Рішення № 138552765, 27.07.2026, Шосткинський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 589/4394/25

Провадження № 2/589/810/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 рокум. Шостка

Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі головуючого судді Курбанової А.Р., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

17.09.2025р. ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» звернулось до Шосткинського міськрайонного суду Сумської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання кредиту №502533-КС-003 від 23.07.2024р. в розмірі 27710,80 грн, яка складається з наступного: заборгованості за тілом кредиту 10000 грн, заборгованості за процентами 16210,80 грн, заборгованості за комісією 1500 грн. В обґрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем прийнятих на себе договірних зобов`язань з повернення кредиту, сплати процентів та комісії.

Ухвалою суду від 19 вересня 2025 року відкрито провадження у даній справі та постановлено здійснити її розгляд в спрощеному позовному провадженні без повідомлення осіб, також в цій ухвалі роз`яснено відповідачу право подати відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали.

Вказана ухвала двічі надсилалася відповідачу рекомендованим поштовим відправленням за адресою, за якою остання зареєстрована, поштові відправлення повернуті востаннє з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», яка проставлена 17.12.2025 року, що відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України слід вважати днем вручення цього судового рішення.

Станом на 27.07.2026 року відзив на позов від відповідача до суду не надійшов.

Клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходили. За відсутності таких клопотань, суд, у відповідності до ч. 13 ст. 7, ч. 5 ст. 279 ЦПК України, розглядає справу за наявними у ній матеріалами.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовуються вимоги, перевіривши їх доказами, вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА», Кредитодавець) та ОСОБА_1 (Позичальник, клієнт) уклали договір №502533-КС-003 від 23.07.2024р. про надання кредиту (далі Кредитний договір) шляхом обміну електронними повідомленнями /а.с. 22-26/, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 вказаного Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є, крім іншого, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Так, згідно з візуальною формою послідовності дій клієнта ОСОБА_1 щодо укладення електронного договору про надання кредиту №502533-КС-003 від 23.07.2024р. в інформаційно-комунікаційній системі товариства на сайті www.my.tpozyka.com /а.с. 37/, ОСОБА_1 , використовуючи номер телефону НОМЕР_1 , зайшла у особистий кабінет на сайті https://my.tpozyka.com, отримала інформацію про обрані умови кредиту, ознайомилась з паспортом споживчого кредиту та підписала його одноразовим ідентифікатором UA-7126. Товариством сформовано індивідуальну оферту та направлено клієнту одноразовий ідентифікатор UA-9787. Клієнтом прийнято умови оферти шляхом надсилання товариству акцепту та підписання отриманим ідентифікатором UA-9787. Після укладення договору, товариство направило клієнту в ІТС підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа. Договір та правила кредитування відправлені клієнту на електронну пошту, вказану як електронний засіб зв`язку з позичальником.

Таким чином електронний договір, що був укладений між сторонами шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до п.2.1 Кредитного договору сторони домовилися, що Кредитодавець надає Позичальникові кредит у розмірі 10000 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених цим договором та Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА».

За умовами розділу 2 Кредитного договору строк, на який надається кредит, був обумовлений сторонами у 16 тижнів, а строк дії договору до 12.11.2024р. Також визначено, що стандартна процентна ставка за кредитом є фіксованою, а саме: 1,50000000% в день, знижена процентна ставка становить 1,16395000 в день. Передбачена комісія за надання кредиту, яка становить 1500 грн. Загальний розмір наданого кредиту: 10000 грн. Також визначена орієнтовна загальна вартість наданого кредиту у сумі 23054,88 грн. і орієнтовна реальна річна процентна ставка у сумі 23597,1 процентів.

У пунктах 7.4.4, 7.3.1 вказаного кредитного договору Позичальник підтвердила той факт, що ознайомлена з договором та Правилами, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань та погоджується неухильно дотримуватись їх та, відповідно, укладає договір. Підписанням цього договору ОСОБА_1 підтверджує, що до укладення договору отримала від Кредитодавця інформацію та документи, надання яких передбачені законодавством України, зокрема передбачену ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», Паспорт споживчого кредиту, ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», а також про умови договору і Правила, що розміщені на сайті кредитодавця.

Отже, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі, а позичальник ОСОБА_1 погодилась на укладення кредитного договору саме вищезазначеного змісту, про що свідчить підписання нею договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

На виконання умов кредитного договору кредитодавець ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов`язання по видачі відповідних сум кредиту виконало, про що позивач надав підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів та підтверджується випискою по рахунку АТ «Універсал Банк» з 23.07.2024 по 12.11.2024 /а.с. 66-71, 74-76/. Також слід зазначити, що відповідачем в укладеному кредитному договорі зазначалась картка НОМЕР_2 АТ «Універсал Банк» для перерахування на неї кредитних/позичених коштів, а з наданої на запит суду АТ «Універсал Банк» інформації (лист від 08.10.2025 року за вих. № БТ/8464) вбачається, що картка НОМЕР_2 емітована саме на ім`я ОСОБА_1 /а.с. 65, 73/.

