Рішення № 138557793, 28.07.2026, Іванківський районний суд Київської області

Справа № 366/1316/26

Провадження № 2/366/1221/26

РІШЕННЯ

Іменем України

28.07.2026 Іванківський районний суд Київської області у складі судді Слободян Н.П.,розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Іванків Вишгородського району Київської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

ТОВ «ФК «Позика» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги обґрунтовувало тим, що 11.02.2022 між ТОВ «ФК «Ірбіс» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №72584360.

01.09.2025 між ТОВ «ФК «Ірбіс» та ТОВ «ФК «Позика» укладено Договір факторингу №01092025/1, згідно якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором №72584360від 11.02.2022.

Відповідно до Договору факторингу №01092025/1 ТОВ «ФК «Позика» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №72584360в сумі 12036 грн, з яких: 3 400 грн - заборгованість за тілом кредиту; 8636 грн - заборгованість за відсотками.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «Позика» за кредитним договором №72584360в розмірі 12 036 грн, яку позивач просив стягнути із відповідача та стягнути судові витрати.

Рух справи та процесуальні рішення

25.05.2026 позовна заява надійшла до суду та була передана на розгляд судді.

29.05.2026 у справі відкрите провадження, вирішено розгляд проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу надано строк для подання відзиву на позов.

08.06.2026 надійшов відзив відповідача на позов, у якому зазначено, що не заперечує факт отримання основної суми кредиту 3400 грн, однак не визнає позов в частині нарахованих відсотків, як таких, що не відповідають розумності та співмірності. Витрати на правову допомогу вважає завищеними. Також свої заперечення проти позову мотивував недоведеність переходу прав вимоги до фактора. Заявив клопотання про витребування: паспорта кредиту з доказами його направлення відповідачу, повну редакцію Умов у правил надання кредиту, чинну на день видачі кредиту, та технічні докази його ознайомлення з ними, технічні логи укладення електронного договору. Насамкінець просив застосувати строки позовної давності (як альтернативна правова позиція, яка не є запереченням факту отримання кредиту). Додав документ, який засвідчує перебування його у складі ЗСУ з 24.05.2025.

Ухвалою від 09.06.2026 клопотання відповідача про витребування доказів задоволене.

15.06.2026 надійшла відповідь позивача на відзив та заява про виконання ухвали суду. У зазначеній заяві вказано, що паспорт споживчого кредиту, як окремий документ, первісним кредитором фактору не передавався, тому надати його копію та докази направлення відповідачу ТОВ можливості немає; надано копію повної редакції Правил надання кредиту, чинної на 11.0.2022; п.13.9.2 Договору клієнт підтвердив, що ознайомився та погодився з усіма умовами Правил та Договору; первинні технічні журнали подій, лог-файли, інформація щодо авторизації користувача і т.п. щодо укладення договору первісним кредитором фактору не передавалися;проте позивачем надіслано метадані електронного файлу Договору про надання фінансового кредиту №72584360, з яких вбачається, що зазначений документ після його створення не зазнавав змін (створення файлу 2022:02:11 18:59:02+02:00, останнє редагування файлу - 2022:02:11 18:59:04+02:00); окремі документи щодо направлення відповідачу повідомлення про відступлення прав вимоги у позивача відсутні, проте це не спростовує самого переходу такого права.

16.06.2026 відповідачем надіслано заперечення на відповідь на відзив та клопотання про витребування відповідних доказів у ТОВ «Ірбіс».

18.06.2026 надійшло заперечення позивача на клопотання про витребування відповідних доказів у ТОВ «Ірбіс».

29.06.2026 ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання відповідача витребування відповідних доказів у ТОВ «Ірбіс».

Встановлені судом обставини, застосовані норми права, висновки

Відповідно до ст.13 ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 11.02.2022 між ТОВ «ФК «Ірбіс» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №72584360, за умовами якого Товариство надає кредит позичальнику в сумі 3 400 грн, строком на 90 днів (до 12.05.2022), із пільговою процентною ставкою 2,2% та із стандартною процентною ставкою - 3% (п.п.3.1., 3.2. Договору).

Відповідно до п.3.1. Договору за цим Договором Товариство надає Кредит Клієнту у розмірі 3400 гривень, з оплатою по процентній ставці, що вираховується в наведеному графіку згідно п.3.2 цього Договору, а Клієнт зобов`язується повернути Кредит та сплатити передбачені цим Договором проценти у строки та на умовах даного Договору.

