Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 646/5883/26
Провадження № 2/646/4123/2026
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 липня 2026 року м. Харків
Основ`янський районний суд міста Харкова у складі:
головуючий суддя Серпутько Д.Є.,
за участі секретаря судового засідання Соболь Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 11856-03/2025 від 05.03.2025 у розмірі 36180 грн, що складається з: 13500 грн заборгованість за тілом кредиту, 14580 грн заборгованість за відсотками, 1350 грн - заборгованість за комісією, заборгованість за штрафом 6750 грн.
В обґрунтування позову зазначається, що 05.03.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 укладено Договір № 11856-03/2025 про надання фінансового кредиту, відповідно до умов якого Товариство надало відповідачу грошові кошти у сумі 13500,00 грн, строком на 120 днів, із процентною ставкою, що становить 0,90% в день на залишок заборгованості та одноразової комісії за видачу кредиту в сумі 1350,00 грн. Договір укладений в електронному вигляді та підписаний електронним підписом позичальника з використанням одноразового ідентифікатора, надісланого на номер мобільного телефону відповідача.
19.06.2025 року ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір факторингу № 19062025.
Згідно вищевказаного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Стар Файненс Груп», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №11856-03/2025 від 05.03.2025 року.
Посилаючись на те, що всупереч умовам кредитного договору відповідач не виконав свого зобов`язання, після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», ні на рахунки попереднього кредитора, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 11856-03/2025 від 05.03.2025 у розмірі 36180 грн, що складається з: 13500 грн заборгованість за тілом кредиту, 14580 грн заборгованість за відсотками, 1350 грн - заборгованість за комісією, заборгованість за штрафом 6750 грн, а також понесені судові витрати.
Ухвалою суду від 04.06.2026 року провадження у вищевказаній цивільній справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, просив розгляд справи провести без його участі.
Відповідач 14.07.2026 подав до суду заяву, в якій просив розгляд справи провести без його участі.
Крім того, 01.07.2026 до суду від відповідача надійшла заява, у якій останній зазначив, що стягнення заборгованості за штрафами у розмірі 6750 грн та комісією у розмірі 1350 грн є безпідставним. У зв`язку з цим він просив суд визнати обґрунтованою заборгованість лише за тілом кредиту у розмірі 13500 грн та заборгованість за процентами у розмірі 13000,50 грн, оскільки, на його думку, зазначені суми відповідають умовам кредитного договору № 11856-03/2025 від 05.03.2025.
Зважаючи на неявку в судове засідання всіх учасників, розгляд справи здійснюється судом за їх відсутності та, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, оцінюючи, належність, допустимість й достовірність доказів, які містяться в матеріалах справи, приходить до таких висновків.
05.03.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 укладено Договір № 11856-03/2025 про надання фінансового кредиту у формі електронного документа з використанням електронного підпису, що підтверджується копією договору № 11856-03/2025 та додатками до нього (графік платежів за договором, паспорт споживчого кредиту, заявка-анкета клієнта на отримання фінансового кредиту, інформаційне повідомлення споживача), які підписані відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора Y417 та W949, 05.03.2025 о 23:17. Відповідно до умов якого Товариство надало відповідачу грошові кошти у сумі 13500,00 грн, строком на 120 днів, із процентною ставкою, що становить 0,90% в день на залишок заборгованості та одноразової комісії за видачу кредиту в сумі 1350,00 грн
Відповідно до п. 1.2 Договору - 1.2. Тип кредиту: кредит. Мета отримання кредиту: на власні потреби Клієнта, не пов`язані з підприємницькою діяльністю, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Кредит надається строком на 120 днів. Дата надання кредиту 05.03.2025. Наданий кредит Клієнт зобов`язаний погасити в останній день вказаного строку кредитування, відповідно до графіку платежів. Кінцева дата погашення кредиту 02.07.2025.
Згідно з п. 1.4 Договору - за користування кредитом Товариством нараховуються проценти в розмірі 0,90% в день на залишок заборгованості, що є платою за користування кредитом та комісія за видачу кредиту в сумі 1350,00 грн ( що складає 10,00% від суми кредиту). Тип процентної ставки: фіксована. Тип комісії - одноразова комісія (нараховується одноразово при видачі Кредиту в дату видачі Кредиту, якщо умови цього Договору передбачають сплату комісії за видачу Кредиту).