До вказаного кредитного договору додані правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» /а.с. 41-50/.

Згідно з ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно з ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Як вбачається з матеріалів справи, у порушення наведених умов Кредитного договору (з урахуванням додаткової угоди), ст. ст. 525, 526 ЦК України відповідач прийняті на себе зобов`язання щодо повернення кредиту, а також сплати процентів та комісії, у строки, передбачені графіком погашення, належним чином не виконала. Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитом та довідкою про стан заборгованості /а.с. 15-17, 18/, у відповідача станом на 31.07.2025р. утворилась заборгованість перед позивачем за кредитним договором у розмірі 27710,80 грн., яка складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту 10000 грн., суми заборгованості за простроченими процентами 16210,80 грн, суми заборгованості по комісії 1500 грн.

Згідно з п. 4 ч.1 ст 1, ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються також комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.

Відповідно до п.2.5 кредитного договору сторонами було обумовлено одноразову сплату комісії за надання кредиту в розмірі 1500 грн.

Аналізуючи умови договору, суд приходить до висновку про правомірність встановлення одноразової комісії за надання кредиту у даному договорі, та відсутність підстав, передбачених ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», для визнання цих договірних умов нічемними, як таких, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом.

Відповідний висновок не суперечить правовому висновку, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 року у справі № 496/3134/19.

Разом з тим, перевіряючи правильність і правомірність вказаного розрахунку, суд звертає увагу позивача на невірність застосованої ним процентної ставки.

Як було зазначено вище, сторони погодили між собою розмір та порядок сплати процентів за користування кредитом.

Проте, 22 листопада 2023 року прийнято Закон України № 3498-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» (набрав чинності 24.12.2023) (далі по тексту Закон № 3498-IX), яким внесено зміни до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (п. п. 6 п. 5 Розділу І Закону № 3498-IX) та доповнено пунктом 17 розділ IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» (п. п. 13 п. 5 Розділу І Закону № 3498-IX).

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

При цьому, згідно з п. 17 розділ IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Отже, як слідує з вищевказаних змін у законодавстві, що регулює питання споживчого кредитування, починаючи: з 24.12.2023 року денна ставка має бути не більше 2,5 %, з 23.04.2024 - денна ставка не більше 1,5 %, з 21.08.2024 - денна ставка не більше 1 %.

Як встановлено вище, що відповідач отримав кредит 23.07.2024 року, тобто після набрання чинності Законом № 3498-IX.

Враховуючи викладене, суд вважає, що розмір процентів за користування кредитом не мав виходить за граничні межі відсотків, встановлених законом на момент їх нарахування. Виходячи з викладеного, проценти підлягають розрахунку наступним чином: за період з 23.07.2024 року по 21.08.2024 року в розмірі 4350 грн 00 коп. (в межах заявлених вимог), за період з 21.08.2024 року по 12.11.2024 року в розмірі 8400 грн 00 коп. (10000 x 1 x 84 : 100). Загальна сума процентів, яка підлягає стягненню з відповідача становить 12700 грн 00 коп.

Частина 1 ст. 12 ЦПК України визначає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ч. 2 даної статті учасники справи, мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Частина 2 ст. 13 ЦПК України визначає, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Відповідач в даній справі не скористалася своїми правами щодо подання відзиву на позовну заяву з правовим обґрунтуванням своїх заперечень, доказів на їх підтвердження.

Таким чином, на думку суду, наявність та розмір заборгованості ОСОБА_1 у вказаному вище розмірі витікає з умов укладеної між сторонами по справі угоди, підтверджується наявними у матеріалах справи документами та не спростовано відповідачем. З огляду на викладене, суд вважає за правомірне позовні вимоги задовольнити частково у загальній сумі 24200 грн 00 коп.

З урахуванням викладеного, вирішуючи питання щодо судових витрат в справі, суд вважає правомірним покласти на відповідача понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати пропорційно обсягу задоволених вимог у розмірі 2115 грн 48 коп.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 611, 612, 625, 629, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 12, 76-81, 83, 141, 258, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 / на користь товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» /код ЄДРПОУ 41084239, адреса: бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, м. Київ, 01133/ заборгованість за договором № 502533-КС-003 про надання кредиту від 23.07.2024 року в розмірі 24200 грн 00 коп. /двадцять чотири тисячі двісті грн 00 коп./, судовий збір в сумі 2115 грн 48 коп. /дві тисячі сто п`ятнадцять грн. 48 коп./.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Шосткинського міськрайонного суду

Сумської області А.Р.Курбанова