Постанова № 138560178, 27.07.2026, Корецький районний суд Рівненської області

справа № 563/2058/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 року м. Корець

Суддя Корецького районного суду Рівненської області Сірак Д.Ю., секретар судового засідання Федичканич В.Ю. розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, жительки АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

в с т а н о в и в :

02.10.2025 о 10:34 на АД М-05 Київ-Чоп 247 км с. Користь громадянка ОСОБА_2 керувала ТЗ Peugeot 207 Д.Н.З. НОМЕР_1 в стані наркотичного сп`яніння. Огляд проводився у медичному закладі, що підтверджується висновком на стан наркотичного сп`яніння 1039 від 03.10.2025. чим порушила п. 2.9. ПДР.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, хоча належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи.

09 грудня 2025 року від адвоката Рибченка А.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 до суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях останньої події та складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Свою позицію обґрунтував тим, що на відеозаписах з бодікамер патрульних поліцейських, які складали протокол про адміністративне правопорушення не вбачається події адміністративного правопорушення, тобто факту керування ОСОБА_2 будь-яки транспортним засобом. Крім того, акт огляду та направлення містять різні ознаки сп`яніння, дата складання відсутня, відомості щодо відсторонення ОСОБА_2 від керування в порядку ст.266 КУпАП також відсутні, рапорт не несе жодної доказової інформації по справі, як і копія протоколу. Також, при дослідженні матеріалів справи про адміністративне правопорушення, не встановлено, що ОСОБА_1 двічі протягом року піддавалась адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Вказав, що акт огляду та направлення містять різні ознаки сп`яніння, дата складання відсутня, відомості щодо відсторонення ОСОБА_2 від керування в порядку ст. 266 КУпАП також відсутні (Зобов`язання від 23.10.2025 року жодним чином не може стосуватись події від 02.10.2025 року). Крім того, зазначив, що у висновку відстуні відомості про те, що у процесі визначення стану наркотичного сп`яніння відносно ОСОБА_1 проводилися лабораторні дослідження та під час огляду був присутній поліцейський. Розгляд справи просив провести за його відсутності.

13 липня 2026 року захисник додатково надав заяву з прохзанням про закриття провадження відносно ОСОБА_1 з підстав наведених у заяві та попередньому клопотанні. Справу просив розглянути без його участі.

Допитаний в судовом засіданнні у якості свідка поліцейський ОСОБА_3 повідомив, що 02.10.2025 на АД М-05 Київ-Чоп 247 км. Було зупинено транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 під час спілкуванння з водійкою в останньої були виявлені ознаки алкогольного спяніння. За результатом проведеного на місці зупинки транспортного засобу огляду було встановлено негативний результат. Після чого, поліцейський запропопнував ОСОБА_1 пройти огляд на стан визначення наркотичного спяніння, оскільки такі ознаки також були присутні. На що водійка погодилася. Була доставлена у м. Рівне де у медичному закладі був взятий біологічний матеріала та проведено дослідженння. За результатом проведеного огляду ОСОБА_1 перебувала у стані наркотичного сп`яніння. Жодних зауважень при цьому не висловлювала, більше того висловлювала припущення, що результат однозначно буду позитивний, оскільки неодин раз була притягнута до відповідальності за ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Незважаючи на невизнання вини та позицію захисту, вина ОСОБА_1 підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 491973 від 23 жовтня 2025 року, в якому викладені обставини вчинення правопорушення та який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, складений уповноваженою особою і дії посадової особи, що його складала в порядку передбаченому чинним законодавством ОСОБА_1 не оскаржувались. Сам протокол нею підписаний та зазначеено, що пояснення надасть в суді;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зазначається, що огляд проводився, а також зафіксовано виявлені ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, тремтінння пальців рук та поведінка, що не відповідає обстановці. За результатом огляду на місці зупинки транспортного засобу стану алкогольного сп`яніння не виявлено;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до медичного закладу від 02 жовтня 2025 року (11:15 год;

- зобов`язанням до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 491973, відповідно до якої, ОСОБА_1 було відсторонено від керування транспортним засобом;

- переглянум відеозаписом події, зі змісту якого встановлено, що працівниками поліції зупинено транспортний засіб ТЗ Peugeot 207 Д.Н.З. НОМЕР_1 . Також, відображено факт оформлення адмінматеріалів;

- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння №1039 від 02.10.2025 відповідно до якого ОСОБА_1 перебувала у стані наркотичного сп`яніння;

- клопотаннням інспектора УПП в Рівненській області Максимчука Р. від 28.10.2025 відповідно до якого вірною кваліфікацією дій ОСОБА_1 необхідно вважати ч. 1 ст. 130, а не ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Суттєвих порушень під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та доданих до нього матеріалів стосовно ОСОБА_1 , наявності зацікавленості у цьому з боку поліцейських, неприязного чи упередженого ставлення останніх до особи водія судом встановлено не було.

У матеріалах справи про адміністративне правопорушення також відсутні будь-які відомості, які можуть свідчити про зацікавленість поліцейських у результатах розгляду справи, тому, суд дійшов висновку, що працівники поліції виконували свої обов`язки виключно у межах наданих їм повноважень.

Факт вчинення вказаного правопорушення, за обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, які повністю узгоджуються між собою, зібрані у передбаченому законом порядку, є належними та допустимими і ставити їх під сумнів у суду підстави відсутні.

