Рішення № 138560426, 09.07.2026, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/2691/26

Номер провадження 2/570/2302/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2026 року Рівненський районний суд Рівненської області у складі:

судді Гнатущенко Ю.В.

з участю секретаря судових засідань Іллюк С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Рівненського районного суду Рівненської області цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ПОЗИКА" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ПОЗИКА" (ТОВ "ФК "ПОЗИКА") в особі представниці Міньковської А.В. звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 9500,00 грн, а також понесених товариством судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог представниця позивача зазначає, що 24.01.2021 р. між ТОВ «ФК «ІРБІС» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 28763863, згідно з умовами якого Відповідачу перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 5000 грн.

Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов`язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин ст.526 та ст.527 ЦК України.

01.09.2025 року між ТОВ «ФК «ІРБІС» та ТОВ «ФК «ПОЗИКА» укладений Договір факторингу №01092025/1, відповідно до якого відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором № 28763863 від 24.01.2021 року.

Заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором складає 9500 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту становить 5000 грн, заборгованість за відсотками - 4500 грн.

Ухвалою суду від 09.06.2026 р. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі з викликом учасників у судове засідання.

Представниця позивача у судове засідання не з`явилася, у позовній заяві просить проводити розгляд справи за її відсутності, а також зазначає, що проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, про що свідчить його підпис від 16.06.2026 р. на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, однак причин неявки не повідомив, відзиву не подав.

Також про дату, час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений шляхом опублікування оголошення про виклик до суду на офіційному вебсайті судової влади України. Відповідно до ч.11 ст.128 ЦПК України з опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

За таких обставин, враховуючи наявність згоди представника позивача, відсутність відзиву, неявку відповідача у судове засідання, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута без участі відповідача, на підставі наявних у справі доказів, із ухваленням заочного рішення.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

1. Щодо заборгованості відповідача за кредитним договором.

Судом встановлено, що 24.01.2021 р. між ТОВ «ФК «ІРБІС» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 28763863 (Кредитний договір).

Відповідно до умов Кредитного договору Кредитодавець надає Позичальнику кредит в розмірі 5000,00 грн, строком кредитування 30 календарних днів зі сплатою відсотків за ставкою 3% у розмірі 4500 грн.

Як вбачається із реквізитів кредитного договору, відповідач підписав його шляхом використання електронного підпису у формі одноразового ідентифікатора rosxjf02. Наведене також підтверджується копією довідки про ідентифікацію клієнта.

У ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Факт належного виконання позивачем своїх зобов`язань за Кредитним договором щодо надання відповідачеві грошових коштів у розмірі 5000,00 грн шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Відповідача № НОМЕР_1 підтверджується листом ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» від 03.12.2025 р. за вих. №КД-000012252/ТНПП.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1ст.627ЦК України).

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У ч.1 ст.1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У ст.526 ЦК України зазначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань (ст.525 ЦК України).

Згідно із ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивачем надано Розрахунок заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 28763863 станом на 01.09.2025 р., з якого вбачається, що загальна заборгованість ОСОБА_1 за цим кредитним договором складає 9500,00 грн, а саме: за основним боргом 5000,00 грн, за відсотками 4500,00 грн.

2. Щодо відступлення права вимоги первісним кредитором на користь позивача.

01.09.2025 року між ТОВ «ФК «ІРБІС» та ТОВ «ФК «ПОЗИКА» укладений Договір факторингу №01092025/1, відповідно до якого відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором № 28763863 від 24.01.2021 року.

Згідно п.4.1. перехід від Клієнта до Фактора права вимоги відбувається в день підписання сторонами відповідного реєстру прав вимоги.

Як вбачається із витягу з Реєстру прав вимог до Договору факторингу №01092025/1 первісний кредитор відступив позивачу право вимоги до ОСОБА_1 в сумі 9500,00 грн, з яких 5000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 4500,00 грн - сума заборгованості за відсотками.

На підтвердження оплати за Договором факторингу позивач надав платіжну інструкцію АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» №6054383 від 02 вересня 2025 р.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Статтею 627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, який полягає в тому, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.2 ст.6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Як визначено у ч. 3 ст. 6 ЦК України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Отже, договір факторингу укладений відповідно до вимог закону, містить всі істотні умови, при його укладенні були дотримані норми ЦК України, які регулюють такі правовідносини, а отже, перехід права вимоги за Кредитним договором № 28763863 від 24.01.2021 р. від первісного кредитора до позивача встановлено.

Таким чином, з урахуванням зазначеного вище щодо розміру непогашеної кредитної заборгованості, яка підлягає стягненню, з відповідача на користь позивача за кредитним договором № 28763863 від 24.01.2021 р. стягненню підлягає заборгованість повністю на загальну суму 9500,00 грн, з яких 5000,00 грн.- сума заборгованості за основною сумою боргу, 4500,00 грн - сума заборгованості за відсотками.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу.

Стосовно вимоги про стягнення 5500,00 грн. витрат на професійну правову допомогу суд зазначає наступне.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3ст.2 ЦПК України).

Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч.8 ст.141 ЦПК України).

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.2 ст.137 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».

Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі.

У частині четвертій статті 62 ЦПК України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності) (ч.3 ст.4 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»).

Відповідно до ст.13 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність "адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги (ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Тлумачення наведених норм дає підстави для висновку, що до судових витрат на професійну правничу допомогу віднесено витрати на правничу допомогу адвоката, і така допомога надавалася саме тим адвокатом (адвокатами), з яким укладено договір про надання правової допомоги або з відповідним адвокатським бюро чи об`єднанням.

Такі висновки викладені Верховним Судом України у постанові від 31 травня 2023 року у справі №757/13974/21-ц.

У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача сплачені витрати на професійну допомогу. На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представницею позивача до позовної заяви додано договір про надання правової допомоги №39493634/01 від 02.01.2026 року, додаткову угоду від 08.05.2026 р. до договору про надання правової допомоги №39493634/01 від 02.01.2026 року, акт надання послуг на підтвердження факту надання правової допомоги від 08.05.2026 р., детальний опис робіт, виконаних Лівак І.М. на виконання договору про надання правової допомоги №39493634/01.

Також до позовної заяви було додано копію Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ВЛ № 841, виданого 22.07.2016 р. на ім`я Лівак І.М.

Разом з цим, враховуючи характер виконаної роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, зі значення справи для сторони, з відповідача на користь позивача слід стягнути 3000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, у стягненні інших витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Щодо стягнення з відповідача суми сплаченого судового збору.

Враховуючи положення ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 89, 141, 259, 263-265, 280 - 284 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ПОЗИКА"до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " Фінансова компанія "ПОЗИКА" заборгованість за кредитним договором № 28763863 від 24.01.2021 р. у розмірі 9500,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " Фінансова компанія "ПОЗИКА" витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 3000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто Рівненським районним судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Сторони справи:

Позивач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ПОЗИКА", код ЄДРПОУ 39493634, адреса реєстрації місця проживання: вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, м. Бровари, Броварський р-н Київська обл.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Гнатущенко Ю.В.