Розмір процентів та Комісії, встановлений цим пунктом Договору, залишається незмінним протягом усього строку (терміну) Договору. Встановлений Договором розмір Комісії не може бути збільшено Кредитодавцем в односторонньому порядку. Сутність комісії плата за надання кредиту, комісія розраховується шляхом множення суми Кредиту (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні, зазначена комісія включається до складу загальної вартості кредиту.
Відповідно до п. 1.4.1 Договору - денна процентна ставка складає (15930,00/13500,00)/120*100% = 0,98% та застосовується у межах строку кредитування, вказаного в п.1.2 цього Договору. Денна процентна ставка за цим Договором розрахована за формулою: ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t ? 100%, де ДПС - денна процентна ставка; ЗВСК - загальні витрати за кредитом (сума всіх нарахувань згідно Графіку платежів до цього Договору); ЗРК - загальний розмір кредиту (вказаний в п.1.1. Договору); t - строк кредитування у днях (вказаний в п.1.2 Договору). Орієнтовна реальна річна процентна ставка за кредитом на дату укладення цього Договору складає 2572,74%. Орієнтовна загальна вартість кредиту станом на дату укладення цього Договору складає 29430,00 грн. Загальні витрати по кредиту складають 15930,00 грн
Відповідно до п. 1.6 Договору - кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок Клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № 4149 - 50xx - xxxx - 2076 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави. Кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту за вказаними реквізитами.
Згідно з п. 3.1. кредитного договору Сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом та комісія за видачу кредиту здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, в дату платежу, який є невід`ємною частиною цього Договору.
Відповідно до п. 1.5 Договору, детальні терміни повернення кредиту, сплати процентів та комісії визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту.
Відповідно до п. 2.16. та п. 2.17. Договору, у випадку готовності прийняти пропозицію, Клієнт натискає кнопку «Підписати», отримує код з одноразовим ідентифікатором та вводить його у відповідне поле на Сайті Товариства. Введенням цього коду Клієнт підтверджує акцепт оферти, що є аналогом накладення електронного підпису Клієнта на оригінал Договору. Згідно з п. 2.18. Договору, після здійснення акцепту Клієнтом, Товариство накладає на оригінал паспорту споживчого кредиту та Договору кваліфікований електронний підпис уповноваженого працівника Товариства із кваліфікованою електронною позначкою часу. Такий порядок укладення договору відповідає ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»
Згідно з п. 2.1. Договору, перед його укладенням Товариство здійснило ідентифікацію та верифікацію Клієнта з урахуванням вимог НБУ одним із законних способів, зокрема шляхом отримання ідентифікаційних даних через Систему BankID НБУ або через бюро кредитних історій з використанням otp-пароля та фотофіксації особи.
Клієнт зобов`язаний своєчасно повернути Кредит та сплачувати проценти за користування Кредитом в порядку, встановленому Договором (п. 4.4.2 договору).
ТОВ «Стар Файненс Груп» свої зобов`язання за кредитним договором виконало, надавши 18.10.2023 о 22:30 відповідачу кредит в загальній сумі 13500,00 грн, шляхом перерахування кредитних коштів на платіжну картку № 4149 - 50xx - xxxx - 2076, що підтверджується інформацією ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення» від 17.02.2026 року, номер транзакції 671381640.
Вказане також підтверджується випискою АТ «Райффайзен Банк» на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів від 04.06.2026 зі змісту якої вбачається, що на рахунок № НОМЕР_1 - 50xx - xxxx 2076, що належить ОСОБА_1 , 05.03.2026 були успішно зараховані грошові кошти у розмірі 13500 грн.
На підтвердження розміру заборгованості за кредитним договором ТОВ «Стар Файненс Груп» складено розрахунок заборгованості, згідно якого загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 станом на день відступлення вимоги 19.06.2025 року складає 34600,50 грн, що складається з: 13500 грн заборгованість за тілом кредиту, 13000,50 грн заборгованість за відсотками, 1350 грн - заборгованість за комісією, заборгованість за штрафом 6750 грн.
