Рішення № 138560133, 14.07.2026, Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №949/2319/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2026 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого - судді Отупор К.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Катюхи К.В.

представника позивача Органу опіки і піклування - виконавчий комітет Дубровицької міської ради Сарненського району Рівненської області - Лобзун О.П.

представника позивача Органу опіки і піклування - виконавчий комітет Дубровицької міської ради Сарненського району Рівненської області - Позняк О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубровиця за правилами загального позовного провадження справу за позовом Органу опіки і піклування - виконавчий комітет Дубровицької міської ради Сарненського району Рівненської області до ОСОБА_1 , про позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В:

Позивач Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Дубровицької міської ради звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав. Позивач просить суд ухвалити рішення, яким позбавити відповідача ОСОБА_1 батьківських прав відносно її неповнолітніх та малолітніх дітей: дочки ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , дочки ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 , та дочки ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Свої позовні вимоги орган опіки та піклування мотивує тим, що відповідач ОСОБА_1 , починаючи з 2022 року, свідомо та систематично ухиляється від виконання своїх обов`язків щодо виховання та утримання п`ятьох дітей. У 2022 році матір залишила дітей на їхнього батька, ОСОБА_7 , а сама переїхала проживати окремо зі співмешканцем у приміщення, яке є повністю непристосованим для життя. З того часу відповідач вихованням, матеріальним утриманням дітей не займалася, їхнім життям, навчанням та станом здоров`я не цікавилася. З огляду на конфлікти між батьками, які виникали раніше, та схильність обох до вживання алкогольних напоїв, у 2022 році служба у справах дітей тимчасово влаштувала малолітніх дітей до державних закладів, а саме: до Комунального підприємства «Рівненський обласний спеціалізований будинок дитини з центром реабілітації дітей з органічними ураженнями центральної нервової системи з порушенням психіки та паліативної допомоги дітям» Рівненської обласної ради та до Комунального закладу «Обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей» Рівненської обласної ради. За весь період перебування дітей у зазначених закладах соціального захисту відповідач ОСОБА_1 жодного разу їх не відвідала. Натомість батько дітей, ОСОБА_7 , регулярно відвідував дітей, змінив свою поведінку, здійснив косметичний ремонт у своєму житловому будинку, і у 2023 році дітей було повернуто йому на виховання та для спільного проживання. Після повернення дітей до батька, відповідач ОСОБА_1 своєї поведінки не змінила, умов для проживання дітей не створила. Відповідно до актів обстеження, житлово-побутові умови відповідачки є вкрай незадовільними та становлять загрозу для дітей: будинок є аварійним, стеля протікає, наявні наскрізні отвори, частково відсутня підлога та віконні шибки, у кімнатах панує антисанітарія, наявний брудний одяг та мотлох. Соціальними службами неодноразово проводилися профілактичні бесіди з відповідачем, однак вони не дали позитивного результату. Матір ніде не працює, матеріально дітей не забезпечує та схильна до зловживання алкогольними напоями. Враховуючи викладене, позивач вважає, що відповідач остаточно самоусунулася від виконання батьківських обов`язків, а тому наявні всі правові підстави для позбавлення її батьківських прав.

Представники позивача - Лобзун О.П. та Позняк О.В. , в судовому засіданні повністю підтримали позовні вимоги та просили суд їх задовольнити. Додатково представник позивача у письмовій формі (заява від 14.04.2026) поінформувала суд про те, що після відкриття провадження у справі ситуація не покращилася. Відповідач ОСОБА_1 продовжує ухилятися від виховання дітей, не цікавиться їхнім дозвіллям та навчанням, рекомендації соціальних служб ігнорує. Відповідач не виконувала план соціального супроводу, відкрито заявляла працівникам служби у справах дітей, що не має можливості утримувати дітей, оскільки не працює і потребує коштів на власне харчування. Водночас батько дітей, ОСОБА_7 , продовжує виконувати план соціального супроводу, забезпечує дітей продуктами харчування, одягом, взуттям та шкільним приладдям, підтримує в будинку чистоту і тепло.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином у встановленому законом порядку. Про причини неявки суд не повідомила, відзив на позовну заяву або будь-які клопотання про відкладення розгляду справи до суду не подавала.

Допитані в судовому засідання діти: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в присутності законного представника - батька ОСОБА_7 зазначили, що проживають разом з батьком тривалий час, зберегли прихильне ставлення до матері, інколи її відвідують, просили не позбавляти батьківських прав ОСОБА_1 .

Суд, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін та диспозитивності. Кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З досліджених у судовому засіданні письмових доказів судом встановлено такі фактичні обставини.

Згідно з копіями свідоцтв про народження, батьками малолітніх та неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження Серії НОМЕР_1 ); ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження Серії НОМЕР_2 ); ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 (свідоцтво про народження Серії НОМЕР_3 ); ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 (свідоцтво про народження Серії НОМЕР_4 ); ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_5 (свідоцтво про народження Серії НОМЕР_5 ), є ОСОБА_7 та ОСОБА_1 (а.с.7-11).

