Рішення № 138560053, 28.07.2026, Семенівський районний суд Полтавської області

СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченка, 41а, селище Семенівка, Кременчуцький район, Полтавська область, 38200

тел. (05341) 9 17 39,e-mail: inbox@sm.pl.court.gov.ua, web: https://sm.pl.court.gov.ua

ідентифікаційний код 02886143

Справа №547/690/26

Провадження №2/547/647/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року с-ще Семенівка, Полтавська область

Семенівський районний суд Полтавської області, головуючий суддя В.Ф.Харченко, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

23.06.2026 позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" (далі ТОВ "Споживчий центр") звернулося до Семенівського районного суду Полтавської із позовом в електронній формі до відповідача ОСОБА_1 , обґрунтовуючи позовні вимоги невиконанням відповідачем зобов`язань щодо повернення 3000,00 грн кредиту за кредитним договором (кредитної лінії) (оферта) № 17.03.2024-110000169 від 17.03.2024, укладеним між ТОВ "Споживчий центр" та ОСОБА_1 , внаслідок чого утворилася загальна заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 5490,00 грн. з яких: 3000,00 грн тіло кредиту та 2940,00 грн проценти.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача сплаченого позивачем при зверненні до суду судового збору 2662,40 грн і 116,58 грн поштових витрат. Також зазначено на орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу у розмірі орієнтовно 6000,00 грн, докази понесення будуть надані протягом 5 днів після ухвалення судового рішення.

Ухвалою суду від 25.06.2026 відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; запропоновано відповідачеві, зокрема, в 15-денний строк подати відзив на позов; повідомлено відповідачеві, що позивач надіслав йому засобами поштового "Поштова служба "Е-Пост" квитанція № 2124438 від 18.06.2026, копію позовної заяви з додатками, які й розглядаються судом у цій справі; тощо.

Відповідач копію ухвали суду та судове повідомлення отримав 02.07.2026 за своїм зареєстрованим місцем проживання та за вказаним у позові фактичним місцем проживання, що підтверджується поштовим повідомленням, що є належним врученням відповідачеві судового повідомлення (а.с. 32, 37, 40).

Станом на дату ухвалення рішення суд не отримував від відповідача відзив на позов або будь-яких інших документів у справі.

Вивчивши письмову заяву позивача по суті справи (позовну заяву), надані судові дані і докази, суд встановив таке.

Центральний вузол системи BankID НБУ за запит позивача підтвердив, що відповідач М.Г.Кіласонія є клієнтом АТ КБ "ПриватБанк", її РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 (а.с. 17).

Між позивачем, як кредитодавцем, і відповідачем, як позичальником, укладено кредитний договір (кредитної лінії) 17.03.2024-110000169 від 17.03.2024 згідно якого відповідачеві надано кредит 3000,00 грн на строк 42 дні. Денна процентна ставка перші 14 днів 2,0 %, а із 15-го дня 2,5 %. Зарахування коштів на карту НОМЕР_2 .

Вказані пропозиція, анкета, заявка та підтвердження кредитного договору підписані відповідачем одноразовим ідентифікатором Е482, який було відправлено на номер телефону НОМЕР_3 (а.с. 9-14).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 Цивільного кодексу України (далі ЦК).

Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до статті 204 ЦК правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (частина третя статті 215 ЦК).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Стаття 652 ЦК дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК).

Важливо, щоб електронний договір включав всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним, у зв`язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону.

У силу частини першої статті 638 ЦК договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Важливо розуміти в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Вказаний висновок щодо правомірності укладення кредитного договору шляхом підписання електронним цифровим підписом викладено у постанові Верховного Суду від 12.01.2021, справа № 524/5556/19, провадження № 61-16243св20. До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23.03.2020 у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09.09.2020 у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20). Тобто судова практика у цій категорії справ є сталою.

Відтак суд робить висновок про належне укладення кредитного договору № 17.03.2024-110000169 від 17.03.2024 про отримання відповідачем у позивача 3000,00 грн кредитних коштів.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК).

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі (ч. 2 ст. 10561 ЦК).

Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 526 ЦК).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди (п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 611 ЦК).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. (ч.ч. 1, 2 ст. 612 ЦК).

Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (ч.ч. 1-3 ст. 22 ЦК).

Згідно квитанції ID операції 2438395419 АТ КБ "ПриватБанк" на карту № НОМЕР_4 було перераховано "Швидкий кредит" 17.03.2024 за договором № 17.03.2024-110000169 від 17.03.2024 у сумі 3000,00 грн (а.с. 15).

Отже позивач належним чином виконав своє договірне зобов`язання із надання кредиту відповідачеві.

Заборгованість відповідача за договором не погашена і складає 5940,00 грн, що включає: 3000,00 грн тіло кредиту і 2940,00 грн проценти. Проценти нараховано за 42 дні. На це вказує складений позивачем розрахунок (а.с. 3, 16).

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано до суду доказів щодо неправильності або необґрунтованості складеного позивачем розрахунку, однак це не знімає з суду обов`язку пересвідчитись у його вірності.

Щодо обмеження витрат за користування кредитом у складі загальної вартості кредиту

Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 8 Закону України "Про споживе кредитування" "Реальна річна процентна ставка, денна процентна ставка та загальна вартість кредиту для споживача"

1. Реальна річна процентна ставка обчислюється відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України.

2. Для цілей обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом.

До загальних витрат за споживчим кредитом включаються:

доходи кредитодавця у вигляді процентів;

комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо;

інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

До загальних витрат за споживчим кредитом не включаються:

1) платежі, що підлягають сплаті споживачем у разі невиконання його обов`язків, передбачених договором про споживчий кредит;

2) платежі з оплати товарів (робіт, послуг), які споживач зобов`язаний здійснити незалежно від того, чи правочин укладено з оплатою за рахунок власних коштів споживача чи за рахунок споживчого кредиту.

3. Обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки має базуватися на припущенні, що договір про споживчий кредит залишається дійсним протягом погодженого строку та що кредитодавець і споживач виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі.

Якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки або інших платежів за послуги кредитодавця, включених до загальних витрат за споживчим кредитом при обчисленні реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення, реальна річна процентна ставка та денна процентна ставка обчислюються на основі припущення, що процентна ставка та інші платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит.

4. Денна процентна ставка розраховується у процентах за формулою:

ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t ? 100%, де

ДПС - денна процентна ставка;

ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом;

ЗРК - загальний розмір кредиту;

t - строк кредитування у днях.

5. Максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (ч. 3 ст. 6 ЦК).

Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства (ч. 1 ст. 13 ЦК).

Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства (ч. 1 ст. 14 ЦК).

Відтак вказані положення Закону України "Про споживе кредитування" щодо максимального розміру денної процентної ставки підлягають застосуванню до відповідної істотної умови кредитного договору 17.03.2024-110000169 від 17.03.2024.

Суд нагадує, що договірна денна процентна ставка за кредитним договором складає у різні періоди 2,0 % і 2,5 %.

Відтак, оскільки загальна вартість витрат за кредитом визначена законом не більше 1 % на день згідно вказаної формули закону, то задоволенню підлягають лише позовні вимоги про стягнення тіла кредиту і визначених обмежень процентів за 42 дні договірного строку користування кредитом за ставкою 1 % на день (залежно від того яка сума не перевищує денний 1,0 %, а всього 4260,00 грн ((3000,00 + 3000,00 * 1 % * 42) ? (3000,00 + 2940,00).

Щодо судових витрат

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1 ст. 141 ЦПК України).

Відтак суд покладає на відповідача 1737,28 грн витрат зі сплати судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог (2422,40 ? 5940,00 4260,00) (а.с. 31).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1-5, 10-13, 48, 49, 76-83, 89, 133, 134, 137, 141, 174, 209, 211, 223, 258, 259, 264, 265, 272, 273, 351, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити позов частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" заборгованість за кредитним договором 17.03.2024-110000169 від 17.03.2024 у загальній сумі 4260,00 грн, відмовивши у стягненні більшої суми 5940,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" 1737,28 грн витрат зі сплати судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку учасниками справи до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" (місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, 133А; ідентифікаційний код 37356833).

Відповідач ОСОБА_1 (народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Повне рішення складене 28.07.2026.

Суддя Віктор ХАРЧЕНКО