Рішення № 138557505, 27.07.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/5906/26

Провадження № 2-о/357/175/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Кошель Б. І. ,

при секретарі Кардаш О. Р., ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 в м. Біла Церква в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Управління комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради, ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, -

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2026 року представник заявника ОСОБА_1 адвокат Назаренко Р.А. звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересовані особи: Управління комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради, ОСОБА_2 , в якій просив: встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 виданий Білоцерківським РВ Управління ДМС України в Київській області від 06.05.2015р. свідоцтва про право власності на житло серії НОМЕР_2 від 19.06.2003р., що видане Комунальною службою приватизації державного житлового фонду м. Біла Церква на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Заява мотивована тим, що ОСОБА_3 є співвласницею квартири за адресою АДРЕСА_1 (частка 1/2), що володіє останньою на підставі свідоцтва про право власності серії НОМЕР_2 від 19.06.2003р., що видане Комунальною службою приватизації державного житлового фонду м. Біла Церква (надалі Свідоцтво). Відповідно до відмітки в паспорті заявниця проживає у даній квартирі із 26.01.1993р. Іншим співвласником квартири в розмірі частки 1/2 є ОСОБА_2 (Заінтересована особа 2). При видачі свідоцтва про право власності на житло була допущена помилка, яка перешкоджає заявниці володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю, оскільки остання не має змоги зареєструвати право власності на відповідну квартиру в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та здійснювати подальші дії із продажу даного майна. Зокрема, в свідоцтві про право власності на житло ім`я заявника зазначено як ОСОБА_4 , що не збігається із записом її імені в паспорті громадянина України де зазначено ім`я « ОСОБА_5 », крім того, ім`я « ОСОБА_5 » використовується в усіх інших документах Заявника, а саме: ОСОБА_6 фізичної особи - платника податків (РНОКПП); Посвідченні водія ; Витязі з реєстру територіальної громади, де зазначена адреса реєстрації АДРЕСА_1 . Заявником отримано витяг з Державно реєстру актів цивільного стану громадян про внесення змін до актового запису цивільного стану у якому зазначено, що 26.12.2007р. прізвище Заявника змінено із « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 »; 25.03.2026р. проведено внесення змін до актового запису за наслідком виправлення технічної помилки та змінено ім`я дитини із « ОСОБА_9 » на « ОСОБА_5 ». На адресу Управління комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради надіслано адвокатський запит з метою з`ясування можливості здійснення виправлення імені заявника у Свідоцтві в позасудовому порядку. У відповіді на адвокатський запит зазначено, що внесення змін є неможливим, оскільки при видач свідоцтва про право власності зазначено ім`я заявника яке було відображено у поданій заяві для отримання свідоцтва. Отже заявник не має можливості виправити наявну описку в позасудовому порядку.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.04.2026, головуючим суддею визначено суддю Кошель Б.І. та матеріали передані для розгляду.

Ухвалою судді від 16 квітня 2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у вищезазначеній справі в порядку окремого провадження та призначено судове засідання.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, представників не направили, про дату, час і місце судового засідання належним чином повідомлені.

Судом 02.06.2026 р. за вх.№35245 отримано заяву, в якій представник заявника адвокат Назаренко Н. А. просив розгляд справи проводити у відсутності заявника та представника, заявлені вимоги підтримують у повному обсязі.

Заінтересована особа ОСОБА_2 подала до суду заяву, яка була зареєстрована канцелярією суду 02.06.2026 р. за вх.№35246, в якій просила розгляд справи проводити у її відстуності, проти задоволення заяви ОСОБА_1 не заперечує.

Суд відповідно до вимог ч.1 ст. 223 ЦПК України вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника заінтересованої особи на підставі наявних доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За змістом вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Згідно постанови КЦС Верховного Суду від 30 вересня 2022 року у справі за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбулось, то датою його ухвалення є дата складання повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Відповідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи та надавши їм належну правову оцінку, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що згідно паспорту громадянки України серії НОМЕР_1 , виданого Білоцерківським РВ Управління ДМС України в Київській області від 06.05.2015 р., картки фізичної особи - платника податків, виданої Білоцерківською ОДПІ в Київській області 31.01.2008 р. та посвідчення водія прізвище, ім`я та по батькові заявника зазначено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Заявниця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з реєстру Білоцерківської міської територіальної громади від 30.03.2026 р. за №2026/005003162 та штампом в паспорті серії НОМЕР_1 на сторінці 11.

