Ухвала суду № 138557908, 21.07.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/13815/26

Провадження № 1-кс/369/2064/26

УХВАЛА

21.07.2026 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Києво-Святошинського відділу Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026116350000009 від 20.01.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Києво-Святошинського районного суду Київської області з вказаним клопотанням звернувся прокурор, в якому просив накласти арешт на об`єкт нерухомого майна приміщення (група приміщень) № 1003, яке розташоване за адресою: Київська обл., Бучанський р-н, село Петропавлівська Борщагівка, провулок Фізкультурний, будинок 16. Загальна площа 55, 3 кв. м. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2998171932080. Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав вказане нерухоме майно наразі належить ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АСПЕР ЕСТЕЙТ", код ЄДРПОУ: 40884190. Заборонити будь-яким державним реєстраторам, нотаріусам, іншим суб`єктам державної реєстрації речових прав вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо вказаного об`єкта нерухомого майна, у тому числі реєстрацію переходу права власності, державну реєстрацію інших речових прав, внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію поділу, об`єднання, виділу, зміни технічних характеристик чи будь-яких інших дій, наслідком яких може бути зміна правового статусу зазначеного об`єкта. Заборонити відчуження, поділ, об`єднання, зміну технічних характеристик, передачу в іпотеку, внесення до статутного капіталу юридичних осіб, передачу в довірчу власність, а також вчинення будь-яких інших дій, наслідком яких може стати зміна правового статусу зазначеного об`єкта нерухомого майна.

В обґрунтування вказаного клопотання прокурор посилався на те, що у провадженні СВ ВП № 3 Бучанського РУП ГУНП в Київській області за процесуальним керівництвом Києво-Святошинського відділу Бучанської окружної прокуратури перебувають матеріали кримінального провадження № 12026116350000009 від 20.01.2026, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 190 Кримінального кодексу України.

Під час досудового розслідування встановлено, що 20.01.2026 до ЧЧ ВП № 3 Бучанського РУП надійшли заяви ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про те, що керівництво ТОВ "Аспер Естейт", яке є власником будинку за адресою: АДРЕСА_1 , примушують до виконання цівільно-правових зобов`язань, тим самим причинили потерпілим ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , майнової шкоди. ЄО № 1807 від 20.01.2026.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_6 у 2020-2021 роках з громадянами (інвесторами) укладались попередні договори про продаж квартир в багатоквартирному будинку, який знаходиться на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 .

На виконання умов договорів потерпілі у повному обсязі виконали свої фінансові зобов`язання, сплативши забудовнику обумовлену вартість квартир.

Попри це після завершення будівництва право власності на квартири за потерпілими зареєстровано не було.

Натомість квартири та нежитлові приміщення були зареєстровані за іншими фізичними та юридичними особами, а частина з них у подальшому була відчужена.

Саме ці обставини стали підставою для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та проведення досудового розслідування у межах даного кримінального провадження.

Вказані договори нотаріально завірені приватним нотаріусом ОСОБА_7 . При цьому згідно попередніх договорів кошти, які передбачались на придбання квартир були виплачені в повному обсязі ОСОБА_6 , який на той момент був власником будівництва про що написані розписки. При укладанні попередніх договорів ОСОБА_6 не повідомляв громадянам, що належна йому земельна ділянка кадастровий номер 3222485901:01:004:0031 та розташовані на ній об`єкти незавершеного будівництва перебувають під обтяженням по договору іпотеки від 13.04.2020, укладеного з ОСОБА_8 . В подальшому ОСОБА_6 свої договірні зобов`язання перед громадянами не виконує, вчиняє дії по зняттю обтяження та здійснює за договором про припинення зобов`язанням переданням відступного від 25.08.2023 посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9 передачу прав на вказане майно та земельну ділянку ОСОБА_10 . Правом власності на вказане майно в подальшому володіли ТОВ «СМАРТ РІАЛ ЕСТЕЙТ ПЛЮС», ТОВ «АДОНІС КРІЕЙТ», а наразі право власності має ТОВ «АСПЕР ЕСТЕЙТ».

Відповідно до заяви потерпілої ОСОБА_5 та інших наявних в матеріалах кримінального провадження документів встановлено, що 13.10.2020 ОСОБА_5 уклала попередній договір НМК557539, стосовно купівлі квартири АДРЕСА_2 , який розташований на земельній ділянці кадастровий номер 3222485901:01:004:0031. Згідно попереднього договору кошти, які передбачались на придбання квартири ними були виплачені в повному обсязі громадянину Білорусі ОСОБА_6 , який на той момент був власником будівництва, про що свідчить розписка, підписана ОСОБА_6 . У подальшому ОСОБА_6 у 2022 році виїхав з території України, а договірні зобов`язання перед ОСОБА_5 не виконав. У подальшому квартира, яка мала належати ОСОБА_5 були відчуженні на користь третіх осіб, зокрема ТОВ «АСПЕР ЕСТЕЙТ».