Досліджені у судовому засіданні акти обстеження матеріально-побутових умов проживання у хронологічному порядку свідчать про системне нехтування відповідачем потребами дітей. Згідно з актом від 07 вересня 2022 року, ОСОБА_1 не брала участі у вихованні дітей, провокувала скандали з чоловіком, зловживала алкогольними напоями, через що викликалася поліція (а.с.14).

Згідно з актом від 22 вересня 2022 року, умови проживання були визнані незадовільними, діти перебували в антисанітарних умовах, спостерігалася відсутність належного харчування, а від матері було чути запах алкоголю(а.с.15).

В Акті обстеження умов проживання від 25 квітня 2024 року зазначено вкрай незадовільний стан житла за адресою: АДРЕСА_1 : у будинку відсутня підлога, наявне павутиння, матір курить безпосередньо у приміщенні, належних умов для виховання та розвитку дітей не створено(а.с.20). Аналогічна ситуація зафіксована в акті від 22 вересня 2025 року: будинок перебуває в аварійному стані, стеля протікає, наявні наскрізні тріщини, частково відсутні віконні шибки, у кімнатах панує антисанітарія, постільна білизна на ліжках відсутня, матраци та ковдри є брудними (а.с.24).

Відсутність батьківського піклування та інтересу до дітей з боку відповідачки також підтверджується офіційними листами державних закладів.

Згідно з повідомленням Комунального підприємства «Рівненський обласний спеціалізований будинок дитини з центром реабілітації дітей з органічними ураженнями центральної нервової системи з порушенням психіки та паліативної допомоги дітям» від 26 січня 2023 року № 54, за час перебування малолітньої ОСОБА_6 в закладі з 22 вересня 2022 року, матір ОСОБА_1 жодного разу не навідувала доньку та не цікавилася станом її здоров`я (а.с.17).

Подібна за змістом інформація міститься у листі Комунального закладу «Обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей» від 26 січня 2023 року № 01-06/33 щодо інших чотирьох дітей: за весь період їхнього перебування в центрі матір жодного разу їх не відвідала (а.с.18).

Досліджені судом характеристики та довідки розкривають стійкий асоціальний спосіб життя відповідачки.

Згідно з довідкою-характеристикою виконавчого комітету Дубровицької міської ради від 19 вересня 2022 року № 417/02, ОСОБА_1 не виконувала прямих обов`язків з виховання дітей, не проживала з ними, зловживала алкогольними та енергетичними напоями, зарекомендувала себе з негативної сторони як матір (а.с.13).

Відповідно до інформації Комунального закладу «Центр надання соціальних послуг» від 19 січня 2023 року № 15, сім`я перебувала під соціальним супроводом, однак відповідачка ставилася до фахівців агресивно, від зустрічей відмовлялася, план подолання складних життєвих обставин не виконувала, турботи про дітей не виявляла (а.с.16).

Характеристика, видана старостою Трипутнянського старостинського округу від 26 вересня 2025 року № 291/02, підтверджує, що ОСОБА_1 проживає без реєстрації, офіційно ніде не працює, періодично зловживає спиртними напоями, на неї надходять скарги від місцевих жителів (а.с.28).

Крім того, відповідно до повідомлення виконавчого комітету від 28 жовтня 2025 року № 07-1658, надане на запит суду, відповідач була знята з реєстрації власником будинку ще 09 серпня 2023 року (а.с.36).

Надані суду представником позивача докази підтверджують незмінність обставин і станом на травень 2026 року.

Відповідно до інформації старости Трипутнянського старостинського округу від 15 травня 2026 року № 13, за наслідками обстеження місця фактичного проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено, що житлові кімнати виглядають жахливо, у них панує безлад, підлога провалюється, стеля протікає. Жодних змін на краще протягом тривалого періоду часу відповідач не здійснила (а.с.62).

Разом з тим, згідно з інформацією старости Трипутнянського старостинського округу від 15 травня 2026 року за №14, за результатами обстеження місця проживання батька дітей, ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_2 , встановлено, що прибудинкова територія прибрана, ведеться заготівля дров на опалювальний період. У приміщенні підтримується чистота і тепло, наявна посіяна городина, батько особисто займається приготуванням їжі для дітей (а.с.63).