Наведене вище свідчить про належне укладення між відповідачем та кредитором кредитного договору шляхом проставляння електронного підпису сторін, умови якого кредитодавцем були виконані. Відповідач свої зобов`язання за цим договором щодо повернення кредитних коштів не виконав.
Аналогічна правова позиція сформована у ряді постанов Верховного Суду. Так, у постанові від 16.12.2020 у справі № 561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові і ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит в повному обсязі не повернув.
Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20.
19.06.2025 року ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір факторингу № 19062025.
Згідно вищевказаного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Стар Файненс Груп», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №11856-03/2025 від 05.03.2025 року.
19.06.2025 року між сторонами договору факторингу № 19062025 підписано акт приймання-передачі реєстру боржників від 19.06.2025.
На підтвердження виконання умов договору факторингу № 19062025 від 19.06.2025 позивачем надано платіжну інструкцію №11887 від 19.06.2025.
Та відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №19062025 від 19.06.2025 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №11856-03/2025 від 05.03.2025 у розмірі 34600,50 грн, що складається з: 13500 грн заборгованість за тілом кредиту, 13000,50 грн заборгованість за відсотками, 1350 грн, заборгованість за комісією, заборгованість за штрафом 6750 грн.
Відповідно до розрахунку заборгованості, який наданий ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за період з 20.06.2025 по 02.07.2025, загальна заборгованість відповідача за Договором за весь строк кредитування, а саме з 05.03.2025 по 02.07.2025 становить 36180 грн, що складається з: 13500 грн заборгованість за тілом кредиту, 14580 грн заборгованість за відсотками, 1350 грн, заборгованість за комісією, заборгованість за штрафом 6750 грн.
Отже, судом встановлено, що спірні правовідносини, які виникли на даний час між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та ОСОБА_1 є відносини, які пов`язані із укладанням кредитного договору, отриманням на його виконання грошових коштів (кредиту) у розмірі та на умовах встановлених договором, а також їх поверненням та сплатою процентів за користування ними (кредитні правовідносини).
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем він вважається укладеним в письмовій формі.
Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» передбачено договір про надання фінансових послуг (включно, мікропозики) укладається виключно в письмовій формі: у паперовому вигляді; у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг»; шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/ або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги; в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до положень статей 5, 15 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Суб`єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, встановлюють для них систему (способи) захисту.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
З огляду на положення вище вказаного законодавства можливо дійти висновку, що з урахуванням особливостей договорів, щодо виконання яких виник спір між сторонами, їх укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Із матеріалів справи вбачається, що кредитодавцем використовувався електронний договір та застосування цифрового підпису. Кредитні договори підписані електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов`язана надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити відсотки.
Згідно з ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним договором.
Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.
Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
Статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, це випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін)виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Відповідно до положень ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд сприяє всебічному та повному з`ясуванню обставин по справі, роз`яснює їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їх прав у випадках передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Щодо стягнення заборгованості за штрафами у розмірі 6750 грн, суд дійшов наступного висновку.
Згідно із ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, які були чинні, як на день укладення кредитного договору між позивачем та відповідачем, тобто станом на 05.03.2025 року, так і на час ухвалення судового рішення, в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Згідно із вимогами п. 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції Закону № 3498-IX від 22.11.2023 року, що набрав чинності 24.12.2023 року) у разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Дія положень цього пункту поширюється, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.
Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані за період, зазначений у цьому пункті, за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) зобов`язань за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем.
Приписами статті 4 "Акти цивільного законодавства України" ЦК України, встановлено ієрархію цивільних нормативно-правових актів та пріорітет Цивільного кодексу України, як основного акту цивільного законодавства України, зокрема, на іншими актами цивільного законодавства.
При цьому інші закони України приймаються відповідно до Конституції України та Цивільного кодексу України.
