт посягання на його особисту недоторканність не військами росії, а громадянином України, військовослужбовцем, перебуваючим у СЗЧ. Ця протиправна дія викликала стійке відчуття тривоги, безпорадності та страху за подальше здоров`я та безпеку. Наведені страждання тривалий час негативно впливали на повсякденне життя позивача, психологічний стан та вимагали значних зусиль для відновлення.

Враховуючи присутність психологічно травмуючого фактору (неправомірних дій Відповідача), користуючись принципами розумності та справедливості, позивач визначає розмір моральної шкоди -200000 грн., та вказує, що саме такий розмір є мінімальною компенсацією за перенесені ним душевні страждання.

Рух справи в суді.?

Ухвалою суду від 21 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , про відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою суду від 08.01.2026 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити з підстав, викладених у позові.

Відповідач в судове засідання не з`явився, причини неявки не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином. Відзиву від відповідача на позов до суду не надходило, заяв про розгляд справи у його відсутність до суду останній не подавав.

Відповідач своєчасно і належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи, не використав наданого законом права на подачу відзиву на позовну заяву, тому суд, враховуючи згоду позивача, відповідно до положень частини першої статті 280 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи, вирішити справу за наявними в матеріалах доказами та ухвалити заочне рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом

Вироком Овідіопольського районного суду Одеської області від 16 вересня 2025 року у справі № 509/4549/25 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

Вироком встановлено, що ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової служби на посаді старшого навідника 2 механізованого відділення 2 механізованого взводу 8 механізованої роти НОМЕР_1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 , у військовому званні «старший солдат», у порушення вимог ст.ст. 3, 28, 29, 68 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, що 05.07.2025, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , під час виниклої сварки, діючи умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень невизначеного ступеню тяжкості, наніс громадянину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , один удар кулаком лівої руки в область обличчя. У результаті чого, ОСОБА_2 впав на землю та коли намагався підвестись, ОСОБА_3 двічі штовхнув вище вказаного громадянина. В результаті зазначених протиправних дій ОСОБА_3 , ОСОБА_2 спричинені тілесні ушкодження у вигляді забійної рани слизової оболонки верхньої губи справа садно в проекції лівого ліктьового суглоба та садно в проекції лівого колінного суглоба. Садна спричинили незначні скороминучі наслідки тривалістю не більше 6 днів, тому за цим критерієм, згідно п.2.3.5. "Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень" (1995р.), як в сукупності так і кожне окремо, відносяться до категорії ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень. Своїми умисними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.125 КК України умисне легке тілесне ушкодження.

17.10.2025 року вирок набрав законної сили.

Цивільний позов у кримінальній справі не заявлявся.

Позивач ОСОБА_2 є особою з інвалідністю ІІ групи та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни осіб з інвалідністю внаслідок війни, що підтверджується Посвідченням серія НОМЕР_3 , виданим управлінням соціального захисту населення в Приморському районі департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради 08 травня 2025 року.

ОСОБА_2 є солдатом у відставці та в період з 28.11.2022 по 24.01.2023, з 05.02.2023 по 10.05.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в н.п. Софіївка, н.п. Кізомис Херсонської області рубіж впс « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) 79 прикз., що підтверджується Довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України від 13.07.2024 року № 08/114.

Норми права, що застосував суд, та висновки суду

У відповідності до вимог ч.6 ст.82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Частиною 7 цієї ж статті КПК України встановлено, що особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Згідно п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судове рішення у цивільній справі" від 18 грудня 2009 року № 14, при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, що набрав законної сили, або постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, цей вирок або постанова обов`язкові для суду лише з питань, чи мали місце дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи позов, який випливає з кримінальної справи чи зі справи про адміністративне правопорушення, суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.

Вироком суду доведено вину відповідача у вчиненні ним кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.125 КК України.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно ч. 3, 4, 5 ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Ч. 1 ст. 1167 ЦК України, визначає підстави відповідальності за завдану моральну шкоду. Так, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Таким чином, до загальних підстав відповідальності, встановлених ст.1167 ЦК України, для покладення відповідальності на заподіювача моральної (немайнової) шкоди, відповідно, необхідна сукупність чотирьох умов, а саме: наявність шкоди; протиправність дій заподіювача; причинний зв`язок між протиправною поведінкою заподіювача і шкодою; вина в заподіянні шкоди.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Суд вважає, що внаслідок неправомірних дій відповідача, позивачу завдано моральних страждань. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Вирішуючи вимогу щодо моральної шкоди та її розміру, суд враховує умисний характер вчиненого відповідачем кримінального правопорушення, та наслідки у вигляді спричинених тілесних ушкоджень (у вигляді забійної рани слизової оболонки верхньої губи справа, садно в проекції лівого ліктьового суглоба, садно в проекції лівого колінного суглоба), що спричинили наслідки тривалістю не більше 6 днів та відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, а також обставину, що позивач є особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни.

Внаслідок вчинення протиправних дій відповідача позивачу беззаперечно було завдані душевні страждання, був порушений звичний спосіб життя, були спричинені моральні страждання в результаті вчиненні протиправних дій щодо позивача, зокрема завдання йому тілесних ушкоджень, що призвели до погіршення здоров`я позивача та потягли за собою необхідність відновлення стану здоров`я позивача, позивач вимушений був звертатись до правоохоронних органів та суду за захистом порушених прав.

Таким чином, визначаючи розмір моральної шкоди, з огляду на встановлені обставини справи, приймаючи до уваги принципи, які повинні враховуватись при стягненні моральної шкоди, враховуючи конкретні обставини справи, глибину заподіяної моральної шкоди, характер та обсяг душевних, психічних страждань, яких зазнав позивач, враховуючи вимоги розумності і справедливості, суд вважає, що протиправними діями відповідача позивачу була завдана моральна шкода та визначає розмір моральної шкоди у розмірі в 70000,00 грн.

Питання щодо судових витрат судом вирішується відповідно до положень ст.141 ЦПК України. Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.6 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

За таких обставин, керуючись ст. 258,259,264,265 ЦПК України,ст. 1166 ЦК України суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 до ОСОБА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду, завдану внаслідок протиправних дій відповідача у розмірі 70000 (сімдесят тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір в дохід держави в розмірі 1331,20 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя Спічак В.О.