Відповідно до п. 2 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерств внутрішніх справ України і охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за № 1413/27858 від 11.11.2015 року, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі, поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Так, статтею 130 КУпАП передбачена відповідальність, як за керування транспортним засобом особою в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження такого огляду.

Водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до пункту 2.9.а ПДР України.

При цьому, жоден із нормативних документів не дає водієві права оспорювати таку вимогу поліцейського.

Доводи сторони захисту, суд вважає об`єктивно необґрунтованими, надуманими та неспроможними, а винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП доведеною наявними в справі належними й допустимими доказами, які будь-яких сумнівів у їх недостовірності не викликають.

Зокрема, неспроможними є доводи сторони захисту про те, що не зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, оскільки, як вбачається з долученого до протоколу про адміністративне правопорушення відеозапису з відеореєстратора поліцейського чітко зафіксовано рух транспортного засобу Peugeot 207 Д.Н.З. НОМЕР_1 , яким керувала ОСОБА_1 .

Встановлено, що документи ОСОБА_1 було перевірено, особа була встановлена, на підставі чого складено протокол про адміністративне правопорушення, в якому також зазначено про роз`яснення їй прав, передбачених ст. 63 КУ України та ст. 268 КУпАП. Вказаний протокол ОСОБА_1 підписала без жодних зауважень.

Твердження сторони захисту про певні, на їх думку, помилкові дії при складанні протоколу та акта огляду є неспроможними з огляду на таке.

Визнанння недопустимими доказів, зібраних поліцейськими, лише з підстав невиконання формалізованих процедур, або допущения описок без усвідомлення їх мети і значення, а тільки тому, що вони існують, без встановления факту порушення жодного з прав чи основоположних свобод особи яка притягається до адміністративної відповідальнюсті, вказувало б лише надмірно формальне. бюрократичие застосування правових норм, що в свою чергу унеможливить досягнення мети адміністративного стягнення (ст. 23 КУпАП) та може мати тяжкі наслідки для інших учасників руху в майбутньому.

Висновок щодо визнання доказів недопустимими було зроблено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31.08.2022 року № 756/10060/17.

Варто зазначити, що не кожен дефект певного адміністративного акта, яким є й акт огляду, робить його неправомірним. Фундаментальне порушення - це таке порушення суб`єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення. Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Варто відмітити, що ознаки вказані в акті огляду характеризують стан алкогольного сп`яніння, а ознаки в казані у направленні - наркотичного, щодо проведення якого і було власне виписане направлення.

У висновку щодо наркотичного сп`яніння вказано, що на огляд вона була направлена поліцейським, логічно він і був присутній при огляді. Крім того, форма висновку не передбачає графи щодо відмітки про присутність працівника поліції.

Сама процедура відбору біологічного матеріалу та проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння не передбачає інших процедур ніж проведенння лабораторного дослідження, а тому доводи сторони захисту щодо сумнівності висновку є безпідставними.

При цьому в рішенні по справі «Сутяжник проти рф» від 23.07.2009 (скарга N 8269/02) ЄСПЛ сформулював висновок про те, що не може бути скасоване правильне по суті рішення тільки для дотримання правового пуризму, оскільки рішення може бути скасоване лише з метою виправлення суттєвої помилки.

Тобто, враховуючи викладене та принципи ЄСПЛ визнання недопустимим доказом акту огляду з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

Отже, доводи сторони захисту щодо відсутності належних та допустимих доказів, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення, є неспроможними.

У матеріалах справи про адміністративне правопорушення також відсутні будь-які відомості, які можуть свідчити про зацікавленість поліцейських у результатах розгляду справи, тому, суддя приходить до висновку, що працівники поліції виконували свої обов`язки виключно у межах наданих їм повноважень.

Оцінюючи докази в їх сукупності, вважаю їх достовірними, достатніми та переконливими для визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Обтяжуючих та пом`якшуючих відповідальність обставин судом не виявлено.

Санкція ч.1 ст.130 КУпАП є безальтернативною та передбачає обов`язкове накладення на правопорушника стягнення як у виді штрафу в певному розмірі так і у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

За таких обставин, ОСОБА_1 необхідно призначити адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі передбаченому ч. 1 ст. 130 КУпАП з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Відповідно до статі 40-1КУпАП, підлягає стягненню з правопорушника на користь держави судовий збір, в розмірі на час вчинення адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.40-1, 221, 280, 283, ч. 1 ст.130 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення - штраф в розмірі 17 000,00 (сімнадцять тисяч) грн., що підлягає зарахуванню на рахунок: UA218999980313020149000017001, отримувач коштів: ГУК у Рівнен.обл./Рівнен.обл./21081300, код ЄДРПОУ: 38012494; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) МФО 899998, кодкласифікації доходів бюджету 21081300 (адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху), з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 308 КУпАП, у разі несплати штрафу пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови, а в разі оскарження такої постанови - пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, при здійсненні примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення із ОСОБА_1 підлягає стягненню подвійний розмір штрафу - 34 000,00 (тридцять чотири тисячі) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. на рахунок: № UA478999980313171206000017521, отримувач коштів: ГУК у Рівн.обл/Корецька м.тг/22030101, код за ЄДРПОУ: 38012494, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), кодкласифікації доходів бюджету: 22030101.

Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Корецький районний суд Рівненської області.

Суддя