Рішення № 138567966, 29.07.2026, Франківський районний суд м. Львова

Справа № 465/2366/25

Провадження 2/465/2328/26

РІШЕННЯ

Іменем України

29.07.2026 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Дзеньдзюри С.М.,

з участю секретаря судового засідання Титикайла І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи - Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській області (філія ГСЦ МВС), про визнання договору купівлі-продажу автомобіля договором дарування, -

встановив:

ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Усачук Андрій Васильович звернувся в суд із позовною заявою до ОСОБА_2 , за участю третьої особи - Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській області (філія ГСЦ МВС), про визнання договору купівлі-продажу автомобіля договором дарування.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що у жовтні 2022 року позивач, будучи військовослужбовцем Державної прикордонної служби України та перебуваючи на ротації за місцем свого проживання, здійснював пошук автомобіля для свого підрозділу з метою подальшого вибуття на ньому в зону бойових дій. Колегами по службі із ВПС «Смільниця» було запропоновано позивачу автомобіль KIA SORENTO 2.5 TDI, VIN: НОМЕР_1 , 2007 року випуску, який вони використовували в службових цілях. Власником цього автомобіля був ОСОБА_2 , який в приватній розмові із позивачем погодився подарувати йому вищевказаний автомобіль. З цією метою між сторонами було укладено письмовий договір дарування автомобіля. Однак, коли 26.10.2022 року позивач разом із ОСОБА_2 прибули до ТСЦ 4648 для перереєстрації транспортного засобу, працівниками ТСЦ було зазначено, що договір дарування має бути нотаріально посвідченим, а не у простій письмовій формі. Водночас, з метою економії часу та коштів, для швидкої перереєстрації транспортного засобу, працівниками ТСЦ було запропоновано сторонам укласти стандартний договір купівлі-продажу транспортного засобу, що ними і було зроблено. При цьому, ані перед укладенням такого договору, ані після його підписання, позивач не передавав та не мав наміру передавати жодних коштів відповідачу і останній теж таких не вимагав. Відтак позивач вважає, що попри оформлення між сторонами договору купівлі-продажу автомобіля KIA SORENTO 2.5 TDI, №кузова НОМЕР_1 , рік випуску 2007, насправді автомобіль було передано йому у дар і саме на правовідносини дарування було спрямованим волевиявлення обох сторін. Враховуючи викладене, просить позов задоволити, вирішити питання судових витрат.

Від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява про визнання позову, у якій просить суд позов задовольнити, а саме: визнати договір купівлі-продажу автомобіля KIA SORENTO 2.5 TDI (VIN: НОМЕР_1 , рік випуску 2007) №4648/2022/3477187 від 26.10.2022 року удаваним правочином; Визнати договір купівлі-продажу автомобіля KIA SORENTO 2.5 TDI (VIN: НОМЕР_1 , рік випуску 2007) №4648/2022/3477187 від 26.10.2022 року договором дарування автомобіля KIA SORENTO 2.5 TDI (VIN: НОМЕР_1 , рік випуску 2007. Стягнути з нього на користь на користь позивача 50% сплаченого останнім судового збору, що становить 968,96 грн.

Окрім цього, письмові пояснення надійшли від представника третьої особи Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській області О. Іванишина, в яких зазначає, що перереєстрація ТЗ в ТСЦ МВС №4648, здійснювалась згідно договору купівлі-продажу N4648/2022/3477187 від 26.10.2022 року, який було укладено безпосередньо в ТСЦ МВС №4648 між позивачем та відповідачем, відповідно до Постанови №1388. Відповідно, ТСЦ МВС №4648 не було здійснено жодних порушень щодо тих чи інших прав позивача.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, однак в матеріалах справи міститься заява його представника, адвоката Усачука А.В. про розгляд справи без їх участі, позов підтримав та просив такий задоволити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, однак в матеріалах справи міститься його заява про розгляд справи без участі.

Представник третьої особи Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській області в судове засідання не з`явився, однак у поданих письмових поясненнях просив проводити розгляд спрви без їх участі.

Вивчивши зібрані у справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного із доказів, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяв по суті окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що 26.10.2022 року між ОСОБА_2 , як Дарувальником, та ОСОБА_1 , як Обдаровуваним, укладено договір дарування автомобіля.

Відповідно до п. 1.1. Договору дарування автомобіля від 26.10.2022 Дарувальник подарував, а Обдаровуваний прийняв у дар автомобіль, що має такі характеристики: модель КІА, марка SORENTO 2007 року випуску, номер шасі (кузова. рами) НОМЕР_1 , колір сірий.

У п. 2.3. Договору дарування автомобіля від 26.10.2022 року зазначено, що Дарувальник та Обдаровуваний стверджують, що договір укладається сторонами у відповідності зі справжньою їх волею, без будь-якого застосування фізичного та психічного тиску.

Цього ж дня, 26.10.2022 року між ОСОБА_2 , як Продавцем, та ОСОБА_1 , як Покупцем, укладено договір купівлі продажу 4648/2022/3477187 транспортного засобу.

Згідно з п.1.1. договір купівлі-продажу 4648/2022/3477187 транспортного засобу на умовах даного Договору Продавець зобов`язується передати у власність Покупцеві транспортний засіб марки КІА, модель SORENTO, 2007 року випуску, колір сірий, VIN НОМЕР_1 , номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію - НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_3 , зареєстрований за Продавцем 21.04.2022 року підрозділом МВС ТСЦ 4648.

Згідно з п. 3.1. Договору купівлі-продажу 4648/2022/3477187 транспортного засобу, за домовленістю Сторін ціна Транспортного засобу складає 286776,00 (двісті вісімдесят шість тисяч сімсот сімдесят шість гривень 00 копійок).