Згідно свідоцтва про право власності серії НОМЕР_2 від 19.06.2003 р., виданого Комунальною службою приватизації державного житлового фонду м. Біла Церква, квартира АДРЕСА_2 , належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_2 та ОСОБА_4 по 1/2 частки кожному.

З витягу з Державно реєстру актів цивільного стану громадян про внесення змін до актового запису цивільного стану від 25.03.2026 р. за №00057311921 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вбачається, що 26.12.2007 р. прізвище змінено із « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 »; 25.03.2026 р. проведено внесення змін до актового запису за наслідком виправлення технічної помилки та змінено ім`я дитини із « ОСОБА_9 » на « ОСОБА_5 ».

30.03.2026 за № 30-03-2, на адресу Управління комунальної власності та концесії Біл йснення виправлення імені заявника у Свідоцтві про право власності серії НОМЕР_2 від оцерківської міської ради було направлено запит з метою з`ясування можливості зді 19.06.2003.

Управління комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради надало відповідь, в якій зазначили, що внесення змін у Свідоцтво про право власності серії НОМЕР_2 від 19.06.2003 є неможливим, оскільки при видач свідоцтва про право власності зазначено ім`я заявника « ОСОБА_9 », яке було відображено у поданій заяві для отримання свідоцтва.

Згідно із ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У відповідності до положень ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Положеннями ч.1 ст. 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п. 6 ч. 1ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище,ім`я,по батькові, місце і час народженняякої, що зазначенів документі, не збігаютьсяз ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народженняцієї особи,зазначеним усвідоцтв іпро народження або паспорті.

Відповідно до листа Верховного Суду України від 01.01.2012 «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в разі, якщо установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, громадяни мають право звернутися до суду. Проте сам по собі факт належності документу не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають з цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Як роз`яснено в п.12 постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

Як зауважено Верховним Судом у змісті постанови Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі від 23 травня 2022 року у справі № 539/4118/19 (провадження № 61-10777сво20): «У порядку окремого провадження підлягає встановленню факт належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеними у свідоцтві про народження або в паспорті, а не у будь-яких документах».

Схожих висновків дійшов Верховний Суд у змісті ухвали від 25 вересня 2025 року у справі № 947/20044/23 (провадження № 61-11655ск25), у якій зауважив, що встановлення факту належності правовстановлюючих документів може бути, зокрема, зумовлене: помилкою у вказівці прізвища, ім`я, по батькові особи, тобто коли особа мала паспортний документ, але в договорі вказано інше прізвище аніж в паспортному документі. В такому разі існує можливість вирішити це питання в позасудовому порядку; отриманням після укладення договору паспортного документу, в якому вказане інше прізвище аніж в договорі. В цьому випадку відсутня можливість вирішити це питання в позасудовому порядку.

Аналогічних висновків дійшов ВС в Постанові від 14.01.2026 року у справі № 462/5233/24.

Суд, аналізуючи надані заявником письмові докази, встановлені обставини справи, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, оскільки обставини, на які посилається заявник в обґрунтування своїх вимог, були підтверджені сукупністю наданих доказів.

Встановлення даного факту не пов`язане з вирішенням спору про право, породжує для заявника юридичні наслідки, оскільки вказані ним обставини знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи судом, а тому, суд дійшов висновку, що заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 293,315, 258-265,354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Управління комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради, ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, - задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 виданий Білоцерківським РВ Управління ДМС України в Київській області від 06.05.2015 р. свідоцтва про право власності на житло серії НОМЕР_2 від 19.06.2003 р., що видане Комунальною службою приватизації державного житлового фонду м. Біла Церква на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса: АДРЕСА_3 ; РНОКПП: НОМЕР_3 .

Заінтересована особа: Управління комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради; адреса: вул. О. Шептицького, буд. 2, м. Біла Церква, Київська обл., 09117; ЄДРПОУ: 20577351.

Заінтересована особа: ОСОБА_2 ; адреса: АДРЕСА_3 ; РНОКПП: НОМЕР_4 .

Повний текст рішення складено 27 липня 2026 року.

Суддя Б. І. Кошель