Рішення № 138552495, 28.07.2026, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/9300/24

Провадження № 2/591/1750/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2026 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого в особі судді - КЛИМЕНКО А.Я.

при секретарі - Устименко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компослуги» про захист прав споживачів

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компослуги» про захист прав споживачів і остаточно 25.05.2026 року уточнивши свої позовні вимоги просить суд: 1) Визнати неправомірними нарахування ОСОБА_1 заборгованості за послуги з управління багатоквартирним будинком в сумі 8159 грн. 53 коп. на дату 31.07.2024 року; 2) Зобов`язати управителя ТОВ «Компослуги» зробити перерахунок заборгованості за послуги з управління багатоквартирним будинком по квартирі АДРЕСА_1 в межах строку позовної давності та в межах ціни Договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 01.08.2019 року (додатків до нього), укладеного між ТОВ «Компослуги» та співвласниками будинку АДРЕСА_2 . Свої позовні вимоги мотивує тим, що Він є співвласником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про право власності від 30.12.2015 року. Між співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 та ТОВ «Компослуги» було укладено Договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 01.08.2019 року. З 2020 року відповідач надсилає листи-вимоги сплатити борг за послуги з управління багатоквартирним будинком з неправомірно нарахованою та сумнівною сумою боргу. Повідомив суд, що за період з 01.06.2021 року по 31.07.2024 року ним сплачено 5254 грн.14 коп. та 1037 грн.34 коп. за обслуговування ліфтів, але відповідач вимагає сплатити борг в сумі 8159 грн.53 коп.. Вважає що відповідачем було неправомірно збільшено нарахування за надані послуги та просить застосувати строки позовної давності.

Позивач ОСОБА_1 , його представник адвокат Лисенко Н.О. в судовому засіданні свій позов підтримали повністю, просять суд позов задоволити з підстав зазначених у позові.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала повністю. Суду пояснила, що нарахування для оплати проводяться згідно договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком затвердженого кошторису по будинку, а саме діючий тариф множиться на загальну площу квартири і перші оплати позивачем ОСОБА_1 було проведені в 2021 році, але сплачував він не повністю суму, яка нараховувалася за місяць, так і виникла заборгованість і за ліфт сплачувати почали у квітні 2024 року, так як вважали, що живуть на 2 поверсі і не повинні платити за користування ліфтом, а гідно законодавства за ліфт не проводять оплату, тільки мешканці першого поверху, а тому просить суд в позові відмовити. Підстав проводити перерахунок немає, так як легко перевірити що нарахування для сплати вірні, якщо суму помножити на загальну площу квартири, просить суд в позові відмовити.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, дійшов висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Відповідно до частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є співвласником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 30.12.2015 року (а.с.58 на звороті).

Між співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 та ТОВ «Компослуги» було укладено Договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 01.08.2019 року(а.с.16), чого не заперечували і сторони по справі.

З 2020 року відповідач надсилає позивачу листи-вимоги сплатити борг за послуги з управління багатоквартирним будинком(а.с.20-28).

Позивач ОСОБА_1 повідомив суд, що за період з 01.06.2021 року по 31.07.2024 року ним сплачено 5254 грн.14 коп. та 1037 грн.34 коп. за обслуговування ліфтів, але відповідач вимагає сплатити борг в сумі 8159 грн.53 коп..

Представник відповідача в судовому засіданні пояснила суду, що позивачем не повністю проводилася оплата нарахованих сум кожного місяця і таким чином накопичилась сума боргу.

Згідно з п. 1 Порядку, затвердженого постановою КМУ №151 від 17.02.2010, перерахунок вартості житлово-комунальних послуг здійснюється лише у випадках, коли послуги були не надані, надані не в повному обсязі або з порушенням якості, і за наявності підтверджувальних документів.

Відповідно до п. 2 Порядку, затвердженого постановою КМУ № 151 від 17.02.2010, перерахунок плати можливий виключно у випадку наявності належних правових підстав, зокрема: акта-претензії, складеного між споживачем і Комунальним підприємством.

Згідно із ст.5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлова послуга, як послуга з управління багатоквартирним будинком, включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку.

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів, на усунення протягом строку, встановленого договорами про надання житлово-комунальних послуг або законодавством, виявлених недоліків у наданні житлово-комунальних послуг; на зменшення у встановленому законодавством порядку розміру плати за житлово-комунальні послуги у разі їх ненадання, надання не в повному обсязі або зниження їхньої якості; складати та підписувати акти-претензії у зв`язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг, зміною їхніх споживчих властивостей та перевищенням строків проведення аварійно-відновних робіт (ч.1 ст.7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»).

Статтею 28 вказаного Закону визначено особливості оформлення претензій споживачів у багатоквартирному будинку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 року №482 затверджений Порядок здійснення перерахунку вартості послуги з управління багатоквартирним будинком за період її ненадання, надання невідповідної якості.

Відповідно до п.4 вказаного Порядку, у разі надходження від споживача акта-претензії визначеної форми, складеного за результатами перевірки якості послуги згідно з Порядком проведення перевірки відповідності якості надання деяких комунальних послуг та послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором про надання відповідних послуг, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 №1145, та прийняття управителем рішення про задоволення вимог, викладених в акті-претензії, або у разі, коли претензія споживача вважається визнаною управителем, перерахунок здійснюється протягом місяця, що настає за місяцем, у якому отримано управителем акт-претензію, або дати, коли претензія споживача вважається визнаною управителем.

Стороною позивача не надано доказів того, що Він звертався до відповідача з викликами для проведення перевірки відповідності якості надання послуг з управління багатоквартирним будинком у відповідності до вимог ст. ст. 27, 28 Закону України «Про житлово - комунальні послуги» та положень Порядку проведення перевірки відповідності якості надання деяких комунальних послуг та послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором про надання відповідних послуг.

Позивач ОСОБА_1 ставить питання про перерахунок суми боргу в межах строку позовної давності.

Відповідно до положень ст. 257 ЦК України загальний строк позовної давності становить три роки.

Разом з цим, відповідно до положень ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

З матеріалів справи встановлено, що від позивач періодично сплачував за надані послуги, що свідчить про визнання ним свого боргу та визнання обов`язку по сплаті. Позивач сам зазначив, що за період з 01.06.2021 року по 31.07.2024 року ним сплачено 5254 грн.14 коп. та 1037 грн.34 коп. за обслуговування ліфтів, але відповідач вимагає сплатити борг в сумі 8159 грн.53 коп..

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 є недоведеними належними, допустимими та достатніми доказами, а тому задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11 -13, 81, 133, 141, 223, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компослуги» про захист прав споживачів - відмовити в зв`язку з необгрунтованістю.

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст судового рішення виготовлено 28 липня 2026 року.

СУДДЯ А.Я.КЛИМЕНКО