Відповідно до п.3.2. Договору За користування кредитом Клієнт зобов`язаний сплатити Товариству стандартну процентну ставку у розмірі 3%. Стандартна процента ставка застосовується у межах строку, визначеного у п.4.2. цього Договору та у межах нового стандартного періоду строку кредитування, якщо відбулось продовження строку кредитування за ініціативою Клієнта.

Відповідно до п.3.2.1. п.3.2. Договору пільговий період становить 20 календарних днів з 11.02.2022 по 03.03.2022, пільгова процента ставка 2,2%.

Відповідно до п.3.2.2. п.3.2. Договору стандартний період становить 70 календарних днів з 04.03.2022 по 12.05.2022, стандартна процента ставка 3%.

Відповідно до п.4.2. Договору Клієнт зобов`язується повністю повернути Кредит та сплатити відсотки, що були нараховані за Кредитом до 12.05.2022 шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок Товариства.

У Додатку №1 до кредитного договору передбачено дату видачі кредиту 11.02.2022, та дату платежу 12.05.2022, загальна вартість кредиту - 12036 грн, з яких: 3400 грн - сума кредиту; 8636 грн - проценти за користування кредитом.

Договір підписаний електронним підписом «559967». Ідентифікацію особи із зазначенням унікального ідентифікатора, номера телефону відповідача, дати підписання та номер його картки зазначеної у довідці про ідентифікацію клієнта за підписом директора ТОВ «Ірбіс». (а.с.15, 20-26)

Факт перерахування передбачених договором кредитних коштів у сумі 3400 грн підтверджується листом сервісу онлайн платежів iPay.ua від 21.10.2025, згідно якої: 11.02.2022 18:59:11 3400 грн, маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua -137321050, призначення платежу: зачисление 3400 грн на карту НОМЕР_1 . (а.с.33) Отримання зазначених коштів відповідач не заперечує.

ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за кредитним договором в повному обсязі не виконав, не сплачував кошти на погашення тіла кредиту та проценти згідно кредитного договору, а тому станом на 01.09.2025 (дата передачі права вимоги за договором факторингу №01092025/1) у відповідача виникла заборгованість перед ТОВ «ФК «Ірбіс» за кредитним договором №72584360, що підтверджується наданим цим ТОВ розрахунком заборгованості: загальна сума -12 036 грн, з яких: 3 400 грн - заборгованість за тілом кредиту; 8636 грн - заборгованість за відсотками. (а.с.38-39)

01.09.2025 між ТОВ «ФК «Ірбіс» та ТОВ «ФК «Позика» укладено Договір факторингу №01092025/1, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Ірбіс» відступило ТОВ «ФК «Позика» права вимоги за кредитним договором №72584360від 11.02.2022.(а.с.11, 27-31, 36)

Згідно п.2.1 Договору факторингу Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права Вимоги, зазначені в Реєстрі прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та сплатити Клієнту суму фінансування за таке відступлення на умовах, визначених цим Договором.

Згідно п.2.1 Договору Право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимог у формі наведеної в Додатку №1 до цього Договору.

Позивач набув права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором№72584360 в сумі 12 036 грн, з яких: 3 400 грн - заборгованість за тілом кредиту; 8636 грн - заборгованість за відсотками., що підтверджується витягом з додатку № до договору факторингу (а.с.14)

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблений висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідно до статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).

Згідно з статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним (що відповідає належному виконанню відповідно до ст. 516 ЦК України). Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Встановлено, що ТОВ «ФК «Позика» має право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором на підставі укладеного Договору факторингу №01092025/1 від 01.09.2025.

Розрахунок заборгованості за кредитним договором №72584360 від 11.02.2022 наданий суду позивачем, є належним та допустимим доказом заборгованості відповідача за неповерненим тілом кредиту та нарахованими процентами.

Тому суд вважає обґрунтованими доводи позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №72584360 від 11.02.2022 в розмірі 12 036 грн, з яких: 3 400 грн - заборгованість за тілом кредиту; 8 636 грн - заборгованість за відсотками.

При цьому, судом встановлено, що відповідач був обізнаний із розміром кредиту, строком погашення, відсотковою ставкою, та розміром нарахованих процентів за користування кредитними коштами. Матеріалами справи підтверджено погодження сторонами умов кредитування, перерахування позичальнику кредитних коштів та розмір процентів за користування кредитом, а також визначення розміру таких процентів в грошовому виразі.

