Рішення № 138552093, 27.07.2026, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/2773/26

РІШЕННЯ

іменем України

27 липня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючої-судді Ковальчук О.К. розглянувши адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Україна 2001" до Хмельницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Україна 2001" звернулося в суд з позовом до Хмельницької митниці, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці від 09.02.2026 №UА400000/2026/000037/2 про коригування митної вартості товарі та визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2026/000090 від 09.02.2026.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що за результатами перевірки митної декларації 26UA400040002143U3 та документів, що підтверджують визначену митну вартість товару митний орган відмовив у митному оформленні товару та склав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 09.02.2026 № №UA400040/2026/000090 та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 09.02.2026 №UА400000/2026/000037/2 в сторону збільшення за резервним методом. Неможливість визнання заявленої декларантом митної вартості відповідач обґрунтовує наявністю розбіжностей, що впливають на правильність визначення митної вартості товарів в частині включення складових митної вартості. Вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає вимогам пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України, оскільки у ньому відсутнє належне обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої відповідачем, та факти, які вплинули на таке коригування. Просить позов задовольнити.

Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

У відзиві на позовну заяву відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що заявлена митна вартість 115000,00 євро не відповідає рівню, за яким здійснюється митне оформлення ідентичної моделі того ж року випуску на інших митницях Держмитслужби. Також вказує, що продавець товару не відповідає його власнику, який зазначений в свідоцтві про реєстрацію на ТЗ, отже, існує ризик незаявлення до митного оформлення посередницьких послуг з продажу товару, в тому числі комісійної та брокерської винагороди, а статистична вартість, визначена в копії МД країни відправлення (26PL402010000IW4B8 від 05.02.2026) не відповідає заявленій вартості. Зокрема, фактурна вартість товару в поданих до митного оформлення документах зазначена у валюті євро, отже якщо зробити розрахунок статистичної вартості товару в копії МД країни відправлення у валюті контракту, то 494571,00 PL по курсу 4,22 (50,763:12,033 (курс польських злотих на 09.02.2026), то отримаємо 117243 євро, що на 2243 євро більше ніж заявлено до митного оформлення. Отже вказана розбіжність у вартості транспортного засобу є обґрунтованим і достатнім сумнівом, який дає митному органу право витребовувати додаткові документи для підтвердження правильності визначення заявленої митної вартості. Втому числі стверджує, що наявні розбіжності в частині включення вартості на завантаження до вартості на перевезення, оскільки заявкою на перевезення передбачено, що перевізник та водій несуть відповідальність з моменту завантаження до розвантаження. проте, підприємство не надало всіх документів, які б підтвердили фактичні транспортні витрати. Звертає увагу, на розбіжності в частині умов поставки, а саме в копії МД країни відправлення та довідці про транспортні витрати вказано умови поставки EXW MACHEM, а в специфікації до контракту зазначено EXW Leipzig, що і заявлено до митного оформлення. Відтак, EXW покладає мінімальні обов`язки на продавця, тоді як покупець несе всі витрати та ризики, пов`язані з подальшим транспортуванням товару. Водночас, до митного оформлення позивач не надав документи щодо послуг на витрати на завантаження товару в автотранспорт. Крім того, у поданій платіжній інструкції відсутній електронний або фактичний підпис платника, передбачений формою документ. Вважає, що митним органом дотримані вимоги МК України при прийняті рішення про коригування митної вартості, про що свідчить інформація зазначена в графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, у якій наполягає на протиправності оскаржуваних рішень. Вказує, що зазначена в копії митної декларації країни відправлення вища ніж митна вартість, заявлена до митного оформлення. Очевидним є те, що в митній декларації країни відправлення йдеться про статистичну вартість (митну) в національній валюті в державі-члена Євросоюзу, де подається митна декларація, тобто, наведене числове значення у злотих при конвертації валют у митних цілях в Республіці Польща. Крім того, митна декларація країни відправлення в розумінні частини другої статті 53 МК України не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, натомість відповідно до частини шостої статті 53 МК України її декларант може подати за власним бажанням. Також копію митної декларації країни відправлення декларант або уповноважена ним особа подає на письмову вимогу митного органу за наявності умов, визначених частиною третьою статті 53 МК України. Вважає, що вдповідачем не наведені умови, які зумовлюють необхідність подання декларантом додаткових документів. Крім того, митна декларація країни відправлення може лише підтверджувати проходження товару (вантажем) митного оформлення в країні відправлення, однак ніяк не може підтверджувати чи спростовувати числове значення заявленої митної вартості товару.

