Рішення № 138567493, 27.07.2026, Новозаводський районний суд м. Чернігова

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 року місто Чернігів

Справа №751/6486/26

Провадження №2/751/2772/26

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

в складі: головуючого - судді Маслюк Н. В.

секретаря судового засідання Стрижак В. П.

учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал»

відповідач ОСОБА_1

представник позивача Усенко Михайло Ігорович

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернігова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

Встановив:

І. Стислий виклад позиції позивача

ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №97723038000 від 03.06.2021 в розмірі 58 844,90 грн, а також понесені судові витрати (а.с.1-4).

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що 03.06.2021 між АТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку №97723038000, строк дії якого встановлено до 03.06.2025. Відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки, але умови кредитного договору своєчасно не виконала, кредит та відсотки у встановлені строки не сплатила. У зв`язку з чим виникла заборгованість в розмірі 58 844,90 грн. Надалі АТ «Укрсиббанк» відступило ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» право вимоги за кредитним договором №97723038000 від 03.06.2021. ОСОБА_1 було направлено письмову претензію про погашення кредитної заборгованості, яка до цього часу не сплачена.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі

Новозаводський районний суд м. Чернігова ухвалою від 26.06.2026 відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання представник позивача не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про поважні причини неявки в судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву не подав.

З урахуванням вищевикладеного судом 27.07.2026 постановлена ухвала про заочний розгляд справи, відповідно до положень ст. ст. 223 ч. 4, 280, 281 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

Судом встановлено, що 03.06.2021 ОСОБА_1 звернулася із анкетою-заявкою до АТ «Укрсиббанк» про надання споживчого кредиту (а.с.6).

03.06.2021 між АТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку №97723038000, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит в розмірі 49 900,00 грн (49 500,00 грн на споживчі цілі, 400,00 грн на оплату страхового платежу) строком до 03.06.2025. При цьому, позичальник зобов`язався повертати кредит, інші платежі до 3 числа кожного місяця шляхом внесення ануїтетних платежів в розмірі 2 787,00 грн відповідно до графіка птежів (а.с.8-10).

Відповідно до пункту 3.8 -3.9 договору процентна ставка встановлюється в розмірі 0,00001% річних, за користування кредитними коштами понад встановлений договором термін процентна ставка становить в розмірі 7,00001% річних.

Згідно 3.11 договору та додатку №1 до договору №97723038000 від 03.06.2021 позичальник сплачує банку щомісячну комісію за управління кредитом в розмірі 3,5% від суми кредиту (включається до суми ануїтетного платежу).

Позивачем до позовної заяви також додано копію паспорта споживчого кредиту та довідку про систему гарантування вкладів фізичних осіб, які підписані особисто відповідачем (а.с.6зв-7,12-13).

З виписки по рахунку клієнта ОСОБА_1 за кредитним договором №97723038000 вбачається, що у період з 03.06.2021 до 25.04.2023 здійснювалось часткове погашення кредитної заборгованості (а.с.15-18).

Згідно розрахунку-заборгованості за кредитним договором №97723038000 від 03.06.2021 загальний розмір заборгованості становить 58 844,90 грн та складається із заборгованості по тілу кредиту 41 379,90 грн та комісії - 17 465,00 грн (а.с.18зв).

Надалі, відбулась переуступка прав вимоги за вищевказаним договором.

25.04.2023 між АТ «Укрсиббанк» та ТОВ ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу №242, згідно якого ТОВ ФК «Кредит-Капітал» набуло статус нового кредитора та отримало право грошової вимоги до боржників банку (а.с.19-21).

Грошові зобов`язання фактора перед клієнтом по сплаті суми фінансування відповідно до договору факторингу №242 від 25.04.2023 вважають виконаними в повному обсязі з моменту перерахування на користь клієнта суми фінансування на вказаний в договорі рахунок, що підтверджується актом взаємозаліку (а.с.23) та платіжною інструкцією (а.с.22зв).

Згідно акту прийому-передачі та витягу з реєстру боржників клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників, зокрема за кредитним договором №97723038000 від 03.06.2021, де боржником є ОСОБА_1 на загальну суму 58 844,90 грн, з яких: 41 379,90 грн - заборгованість за основним боргом, 17 465,00 грн - комісія (а.с.22-22зв).