У рішенні Конституційного Суду України від 13.03.2012 у справі № 5-рп/2012 вказано, що «згідно з правовою позицією Конституційного Суду України конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному (абзац п`ятий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 3 жовтня 1997 року № 4-зп). Виходячи з наведеного Конституційний Суд України вважає, що невідповідність окремих положень спеціального закону положенням Кодексу не може бути усунена шляхом застосування правила, за яким з прийняттям нового нормативно-правового акта автоматично призупиняє дію акт (його окремі положення), який був чинним у часі раніше. Оскільки Кодекс є основним актом цивільного законодавства, то будь-які зміни у регулюванні однопредметних правовідносин можуть відбуватися лише з одночасним внесенням змін до нього відповідно до порядку, встановленого абзацом третім частини другої статті 4 Кодексу».
Тлумачення вказаних норм дає підстави для висновку, що для визначення того, яка норма підлягає застосуванню (ЦК України чи Закон № 3498-ІХ), слід застосовувати частину другу статті 4 ЦК України, що закріплює пріоритет норм ЦК України над нормами інших законів.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що прийняття законів, які регулюють однопредметні цивільні відносини інакше, ніж ЦК України, можливе тільки з одночасним внесенням змін до цього Кодексу (аналогічного підходу дотримав Конституційний Суд України у рішенні від 13 березня 2012 року № 5-рп/2012 (абзац сьомий підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини)). Якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі № 910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі № 477/874/19 (пункт 69), від 03 жовтня 2023 року у справі № 686/7081/21(пункт 42), від 09 листопада 2023 року у справі № 420/2411/19 (пункт 75).
За правилами статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-IX, згідно якого розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 18, набрав чинності 17.03.2022 та діяв у період виникнення заборгованості відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором, тому він звільняється від обов`язку сплати на користь позивача неустойки (пені/штрафу) і такі платежі підлягають списанню кредитодавцем та/або його правонаступником - позивачем.
Відповідно до частини першої статті 14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.
Враховуючи викладене та те, що неустойка (штраф) за вказаним кредитним договором нарахована під час дії на всій території України воєнного стану, тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, а не Закону України «Про споживче кредитування».
Тому, вимога позивача про примусове стягнення з відповідача заборгованості за штрафом в розмірі 6750 грн не підлягає задоволенню.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позов ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» про стягнення заборгованості підлягає частковому задоволенню та з відповідача слід стягнути заборгованість за договором № 11856-03/2025 від 05.03.2025 у розмірі 29430 грн, що складається з: 13500 грн заборгованість за тілом кредиту, 14580 грн заборгованість за відсотками, 1350 грн - заборгованість за комісією.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, враховуючи, що позовні вимоги задоволені частково (81,34%), тому розмір судового збору, який підлягає стягненню на користь позивача становить 2165,60 грн.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України - інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судом встановлено, що представництво ТОВ «Кредит-Капітал» було довірено Адвокатському об`єднанню «Апологет», представником якого був Усенко М.І.
На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем надано копію договору про надання правничої допомоги від 01.07.2025, копію детального опису наданих послуг до акту № 254 за договором про надання правничої допомоги від 11.05.2026, копію акту наданих послуг № 254 від 11.05.2026 на суму 8000 грн.
Таким чином, враховуючи, що позовні вимоги задоволені частково (81,34%), тому, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у розмірі 6507,20 грн - з урахуванням пропорційного розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 207, 526, 546, 549, 553, 610 ,612, 626, 629, 639, 634, 1054 ЦК України, ст. ст. 76-81, 89, 141, 178, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ: 35234236) заборгованість за кредитним договором № 11856-03/2025 від 05.03.2025 у розмірі 29430 (двадцять дев`ять тисяч чотириста тридцять) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ: 35234236) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6507 (шість тисяч п`ятсот сім) гривень 20 копійок та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2165 (дві тисячі сто шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.
У задоволенні іншої частини позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ: 35234236, адреса: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28, р/р НОМЕР_3 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК».
Представник позивача: адвокат Усенко Михайло Ігорович, РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького 1.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя Д.Є. Серпутько
Судове рішення № 138563225, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова) було прийнято 28.07.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 646/5883/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: