Рішення № 138565326, 29.07.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/9462/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міський суд Закарпатської області у складі судді Іванова А.П., розглянувши в порядку письмового провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи, у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Пивоваров Юрій Георгійович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, та стягнення безпідставно отриманих коштів,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс» в якому просив: поновити пропущений процесуальний строк на звернення до суду; визнати виконавчий напис № 51011, вчинений 25 вересня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем про стягнення з позивача на користь ТОВ «ФК «Паріс» грошових коштів, таким, що не підлягає виконанню; стягнути з відповідача на користь позивача безпідставно стягнуті в межах виконавчого провадження № НОМЕР_3 грошові кошти у розмірі 3 000 (три тисячі) грн, а також судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в провадженні приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пивоварова Юрія Георгійовича перебуває виконавче провадження № НОМЕР_3, відкрите 01.12.2020 на підставі виконавчого напису № 51011 від 25.09.2020, вчиненого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С., про стягнення з позивача на користь ТОВ «ФК «Паріс» грошових коштів. У межах цього провадження з рахунків позивача в АТ «Універсал Банк» (Monobank) приватним виконавцем примусово списано кошти двома платежами: 1 000 грн та 2 000 грн.

Позивач вказував, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 01.12.2020 не була належним чином, у порядку, встановленому ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», надіслана на його адресу проживання рекомендованим листом з повідомленням про вручення, а відомості в мобільному застосунку «Дія» мають виключно інформативний характер і не замінюють офіційного вручення документів. З огляду на періодичний характер примусового стягнення, введення в Україні воєнного стану, тривалі відключення електроенергії позивач просив визнати причини пропуску строку звернення до суду поважними та поновити такий строк, обчислюючи його з моменту, коли позивачу стало відомо про порушення його прав внаслідок списання коштів у червні 2026 року.

Крім того, позивач зазначив, що між ним і відповідачем не укладалося жодного правочину в письмовій нотаріальній формі, наявна заборгованість не є безспірною, а її розмір визначено відповідачем самостійно, у зв`язку з чим приватний нотаріус, вчиняючи оспорюваний виконавчий напис, не перевірив безспірності боргу, чим порушив вимоги ст. 88 Закону України «Про нотаріат».

21.07.2026 через систему «Електронний суд» від представника відповідача ТОВ «ФК «Паріс» Базарної Катерини Володимирівни надійшла заява про визнання позову, в якій зазначено, що відповідач, ознайомившись зі змістом позовної заяви та доданими до неї матеріалами, керуючись ч. 1 ст. 206 ЦПК України, визнає позов ОСОБА_1 в повному обсязі, а наслідки визнання позову йому відомі. Одночасно представник відповідача просила вирішити питання про повернення позивачу з Державного бюджету України 50 відсотків сплаченого судового збору відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, письмових пояснень щодо позову не подали, заперечень проти визнання позову відповідачем не висловили.

Відповідно до ч. 5 ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Сторони належним чином повідомлені про те, що справа буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження. Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні із викликом сторін від позивача та відповідача не надходило. Відповідач не скористався правом подати до суду відзив на позовну заяву, тому суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами відповідно до положень статей 178, 279 ЦПК України.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що відповідно до долучених до матеріалів справи скріншотах із мобільного застосунку «Дія» та банківського додатка, щодо боржника ОСОБА_1 відкрито та перебуває в статусі «Очікує оплати» виконавче провадження № НОМЕР_3 (ідентифікатор АСВП: 53АДВ3Б68ЕЕЕ), розпочате 01.12.2020 приватним виконавцем Пивоваровим Юрієм Георгійовичем (тел. НОМЕР_1 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь стягувача ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПАРІС» (код ЄДРПОУ 38962392).

Підставою для відкриття провадження є виконавчий напис № 51011 від 25.09.2020, виданий приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем. Загальна початкова сума стягнення становить 42 455,19 грн, яка складається з основного боргу в розмірі 38 595,63 грн та виконавчого збору/винагороди в розмірі 3 859,56 грн.

