Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 159/1917/26
Провадження № 2/159/1716/26
КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 липня 2026 року Ковельський міськрайонний суд Волинської області
в складі: головуючого судді Грідяєвої М.В.
при секретарі Шокот С.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Ковель в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В :
ТОВ «Бізнес позика» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, вказуючи на те, що 29.09.2025 року між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 укладено договір №547417-КС-003 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями підписаний у порядку, визначеному ст.12 ЗУ «Про електрону комерцію». ТОВ «Бізнес позика» 29.09.2025 року направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір №547417-КС-003 про надання кредиту. 29.09.2025 року ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладання договору про надання кредиту на умовах визначених офертою. ТОВ «Бізнес позика» направлено ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор на телефон зазначений позичальником у анкеті в особистому кабінеті. Таким чином між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту в розмірі 45000 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, із сплатою 1 % за кожен день користування кредитом, який перерахований на банківську картку позичальника, вказану в анкеті в особистому кабінеті. ТОВ «Бізнес позика» свої зобов`язання виконало. Відповідач зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, в зв`язку з чим станом на 13.03.2026 року утворилась заборгованість відповідача за кредитним договором в розмірі 127350 грн., з яких: сума прострочених платежів по тілу кредиту 45000 грн., сума прострочених платежів по процентах 50850 грн., прострочена комісія 9000 грн., 22500 грн. штрафи. Просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «Бізнес позика» заборгованість за договором №547417-КС-003 про надання кредиту в розмірі 127350 грн., судовий збір в розмірі 2662 грн. 40 коп., справу розглядати без участі представника, не заперечують проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач та представник відповідача в судове засідання не з`явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, згідно відзиву на позов, позов визнають частково в розмірі 45000 грн., в іншій частині позов не визнають, вказуючи на те, що відповідач перебуває на військовій службі за мобілізацією з 27.02.2022 року, тому має право на визначені ЗУ ««Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», пільги, гарантії та компенсації, зокрема, на звільнення від обов`язку сплачувати проценти за користування кредитом, штрафні санкції та пеню. Тому, відповідач заперечує позовні вимоги щодо стягнення прострочених платежів по процентах в розмірі 50850 грн., заборгованість по відсоткам відповідно до ст.625 ЦКУ в розмірі 22500 грн. та 9000 грн. комісії.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає позов ТОВ «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором обґрунтованим частково та таким, що підлягає частковому задоволенню.
Згідно договору про надання кредиту від 29.09.2025 року, пропозиції (оферти) укласти договір №547417-КС-003 про надання кредиту від 29.09.2025 року, прийняття (акцепту) пропозиції (оферти) укласти договір, паспорту споживчого кредиту, між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір, відповідно до якого ТОВ «Бізнес позика» надало ОСОБА_1 кредит в розмірі 45000 грн., строком на 16 тижнів до 19.01.2026 року, із сплатою 1% в день, 9000 грн. комісії, сплати штрафу в розмірі 700 000% річних від розміру простроченої заборгованості. Позичальник отримав кредит в розмірі 45000 грн., що підтверджується довідкою ТОВ «ПрофітГід» про перерахування коштів 29.09.2025року на номер платіжної картки, зобов`язався повернути кредит у повному обсязі в порядку і строки, передбачені договором та додатками до нього. В договорі зазначені анкетні дані відповідача, який підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором 29.09.2025 року.
На підтвердження укладення договору №547417-КС-003від 29.09.2025 року позивачем відображено послідовність укладення даного договору, з якої слідує, що 29.09.2025 року відповідач ввійшов в особистий кабінет, в подальшому отримав інформацію про статус клієнта, передав інформацію обраних умов кредитування, товариство надало клієнту паспорт споживчого кредиту для ознайомлення та підписання, підписання клієнтом паспорту споживчого кредиту одноразовим ідентифікатором, направлення клієнту оферти, ознайомлення з офертою і її умовами клієнтом, запит клієнта на формування одноразового ідентифікатора для підписання договору, підписання клієнтом та товариством договору, відправка документів на електрону пошту та відображення у особистому кабінеті.
Відповідно до ст.205, 207 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч.2 ст.639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Таким чином, між відповідачем та позивачем укладений кредитний договір, який підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, з умовами якого відповідач ознайомився та погодився.
Відповідно до ст.1054 ч.1 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст.ст.526, 610 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином, згідно з умовами договору. При неналежному виконанні зобов`язань, вони припиняються внаслідок розірвання договору, сплачується неустойка, відшкодовуються збитки.
Відповідно до ст.623 ЦК України, боржник який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки та відшкодування збитків.