Відтак, доводи відповідача про зменшення розміру процентів за користування кредитними коштами є безпідставними, оскільки в укладеному сторонами договорі чітко та однозначно викладено умови користування кредитними коштами.

Проведений позивачем розрахунок заборгованості цілком відповідає умовам кредитного договору та сумам, зазначеним у додатку № 1 до договору, який підписаний відповідачем. Згідно наданого відповідачем військового квитка службу у ЗСУ від проходить з 24.07.2025 (а.с.70), тобто проценти йому нараховані за період, коли він ще не перебував на службі у ЗСУ з 11.02.2022 по 12.05.2022, норма про ненарахування відсотків, передбачена ч.15 ст. 14 Закону України про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у даному випадку не може бути застосований.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ «ФК «Позика» про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором№72584360 від 11.02.2022 підлягають задоволенню в розмірі 12 036 грн.

Щодо заяви про застосування строків давності.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Ч.1 ст. 259 ЦК України передбачено право сторін збільшити встановлений законом строк позовної давності за домовленістю сторін.

У п.10.6 договору № 72584360 від 11.02.2022 сторони погодили збільшення строку позовної давності до 10 років.

Крім того, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N? 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N? 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Законом України від 14.05.2025 N? 4434-IX Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності Пункт 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України виключено. Цей Закон набирав чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування, тобто відновлення перебігу строків позовної давності розпочалося з 04.09.2025.

Як встановлено судом, договір про надання фінансового кредиту укладений 11.02.2022. Строк дії договору 12.05.2022. Відтак саме з цього часу мав починатися перебіг строку позовної давності. Проте через воєнний стан цей перебіг законодавцем було зупинено і відновлено лише 04.09.2025. Позов поданий 25.05.2026. Відтак на момент подання позову не закінчився ні встановлений законодавцем трирічний, ні узгоджений сторонами 10-річний строк позовної давності.

З огляду на викладене заява про застосування строку позовної даності задоволенню не підлягає.

Судові витрати.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони судові витрати.

Щодо витрат на правову допомогу.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19) зауважила, що суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

У даній справі позивачем сплачено судовий збір у сумі 2 662,40 грн та вказано, що понесено витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 500 грн, що підтверджується Договором про надання правової допомоги №39493634/03 від 02.01.2026, додатковою угодою до нього від 08.05.2026 (щодо порядку здійснення розрахунків), Актом надання послуг на підтвердження факту надання правової допомоги від 08.05.2026, Детальним описом робіт (наданих послуг).(а.с.12,15, 17-19, 32)

Разом з тим, суд вважає доведеним розмір витрат на правничу допомогу в сумі 4000 грн., що включає, зокрема, надання консультації клієнту щодо спірних правовідносин в сумі 500 грн., роботу зі складання позовної заяви вартістю 3000 грн, формування доказів вартістю 500 грн. При цьому суд враховує, що вказані в розрахунку види виконаних робіт щодо надання письмової консультації клієнту вартістю 500 грн. та правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання консультацій вартістю 1500 грн. є подібними правовими послугами. При цьому правовий аналіз є складовою для написання позову. Відтак, підлягає включенню в розрахунок лише один з видів консультацій на суму 500 грн.

За таких обставин, надавши оцінку доказам щодо понесених витрат позивачем на професійну правничу допомогу, врахувавши складність справи (справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, невеликий обсяг досліджуваних доказів, позовна заява є типовою з іншими справами позивача), суть спору, а також необхідність дотримання критерію розумності та справедливості, суд дійшов висновку, що буде пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, розумним та необхідним у межах розгляду цієї справи є розмір судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 грн.

Щодо судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, згідно якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги задоволені у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2662,40 грн витрат, пов?язаних зі сплатою судового збору. (а.с.8)

На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 4, 76, 80, 81, 89, 141, 258-259, ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» заборгованість за кредитним договором №72584360 від 11.02.2022 у розмірі 12 036 грн, з яких: 3 400 грн - заборгованість за тілом кредиту; 8 636 грн - заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» 2662,40 грн витрат на сплату судового збору та 4000 грн витрат на правову допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення повного рішення до Київського апеляційного суду.

Повне судове рішення складено 28.07.2026.

Інформація про сторони

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА» (07406, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/, Київська область. Код ЄДРПОУ: 39493634. IBAN НОМЕР_2 в ПуАТ «КБ «АКОРД БАНК» МФО: 380634);

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_3 ).

Суддя Наталія СЛОБОДЯН