Ухвалою від 27.07.2026 Хмельницький окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні клопотання представника Хмельницької митниці про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх взаємному зв`язку та сукупності, суд встановив таке.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Україна 2001" зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 06.08.2007, здійснює вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

15.01.2026 між товариством та компанією "TB Group Sp. z o.o." укладений контракт №TB/U/01, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця (позивача), а покупець зобов`язується сплатити та прийняти техніку. Пунктом 1.2. Контракту обумовлено, що конкретний асортимент, кількість, вартість товару, що постачається за кожною окремою поставкою в рамках цього контракту, визначено у проформах та інвойсах. Згідно з пунктом 1.3. Контракту визначено, що ціна на товар, що поставляється за цим контрактом, включаючи вартість пакування, оформлення відвантажувальних документів та завантаження, зазначаються в проформах та інвойсах, отриманих ТОВ "Україна 2001" від "TB Group Sp. z o.o." (PL-Польща). Загальна сума договору 115000,00 Євро. Відповідно до умов пункту 2.3 Контракту товар поставляється на умовах EXW Німеччина.

Згідно із умовами Контракту на умовах EXW та Інвойсу №FS/2026/01/7 від 15.01.2026 постачальник продано позивачу товар на суму 115000,00 ЄВРО, 30.01.2026 товариство здійснило оплату коштів в сумі 115000,00, що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті №245.

З метою здійснення митного контролю та митного оформлення товару декларантом за посередництвом митного брокера ТОВ "ЕКСПЕРТ.АВТОБІЗНЕС" до Хмельницької митниці 09.02.2026 подана електронна митна декларація №26UА400040002143U3, у якій визначена митна вартість товару, що імпортується, за основним методом. До вищевказаної МД (графа 44) декларант надав: рахунок-фактуру (iнвойс) (Commercial invoice) FS/2026/01/7 від 15.01.2026, автотранспортну накладну (Road consignment note) б/н від 05.02.2026, декларацію про походження товару (Declaration of origin) FS/2026/01/7 від 15.01.2026, статус особи, яка подає митну декларацію 2, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НС229126 від 16.05.2024, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 від 16.05.2024, банківський платіжний документ, що стосується товару №245 від 30.01.2026, калькуляцію транспортних витрат 13 06.02.2026, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів TB/U/01 15.01.2026, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Специфікація №1 15.01.2026, договір про надання послуг митного брокера 3/25 13.05.2025, договір (контракт) про перевезення 1 05.02.2026, копію митної декларації країни відправлення 26PL402010000IW4B8 06.02.2026, митну декларацію 26UA400040002143U3 09.02.2026.

09.02.2026 відповідач повідомив позивача про необхідність надання документів, що підтверджують заявлену митну вартість, а саме: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Листом від 09.02.2026 декларант повідомив, що всі документи відповідно до частини 2 статті 53 Митного кодексу України надані та додатково надсилатись не будуть.

09.02.2026 відповідач надіслав позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA400040/2026/000090 та рішення про коригування митної вартості товарів № UA400000/2026/000037/2. У рішенні відповідач зазначив, що заявлена митна вартість товару № 1 не відповідає рівню, за яким здійснюється митне оформлення аналогічних товарів на інших митницях Держмитслужби; - вартість подібних транспортних засобів на міжнародних сайтах продажу автомобілів у Європі в мережі інтернет значно вища ніж заявлена до митного оформлення; продавець товару не відповідає його власнику, який зазначений в свідоцтві про реєстрацію на ТЗ, отже, існує ризик незаявлення до митного оформлення посередницьких послуг з продажу товару, в тому числі комісійної та брокерської винагороди; статистична вартість товару в копії МД країни відправлення вища від заявленої до митного оформлення; наявні розбіжності в частині включення вартості на завантаження до вартості на перевезення, так як заявкою на перевезення передбачено, що перевізник та водій несуть відповідальність з моменту завантаження до розвантаження; розбіжності в частині умов поставки, а саме в копії МД країни відправлення та довідці про транспортні витрати вказано умови поставки EXW MACHEM, а в специфікації до контракту зазначено EXW Leipzig, що і заявлено до митного оформлення; у поданій платіжній інструкції відсутній електронний або фактичний підпис платника, передбачений формою документа. Подані до митного оформлення документи не містять визначних частиною 10 статті 58 МКУ, числових значень витрат на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України; витрат на обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України; витрат на страхування товару; комісійної та брокерської винагороди, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів. Подані до митного оформлення документи виписані компанією "TB Group Sp.z o.o. ul. Sienna 86/22, 00-818 Warsaw, Польща", яка спеціалізується на захисті від пожежі та постачанні пов`язаних матеріалів та інсталяцій. Згідно з польським реєстром (KRS/CEIDG за NIP 525-283-08-09). Основні коди PKD включають: 43.21.Z( виконання будівельних робіт), 46.73.Z( оптова торгівля буд. матеріалами), 47.52.Z( роздрібна торгівля апаратним забезпеченням), 71.20.B(технічні випробування та дослідження). Таким чином, документи не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари та документально підтверджених даних щодо складових митної вартості товарів, що унеможливлює застосування першого основного методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються. Джерелом числового значення митної вартості є МД від 20.01.2025 № 25UA408040000364U2, згідно з якою здійснене митне оформлення в максимально наближений час.

Вважаючи вказані рішення протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Згідно з частинами 1 - 3 статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частин 1 - 2 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Суд враховує, що відповідно до пункту 3 специфікації №1 до Контракту та інших товаросупроводжуючих документів, що подаються до митного і оформлення товару, вказуються та застосовуються базисні умови поставки EXW Німеччина, м.Лейпціг.

Відповідно до Інкотермс 2000 термін EXW poзшифpoвуєтьcя як Ex Works, який oзнaчaє, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці (наприклад: на заводі, фабриці, складі тощо). Продавець не відповідає за навантаження товару на транспортний засіб, а також за митне очищення товару для експорту. Всі ризики випадкового псування і загибелі товару, починаючи з моменту надання його продавцем (експортером), несе покупець.

Позивачем для митного оформлення товару надані транспортні (перевізні) документи, що містять витрати на транспортування, зокрема договір про перевезення № 1 від 05.02.2026 року, укладний між покупцем та ТОВ "Фйордтранс ЮА", заявку №1 на перевезення вантажів, довідку про транспортні витрати №13 від 06.02.2026.

Щодо тверджень митного органу про розбіжності в частині умов поставки, а саме в копії МД країни відправлення та довідці про транспортні витрати вказано умови поставки EXW MACHEM, а в специфікації до контракту зазначено EXW Leipzig, що і заявлено до митного оформлення, суд зазначає, що в пункті 2.3 контракту визначені умови поставки EXW Німеччина.

Відповідно до пункту 3 Специфікації №1 до Контракту Сторони зазначили базисні умови поставки EXW Німеччина, м.Лейпціг.

В копії МД країни відправлення та довідці про транспортні витрати вказано умови поставки EXW MACHEM.

Водночас суд враховує, що Махерн (нім. Machern) громада в Німеччині, розташована в землі Саксонія, яка входить до складу району Лейпцигна відстані близько 10 км. Враховуючи, що Махерн входить до складу району Лейпциг посилання митного органу є безпідставними.

Посилання відповідача, що продавець товару не відповідає його власнику, який зазначено в техпаспорті суд вважає необґрунтованим, оскільки у межає контракту позивач вступав у правовідносини лише з постачальником компанією "TB Group Sp. z o.o.", а інформація щодо правовідносин між постачальником та іншими особами у матеріалах справи відсутня, та, як стверджу позивач, йому невідома. Крім того, позивачем з третіми особами договірні відносини (в межах даного контракту) не здійснювались, а тому відсутні підстави для комісійних та брокерських платежів.

Щодо інформації про те, що статистична вартість, зазначена в копії митної декларації країни відправлення вища ніж митна вартість, заявлена до митного оформлення, суд вказує, що статистична вартість в копії митної декларації країни відправлення зазначена в сумі 494571,00 польських злотих. Станом на 09.02.2026 офіційний курс гривні до іноземних валют за інформацією НБУ становив 1 Злотий = 12,0339 гривень. Відповідно в перерахунку на гривню статистична вартість становила 5951617,96 грн. В той же час, в електронній митній декларації № 26UА400040002143U3, яка подавалась митним брокером вартість в гривні зазначена 5975167,44 грн. Відтак, вказане спростовує твердження відповідача про те, що статистична вартість, зазначена в копії митної декларації країни відправлення вища ніж митна вартість, заявлена до митного оформлення.

Крім того, безпідставними є твердження митного органу щодо наявності розбіжностей в частині включення вартості на завантаження до вартості на перевезення, так як заявкою на перевезення передбачено, що перевізник та водій несуть відповідальність з моменту завантаження до розвантаження, адже перевізником ТОВ "Фйордтранс ЮА" в довідці про транспортні витрати від 06.02.2026 №13 зазначено, що вартість завантажувальних і розвантажувальних робіт входить у вартість перевезення.

Також, безпідставними є твердження митного органу стосовно того, що у поданій платіжній інструкції відсутній електронний або фактичний підпис платника, передбачений формою документа, оскільки до митної декларації додана платіжна інструкція в іноземній валюті від 30.01.2026 №245, якою підтверджується факт оплати придбаного товару. Враховуючи, що безготівковий платіж здійснений за допомогою системи "Клієнт-Банк" на ньому не може бути фізичних підписів представників покупця.

Верховний Суд у постанові від 17.04.2018 у справі № 815/329/17 зазначив, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий), так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) не впливають на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).

Аналогічна позиція наведена у постанові Верховного Суду від 01.03.2023р. по справі №420/18880/21.

У постанові від 11.06.2019 у справі №813/1755/17 Верховний Суд зазначив, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Разом з тим, фактична вартість перевезення вказується у договорі на транспортно-експедиторські послуги, інвойсі, CMR, рахунку на перевезення або інших офіційних документах, що підтверджують реальні витрати підприємства. Саме ці документи мають перевагу над довільно обраними онлайн ресурсами, на які посилається відповідач у відзиві на позову заяву.

Відповідно до частини 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з частиною 2 статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має, зокрема, містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.06.2022 у справі №826/11710/17.

Таким чином, надані позивачем до митного оформлення документи відповідають вимогам статті 53 МК України та є достатньою підставою для визначення митної вартості товару за ціною контракту.

Верховний Суд у постанові від 04.09.2018 у справі №818/1186/17 зазначив, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Посилання відповідача на наявність обґрунтованих сумнівів щодо дійсної вартості товару не можу слугувати підставою для визнання правомірним спірного рішення, у якому відповідач навів формальні причини неможливості застосування основного методу.

Такі загальні посилання на норми МК України зроблені без конкретизації підстав щодо причин незастосування того чи іншого методу визначення митної вартості не є достатніми доводами обґрунтованості прийнятого суб`єктом владних повноважень рішення.

При цьому, суд зазначає, що митний орган зазначає, що джерелом числового значення митної вартості є МД від 20.01.2025 № 25UA408040000364U2. Однак, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.07.2022 у справі №814/2172/16.

Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації митниці, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Сам факт здійснення митного оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару.

Враховуючи викладене, рішення про коригування митної вартості товарів від № 09.02.2026 №UА400000/2026/000037/2 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 09.02.2026 №UA400040/2026/000090 є протиправними і їх слід скасувати.

За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведена правомірність рішення від 09.02.2026 №UА400000/2026/000037/2 та картки відмови.

Тому, позовні вимоги слід задовольнити.

У зв`язку з задоволенням позовних вимог, відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір необхідно стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці від 09.02.2026 №UА400000/2026/000037/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 09.02.2026 №UA400040/2026/000090.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Україна 2001" 5324,80 грн судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "Україна 2001" (вул. Небесної Сотні, 37В,с-ще Теофіполь,Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,30602 , код ЄДРПОУ - 35080933) Відповідач:Хмельницька митниця (вул. Пілотська, 2,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29010 , код ЄДРПОУ - 43997560)

Головуючий суддя О.К. Ковальчук