Відповідно до пояснень наданих у попередніх судових засіданнях, учасниками справи, волевиявлення обох сторін було спрямовано на передачу ОСОБА_2 автомобіля у власність ОСОБА_1 на безоплатній основі, для чого і було укладено Договір дарування автомобіля від 26.10.2022 року. Однак, коли 26.10.2022 року ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 прибули до ТСЦ 4648 для перереєстрації транспортного засобу, працівниками ТСЦ було зазначено, що перереєстрацію транспортного засобу не можуть здійснити на підставі укладеного ними договору дарування, оскільки такий нотаріально не посвідчений, а тому, з метою економії часу та коштів, для швидкої перереєстрації транспортного засобу, працівниками ТСЦ було запропоновано сторонам укласти на місці договір купівлі-продажу транспортного засобу. Зважаючи на це, з метою економії часу та коштів, оскільки ОСОБА_2 так чи інакше, мав на меті безкоштовно передати транспортний засіб у власність ОСОБА_1 , сторони погодились на пропозицію працівників сервісного центру та підписали наданий ними примірник договору купівлі-продажу авто, хоча, насправді, автомобіль було подаровано ОСОБА_1 .

У матеріалах справи відсутні будь-які докази оплати ОСОБА_1 286776,00 (двісті вісімдесят шість тисяч сімсот сімдесят шість) гривень 00 копійок в якості вартості транспортного засобу марки КІА, модель SORENTO, 2007 року випуску, колір сірий, VIN НОМЕР_1 , номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_1 , що зазначена у п. 3.1. Договору купівлі продажу 4648/2022/3477187 транспортного засобу від 26.10.2022 року.

Згідно з ч. 3, 5 ст. 203 ЦК України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 3, 5 ст. 203 ЦК України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 1 ст. 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 235 ЦК України, удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що за удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. За удаваним правочином права та обов`язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину. У такій ситуації існують два правочини: один - удаваний, а інший - той, який сторони дійсно мали на увазі. Отже, удаваний правочин своєю формою прикриває реальний правочин.

Таким чином, правова природа договору не залежить від його назви, а визначається з огляду на зміст, тому оцінюючи відповідність волі сторін та укладеного договору фактичним правовідносинам, суд повинен надати правову оцінку його умовам, правам та обов`язкам сторін для визначення спрямованості як їх дій, так і певних правових наслідків.

Тому доведення удаваності правочину відбувається не лише шляхом аналізу змісту укладеного правочину (удаваність якого доводиться позивачем), а за допомогою інших, непрямих доказів.

Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі ст. 235 ЦК України, має визначити правочин, який насправді вчинили сторони, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин.

У ч. 1 ст. 627 ЦК України зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 717 ЦК України, за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Частиною 1 ст. 718 ЦК України визначено, що дарунком можуть бути рухомі речі, в тому числі гроші та цінні папери, а також нерухомі речі.

Згідно з ч. 4 ст. 719 ЦК України, договір дарування рухомих речей, які мають особливу цінність, укладається у письмовій формі. Передання такої речі за усним договором є правомірним, якщо суд не встановить, що обдаровуваний заволодів нею незаконно.

Відповідно до ч. 1 ст. 722 ЦК України, право власності обдаровуваного на дарунок виникає з моменту його прийняття.

З наведеного вище вбачається, що договір дарування, як і договір купівлі-продажу мають споріднену правову спрямованість - передачу відповідного майна у власність іншої особи. Основною ознакою договору дарування є передача майна у власність обдарованого саме на безоплатній основі. Натомість відносини купівлі-продажу передбачають передачу відповідного майна у власність іншої особи на оплатній основі.

Враховуючи вищевикладені обставини справи, законодавчі положення та наявні у матеріалах справи докази, зважаючи на надані під час судового розгляду пояснення сторін, суд приходить до переконання, що волевиявлення відповідача справді було спрямоване на безоплатну передачу позивачу у власність транспортного засобу марки КІА, модель SORENTO, 2007 року випуску, колір сірий, VIN НОМЕР_1 , номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_1 , а волевиявлення позивача було спрямоване на прийняття у дар такого автомобіля без необхідності оплати відповідачу коштів за таке. Відтак, позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати у справі підлягають стягненню з відповідача на підставі ст 141 ЦПК України.

Окрім цього, відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у зв`язку із визнанням позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути 50% сплаченого судового збору при поданні до суду позовної заяви, що становить 968,96 грн., а інших 50% слід повернути позивачу з державного бюджету.

Керуючись ст.ст.12, 81, 141,258, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи - Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській області (філія ГСЦ МВС), про визнання договору купівлі-продажу автомобіля договором дарування - задовольнити.

Визнати договір купівлі-продажу автомобіля KIA SORENTO 2.5 TDI (VIN: НОМЕР_1 , рік випуску 2007) №4648/2022/3477187 від 26.10.2022 року удаваним правочином.

Визнати договір купівлі-продажу автомобіля KIA SORENTO 2.5 TDI (VIN: НОМЕР_1 , рік випуску 2007) №4648/2022/3477187 від 26.10.2022 року договором дарування автомобіля KIA SORENTO 2.5 TDI (VIN: НОМЕР_1 , рік випуску 2007).

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 50% сплаченого останнім судового збору, що становить 968,96 грн.

Повернути ОСОБА_1 із державного бюджету 50% сплаченого останнім судового збору, що становить 968,96 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса:АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_2 ,

Третя особа: Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській області (філія ГСЦ МВС), ЄДРПОУ 45307457, адреса: 79040, Львівська обл., місто Львів, вул.Апостола Д., буд. 11.

Суддя Дзеньдзюра С.М.