Із висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Дубровицької міської ради від 10 жовтня 2025 року за номером 07-1559, щодо доцільності позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав вбачається, що органом опіки та піклування досліджено матеріали щодо доцільності позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав відносно її п`ятьох дітей. У висновку зазначено, що діти з 2022 року перебувають на обліку в органі опіки та піклування як такі, які перебувають у складних життєвих обставинах, у зв`язку з ухиленням батьків від виконання обов`язків. Сім`я знаходилась під супроводом у КЗ "Центр надання соціальних послуг", їм надавалась матеріальна, психологічна підтримка, проводились профілактичні бесіди. Однак, відповідач свідомо та тривалий час ухиляється від виконання батьківських обов`язків, з 2022 року проживає окремо від дітей не створила умов для проживання та виховання дітей, ніде не працює та схильна до вживання алкогольних напоїв. Протягом 2022-2023 років, коли діти перебували у державних закладах, матір їх жодного разу не відвідала. У висновку також зазначено, що ОСОБА_1 на шлях виправлення не стала, належних умов для проживання дітей не створила, продовжує ухилятися від їх виховання, офіційно не працює, має стійку схильність до зловживання алкогольними напоями, а її житлово-побутові умови є вкрай незадовільними та становлять загрозу життю та здоров`ю дітей. За результатами розгляду матеріалів орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити ОСОБА_1 батьківських прав, що відповідає найкращим інтересам дітей. (а.с.29-31).

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку, а батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.

За приписами частини 1 статті 141 Сімейного кодексу України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Статтею 150 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських прав обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Відповідно до пунктів 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного й об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяють засвоєнню загальновизнаних норм моралі, не виявляють інтересу до її внутрішнього світу, не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можуть розцінюватися як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

У постанові Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі №553/2563/15-ц зазначено, що «ухилення від виконання обов`язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними обов`язками». Подібні правові висновки наведено у постановах Верховного Суду від 23 січня 2020 року у справі №755/3644/19 та від 23 червня 2021 року у справі №953/17837/19.

У постанові Верховного Суду від 17 червня 2021 року у справі №643/7876/18 зазначено, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків. Питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.

Суд зазначає, що не варто ототожнювати складні життєві обставини чи матеріальну скруту з підставою для позбавлення батьківських прав. Разом з тим у цій справі встановлено не лише незадовільні побутові умови, а системне та свідоме нехтування матір`ю своїми обов`язками, яке проявилося у невиконанні рекомендацій органу опіки та соціальних служб, продовженні ризикованого способу життя, відсутності належного догляду за дітьми, нестворенні безпечного середовища для їх проживання та відсутності підтверджених реальних змін після відібрання дітей.

На підставі належних та допустимих доказів, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 самоусунулася від виховання своїх дітей. Вона свідомо нехтує базовими потребами малолітніх та неповнолітніх дітей, не забезпечує їх одягом, харчуванням та належними умовами для проживання. Тривалий час відповідач не виявляє жодного інтересу до фізичного та духовного розвитку дітей, їхнього навчання, не бере участі у їхньому матеріальному забезпеченні, ігнорує будь-які рекомендації державних органів щодо виправлення ситуації.

Оцінюючи наведені факти у їх сукупності, суд встановив, що поведінка ОСОБА_11 свідчить про свідоме ухилення від виконання обов`язків по вихованню дітей. Даний стан речей триває значний проміжок часу і носить систематичний характер. За таких обставин суд приходить до переконання, що тривале невиконання відповідачкою своїх батьківських обов`язків щодо дітей є наслідком її винної поведінки та є підставою для позбавлення її батьківських прав.

З огляду на викладене, суд приходить до переконання, що застосування такого крайнього заходу, як позбавлення відповідача батьківських прав, є виправданим, пропорційним та повністю відповідає найкращим інтересам дітей, забезпечуючи їхнє право на безпечні умови життя, повноцінний розвиток та стабільне виховання, тому позовні вимоги Органу опіки та піклування - виконавчого комітету Дубровицької міської ради Сарненського району Рівненської області є обґрунтованими, правомірними та доведеними належними і допустимими доказами.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн., що підтверджується квитанцією, долученою до матеріалів справи. Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, з відповідачки на користь Органу опіки і піклування - виконавчого комітету Дубровицької міської ради Сарненського району Рівненської області сплачений ним судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Керуючись статтями 150, 157, 164-166 Сімейного кодексу України, Постановою Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" №3 від 30 березня 2007 року, статтями 12, 81, 141, 264, 265, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 , відносно її неповнолітніх дітей - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягнути із ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 на користь Органу опіки і піклування - виконавчий комітет Дубровицької міської ради Сарненського району Рівненської області сплачений ним судовий збір у розмірі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп.)

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 2 статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Відомості про учасників справи згідно пункту 4 частини 5 статті 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач: Орган опіки і піклування - виконавчий комітет Дубровицької міської ради Сарненського району Рівненської області (вул. Воробинська, 16, Сарненський район Рівненська область, код ЄДРПОУ 05390997).

Відповідач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_7 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Повний текст рішення суду складено 24 липня 2026 року.

Суддя: підпис.

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.

Суддя Дубровицького

районного суду К.М. Отупор