Рішення № 138559942, 28.07.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 28.07.2026Справа № 554/2836/26 Провадження № 2/554/2695/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2026 року м. Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого судді - Тімошенко Н.В.,

за участю секретаря судового засідання - Тоцької К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути заборгованість за кредитним договором № 22-207-865-2-21-Г від 16.06.2021 року у розмірі 192 401,31 грн., з яких 77 791,89 грн. - заборгованість за кредитом, 23 097,42 грн. - заборгованість по сплаті відсотків, 91 512,00 грн. - заборгованість по сплаті комісії. Крім того, позивач просить стягнути судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 11 200,00 грн.

Ухвалою суду від 05 березня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, а ухвалою від 08 травня 2026 року суд перейшов до розгляду справи з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розглядати справу за його відсутності та зазначив, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, відзив на позовну заяву не подала, про причини неявки суд не повідомила.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Зі згоди позивача суд ухвалює заочне рішення.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Судом встановлено, що 16.06.2021 року між АТ «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 22-207-865-2-21-Г, за яким відповідачка отримала кредит готівкою у розмірі 82 000,00 грн. зі сплатою 10,00% річних.

Право вимоги за цим договором перейшло від АТ «МЕГАБАНК» до ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» на підставі договору від 03.09.2024 року № GL1N426240, а згодом до позивача ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» на підставі договору від 27.12.2024 року № 1/12.

Відповідачка свої зобов`язання належним чином не виконувала, внаслідок чого виникла заборгованість. Факт наявності боргу за тілом кредиту 77 791,89 грн. та відсотками 23 097,42 грн. підтверджується виписками з особового рахунку та довідкою-розрахунком.

Дана частина позовних вимог є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами згідно до статті 629 ЦК України.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Щодо вимог позивача про стягнення заборгованості по комісії у розмірі 91 512,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до правової позиції Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21, якщо банк не зазначив та не надав доказів наявності і переліку додаткових та супутніх послуг, які реально надаються позичальнику і за які встановлена щомісячна комісія за розрахунково-касове обслуговування, то такі положення кредитного договору є нікчемними відповідно до Закону України «Про споживче кредитування». Банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь, адже такі дії не становлять послугу, замовлену позичальником.

Позивачем не надано жодних доказів фактичного надання відповідачці послуг з розрахунково-касового обслуговування, які б обґрунтовували нарахування 91 512,00 грн. комісії.

Тому, в цій частині позов задоволенню не підлягає.

Щодо розподілу судових витрат, позивач просить стягнути 11 200,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, надавши відповідний договір № 1/07 та Акт приймання-передачі наданих послуг.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи до яких належать і витрати на професійну правничу допомогу, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд зауважує, що дане правило є обов`язковим наслідком часткового задоволення позову і не залежить від наявності клопотання відповідачки про зменшення розміру витрат на правничу допомогу через їх неспівмірність.

Позов задоволено на суму 100 889,31 грн., що становить 52,43% від заявлених 192 401,31 грн. Отже, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно до задоволених вимог, а саме судовий збір у розмірі 1 396,06 грн. (52,43% від сплачених 2 662,40 грн.) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 872,16 грн. (52,43% від заявлених 11 200,00 грн).

Керуючись ст. ст. 12, 13, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» (код ЄДРПОУ: 40932411) заборгованість за кредитним договором № 22-207-865-2-21-Г від 16.06.2021 року у розмірі 100 889 (сто тисяч вісімсот вісімдесят дев`ять) грн.. 31 коп., яка складається з заборгованості за тілом кредиту - 77 791,89 грн., заборгованості по відсотках - 23 097,42 грн.

У задоволенні решти позовних вимог щодо стягнення комісії в розмірі 91 512,00 грн. - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» судові витрати пропорційно до задоволених вимог, а саме на професійну правничу допомогу в розмірі 5 872,16 грн. та по сплаті судового збору в розмірі 1 396,06 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Суддя Н.В. Тімошенко