Крім цього ОСОБА_5 було встановлено, що об`єкт нерухомого майна приміщення № 1003, реєстраційний номер 2998171932080, за своїми характеристиками, місцем розташування та площею відповідає квартирі АДРЕСА_3 , яка була предметом її інвестування.

Відповідно до договору купівлі-продажу приміщення (групи приміщень) від 05.11.2024 приміщення № 1003, яке знаходиться в будинку за адресою: Київська область, село Петропавлівська Борщагівка, провулок Фізкультурний 16 було ТОВ «АДОНІС КРІЕЙТ» продане ТОВ «АСПЕР ЕСТЕЙТ».

Під час розслідування встановлено, що будівництво здійснювалося на земельній ділянці кадастровий номер 3222485901:01:004:0031.

Ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 березня 2025 року у кримінальному провадженні № 12023111050001845 на зазначену земельну ділянку та розташований на ній об`єкт незавершеного будівництва накладено арешт.

Зазначена ухвала постановлена з метою забезпечення збереження речових доказів та недопущення їх незаконного відчуження.

Орган досудового розслідування також враховує, що ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області вже встановлено наявність передбачених законом підстав для застосування арешту щодо земельної ділянки та об`єкта незавершеного будівництва, розташованих за тією ж адресою.

Звернення з даним клопотанням не спрямоване на повторний розгляд вже вирішеного питання, а обумовлене виникненням нових юридично значущих обставин, а саме введенням будинку в експлуатацію, формуванням окремих квартир та нежитлових приміщень як самостійних об`єктів нерухомого майна та можливістю їх самостійного відчуження. Саме ці нові обставини зумовлюють необхідність застосування окремого заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту квартир та нежитлових приміщень.

Разом із тим під час досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні встановлено, що після накладення арешту на земельну ділянку та об`єкт незавершеного будівництва виникли нові юридично значимі обставини, які потребують застосування окремого заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту квартир та нежитлових приміщень.

Зокрема, після реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації багатоквартирний житловий будинок був введений в експлуатацію.

Після введення будинку в експлуатацію йому присвоєно поштову адресу:

АДРЕСА_1 .

У подальшому державними реєстраторами сформовано окремі квартири та нежитлові приміщення як самостійні об`єкти нерухомого майна, яким присвоєно окремі реєстраційні номери у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Саме після формування зазначених об`єктів виникла можливість їх самостійного відчуження незалежно від земельної ділянки та об`єкта будівництва, що створило реальну загрозу втрати предмета кримінального правопорушення та істотно ускладнило забезпечення прав потерпілих.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що після завершення будівництва об`єкта нерухомості було зареєстровано декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, а рішенням уповноваженого органу місцевого самоврядування багатоквартирному житловому будинку присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_1 .

Відповідно до отриманих під час досудового розслідування документів після введення будинку в експлуатацію державними реєстраторами проведено державну реєстрацію окремих квартир та нежитлових приміщень як самостійних об`єктів нерухомого майна.

Таким чином, об`єкт незавершеного будівництва, на який раніше було накладено арешт, фактично припинив існування як єдиний об`єкт нерухомості, а натомість було сформовано окремі квартири та нежитлові приміщення, які стали самостійними об`єктами цивільного обороту.

У зв`язку з цим арешт земельної ділянки та об`єкта незавершеного будівництва більше не забезпечує досягнення мети кримінального провадження, оскільки не перешкоджає відчуженню вже сформованих квартир та нежитлових приміщень.

У ході досудового розслідування також отримано матеріали камеральної перевірки Міністерства юстиції України, проведеної щодо законності державної реєстрації речових прав на квартири та нежитлові приміщення, утворені у зазначеному будинку.

Із матеріалів камеральної перевірки вбачається, що під час проведення державної реєстрації були встановлені обставини, які свідчать про можливі порушення вимог законодавства при здійсненні реєстраційних дій.

Зокрема, перевіркою поставлено під сумнів законність документів, що стали підставою для проведення державної реєстрації прав, а також дотримання державними реєстраторами вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Матеріали зазначеної перевірки долучені до матеріалів кримінального провадження та є джерелом відомостей, що підлягають перевірці у сукупності з іншими доказами.