Позивачем вжито заходи досудового врегулювання спору, а саме 08.06.2026 позивач надіслав відповідачу досудову вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором №97723038000 від 03.06.2021 (а.с.24).

ІV. Норми права, які застосував суд та оцінка аргументів сторін

Відповідно до положень ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст. 627 ЦК України).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

В силу статей 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом ч. ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів, не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Верховний Суд у постанові від 02.11.2021 року у справі №905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія, як заінтересована сторона, повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Статтею 1082 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України суд вирішує цивільний спір на засадах змагальності із застосуванням принципу диспозитивності в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Як зазначено в ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кредитний договір №97723038000 від 03.06.2021 був укладений в письмовій формі.

Позивачем надано належні та допустимі докази отримання відповідачем кредитних коштів за вищевказаним договором. Дана обставина не спростована стороною відповідача.

Статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

З позовом про визнання недійсним кредитного договору №97723038000 від 03.06.2021 відповідач не звертався.

Зазначений вище договір факторингу є чинними, його дійсність ніким не оспорена, а тому підлягає виконанню.

Ураховуючи, що відповідач свої зобов`язання за договором не виконав у повному обсязі, а тому вимоги позивача про стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 41 379,90 грн підлягають задоволенню.

Водночас, суд вважає неправомірним нарахування комісії за управління кредитом у розмірі 17 465,00 грн, виходячи з таких міркувань.

Пунктом 3.11 договору та додатку №1 до договору передбачена щомісячна комісія за управління кредитом в розмірі 3,5% від суми кредиту, яка включається до суми ануїтетного платежу (2 787,00 грн щомісячно) та становить 1 746,50 грн щомісячно (а.с.8-11).

При цьому в кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, що надаються позичальнику, та за які банк встановив щомісячну комісію за управління кредитом.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Отже, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19.

Кредитним договором не визначено, що саме включає комісія за обслуговування кредиту та які послуги мають надаватися позичальнику і періодичність їх надання.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідачу надавалися будь які послуги, за які встановлено нарахування комісії чи певна інформація щодо кредиту та, що така інформація надавалася частіше ніж один раз на місяць.

Отже, підстави для стягнення з відповідача комісії за управління кредитом в сумі 17 465,00 грн відсутні.

З огляду на зазначене, позов підлягає задоволенню частково.

V. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 622 грн 40 коп (а.с.5), які відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 1 872,21 грн (2 662,40х41379,90/58844,90).

Згідно пункту 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України врегульовано порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Верховний Суд у справах № 905/1795/18 і № 922/2685/19 вказував на те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року в справі №922/1964/21 також дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Правнича допомога позивачу надавалася на підставі договору про надання правничої допомоги №0107 від 01.07.2025, який укладений між ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» та адвокатським об`єднанням «Апологет» (а.с.26зв), акту №3477 наданих послуг (правової (правничої) допомоги від 08.06.2026 на суму 8 000,00 грн (а.с.27), детального опису надання послуг від 08.06.2026 до акту №3477 (а.с.27зв).

Вирішуючи питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази на підтвердження цих витрат не є безумовною підставою для їх стягнення судом з відповідача у визначеному позивачем розмірі.

З огляду на викладене, суд, з урахуванням складності справи, спрощеного порядку її розгляду, обсягом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт, частковим задоволенням позову, керуючись принципом законності, співмірності та справедливості вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на правову допомогу у розмірі 4 000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 142, 263-265, 268, 280-288, 354 ЦПК України, ст. ст. 526, 527, 610, 611, 629, 1048 -1050, 1054 ЦК України, суд, -

Вирішив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» 41 379 (сорок одну тисячу триста сімдесят девять) грн 90 коп заборгованості за кредитним договором №97723038000 від 03.06.2021.

У задоволенні решти вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» 1 872 грн 21 коп судового збору та 4 000 грн витрат на правничу допомогу, а всього 5 872 (п`ять тисяч вісімсот сімдесят дві) грн 21 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення суду складено 28.07.2026.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (місцезнаходження: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, ЄДРПОУ 35234236)

Відповідач - ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Суддя Н. В. Маслюк