Рішення № 138559837, 28.07.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 28.07.2026Справа № 554/10273/25 Провадження № 2/554/949/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2026 року місто Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави в складі:

Головуючого судді - Тімошенко Н.В.,

при секретарі - Тоцької К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

07 липня 2025 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 36 135,00 грн. та судові витрати.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що 26 січня 2021 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 260483899 на суму 11 000,00 грн.

Кредитний договір укладено в електронній формі з використанням електронного підпису. Договір підписаний Відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV2M27S. Первісний кредитор виконав свій обов`язок та перерахував Відповідачу грошові кошти у розмірі 11 000,00 грн. 26.01.2021 на банківську карту № НОМЕР_5 Відповідача.

Право вимоги за Кредитним договором перейшло до Позивача наступним чином. 28.11.2018 між Первісним кредитором та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № 28/1118-01; 05.08.2020 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 05/0820-01; 04.06.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивачем укладено Договір факторингу № 04/06/25-Ю, відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором на загальну суму 36 135,00 грн.

28 жовтня 2025 року відповідач, ОСОБА_1 , через свого представника адвоката Шквир Сергія Валерійовича, подав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на наступні обставини.

Відповідач зазначив, що жодних договорів з ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та іншими юридичними особами, що визначені в позовній заяві, не укладав та не підписував, відповідно кошти не отримував. Відповідач не отримував та не застосовував одноразовий ідентифікатор (СМС-повідомлення), а також не реєструвався на сайті Первісного кредитора. Телефон, який вказано в доданих Позивачем до позову документах НОМЕР_1 , не належить Відповідачу, який використовує інший номер телефону. Адреса електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 також не належить Відповідачу, та у останнього відсутній особистий кабінет на сайті www.moneyveo.ua.

Відповідач зазначив, що на момент нібито укладення Кредитного договору та на час нарахування відсотків за користування кредитними коштами, він був військовослужбовцем та проходив службу у в/ч НОМЕР_2 на посаді командира 1 механізованого взводу 6 механізованої роти 2 механізованого батальйону. З 10.10.2016 року Відповідач є військовослужбовцем Збройних Сил України та залишається таким по теперішній час.

Відповідно до підпункту 3 пункту 4 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» від 20 травня 2014 року, військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Крім того, Відповідач заявив про пропуск Позивачем строку позовної давності, зазначивши, що кінцевий термін повернення кредиту згідно Кредитного договору становив 09.02.2021 року, а тому строк позовної давності за вимогою про стягнення заборгованості збіг 09.02.2024 року.

У процесі розгляду справи, 31 жовтня 2025 року, позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог. Зважаючи на те, що відповідач є військовослужбовцем, позивач просив суд застосувати положення п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», скасувати нараховані відсотки та стягнути з відповідача лише тіло кредиту у розмірі 11 000,00 грн.

Учасники процесу в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомляли, клопотань про відкладення розгляду справи не заявлено.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов наступних висновків.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України договір позики є реальним та вважається укладеним із моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Аналізуючи матеріали справи, суд зазначає, що згідно з усталеною практикою Верховного Суду зокрема, постанови від 08 лютого 2018 року у справі № 552/2819/16-ц, від 30 січня 2018 року у справі №161/16891/15-ц, для підтвердження укладення кредитного договору в електронній формі та факту отримання позичальником грошових коштів необхідні належні, допустимі та достовірні докази.

За змістом ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором, прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Договір позики є реальним і вважається укладеним із моменту передання грошей (ст. 1046 ЦК України).

Спростовуючи доводи відповідача про те, що номер телефону йому не належить і коштів він не отримував, суд спирається на витребувану офіційну інформацію від АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Банк повідомив, що номер телефону НОМЕР_1 дійсно міститься в анкетних даних ОСОБА_1 і є його фінансовим номером. Картка № 4731219612484364 також емітована на його ім`я.

Згідно з банківською випискою, яка є належним первинним документом, 26.01.2021 року на рахунок Відповідача було зараховано кошти у розмірі 11 000,00 грн. зарахування переказу на картку.

Відтак, суд відхиляє аргументи відповідача щодо неукладення договору як недостовірні. Договір був укладений належним чином, а кошти отримані.

Суд бере до уваги заяву позивача про зменшення позовних вимог до 11 000,00 грн. виключно тіло кредиту.

Відповідно до п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду проценти за користування кредитом, а також штрафні санкції та пеня не нараховуються.

Відповідач довів свій статус військовослужбовця з 2016 року. Таким чином, дії позивача щодо відмови від стягнення відсотків є правомірними та відповідають вимогам чинного законодавства.

Основний борг, тіло кредиту, становить 11 000,00 грн. Відповідачем подано заяву про застосування позовної давності.

Згідно з п. 1.2 та 1.7.2 Кредитного договору, строк кредитування (дисконтний період) становив 14 днів. Кредит видано 26.01.2021 року, отже, кінцевий термін його повернення настав 09.02.2021 року.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність становить три роки, а її перебіг починається зі спливом строку виконання ст. 261 ЦК України.

Відповідно, строк позовної давності для стягнення заборгованості збіг 09.02.2024 року. Позивач звернувся до суду з позовом лише 07.07.2025 року, тобто з пропуском строку понад рік.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є абсолютною підставою для відмови у позові.

Незважаючи на те, що банківською випискою доведено факт отримання Відповідачем суми у 11 000 грн., що спростовує його заяви про непричетність до договору, позовні вимоги не можуть бути задоволені.

Вимога про стягнення відсотків 25 135 грн. є незаконною в силу статусу військовослужбовця, а вимога про стягнення основного боргу 11 000 грн. не підлягає задоволенню через беззаперечний сплив трирічного строку позовної давності.

З огляду на вищевикладене, зменшені позовні вимоги ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» про стягнення тіла кредиту в розмірі 11 000,00 грн. не підлягають задоволенню виключно, у зв`язку зі спливом строку позовної давності.

Згідно з частиною 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, при відмові в позові судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 256, 257, 261, 526, 530, 625, 629, 1046, 1054 ЦК України, ст.ст. 4-10, 12, 13, 17, 18, 76-81, 89, 133, 141, 223, 229, 247, 259, 263-265, 268, 272-273 ЦПК України, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» від 20 травня 2014 року, суд, -

ухвалив:

У позовній заяві Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ: 43541163, адреса: 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4, літера А, оф.10.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

З текстом рішення суду можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя Н.В.Тімошенко