Отже, на момент звернення до слідчого судді органом досудового розслідування зібрано сукупність взаємопов`язаних доказів, які свідчать про наявність обґрунтованих підстав вважати, що державна реєстрація окремих квартир та нежитлових приміщень могла бути використана як механізм позбавлення потерпілих можливості набути право власності на оплачені ними об`єкти нерухомості та подальшого їх відчуження на користь інших осіб.

Крім того, зібраними у кримінальному провадженні доказами підтверджується, що після державної реєстрації права власності окремі квартири та нежитлові приміщення були відчужені на користь третіх осіб, у тому числі пов`язаних із ТОВ «АСПЕР ЕСТЕЙТ», після чого окремі об`єкти були повторно відчужені.

Наведені обставини свідчать про те, що процес відчуження квартир триває, а кількість власників окремих об`єктів нерухомості постійно збільшується.

Це, у свою чергу, істотно ускладнює досудове розслідування, створює ризик подальшого відчуження майна та може унеможливити виконання майбутніх процесуальних рішень і забезпечення прав потерпілих.

Встановлено, що частина потерпілих, які повністю виконали свої договірні зобов`язання перед забудовником, фактично позбавлена можливості набути право власності на квартири, оскільки відповідні об`єкти нерухомості вже зареєстровані за іншими особами.

Саме зазначені квартири та нежитлові приміщення є безпосереднім предметом перевірки у цьому кримінальному провадженні, оскільки саме щодо них досліджуються обставини можливого незаконного формування, державної реєстрації, переходу права власності та позбавлення потерпілих можливості реалізувати свої майнові права.

Враховуючи наведене, матеріалами кримінального провадження підтверджується наявність достатніх підстав вважати, що квартири та нежитлові приміщення, сформовані у будинку за адресою АДРЕСА_1 , мають безпосередній зв`язок із предметом кримінального правопорушення та відповідають критеріям, визначеним статтею 98 КПК України.

Метою звернення з цим клопотанням є виключно забезпечення збереження об`єктів нерухомості, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, недопущення їх подальшого відчуження та забезпечення можливості виконання процесуальних рішень після завершення досудового розслідування.

Отримані під час досудового розслідування матеріали свідчать про те, що окремі квартири вже були відчужені після їх державної реєстрації.

Сам факт уже здійсненого відчуження окремих квартир свідчить про те, що ризик подальшого відчуження іншого майна не є припущенням сторони обвинувачення, а підтверджується конкретними обставинами, встановленими під час досудового розслідування. Відсутність арешту створює реальну можливість подальшої зміни власників спірних об`єктів нерухомості, що може істотно ускладнити або зробити неможливим досягнення завдань кримінального провадження.

За відсутності арешту існує реальна можливість подальшої зміни власників спірних квартир та нежитлових приміщень, що значно ускладнить встановлення всіх обставин кримінального правопорушення, а також може істотно ускладнити або зробити неможливим поновлення прав потерпілих.

Орган досудового розслідування також враховує, що застосування арешту у даному випадку є співмірним із завданнями кримінального провадження.

Накладення арешту не позбавляє зареєстрованих власників права володіння або користування майном, якщо інше не буде визначено ухвалою слідчого судді.

Запропонований захід передбачає лише тимчасове обмеження права розпорядження майном до завершення досудового розслідування або скасування арешту в установленому законом порядку.

Враховуючи наведене, застосування арешту не вирішує спір про право власності, а лише забезпечує збереження існуючого фактичного та правового стану майна до встановлення всіх обставин кримінального правопорушення.

Предметом судового контролю є виключно перевірка наявності достатніх підстав вважати, що майно має значення для кримінального провадження та існує необхідність його збереження до завершення досудового розслідування.

Орган досудового розслідування також враховує можливість посилання окремих власників квартир на те, що вони є добросовісними набувачами.

Разом із тим питання добросовісності чи недобросовісності набувача не є предметом розгляду під час вирішення питання про накладення арешту.

Зазначені обставини можуть бути встановлені лише після проведення повного, всебічного та неупередженого досудового розслідування, а також оцінки всіх доказів судом під час розгляду справи по суті.

На момент розгляду цього клопотання орган досудового розслідування зобов`язаний забезпечити збереження майна, яке має істотне значення для кримінального провадження, незалежно від того, за ким воно зареєстроване.

З аналізу долучених документів убачається, що окремі квартири вже були відчужені після проведення державної реєстрації.

Орган досудового розслідування також отримав відомості, які свідчать про існування реального ризику подальшого відчуження інших квартир та нежитлових приміщень.

