Ухвала суду № 138558059, 30.06.2026, Макарівський районний суд Київської області

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Д.Ростовського, 35, смт. Макарів, Київська область, 08001, тел/факс (04578)5-13-39, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua

У Х В А Л А

30 червня 2026 року Справа №370/4409/25

Макарівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Косенко А.В.,

із секретарем судового засідання Зозулею Я.А.,

за участю:

представника позивачів Лісового Р.О.,

представника відповідача Сторожук С.С.,

представника третьої особи Мазепи Н.М.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду в селищі Макарів Київської області справу за позовною заявою

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 в особі їх представника, адвоката Лісовой Романа Олеговича, до Обслуговуючого кооператива «Садове товариство «Нова Березівка сервіс»; треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Орган самоорганізації населення «Вуличний комітет «Нова Березівка», Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, про захист прав споживачів,

в с т а н о в и в :

В провадженні Макарівського районного суду Київської області на розгляді перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 в особі їх представника, адвоката Лісовой Романа Олеговича, до Обслуговуючого кооператива «Садове товариство «Нова Березівка сервіс»; треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Орган самоорганізації населення «Вуличний комітет «Нова Березівка», Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, про захист прав споживачів.

29.06.2026 року через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача Обслуговуючого кооператива «Садове товариство «Нова Березівка сервіс» адвоката Сторожук С.С. надійшло клопотання про залишення позовної заяви без руху.

В обґрунтування клопотання представник відповідача зазначила, що відповідно до частини четвертої статті 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. При цьому, позивачі у своєму позові не просять їх звільнити від сплати судового збору в порядку передбаченому Законом, а виключно констатують про те, що вони начебто відповідно ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» звільняються від сплати судового збору, що пов`язані з порушенням їх прав.

Також представник зазначила, що позивачами оспорюються договірні відносини та нарахування заборгованостей за договорами між позивачами та відповідачем. А тому, зазначені позовні вимоги про заборону розірвання договорів в частині електропостачання, водопостачання та водовідведення, а також про визнання незаконними нарахування боргу та претензії про сплату заборгованості за договорами між позивачами, які є побутовими споживачами та відповідачем, який є колективним побутовим споживачем не підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів», в тому числі дія цього Закону не поширюється для звільнення від сплати судового збору.

З огляду на викладене та положення частини одинадцятої статті 187 ЦПК України та статей 175, 177 ЦПК України, просила суд постановити ухвалу про залишення без руху вказаної позовної заяви про захист прав споживачів, з наданням позивачам строку, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачам ухвали, для сплати судового збору та надання суду доказів такої сплати та зазначенням ціни позову, оскільки вимога про визнання незаконним нарахування боргу та претензії про сплату заборгованості за договорами є вимогою майнового характеру.

У підготовчому судовому засіданні представник відповідача вказане клопотання про залишення позову без руху підтримала у повному обсязі та наполягала на його задоволенні.

Представник позивачів, адвокат Лісовой Р.О., у підготовчому судовому засіданні просив у задоволенні клопотання відмовити, вказавши на його необґрунтованість. Крім того, зазначив, що позивачі не є членами обслуговуючого кооперативу, проте в силу Закону України «Про захист прав споживачів» є споживачами, які отримують комунальні послуги.

Представник органу самоорганізації населення «Вуличний комітет «Нова Березівка» Мазепа Н.М., у свою чергу, також просила відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача та продовжити розгляд справи з огляду на те, що позов не має матеріального характеру, тому і не має сплачуватися судовий збір та визначатися ціна позову. Разом з тим, вказала, що членами кооперативу є тільки три особи, всі інші фізичні особи (побутові споживачі), які змушені через Обслуговуючий кооператив отримувати послуги.

Суд, вивчивши матеріали справи та зміст поданого клопотання, дійшов таких висновків.

Споживач це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (пункт 22 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Продукція будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб (пункт 22 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Згідно зі статтею 21 Закону України «Про захист прав споживачів» крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: 1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; 2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; 3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; 4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; 5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію; 6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; 7) ціну продукції визначено неналежним чином; 8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1996 року №5 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» вбачається, що позовна заява про захист прав споживача повинна містити відомості: про те, яке право споживача порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду; про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням; про докази, що підтверджують позов. До заяви повинні бути додані необхідні документи залежно від заявлених вимог (наприклад, договір, квитанція-замовлення, квитанція-зобов`язання, транспортна чи інша накладна, чек, касовий ордер).

Отже, Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини, які виникають між споживачами і виробниками, виконавцями, продавцями під час продажу товарів (виконанні робіт, наданні послуг), встановлює права споживачів на придбання товарів (робіт, послуг) належної якості та безпечних для життя і здоров`я, а також визначає механізм захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

У даній справі спір виник у зв`язку із забороною розірвання договорів на організацію сервісного обслуговування підтримання господарського порядку, комунально-експлуатаційних послуг на території забудови в частині електропостачання, водопостачання, та водовідведення споживачів послуг, власників домоволодінь, тобто позивачів, а також визнання незаконним нарахування боргу та претензії про сплату заборгованості.

Таким чином, до спірних правовідносин також підлягають застосування положення Закону України «Про захист прав позивачів».

Щодо клопотання про залишення позову без руху суд зазначає таке.

Статтею 175 та 177 ЦПК України визначені основні вимоги до позовної заяви, які мають бути дотримані особами, які звертаються до суду за захистом своїх прав та інтересів шляхом пред`явлення позову до суду.

Частиною четвертою статті 177 ЦПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Судовий збір це грошова сума, що сплачується особою, яка звертається до суду. Розмір судового збору визначається законом і залежить від об`єктивних ознак позову (заяви), з яких правовідносин він виник і який предмет позову. Умови сплати судового збору однакові і рівні для всіх, а пільги щодо його сплати передбачені безпосередньо законом.

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовано Законом України від 08 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» (із змінами та доповненнями).

Пільги щодо сплати судового збору визначено статтею 5 Законом України «Про судовий збір».

Водночас, частиною третьою статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Системне тлумачення норм статті 5 Закону України «Про судовий збір» та статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» дозволяє зробити висновок про те, що сама по собі відсутність такої категорії осіб як споживачі серед переліку осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, не може безумовно означати те, що споживачі такої пільги не мають або позбавлені. Оскільки така пільга встановлена спеціальною нормою (стаття 22 Закону України «Про захист прав споживачів), що закріплена в законі, який гарантує реалізацію та захист прав споживачів.

Такий висновок зроблений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі №761/24881/16-ц.

Як уже зазначалося раніше, на спірні правовідносини сторін поширюються положення Закону України «Про захист прав позивачів», в тому числі щодо встановленої пільги зі сплати судового збору, а тому відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху через несплату судового збору.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 187, 260-261 ЦПК України суд, -

п о с т а н о в и в :

У клопотанні представника відповідача, адвоката Сторожук С.С., про залишення позовної заяви без руху відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, а у судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, чи розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали складено 03.07.2026 року.

Суддя А.В. Косенко