Ухвала суду № 138567070, 29.07.2026, Миколаївський районний суд Одеської області

Справа № 508/324/26

Номер провадження 2/508/271/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2026 року селище Миколаївка

Миколаївський районний суд Одеської області

В складі: головуючого судді Банташ Д.С.

при секретарі с/з Мазарак Н.А.

за участі:

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в селищі Миколаївка за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства та стягнення аліментів, третя особа: Березівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Березівському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса),

встановив:

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача, відповідно до якого просить визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та внести зміни до актового запису про народження, а також стягувати з ОСОБА_2 на свою користь, аліменти на утримання ОСОБА_3 , у розмірі частини всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно.

Разом із позовною заявою позивачем подано клопотання про призначення у справі судової молекулярно-генетичної експертизи, проведення якої необхідне для встановлення факту батьківства, оскільки висновок експерта за результатами проведення вказаної експертизи може підтвердити обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог.

Позивач ОСОБА_1 у підготовчому судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила також задовольнити клопотання про проведення судової молекулярно-генетичної експертизи, витрати за її проведення просила покласти на позивача, проведення експертизи просила доручити спеціалізованій експертній установі, яка має відповідні акредитацію та компетентність за вибором суду.

Відповідач ОСОБА_2 у підготовче судове засідання не з`явився, у встановленому законом порядку був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Представник третьої особи у підготовче судове засідання не з`явився, у встановленому законом порядку був повідомлений про час та місце розгляду справи, не повідомив суд про причини своєї неявки.

Враховуючи неявку відповідача та представника третьої особи у підготовче засідання без поважних причин та відповідно до вимог ст.223 ЦПК України, суд вважає за можливим вирішити заявлене клопотання у їх відсутності.

Заслухавши думку учасників процесу та вирішуючи клопотання позивача про призначення експертизи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Висновок експерта є одним із видів доказів і має відповідати критеріям належності і допустимості доказів. Тому, розглядаючи клопотання про призначення експертизи суд має його задовольнити саме у випадку, якщо обставини, про з`ясування яких заявлене клопотання, мають значення для справи та якщо їх з`ясування потребує спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо та лише для встановлення даних, які входять в предмет доказування у справі.

Відповідно до ч.1 ст.103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» для з`ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, призначає експертизу, коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи і поданих доказів.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 2 ст. 102 ЦПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Відповідно до абз. 2 п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК, згідно з якою жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення. Рішення щодо визнання батьківства має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства в органах реєстрації актів цивільного стану.

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі сукупності доказів.

Верховний Суд у постанові від 25 серпня 2020 року у справі № 478/690/18 зазначив, що висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства.

ЄСПЛ у рішенні від 07 травня 2009 року в справі «Калачова проти російської федерації», зауважував, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства.

У справі «Міфсуд проти Мальти» (Mifsud v. Malta) ЄСПЛ повторив, що ДНК-тест це науковий метод, наявний для точного визначення батьківства дитини, а його доказове значення значно переважає будь-які інші докази, представлені сторонами для підтвердження або спростування біологічного батьківства.

Таким чином, висновок судової молекулярно-генетичної (судово-біологічної, судово-генетичної) експертизи має важливе значення в процесі дослідження факту батьківства в даній справі.

Судова експертиза повинна призначатися лише для встановлення даних, які входять в предмет доказування у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Дульський проти України» від 01.06.2006 року зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів з`ясування або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.

Приймаючи до уваги те, що для правильного, всебічного і об`єктивного розгляду даної справи (з`ясування обставини спорідненості) необхідні спеціальні знання у сфері іншій ніж право, а також те, що єдиним об`єктивним та науковим методом встановлення спорідненості дітей та батьків є проведення судової молекулярно-генетичної експертизи, оскільки сторони не надали суду відповідних висновків експертів з цього питання, суд вважає за необхідне задовольнити заявлене позивачем клопотання та призначити у справі судову молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручити експертам Державної спеціалізованої установи «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи» (ДСУ «Одеське ОБ СМЕ») (адреса: 65082, м. Одеса, провулок Валіховський, 4).

Слід роз`яснити сторонам положення ст. 109 ЦПК України, відповідно до яких у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів, або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.

Оскільки для проведення експертизи потрібний значний проміжок часу, на час проведення експертизи провадження у справі необхідно зупинити.

Керуючись ст.ст.103-105, п.5 ч.1 ст.252 ЦПК України, суд,

постановив:

Клопотання про призначення експертизи задовольнити.

Призначити по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства та стягнення аліментів, третя особа: Березівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Березівському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), судово-генетичну експертизу, проведення якої доручити експертам Державної спеціалізованої установи «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи» (м. Одеса, пров. Валіховський, 4).

На вирішення судово-генетичної експертизи поставити наступне питання:

- «Чи є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , біологічним батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ?».

Про день та час проведення судово-генетичної експертизи повідомити позивача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_1 ) та відповідача ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 ).

Позивачу ОСОБА_1 з дитиною ОСОБА_4 та відповідачу ОСОБА_2 , на вимогу експертів з`явитися до Державної спеціалізованої установи «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи» (м. Одеса, пров. Валіховський, 4) для проведення судово-генетичної експертизи.

Експертів попередити про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 Кримінального кодексу України за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків.

Покласти на судових експертів обов`язок визначити день та час проведення експертизи та забезпечити виклик до експертної установи всіх учасників експертизи. У випадках нез`явлення учасників експертизи до експертної установи у визначений експертом день і час, зобов`язати експерта направити суду докази про отримання ними викликів експерта та докази їх ухилення від участі в експертизі.

Витрати, пов`язані з проведенням експертизи, покласти на ОСОБА_1 .

Роз`яснити сторонам наслідки ухилення від участі в експертизі відповідно до ст. 109 ЦПК України та наслідки не оплати судової експертизи відповідно до ст. 139 ЦПК України.

Направити Державній спеціалізованій установі «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи» (м. Одеса, пров. Валіховський, 4) копію даної ухвали для виконання.

Провадження у справі зупинити на час проведення експертизи.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 29 липня 2026 року.

Суддя Дмитро БАНТАШ