Кожне наступне відчуження ускладнює встановлення фактичних обставин кримінального правопорушення, збільшує кількість учасників спірних правовідносин, ускладнює поновлення прав потерпілих та може призвести до фактичної неможливості виконання майбутніх процесуальних рішень.

Саме тому зволікання із застосуванням арешту створює реальну загрозу втрати ефективності досудового розслідування.

Орган досудового розслідування також перевіряє відомості щодо можливого відчуження частини квартир на користь осіб, пов`язаних із ТОВ «АСПЕР ЕСТЕЙТ», а також подальшого переходу права власності на окремі об`єкти нерухомого майна.

Зазначені обставини свідчать про реальне існування ризику подальшого відчуження квартир та нежитлових приміщень, що може призвести до зміни їх власників, виникнення нових правовідносин щодо спірного майна, істотно ускладнити проведення досудового розслідування та фактично позбавити потерпілих можливості на ефективний захист їхніх прав.

Особливістю цього кримінального провадження є те, що потерпілі не заявляють вимог щодо відшкодування виключно грошових збитків.

Метою потерпілих є поновлення їхнього порушеного права на отримання саме тих квартир, майнові права на які були ними набуті на підставі укладених договорів та повністю оплачені. У зв`язку з цим зазначені об`єкти нерухомого майна є центральним предметом кримінально-правового захисту у даному кримінальному провадженні, а їх подальше відчуження може призвести до фактичної неможливості відновлення порушених прав потерпілих.

Предметом посягання у даному кримінальному провадженні є саме майнові права потерпілих на конкретні квартири, які вони повинні були отримати після виконання своїх договірних зобов`язань перед забудовником.

Отже, саме квартири та нежитлові приміщення є центральним об`єктом кримінально-правової охорони у цьому кримінальному провадженні.

Станом на момент звернення з цим клопотанням у кримінальному провадженні вже встановлено численних потерпілих, які заявляють про порушення їхніх прав у зв`язку з ненабуттям права власності на повністю оплачені квартири. Кількість потерпілих продовжує збільшуватися, що свідчить про системний характер можливого кримінального правопорушення та підвищує ризик заподіяння шкоди іншим особам у разі подальшого відчуження спірних об`єктів нерухомості.

Саме тому їх збереження до завершення досудового розслідування є необхідною умовою забезпечення ефективного захисту прав потерпілих та виконання завдань кримінального провадження, визначених статтею 2 КПК України.

З огляду на викладене, орган досудового розслідування дійшов висновку, що існує достатня сукупність підстав, передбачених статтями 98 та 170 КПК України, для накладення арешту на квартири та нежитлові приміщення, сформовані у багатоквартирному житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , з метою забезпечення збереження речових доказів, недопущення їх подальшого відчуження, забезпечення повного, всебічного та неупередженого досудового розслідування, а також ефективного захисту прав потерпілих.

В судове засідання прокурор не з`явився.

Дослідивши клопотання та надані до нього матеріали, суд дійшов висновку про можливість його задовольнити часткового з таких підстав.

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту (ч. 3 ст. 170 КПК України).

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна (ч. 10 ст. 170 КПК України)..

Згідно з вимогами ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до ст. 98 Кримінального процесуального кодексу України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч.ч. 2, 3, 4 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.

Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб (ч. 4 ст. 173 КПК України).

До клопотання були долучені докази, які з достатньою достовірністю можуть свідчити про вчинення кримінального порушення, вказаного в клопотанні, про причетних осіб, а також про власника вищевказаного майна.

Оскільки судом встановлено, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, вказані в клопотанні речі є речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні та, крім того, існують обставини, які підтверджують, що незастосування такого обмеження у користуванні та розпорядженні призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна, суд дійшов висновку про обґрунтованість клопотання прокурора.

Керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Києво-Святошинського відділу Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026116350000009 від 20.01.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, задовольнити.

Накласти арешт на об`єкт нерухомого майна приміщення № 1003, яке розташоване за адресою: Київська обл., Бучанський р-н, село Петропавлівська Борщагівка, провулок Фізкультурний, будинок 16, загальною площею 55,3 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2998171932080, що належить ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АСПЕР ЕСТЕЙТ", код ЄДРПОУ: 40884190, що включає заборону відчуження, поділу, об`єднання, зміну технічних характеристик, передачу в іпотеку, внесення до статутного капіталу юридичних осіб, передачу в довірчу власність, а також вчинення будь-яких інших дій, наслідком яких може стати зміна правового статусу зазначеного об`єкта нерухомого майна.

Ухвала слідчого судді про арешт майна може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 5 днів з дня її оголошення. Якщо ухвала постановлена без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні під час розгляду питання про арешт майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Слідчий суддя ОСОБА_1