Постанова № 138560299, 17.07.2026, Рівненський міський суд Рівненської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 569/16609/26

17 липня 2026 року

м.Рівне

Суддя Рівненського міського суду Даш`ян К.Е. розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовець військової служби за мобілізацією , курсанта 8 навчальної роти 2 навчального батальйону, школи індивідуальної підготовки В/Ч НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ,

за ч. 3 статті 172-11 КУпАП України.

Про права, відповідно до ст.. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, повідомлена.

В С Т А Н О В И В:

05.07.2026 року складено протокол № 611 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП відносно ОСОБА_1 .

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, що Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 17.09.2025 N? 268 (по стройовій частині) солдата ОСОБА_2 призначено на посаду курсанта 8 навчальної роти 2 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 , тобто останній виконує організаційно-розпорядчі обов?язки, а тому є військовою службовою особою.

Згідно ст.ст. 2, 3 Закону України "Про військовий обов?язок і військову службу" визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров?я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов?язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності проходження військової служби, обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно вимог ст.ст. 1, 2, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Військової присяги, виконання своїх обов?язків, вимог військових статутів, а також зобов?язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів та накази командирів.

Зокрема ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, визначено, що військовослужбовець зобов?язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов?язок, бути дисциплінованим, поважати честь і гідність кожної людини, додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки.

Статтею 16 Статуту визначено, що кожний військовослужбовець зобов?язаний виконувати службові обов?язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов?язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Відповідно до ст. 26 Статуту, військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.

Однак, 07.06.2026 року о 08:00 год. під час перевірки особового складу курсантів 8 навчальної роти 2 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) встановлено факт неповернення солдата ОСОБА_2 до військової частини НОМЕР_1 в розташування 2 начального батальону, який мав прибути 07.06.2026 після закінчення відпустки для лікування (довідка командира військової частини НОМЕР_1 від 07.06.2026 N? 2303).

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 07.06.2026 року N?4385 по факту самовільного залишення військової частини призначено службове розслідування.

Відповідно до довідки командира військової частини НОМЕР_1 від 08.06.2026 N? 2323 солдат ОСОБА_3 08.06.2026 близько 00:10 год. повернувся до місця розташування 2 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 .

Внаслідок чого, сержант ОСОБА_3 , у період з 08:00 07.06.2026 по 00:10 08.06.202 самовільно залишив розташування військової частини, службові обов?язки не виконував та проводив час на власний розсуд.

Таким чином, - солдат ОСОБА_4 ДО, внаслідок особистої недисциплінованості та безвідповідальності, з 08:00 07.06.2026 по 00:10 08.06.2026 самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_1 , чим заподіяв шкоду інтересам військової служби, яка виявилась у підриві бойової готовності підрозділу, невиконанні обов?язків військової служби, поданням негативного прикладу наслідування для інших військовослужбовців та порушенні військової дисципліни.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Винність ОСОБА_5 , у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.172-11 КУпАП підтверджується медичним освідченням протоколом № 13.

В судове засідання ОСОБА_1 , не з`явився, про час місце та дату розгляду справи був повідомлений належним чином.

З огляду на практику, викладену в рішеннях ЄСПЛ у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989 року та у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням розгляду справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури розгляду.

Отже, після складання протоколу про адміністративне правопорушення особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, було достовірно відомо про наявність провадження у справі про адміністративне правопорушення.

За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на підставі наявних доказів, що відповідає положенню ст. 268 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до переконання, що своїми протиправними діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, що передбачене ч. 3 ст. 172-11 КУпАП., тобто самовільне залишення військової частини або місця служби.

Надані ОСОБА_1 докази щодо причин самовільного залишення військової частини не доводять відсутність складу адміністративного правопорушення в його діях, винність його у вчинені. Останнім не доведено і факт вчинення правопорушення в стані крайньої необхідності. Крім того, у своїх поясненнях ОСОБА_1 не заперечує факт самовільного залишення військової частини, що суперечить на думку суду вимогам Уставу та законодавству, яке діє в період воєнного стану.

При накладенні адміністративного стягнення, відповідно до ст.ст. 33-35 КУпАП, враховано характер вчиненого, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, відповідно до статті 34 КУпАП, не встановлено.

Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, відповідно до статті 35 КУпАП, не встановлено.

Враховуючи у відповідності до вимог ст.33 КУпАП, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини та майновий стан, також беручи до уваги відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, вважаю за можливе застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в межах установлених санкцією ч.3 ст.172-11 КУпАП, що за своїм видом та мірою відповідає, визначеній у ст.23 КУпАП, меті накладення адміністративного стягнення, і є необхідним й достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до вимог ст.40-1 КУпАП та ст.4 Закону України «Про судовий збір» слід стягнути з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, судовий збір в дохід держави в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 гривень.

Керуючись ст.ст. 23, 33, 283, 284 КУпАП,,

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок.

Реквізити для оплати штрафу: Отримувач: ГУК у Рівненській області/ Рівненська МТГ/21081100. Код отримувача (ЄДПРОУ): 38012494. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Номер рахунку: UA108999980313000106000017527. Код класифікації доходів бюджету: 21081100. Найменування коду банку: 899998.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у сумі 665 грн. 60 коп.

Реквізити для сплати судового збору - отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), р/р UA908999980313111256000026001, Код ЄДРПОУ 37993783, Код класифікації доходів бюджету 22030106, Призначення платежу 101 _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, стягнутий з ______ (ПІБ чи назва установи, організації з якої стягується судовий збір) на користь держави, за рішенням №_/_/__(номер рішення про стягнення судового збору).

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд.

Суддя Рівненського міського суду Кристина ДАШ`ЯН