Відповідно до ч.1,3 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно розрахунку заборгованості наведеної позивачем, відповідачем ОСОБА_1 зобов`язання за кредитним договором виконувалися не належним чином, в зв`язку з чим станом на 13.03.2026 року утворилась заборгованість в розмірі 127350 грн., яка складається з: 45000 грн. заборгованість за кредитом, 50850 грн. заборгованість за процентами, 9000 грн. комісія, 22500 грн. штрафи.
На думку суду наведенийпозивачем розрахунок заборгованості є необґрунтованим з наступних підстав.
Відповідно до п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» - військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти закористування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.
Згідно довідки ВЧ НОМЕР_1 від 14.09.2025 року, військового квитка, ОСОБА_1 мобілізований, перебуває на військовій службі у військовій частині, є учасником бойових дій.
Згідно довідки військово-лікарської комісії від 21.07.2025 року, ОСОБА_1 отримав травму, пов`язану із захистом Батьківщини.
Згідно із роз`ясненнями Національного банку України у листі від 02.09.2014 №18-112/48620 для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21.08.2014 №322/2/7142. Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.
Відповідно до роз`яснень Головного управління персоналу Генерального штабу Збройних Сил України Міністерства оборони України (лист від 01.02.2019 №321/722) зазначено, що документом, який підтверджує призов та проходження військової служби військовослужбовцем з початку і до закінчення особливого періоду, а також підтверджує призов під час мобілізації резервістів та військовозобов`язаних є військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки.
Враховуючи, що відповідач перебуває на військовій службі він має право на визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» пільги, гарантії та компенсації, зокрема, на звільнення від обов`язку сплачувати проценти за користування кредитом, штрафні санкції та пеню за невиконання зобов`язань за кредитним договором.
Пункт 15 ст.14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» є самостійною нормою і будь-якого посилання про можливість застосування вказаного пункту лише при наявності у військовослужбовця відповідного статусу закон не передбачає, дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення.
Наведене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду від 26.12.2018 у справі №522/12270/15, від 14.05.2021 у справі №502/1438/18, від 24.02.2022 у справі №591/4698/20, від 12.05.2022 у справі №336/512/18, від 18.01.2023 у справі №642/548/21.
Застосування приписів п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» обумовлено самим фактом наявності статусу військовослужбовця у конкретної особи, яка несе відповідальність перед банківською установою, їх застосування є обов`язком суду та жодним чином не обумовлено відомостями про обізнаність банку щодо наявності в особи спеціального статусу.
Крім того, суд погоджується з доводами відповідача про відсутність підстав стягнення 9000 грн. комісії.
Виходячи із принципів справедливості, добросовісності на позичальника не може бути покладено обов`язок сплачувати платежі за послуги, які ним фактично не замовлялись і які банком фактично не надавались, а встановлення платежів за такі послуги було заборонено номативно-правовими актами. Послугою з надання та обслуговування споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, не відповідають змісту кредитних відносин. Вказаний правовий висновок викладений у постановах Верховного суду від 16.10.2019 року у справі №369/9293/15-ц (провадження №61-29646св18) від 02.09.2019 року у справі №361/7528/17 (провадження №61-45662св18)та від 09.12.2019 року у справі №524/5152/15-ц (провадження №61-8862сво18).
Відповідно до п.18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України «Про ведення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 на всій території України введено воєнний стан, строк якого неодноразово продовжувався і який безперервно триває з 24.02.2022 до теперішнього часу.
В зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення з позичальника процентів в розмірі 50850 грн., комісії в розмірі 9000 грн. та штрафу в розмірі 22500 грн. нарахованого кредитором за прострочення виконання договірних зобов`язань щодо повернення кредитних коштів за договором про надання кредиту від 29.09.2025 року не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та задоволенню не підлягають.
Таким чином з відповідача на користь позивача підлягають стягненню заборгованість за договором про надання кредиту від 29.09.2025 року в розмірі тіла кредиту 45000 грн.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, з урахуванням задоволеної суми позову в розмірі 45000 грн., сплаченого судового збору в розмірі 2662 грн. 40 коп., з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 940 грн. 78 коп. (45000 х 2662,40: 127350 грн.).
Керуючись ст.ст.526, 549, 610, 523,625, 638. 639, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст.12, 89, 141, 263, 265, 268, 273, 354 ЦПК України,
В И Р І Ш И В :
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» - 45000 грн. заборгованості за кредитним договором №547417-КС-003 від 29 вересня 2025 року.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» судовий збір в розмірі 940 грн. 78 коп.
В іншій частині позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана до Ковельського міськрайонного суду Волинської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення може бути оскаржено позивачем до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя:М. В. ГРІДЯЄВА
Судове рішення № 138555606, Ковельський міськрайонний суд Волинської області було прийнято 27.07.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 159/1917/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: