Рішення № 138557791, 28.07.2026, Іванківський районний суд Київської області

№ 2/366/1191/25

№ 367/2698/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.07.2026 с-ще Іванків

Іванківський районний суд Київської області у складі судді Слободян Н.П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

ТОВ «Факторинг партнерс» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №3867506 від 04.12.2021 у розмірі 16100,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 04.12.2021 між ТОВ «Мілоан» (первісний кредитор) та відповідачем було укладено в електронній формі договір №3867506, згідно з яким кредитодавець надає позичальнику грошові кошти, як споживчий кредит на мовах строковості, платності. У зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань у нього утворилася заборгованість у розмірі 16100,00 грн, з яких: 4000,00 грн.- сума заборгованості за основною сумою боргу (тіло кредиту); 11700,0 грн. - сума заборгованості за відсотками, 400 грн. - заборгованість за комісіями.

26.07.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Факторинг партнерс» укладено договір факторингу № 26-07/2024, у відповідності до умов якого ТОВ «Мілоан» передало (відступило) ТОВ «Факторинг партнерс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Факторинг партнерс» прийняло належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, зокрема до відповідача за кредитним договором №3867506.

Таким чином, позивач набув права грошової вимоги до відповідача про стягнення заборгованості у розмірі 16100,50 грн, яка виникла в зв`язку з невиконанням відповідачем договірних зобов`язань за кредитним договором.

Оскільки відповідач не виконує свої зобов`язання за кредитним договором, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь зазначену вище суму заборгованості, стягнувши з відповідача судові витрати (судовий збір та витрати на правову допомогу у розмірі 9000 грн.) .

Рух справи

25.02.2026 позовна заява надійшла до Ірпінського районного суду Київської області та була передана на розгляд судді.

31.03.2026 ухвалою судді справа передана за підсудністю до Вишгородського районного суду Київської області, куди надійшла 22.04.2026, передана на розгляд судді.

23.04.2026 ухвалою судді справа передана за підсудністю до Іванківського районного суду Київської області, куди надійшла 20.05.2026 та була передана на розгляд судді.

25.05.2025 у справі відкрито провадження. Вирішено розгляд проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Роз`яснено відповідачу право подати відзив на позов, а позивачу відповідь на відзив.

Відповідач про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження повідомлений належним чином шляхом надіслання на зареєстровану у встановленому порядку адресу його проживання. Поштова кореспонденція повернулась з відміткою що адресат відсутній. Відзиву на позов, заяв чи клопотань відповідач не подав.

Встановлені судом обставини та застосовані норми права

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Судом досліджуються представлені письмові докази на підтвердження та спростування тих обставин, на які посилався позивач, інших суду не представлено та про їх витребування судом не заявлялось.

Суд, вирішуючи питання, передбачені ст. ст. 12, 264 ЦПК України, виходить з такого.

Судом встановлено, що 04.12.2021 між ТОВ «Мілоан» (первісний кредитор) та відповідачем було укладено в електронній формі договір про споживчий кредит № 3867506, згідно з яким кредитодавець надає позичальнику грошові кошти у розмірі 4000 грн. На строк 30 днів з 04.12.2021. Дата повернення кредиту 03.01.2022. Комісія за надання кредиту 400 грн (10% від суми кредиту одноразово). Проценти за користування кредитом 1500,00 грн, які нараховуються за ставкою 1,25 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна процентна ставка становить 5,0 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Аналогічні умови зазначені паспорті споживчого кредиту №3867506. Акцепт зазначеного договору позичальником відбувся 04.12.2021 одноразовим ідентифікатором W88353. (а.с.6-12, 17, зворот)

Факт перерахування коштів відповідачу підтверджується квитанцією 1842007983. (а.с.18)

Відповідач не виконував належним чином зобов`язання за договором, грошові кошти не повернув, проценти за користування коштами не сплачує, у зв`язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 16100,00 грн, з яких: 4000,00 грн.- сума заборгованості за основною сумою боргу (тіло кредиту); 11700,0 грн. - сума заборгованості за відсотками, 400 грн. - заборгованість за комісіями. (а.с.19, 20)

26.07.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Факторинг партнерс» укладено договір факторингу № 26-07/2024, у відповідності до умов якого ТОВ «Мілоан» передало (відступило) ТОВ «Факторинг партнерс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Факторинг партнерс» прийняло належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, зокрема до відповідача за кредитним договором № 3867506. Розмір заборгованості і його складові аналогічні сумам, зазначеним у розрахунку заборгованості та реєстрі боржників до договору факторингу. (а.с.21-31)

З кредитного договору вбачається, що він укладений в електронній формі.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію").

Статтею 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію").

Відповідно до частин першої, другої статті 207 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За нормою ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладений з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частиною 1 ст. 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Розпоряджаючись своїми цивільними та процесуальними правами на свій розсуд, відповідач не надав відзив на позов, не подав суду будь-яких клопотань, не заперечував фактів укладання кредитного договору, отримання та користування кредитними коштами, не спростовував розрахунок та розмір заборгованості, не подав своїх доказів на заперечення відповідних доводів позивача. Отже, відповідачем не доведено відсутності вини у порушенні зобов`язання, не спростовано підстав позову.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За вимогами ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Щодо заявлених вимог про стягнення заборгованості суд дійшов таких висновків

Позивачем доведено належними і допустимими доказами факт отримання відповідачем тіла кредиту у сумі 4000,00 грн. Сплата комісії у сумі 400,00 грн узгоджена сторонами договору у п. 1.5.1., а тому в цій частині позов слід задовольнити.

Крім того, позивач просить стягнути відсотки у сумі 11700 грн відсотків, нарахованих за період з 04.12.2021 по 24.02.2024.

Сторонами у договорі узгоджено строк кредитування - 30 днів (термін повернення кредиту 03.01.2022). Такий же строк зазначав позивач у анкеті-заяві (а.с.12). При цьому у паспорті споживчого кредиту та у договір визначено умови продовження строку кредитування.

Судом установлено, що пунктом 2.3 договору сторони погодили особливий порядок продовження строку кредитування. Зокрема, відповідно до пункту 2.3.1.2 договору у разі продовження користування позичальником кредитними коштами після спливу первісного строку кредитування строк користування кредитом продовжується на стандартних умовах, визначених договором, без необхідності укладення будь-якої додаткової угоди, а відповідні зміни відображаються кредитодавцем в особистому кабінеті позичальника. Отже, сторони під час укладення договору погодили механізм продовження строку кредитування та застосування стандартної процентної ставки після закінчення первісного строку кредитування. Таким чином сторони ще при укладенні договору досягли згоди щодо порядку автоматичного продовження строку користування кредитом, а відсутність окремої додаткової угоди сама по собі не свідчить про відсутність такого продовження, оскільки договором прямо передбачено інший механізм оформлення відповідних змін. А тому нарахування позивачем процентів за період з 04.01.2022 по 24.02.2022 за ставкою, визначеною договором для стандартних умов користування кредитом 5%, відповідає погодженим сторонами умовам договору. Суд виходить з того, що сторонами при укладенні договору було погоджено механізм такого продовження, відтак позовна вимога в цій частині підлягає задоволенню.

Судові витрати

Позивач просить стягнути з відповідача на його користь судові витрати, які складаються із витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9000 грн. та судового збору, сплаченого за подання позовної заяви у розмірі 3328,00 грн.

Судовий збір

Відповідно до ч. 1 п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За матеріалами справи встановлено що при зверненні до суду з позовною заявою позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 3328,00 грн. (а.с.49)

Враховуючи, що позовні вимоги задоволені у повному обсязі стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 3328,00 грн.

Витрати на правову допомогу

Суд окремо оцінює вимоги позивача про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 9000 грн.

На підтвердження факту понесення позивачем витрат на правову допомогу суду надано копію договору №02-07/2024 від 02.07.2024 про надання правової допомоги, укладеного між ТОВ «Коллект Центр» та АО «ЛігалАссістанс», прайс-лист останнього, заявку на надання юридичної допомоги №716 від 01.01.2026 про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 та копію витягу з акту №27 про надання юридичної допомоги від 30.01.2026 ( а.с.41-49).

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, суд вирішує питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням принципів розумності, співмірності та обґрунтованості таких витрат.

При цьому суд враховує, що:

справа розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін;

судові засідання не проводились;

обсяг наданих представником позивача послуг обмежується підготовкою позовної заяви та поданням письмових матеріалів;

справа не є складною, не потребувала значного обсягу правового аналізу чи збору доказів.

Згідно акту № 27 про надання юридичної допомоги було надано такі послуги% надання усної консультації 2 год вартість одиниці виміру 1500 грн, ціна 3000 грн, складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду 2 год, вартість одиниці виміру 3000 грн, ціна - 6000 грн.

Суд вважає, що витрати на усну консультацію не підтверджують необхідності їх понесення саме у зв?язку з розглядом цієї справи, оскільки спір є типовим, позовна заява має шаблонний характер, а аналіз документів і формування правової позиції охоплюються послугою зі складання позовної заяви. Суд вважає обґрунтованими витрати на правничу допомогу лише у розмірі 6000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 141, 206, 258 - 260, 263, 265, 274, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» суму заборгованості за кредитним договором №3867506 від 04.12.2021 у розмірі 16100,0 грн., з них: 4000,00 грн.- сума заборгованості за основною сумою боргу; 11700,00 грн.- сума заборгованості за відсотками, 400 грн. - заборгованість за комісіями.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» 3328,40 грн витрат зі плати судового збору та 6000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення 28.07.2026.

Інформація про сторони:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» (адреса: 03150, м. Київ, вул. Гедройця Єжи, 6, офіс 521. Код ЄДРПОУ: 42640371).

Відповідач: ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Суддя Наталія СЛОБОДЯН