У межах примусового виконання за даним провадженням було здійснено часткові списання коштів із банківських рахунків боржника, а саме: 15.07.2025 списано 1 000,00 грн (залишок до сплати становив 42 455,19 грн), а 27.06.2026 з картки «Скринінг здоров`я» (куди 18.06.2026 надійшла державна виплата в розмірі 2 000,00 грн, UETR: bc497e30-bc76-4eda-8d3b-f9dbeba4af74) списано ще 2 000,00 грн, унаслідок чого залишок боргу до сплати за ВП № НОМЕР_3 зменшився до 40 455,19 грн.

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють безспірну заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджується Кабінетом Міністрів України. Згідно зі ст. 88 цього Закону нотаріус вчиняє виконавчий напис лише за умови, що подані документи підтверджують безспірність заборгованості боржника перед стягувачем.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду у справі № 826/20084/14, яка набрала законної сили, визнано протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» у частині, якою було дозволено вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, що не посвідчені нотаріально. З огляду на це вчинення нотаріусом виконавчого напису на підставі документа, який не має нотаріальної форми посвідчення, суперечить вимогам чинного законодавства.

Позивач в позовній заяві зазначає, що між ним і відповідачем не укладалося жодного правочину в письмовій нотаріальній формі, наявна заборгованість не є безспірною, а її розмір визначено відповідачем самостійно, у зв`язку з чим приватний нотаріус, вчиняючи оспорюваний виконавчий напис, не перевірив безспірності боргу, чим порушив вимоги ст. 88 Закону України «Про нотаріат».

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що визнання відповідачем позову не суперечить вимогам закону, не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, а тому відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України підлягає прийняттю судом.

При цьому судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів укладення між сторонами нотаріально посвідченого договору, а також належних і допустимих доказів, які б підтверджували безспірність заборгованості позивача перед відповідачем у розумінні статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат».

За відсутності таких документів у приватного нотаріуса були відсутні передбачені законом підстави для вчинення виконавчого напису.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання виконавчого напису приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая Олега Станіславовича № 51011 від 25 вересня 2020 року таким, що не підлягає виконанню, є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів в розмірі 3000,00 грн., суд зазначає таке.

Як встановлено судом, у межах виконавчого провадження № НОМЕР_3 з позивача на користь відповідача було примусово стягнуто грошові кошти у загальному розмірі 3 000 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа також зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Оскільки суд дійшов висновку про те, що виконавчий напис нотаріуса № 51011 від 25 вересня 2020 року не підлягає виконанню, отримані відповідачем кошти в сумі 3 000 грн є безпідставно набутими та підлягають поверненню позивачу на підставі статті 1212 ЦК України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з ТОВ «Фінансова компанія «Паріс» на користь ОСОБА_1 безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 3 000 грн є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, судові витрати зі сплати судового збору підлягають розподілу з урахуванням положень статті 142 ЦПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідному рішенні вирішує питання про повернення позивачу з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1 331,20 грн, що підтверджується долученою квитанцію.

За таких обставин позивачу підлягає поверненню з Державного бюджету України 665,60 грн, що становить 50 відсотків сплаченого судового збору, а 665,60 грн підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Крім того, доводи позивача щодо необхідності поновлення строку звернення до суду суд оцінює критично, оскільки матеріали справи не свідчать про пропуск позивачем встановленого законом строку звернення до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 89, 141, 142, 206, 247, 258, 259, 263-265, 273, 279, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 15, 16, 18, 1212 Цивільного кодексу України, ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Пивоваров Юрій Георгійович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, та стягнення безпідставно отриманих коштів - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 51011, вчинений 25 вересня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, за яким постановлено стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс» (код ЄДРПОУ 38962392) заборгованості.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс» (код ЄДРПОУ 38962392, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 37, офіс 535) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) безпідставно стягнуті в межах виконавчого провадження № НОМЕР_3 грошові кошти у розмірі 3 000 (три тисячі) грн 00 коп.

Повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету України 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок, що становить 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс» (код ЄДРПОУ 38962392) на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду А.П. Іванов